Смольний готовий купити за 1 рубль компанію «Обуховенерго», пов'язану одночасно з екс-сенатором Олександром Сабадашем, справою мистецтвознавця Баснер і стратегічним заводом «Алмаз-Антей».

Ільдар Азюков / Коммерсант

Про те, що Смольний може купити за символічну плату теплопостачальну організацію «Обуховенерго», стало відомо на засіданні Міської комісії з підготовки до опалювального сезону, яке відбулося 28 квітня. Так віце-губернатор Ігор Албіна відреагував на скарги директора компанії на аварійний стан його ТЕЦ, що постачає теплом 400 будинків в Невському районі. Правда, потім Албіна все-таки попросив підлеглих підготувати довідку за поточними власникам «Обуховенерго». «Фонтанка» зробила те ж саме. І була вражена достатку знакових імен.

На балансі «Обуховенерго» знаходиться теплоелектроцентраль, яка забезпечує теплом і електроенергією стратегічне оборонне підприємство - Обухівський завод. Він входить в концерн «Алмаз-Антей» і виробляє ракетні установки С-300 і С-400. Крім підприємства, ТЕЦ постачає тепло і гарячу воду в 402 будівлі в Невському районі. З них 289 - житлових, 7 - лікарні та поліклініки, 32 - дитячі сади і школи. При цьому самі мережі знаходяться у веденні іншої теплопостачальної компанії - ГУП «ПЕК».

Правда, ситуація на теплоелектроцентралі в даний час є аварійною. І це не оцінка сторонніх експертів: так її охарактеризував генеральний директор «Обуховенерго» Микола Мигаль, виступаючи 28 квітня на засіданні Міської комісії з підготовки до опалювального сезону. ТЕЦ була побудована в середині XX століття, в 1969-му була проведена її комплексна реконструкція. «Після на даній станції не проводилися капітальні ремонти», - поскаржився Микола Мигаль.

Красномовною ілюстрацією стану справ на ТЕЦ є аварія, яка сталася в січні 2016 року. Вранці 19-го числа на трубі ГУП «ПЕК» на проспекті Обухівської Оборони, 120, стався прорив. Для того, щоб локалізувати дефект і припинити витікання окропу, потрібно було тимчасово перекрити подає трубопровід з боку ТЕЦ. Однак персонал теплоелектроцентралі так і не зміг закрити засувку, а аварійні бригади - приступити до ліквідації прориву. Близько п'ятої вечора подача гарячої води в трубу була обмежена. Але не на рівні ТЕЦ, а в тепловій камері недалеко від зони прориву. Весь цей час - з 11.00 до 17.00 - 400 вищеперелічених будівель залишалися без опалення.

«Наші співробітники вручну залазили в теплову камеру, потім вилазили і тицяли руки в сніг, щоб остудити їх», - розповідає про обставини того НП одна з учасників. Характерно, що проблеми з засувкою на ТЕЦ виникали ще в далекому 2001 році .

Є загроза і роботі «Алмаз-Антея»: через зношеність обладнання було зафіксовано відключення електрики з боку «Обуховенерго», поскаржився Микола Мигаль. І запропонував Смольного варіант, як збільшити виручку від теплоелектроцентралі, а на зароблені гроші провести термінові ремонтні роботи: на літо зупинити роботу котельні «Невській-2» ГУП «ПЕК», розташованої на Іванівській вулиці, і передати її абонентів «Обуховенерго». У зоні цієї котельні знаходяться 124 будівлі.

Однак віце-губернатор Ігор Албіна відреагував на скарги директора «Обуховенерго» по-своєму. Він залишив його пропозицію щодо передачі будинків «ПЕК» без коментаря, але зате заявив про готовність Смольного купити що знаходиться в тяжкому становищі компанію за символічну плату - наприклад, за 1 рубль. А потім поцікавився, хто є власником ТЕЦ. «" Інженерні системи ", вони майже банкрут», - пролунало з місця. «Все зрозуміло, і статутний капітал, напевно, 10 тисяч рублів», - припустив Албіна. І доручив підготувати докладну довідку щодо засновників «Інженерних систем», по фінансовому становищу «Обуховенерго».

«Фонтанка» вирішила поцікавитися тими ж питаннями, щоб зрозуміти, що за організацію готовий взяти на свій баланс Смольний. До 2005 року ТЕЦ «Обуховец» перебувала у віданні Обухівського заводу, після чого оборонне підприємство вирішило продати непрофільний актив. Покупцем стало ВАТ «Комунальні інвестиції і технології» з Московської області, яке було пов'язане з урядом цього регіону і місцевими бізнесменами.

