Ромео і Джульєтта

[20]

Давним-давно жили в Вероні два знатних сімейства: Монтеккі і Капулетті. І ті й інші були багатими і, напевно, цілком розсудливими, як більшість заможних людей. Але де в чому їм явно не вистачало здорового глузду. Була між двома родинами давня ворожнеча - і замість того щоб закінчити її світом, як зробили б люди розсудливі, вони цю ворожнечу всіляко підтримували і роздмухували, не даючи їй згаснути. Якщо хтось із Монтеккі зустрічав на вулиці когось із Капулетті, то вони навіть не віталися; якщо ж розмова все-таки починався, то швидко переходив в обмін образами, а нерідко і стусанами. Їх далекі родичі і друзі вели себе так само нерозважливо, тому ворожнеча двох сімей постійно приводила до вуличних сутичок і дуелі.

Одного разу глава сімейства Капулетті влаштував велике свято із застіллям і танцями і запросив на нього всіх бажаючих - крім Монтеккі, звичайно. Однак юний Ромео Монтеккі дуже хотів потрапити на свято, оскільки туди збиралася Розалина - дівчина, в яку він був закоханий. Ця Розалина вони мали до Ромео особливих почуттів, та й він не дуже серйозно до неї ставився: просто він хотів любити, але ще не зустрів свою справжню любов.

І ось Ромео з друзями, яких звали Меркуціо і Бенволіо, відправився в будинок Капулетті. Глава сімейства люб'язно зустрів їх, і юний Ромео змішався з натовпом знатних веронцев, одягнених в атлас і оксамит. У чоловіків на шиях дзвеніли золоті ланцюги, на Ефес шпаг виблискували самоцвіти; у дам на грудях і руках іскрилися діаманти, а їх яскраві пояси були прикрашені дорогоцінними каменями. Ромео теж надів свій найкращий наряд, і хоча обличчя його приховувала чорна напівмаска, кожен сказав би, що він найкрасивіший юнак в цьому залі.

Раптом Ромео побачив дівчину таку прекрасну, що тут же забув про Розалін. Він дивився, як незнайомка танцює, милувався її атласним платтям і перлами, і весь світ бачився йому бляклим і нікчемним в порівнянні з нею. З вуст Ромео мимоволі вирвалися слова захоплення - і тут Тибальт, племінник синьйори Капулетті, зрозумів, хто ховається під маскою!

Тибальт в гніві кинувся до дядька - розповісти, що до них на бал заявився непроханий Монтеккі. Однак синьйор Капулетті був занадто шляхетний, щоб образити гостя, будь то навіть Монтеккі; він велів Тибальт стримати запал і вести себе пристойно. Але задирака Тібальт тільки і чекав нагоди, щоб затіяти сварку з Ромео.

Тим часом Ромео пробився до дівчини крізь натовп. За кілька хвилин він встиг зізнатися їй у коханні і навіть поцілувати. Тут дівчину покликали, і вона пішла; а Ромео дізнався від її годувальниці, що красуню, яка викрала його серце, звуть Джульєтта і вона дочка господаря будинку, його кровного ворога. Засмучений, але як і раніше закоханий, Ромео покинув будинок Капулетті.

- Хто той синьйор - той, що не любить танцювати? - запитала у годувальниці Джульєтта.

- Це Ромео Монтеккі, єдиний син вашого заклятого ворога, - відповіла годувальниця.

Засмучена Джульєтта піднялася до себе в спальню і вийшла на балкон. Внизу в світлі місяця сріблився сад, а в саду серед дерев ховався Ромео. Він пробрався туди потайки в надії хоча б здалеку побачити кохану. Джульєтта ж, ні про що не підозрюючи, стала розповідати сплячому саду про свою любов до Ромео. Підслухавши її визнання, Ромео затріпотів від захвату. Він дивився на балкон, повитий листям, милувався прекрасним обличчям Джульєтти, чув її ніжний голос - і йому здавалося, що якийсь чарівник переніс його в зачароване сад.

- Ромео ... ах, навіщо тебе звуть Ромео? - промовила Джульєтта. - Невже більше немає інших імен?

Що значить ім'я? Роза пахне трояндою, Хоч трояндою назви її, хоч ні.

