Фільм "Щонеділі"
Подивився "Щонеділі" ( Any Given Sunday ) Олівера Стоуна. У Штатах відгуки були непогані, в Росії - дуже посередні. Але воно і зрозуміло: фільм про американський футбол, а росіяни в цьому нічого не розуміють - відповідно їм не цікаво. Мені, загалом, теж було не особливо цікаво.
Ще одна спортивна драма, побудована на стандартному кліше: молодий і дуже талановитий спортсмен вважає себе суперзіркою і кладе болт на всю команду. Команда у відповідь кладе болт на спортсмена. Потім під керівництвом мудрого наставника він починає розуміти, що немає літери "я" в слові "команда", після чого стає справжньою суперзіркою, команда виграє все кубки, а підлий власник (в даному випадку - власниця) осоромлений і вирішує не звільняти стармуда наставника. Ну і плюс - також заштамповані персонажі: продажний лікар команди; передпенсійний нападник, з якого пісок сиплеться, але він зате не егоїст; мерзенний телеведучий і так далі.
Акторський склад, правда, дуже потужний - Аль Пачіно (тренер), Джеймі Фокс (зірка), Джеймс Вудс (лікар), Кемерон Діас (власниця), Джон Макгінлі (телеведучий), Деніс Куейд (передпенсійний нападник).
Власне, тільки через Аль Пачіно фільм і можна подивитися - він грає просто чудово.
Але в загальному і цілому - розчарований. Аж надто все вторинне і очікувано - якось не схоже це на Стоуна. А може, спрацьовує те, що я також ні чорта не розумію в американському футболі. Але там, по-моєму, могла йти мова про звичайну футболі чи хокеї - без різниці. Шаблон на шаблоні сидить і шаблоном поганяє. Правда, знято дуже якісно, тут не посперечаєшся.