Роман КОРНЄЄВ, 2 грудня 2004

Громадськість в дружному пориві продовжує поділятися на два фронти, непримиренних, як молоко і солоний огірок. Частина камрадів ретельно вивчає, колекціонує і переказує один одному особливо видатні моменти свіжих робіт студій «Божа іскра» і «Повний пе», інша ж частина категорично крутить при згадці імені Дмитра «Гобліна» Пучкова біля скроні і поспішає в відповідь обзиватися як на самого пітерського порушника спокою і борця з надмозгамі, так і в бік простих апологетів його вчення. Редакція кінокадри, відносячи себе до помірної групі поціновувачів творчості Дмитра, продовжує між тим уважно стежити за новими віяннями на ниві якісно іншого підходу до перекладу, і тому я, право, ніяк не міг пропустити ...

«Антибумер», 2004
«Смішний переклад» Гобліна
Режисер оригіналу: Петро Буслов
Виробництво: кінокомпанія «СТВ»

«Бумер» спочатку можна віднести за жанровою стилістикою до своєбразним «міфам сучасності». Картина Петра Буслова - скоріше легенда про чорному «бумері», який мчить крізь непроглядну зиму-осінь наших просторів своєрідним символом епохи, ніж історія про реальних «пацанів», які потрапили в неприємну ситуацію і намагаються з неї вибратися. Сцени, персонажі, символи - все побудовано поруч швидше в спробі одним складним колажем вивернути клішірованний кримінально-розбірних нашу субкультуру - зробити її страшною казкою, таким собі Тарантіно в версії кримінальної Росії.

В цьому відношенні мені відразу здалася відмінною ідея завершити цей виверт з особи навиворіт, остаточно перетворивши трагіфарс на фарс справжній. «Переклад Гобліна» стосовно до вітчизняного кіно в середовищі поціновувачів вже років зо два як жарт номер один. «17 миттєвостей весни» в перекладі Гобліна! Шукайте на прилавках! Коли Дмитро Пучков оголосив про укладення контракту з кінокомпанією СТВ на виробництво проекту під назвою «Антибумер», це звучало як нова версія старої жарти. «Початок був покладений виготовленням відеовставок для мега-гри від фірми 1С« Бумер: Зірвані вежі », за підсумками видання якої було прийнято рішення оволодіти фільмом повністю», з подивом читали ми. Жарт виявилася правдою.

Переклад з російської на російську, та ще й з одночасним виходом в нішу «офіційних релізів» - це чи не той пасаж, якого справжні шанувальники чекали від Дмитра? Загалом, роботи, традиційно проходячи в закритому режимі, викликали масу питань, навіть найперша інформація про «Антибумер» фігурувала лише як чуток. Призначена дата виходу кілька разів переносилася, що тільки підігрівало наш інтерес.

І ось, довгоочікуваний диск відібраний у очманіло кур'єра, настала пора задивитися, чим же цього разу порадує нас «Божа іскра».

По безкрайніх просторах Росії мчиться жертва вітчизняного автосервісу - ч0рний бумер з движком від "Запорожця". Четверо друзів, люті фанати футболу, мріють потрапити до Португалії - на Євро-2004. І навіть ланцюг фатальних зустрічей з похмурими перевертнями в погонах, озвірілими любителями філармонії і оборзівшими зірками провінційного шоу-бізнесу не може їм перешкодити. Повний вперед, глобус Португалії вірно вкаже шлях! І неважливо, яку дорогу вибирати. Земля-то кругла!

З таким напуттям автор звернувся до глядача, яким радою я і поспішив скористатися. І, відразу скажу, обіцяна казка вийшла саме що відчайдушної тріп-сторі про чотирьох друзів, які пилять на своєму тюнинговом стрітракерські скакуні по рідним просторам і з нестерпним легкістю долають мимохідь виникають труднощі. За стилістикою все, що відбувається вийшло дуже схоже на сучасний варіант «Джентльменів удачі» в нових реаліях. Класичний підхід Гобліна до роботи над проектами «Божої іскри» і тут залишився незмінним - пустотливо-ідіотські стилізовані діалоги на тлі кам'яних осіб оригінальних персонажів створюють головний антураж, а могутній потік цитат і відвертих пародій підкріплює розпочате.

Єдино, оригінальний фільм, якщо пам'ятаєте, геть позбавлений пафосних промов зі вставанням в пози і місцями надто жорстокий візуально (для комедії, зрозуміло). Але карт-бланш правовласників і їх же технічні можливості дозволили подолати і цей недолік - фільм був в значній мірі перемонтований, повністю позбавлений провисаючих або візуально вибиваються сцен і оригінальних голосів виконавців. А на місце знайомих нам відеовставок ака «спецефектів» прийшов грамотний студійний аудіомонтажа. Гуркіт вітчизняного і не дуже авто-, Паравоз, а також авіапрому, який супроводжує тепер по фільму рокіт «бумера», виробляє просто дивовижне відчуття. Жарт тонка, розрахована на автолюбителя, але, думаю, на інших теж подіє. Особисто мені на цих місцях чомусь було найсмішніше.