- Назви мене коханим - і клянусь, я зміню ім'я і більше не буду зватися Ромео! - вигукнув юнак, виходячи з тіні кипарисів і олеандрів під світло місяця.

Джульєтта злякалася раптової появи незнайомця - але до чого ж вона зраділа, дізнавшись в ньому Ромео! І вони повели довгу бесіду - він внизу, в саду, вона на балконі, - намагаючись знайти ті дорогоцінні слова, якими обмінюються люблячі серця.

Коли закохані разом, час для них летить стрілою. Вже майже розвиднілося, а Ромео і Джульєтті здавалося, що минуло всього лише мить. Вони все зволікали і ніяк не могли розлучитися ...

Нарешті вони попрощалися. Джульєтта пішла до себе, і темні штори приховали світло в її вікні. Ромео, як зачарований, покинув тихий, покритий росою сад.

На другий день Ромео з самого ранку поспішив до ченця на ім'я Лоренцо і став благати негайно повінчати їх з Джульєттою. Після недовгих вагань брат Лоренцо дав свою згоду.

Джульєтта відправила до Ромео стару годувальницю. Та повернулася зі звісткою, що Ромео все влаштував і на полудень призначено таємне вінчання.

Через безглузду сварку між Монтеккі і Капулетті закохані не могли попросити батьківського благословення. Тому брат Лоренцо і погодився повінчати їх таємно. Він сподівався, що правда незабаром відкриється і примирить дві сім'ї, поклавши край давньої ворожнечі.

І ось Ромео і Джульєтта повінчалися в келії брата Лоренцо, а потім зі сльозами і поцілунками розлучилися. Ромео обіцяв прийти ввечері в сад, і годувальниця приготувала мотузяну драбину, щоб спустити її з вікна: Ромео підніметься в кімнату Джульєтти і зможе поговорити наодинці з молодою дружиною.

Але в той же день сталося непоправне.

Той самий Тибальт, що так злився під час свята, зустрів на вулиці Ромео і двох його друзів, Меркуціо і Бенволіо. Тибальт обізвав Ромео негідником і викликав на дуель - але Ромео відмовився битися з двоюрідним братом Джульєтти. Тоді Меркуціо, відстоюючи честь Монтеккі, вступив в сутичку з Тибальтом і був убитий. Ромео, побачивши, як помирає Меркуціо, забув про все, в гніві кинувся на вбивцю свого друга і бився з Тибальтом, поки той не впав замертво.

Так в день свого одруження Ромео убив двоюрідного брата Джульєтти і був за це засуджений до вигнання. Бідолаха Джульєтта і її юний чоловік все ж зустрілися тієї ночі: Ромео піднявся в її кімнату по мотузяній драбині - але зустріч ця була сповнена печалі. Вони розлучилися зі сльозами на очах і з вагою на серце, не знаючи, коли їм судилося побачитися знову.

Батько Джульєтти, звичайно ж, не знав, що дочка вже повінчана, і зібрався видати її за знатного веронца графа Паріса. Коли Джульєтта відповіла відмовою, синьйор Капулетті розлютився. Джульєтта поспішила за допомогою до брата Лоренцо - і монах порадив їй прикинутися, що вона згодна:

- Я дам тобі ліки: випивши його, ти сорок два години пролежиш бездиханної. Все вирішать, що ти померла, і до церкви тебе повезуть НЕ вінчати, а ховати. Тебе покладуть в склеп, а коли ти прокинешся, ми з Ромео вже будемо сидіти біля тебе. Ти згодна? Не боїшся?

- Дай склянку мені. Не говори про страх, - відповіла Джульєтта.

Вона повернулася додому і розповіла батькові, що згодна вийти заміж за Паріса. Зважся вона відкрити синьйору Капулетті правду - і ... Втім, тоді історія Ромео і Джульєтти була б зовсім іншою.

Батько зрадів, що домігся свого; Капулетті тут же розіслали запрошення друзям і стали готуватися до весільного торжества. Тієї ночі ніхто не спав - адже треба було зробити безліч справ, а часу було обмаль. Синьйор Капулетті поспішав швидше видати дочку заміж, тому що йому боляче було бачити, як вона страждає. Ми-то з вами знаємо, що Джульєтта мучилася через Ромео, але батько думав, що вона оплакує свого двоюрідного брата Тібальта, і вирішив, що заміжжя - найкращі ліки від сумних думок.