Кілька років «Обуховенерго» буквально «ходило по руках»: ТЕЦ, яка постачає електрику для стратегічного оборонного заводу, то належала компанії з Липецька, то з Удмуртії. Петербурзька компанія «Інженерні системи» отримала контроль над теплоелектроцентраллю в 2013 році. За даними системи СПАРК, основним власником фірми є швейцарська структура Jema Industrial Holding. А 24% -ва частка знаходиться у компанії «Константа-Сегмент».

Гендиректор «Інженерних системи» і один з власників «Константи-Сегмент» - Костянтин Тарасов. Він же раніше був бізнес-партнером петербурзького підприємця Олександра Білецького. А останній, в свою чергу, був близький до екс-сенаторові Олександру Сабадашу: він був засновником однієї з "дочок" горілчаного заводу «Лівіз» і директором спорідненої їй фірми «АФБ 1 Інк». В середині 2000-х Білецький став працювати начальником управління у Федеральній службі судових приставів, а потім відправився підкорювати Урал. З чуток, за протекцією Сабадаша, який прагнув поширити свій вплив і на інші регіони.

Олександр Білецький працював заступником повпреда в Уральському федеральному окрузі, очолював «Корпорацію розвитку» в Тюменській області. Одним з проектів корпорації було будівництво ТЕС «Полярна» в Салехарді. Для цього була заснована «Енергетична компанія УП-УП», яка на 75% належить офшору з Люксембургу. За ним, за даними уральських ЗМІ, ховається громадянин Швеції Володимир Белевич. Брати участь в проекті повинні були чеські інвестори, але після української кризи будівництво було заморожено. Білецький покинув «Корпорацію розвитку» трохи раніше - в 2013 році. А незабаром вищезгадані «Інженерні системи» подали позов до «Енергетичної компанії УП-УП» про стягнення 350 млн рублів: як з'ясувалося, петербурзька фірма викупила у московського банку «Унфін», що кредитував будівництво Салехардского ТЕС, право стягнути цей борг. Всі суди закінчилися на користь позивача.

Громадянин Швеції Володимир Белевич, згадуваний в зв'язку з люксембурзьким офшором, має також відношення і до швейцарської компанії Jema Industrial Holding, якій частково належать «Інженерні системи». Як випливає з торгового реєстру Швейцарії, він входить в керівництво компанії. За даними «Фонтанки», в Петербурзі, в квартирі недалеко від Смольного, прописаний якийсь 64-річний громадянин Швеції Володимир Белевич. Разом з ним там проживає і Ніна Белевич. Остання є співзасновником петербурзької компанії «Фабрика», зареєстрованої в тому ж нежитловому приміщенні на Фурштатской вулиці, що і «Інженерні системи». До неї власником компанії був екс-керівник «Корпорації розвитку Тюменської області» Олександр Білецький.

Цікаво, що ім'я Володимира Белевича відомо в Петербурзі поза контекстом теплоенергетики - воно недавно несподіваним чином спливло в справі колишнього мистецтвознавця Російського музею Олени Баснер, яку підозрюють в тому, що вона свідомо назвала оригіналом фальшиву картину авангардиста Бориса Григор'єва «У ресторані». Восени 2015 року в Дзержинському районному суді, де слухається справа Баснер, держобвинувач заявив, що в 2007 році до мистецтвознавцю звертався якийсь колекціонер Володимир Белевич зі Швеції з проханням визначити справжність картин Григор'єва. Вона тоді порахувала їх підробками. У Петербурзі у Володимира Белевича є кілька фірм, в одній з яких партнером виступає Муслім Сабіров. Саме він, за даними слідства, в 2009 році приніс в московський Центр імені Грабаря картину, схожу на роботу Григор'єва «У ресторані». Столичні фахівці побачили в ній підробку, а Баснер через якийсь час - немає.

І останні два факти в цьому калейдоскопі: майно «Обуховенерго», річна виручка якого становить 600 млн рублів, знаходиться в заставі у банку «Таврійський», який асоціюють з ім'ям Сабадаша. А власник цієї теплопостачальної організації - ТОВ «Інженерні системи» - в наприкінці 2015 року повідомив про намір подати позов про власне банкрутство. Правда, поки цей намір так і не реалізовано на практиці. Ділянка площею в 2 га поруч з Обухівським заводом, на якому повинні були будувати нову ТЕЦ, знаходиться у власності компанії «Спарк», що колись входила в капітал «Інженерних систем». Сам завод через суд намагався домогтися права доступу до газового обладнання, розташованого на ньому.

Зрозуміло, що в разі покупки «Обуховенерго» хоча б за один рубль Смольного все одно доведеться відповідати за всіма заплутаним зобов'язаннями цієї компанії.

Андрій Захаров,

«Фонтанка.ру»