Громадські працівники вважають, що влада як і раніше їх не чує

С. Портер / Відомості

Члени громадських організацій і чиновники посперечалися про взаємодію держави і суспільства на панельній сесії Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ).

У дискусії взяли участь міністр України з питань відкритого уряду Михайло Абизов, головний редактор «Еха Москви» Олексій Венедиктов, директор «Експерта» Валерій Фадєєв, президент благодійного фонду допомоги хоспісу «Віра» Анна Федермессер і інші.

Абизов вважає, що нормативні акти стали доступнішими для журналістів і суспільства завдяки публікаціям на федеральному порталі: «Ще сім років тому журналістська спільнота отримувало рішення з-під поли, сьогодні вони можуть проводити розслідування завчасно, піднімають дискусію в суспільстві, беруть участь в ній». Абизов також зазначив спробу влади перезавантажити роботу громадських рад. Міністр вважає, що ключову роль у взаємодії суспільства і влади знову повинна грати Громадська палата.

Олексій Венедиктов у відповідь заявив, що мова йде про імітацію суспільної діяльності. На думку Венедиктова, останні два роки Громадська палата - це «нуль», а громадські ради формує уряд і це «негативний тренд».

«У законодавстві ми бачимо закони про НКО - іноземних агентів, яким не дають працювати в регіонах. Влада консолідується і перетворює громадських в частину себе, після чого приймає свої рішення за склом », - вважає журналіст.

Член Громадської палати Олена Тополева-Солдунова заявила, що деякі пропозиції громадських все ж приймаються, і нагадала, що Громадську палату незабаром чекає перезавантаження.

Директор фонду «Центр громадянського аналізу і незалежних досліджень» Світлана Маковецька також вважає, що важливою проблемою є відсутність розвитку громадянської грамотності, навчання якої необхідно включати в освітню програму.

Громадська палата, придумана Владиславом Сурковим, була яскравою, у неї був характер громадянського суспільства, висловив думку головний редактор «Московського комсомольця» Павло Гусєв. «Громадська палата, перероблена В'ячеславом Володіним, - яскраво виражена політизована структура, її екс-глава (зараз - тимчасово виконуючий обов'язки глави Удмуртської Республіки Олександр Бречалов) не розумів, що таке громадянське суспільство, але розумів три-чотири команди, які давав йому Володін» , - продовжив Гусєв. Бречалова захистив Валерій Фадєєв, який відзначив його серйозну роботу в Громадській палаті і Загальноросійському народному фронті (ОНФ).

Депутат Держдуми і член ОНФ Микола Ніколаєв повідомив, що відкритість держави залежить і від готовності до співпраці суспільства, і нагадав присутнім, що держава ще «ні за яких режимах не було таким відкритим і не варто розраховувати на те, що все швидко зміниться за п'ять років ».

Депутат висловив думку, що «деякі громадські працівники поводяться як чиновники, а поява ОНФ - політична воля президента, щоб дати можливість людям брати участь в цих процесах». Йому заперечив Дем'ян Кудрявцев, сім'я якого володіє газетою «Ведомости»: «Все це нісенітниця, ми за 17 років забули головне - це симулякри. Громадська палата Володіна гірше, ніж громадська палата Суркова, але і структура Суркова була придумана для того, щоб вивести пар і видавити громадські структури у владу ».

Анна Федермессер ( «Віра») зазначила, що громадянське суспільство має бути вимогливим, а не вдячним влади. «За час взаємодії фонду" Віра "і держави найсумніше - це те, що я дізналася значення двох слів: симулякр і прокрастинація. Величезна кількість громадських рад, які створюються, просто з'їдають час і сили », - сказала Федермессер.

Вона зазначила, що ОНФ - «найбільша катастрофа»: «Це державна структура, яка з'їла купу часу, все, що вони дізналися від фонду, було видано за свою статистику і своє знання. Ми втратили можливість говорити через цих структур », - висловила сої думка Федермессер.

За її словами, вирішити багато проблем благодійників можна тільки у Михайла Абизова або при громадській раді у заступника голови уряду Ольги Голодець. «Нас перевели в ручне управління, що знижує при своєї адресної ефективності рівень громадської активності», - зазначила вона.

Олексій Венедиктов на це заперечив, що повинні працювати не окремі люди, а «державна інституція», а суспільство не повинно брати на себе функції держави. Згідно з останньою статистикою Центру стратегічних розробок 87% громадян сказали, що не можуть вплинути на те, що відбувається в країні. «Найбільший запит - у регіональних і федеральних еліт: запит на діалог, де всі один одного чують, тому треба чекати від наступного уряду - як воно буде вибудовувати цю роботу і діалог, він повинен бути не заради діалогу, а заради дії», - зазначила співробітник центру Марія Шклярук.