Рано вранці годувальниця вирушила будити Джульєтту і наряджати її до весілля, але Джульєтта ніяк не прокидається.

- О горе, горе! - вигукнула годувальниця. - Допоможіть! Моя дівчинка померла! О, краще б мені не дожити до цього проклятого дня!

Прибігла мати Джульєтти, а за нею синьйор Капулетті з Парісом. Спляча Джульєтта була так бліда, що здавалася мертвою, і всі їхні ридання пробудилась її до життя. В той день в родині Капулетті замість весілля були похорони.

Тим часом брат Лоренцо відправив до Мантуї, де переховувався Ромео, гінця з листом про те, що сталося і що має статися. І все б добре, але гонець не встиг доставити лист в термін.

А погані вісті не стоять на місці. Слуга Ромео, що залишився в Вероні, знав про таємну заручини господаря, але не був посвячений у задум брата Лоренцо. Відразу після похорону цей слуга поспішив до Мантуї сповістити Ромео, що його юна дружина померла і лежить в труні.

- Ні! - вигукнув убитий горем Ромео. - Раз так, Джульєтта, ми цієї ж ночі будемо разом!

Ромео купив отруту і помчав до Верони. Там він відразу ж попрямував до гробниці, в якій лежала Джульєтта. Її поклали не в могилу, а в сімейний склеп Капулетті. Ромео зламав двері і по кам'яних сходах почав спускатися в склеп - і раптом почув голос:

- Зупинись!

Це був граф Паріс, ще вранці мріяв стати чоловіком Джульєтти.

- Як ти посмів, негідник Монтеккі, з'явитися сюди і потривожити спокій покійних Капулетті ?! - закричав Паріс. - Тобі ж сказали, що якщо ти повернешся до Верони, то помреш!

Нещасний Ромео, майже втратив розум від горя, все ж намагався відповідати ввічливо:

- Так, я помру - за цим і повернувся. Ти ж, любий друг, залиш мене і йди, поки я не зробив тобі шкоди. Тебе мені шкода більше, ніж себе ... залиш мене ... піди ...

- Я зневажаю твої слова, - крикнув Паріс, - і затримаю тебе як злочинця!

Тоді в гніві і розпачі Ромео вихопив шпагу. Вони стали битися, і Ромео завдав суперникові смертельний удар.

- Ти вбив мене! - скрикнув Паріс. - О, якщо в тебе є співчуття, відкрий гробницю і поклади мене поруч з Джульєттою!

І Ромео поклявся виконати його передсмертне прохання.

Він вніс убитого в гробницю, уклав поряд з Джульєттою, а сам став на коліна перед мертвої коханої. Ромео говорив з нею, обіймав, цілував в холодні губи ... Він не сумнівався, що Джульєтта мертва, а тим часом наближався час, коли вона мала прокинутися від забуття.

На жаль, Ромео цього не дочекався - він випив отруту і впав поряд з коханою дружиною.

Лише тепер, коли було вже надто пізно, з'явився брат Лоренцо - і тут же прокинулася Джульєтта. Вона відкрила очі і побачила поруч з собою чоловіка і нареченого, але, на жаль, обидва вони були мертві.

На звуки сутички між Ромео і Парісом прибігли люди. Брат Лоренцо, зачувши голоси, зник, і Джульєтта залишилася одна. Вона побачила склянку з отрутою, але та була порожня: Ромео випив все до краплі. Тоді Джульєтта схопила кинджал мертвого Ромео, встромила його собі прямо в серце - і померла на грудях улюбленого.

Так закінчилася історія цих найвідданіших і найнещасніших закоханих.

Коли старші Монтеккі і Капулетті дізналися про все від брата Лоренцо, горю їх не було меж. Над тілами своїх дітей, які стали жертвами їх застарілої ворожнечі, вони покаялися, протягнули один одному руки і заприсяглися жити в мирі та злагоді, забувши старі образи.

Але повість про Ромео і Джульєтту залишиться сумніше на світі ...