Ну, і неодмінний альтернативний саундтрек. Пісенька «Чорний бумер», а також класичні композиції Гладкова з «Бременських музикантів» - відмінно, відмінно. Решта мелодії на актуальні теми теж, як то кажуть, ураган. Хоч і скаржиться Гоблін, що «питання в іншому: де набрати по-справжньому тупий музики?», Проте ж комори близького народу творчості все не убожіють, за що ще раз спасибі збирачеві. Знову згадався Тарантіно, тепер уже з приводу його невичерпною фонотеки латиноамериканських і рок-н-рольних композицій, яку він використовує в своїх фільмах. Право, ви мислите схожим чином, Дмитро, вам варто особисто познайомитися з Квентіном, здається, це знайомство порадувало б вас обох.

Ось все це, супроводжуючись бульканням іграшкових пістолетів замість стрільби справжніх, грибними ельфами (милістю Валар) замість п'яних дембелів, Лікаря Айболить, божевільними перевертнями в погонах, партєйний агітаторами і просто непереводящіміся на просторах п'яними інтелігентами, так і мчить в сторону далекій фантастичною Португалії, де наша збірна вже, як відомо, все продула. Нам же залишається тільки утерти від сміху сльози і сказати Дмитру Пучкову спасибі за знову доставлене задоволення. Експеримент по поверненню на легальних рейках до досвіду «Братва і Кільця» (а «Антибумер» мені здався найближче по стилю саме до найпершої вийшла в світ праці «Божої Іскри») здався смішним, цікавим і десь дуже ностальгічно милим. Добре б це ще оцінили правовласники, і покладений початок дало б поштовх традиції.

Любіть кіно!

Написати відгук:

Дивіться також:

Прем'єри грудня: від драм до різдвяних комедіям

Олена ПРАВДА

Грудень - місяць очікувань. Запрягає він повільно, тому що основну прем'єрну навантаження відкладає на наближаються різдвяно-новорічні канікули. Там будуть пісні і квіти і веселощі ... ну, ви знаєте. А починається місяць з низки драм, різнопланових як саме це слово, що позначає в кіно буквально що завгодно, триває він мелодрамами, мине сімейні комедії, мультфільми і підходить до блокбастерам. Буде що подивитися!

«Олександр»:
Пристрасті по Олександру Великому

Роман КОРНЄЄВ

Неважливо, скільки там мільйонів витратили творці на картину, скільки масовки задіяли, окупиться фільм чи ні. Важливо лише, що Олівер Стоун зумів зняти епік без епічних штампів, фактично повернувши до життя стрімко видихає в Голлівуді режисерське кіно. Він зняв щось дуже особисте, часом змушує глядача навіть болісно кривитися ( «Олівер, у вас проблеми? Ви хочете про це поговорити?»), Кіно велике у всіх сенсах цього слова

Відгуки: [168]

Бріджит Джонс 2: межі розумного:
Навіщо ви, хлопчики, красивих любите

Олена ПРАВДА

Ті ж і там же. Комплекс з приводу своєї ... хм ... повноти Бріджит все не натішиться своїм чудовим відносинам з Красенем-Чоловіком, так само як все не дочекається, коли ж цей тугодум їй зробить пропозицію, від якої не можна відмовитися. А поруч, на дивному британському телебаченні, все кружляє Досвідчений Ловелас, що не кинув своїх планів. І несподівано молода і струнка суперниця

Відгуки: [9]

«Олдбой»:
Старий корейський хлопчик

Роман КОРНЄЄВ

Засноване на сюжеті «Графа Монте-Крісто»? Відмінно, будемо битися головою об бездушні стіни, до крові. Фільм, традиційно, про «містера Помста»? Значить, хай живе помста, безглузда і нещадна. Необгрунтовані істерики персонажів, спалахи агресії, пожирання живих восьминогів, нетривіальний далекосхідний секс. Одна проблема - у фільмі так багато всього, що розібратися у всіх суперечностях, схоже, не вдалося навіть самому автору

Відгуки: [5]

«Свої»:
У полоні у своїх, улюблених

Роман КОРНЄЄВ

Незважаючи на міць і глибину (або по її причини) піднятої теми - Дмитро Месхієв примудрився заплутатися в зарослому лісі власних задумів. Можна привітати режисера з цілком відбувся кіно, гідним, але все ж далеким від досконалості. В першу чергу - в результаті невизначеності жанрової стилістики. Партизанська сага, біблійна притча і військово-польовий роман в одній картині виявилися несумісні. У вийшла мішанині багато і багато думок режисера згинули безповоротно. На жаль.

Відгуки: [8]

Обитель зла 2: апокаліпсис:
вбити Мілу

Олена ПРАВДА

Армія зомбеобразних креатур корпорації «Амбрелла» дослідно вибирається на вулиці Ракун-Сіті, щоб покусати все, що можна покусати. Дістанеться навіть собачкам. А в цей час злісні штурмовики злісної корпорації хочут порішити населення, що залишилося з метою приховати свої злодіяння, і нечисленної купки героїв потрібно буде напружитися, поки їх всіх не покусали, щоб перестріляти все, що можна перестріляти, і вибратися з обложеного міста.

Відгуки: [16]

всі фільми: рецензії та трейлери