Зовсім пропащий
Т рідцать років тому на екрани вийшов телесеріал «Кортик». Головні ролі в ньому зіграли чотирнадцятилітні Сергій Шовкуненка (Миша Поляков), Володя Дичковський (Генка) і Ігор Шульженко (Слава). Про долю двох останніх нам з'ясувати нічого не вдалося, після зйомок продовження серіалу, телефільму «Бронзовий птах», сліди їх загубилися, зате про Серьожі інформації виявилося хоч відбавляй. Вся його життя ретельно описана в кількох десятках томів кримінальних справ.
Після «Бронзовою птиці» Сергій Шовкуненка зіграв у Веніаміна Дорман в «Пропала експедиції». І знову успіх, і знову продовження фільму, «Золота річка». Коли «Річка» ще навіть не вийшла на екрани, в березні 1976 року 16-річний Сергій «набив морду» якомусь прогулюватися по двору собачникові. Перед цим він «розчавив» на двох із другом пляшку портвейну. Настрій був бойовий, ось він і «оприходував» подвернувшегося під руку громадянина. Собака господареві не допомогла, зате допомогла міліція, яка доставила Сергія в 76-е відділення. Результатом став рік позбавлення волі (стаття 206, частина друга, злісне хуліганство).
У 1977-му, після звільнення, мати влаштувала його на «Мосфільм» освітлювачем. Там він пропрацював майже рік, після чого знову сів. Гагарінський суд засудив його за статтею 89 КК РРФСР (розкрадання держвласності) до чотирьох років позбавлення волі за крадіжку продуктів з буфета кіностудії (як пояснював сам Сергій, у що зібралася випити бригади освітлювачів не виявилося закуски, а всі магазини були вже закриті). Головний піонер країни, Сергій Шовкуненка, став рецидивістом.
Випустили його за зразкову поведінку в 1979-му. І в тому ж 1979-му знову посадили. За квартирну крадіжку (стаття 210) і втягнення у злочинну діяльність неповнолітніх (стаття 144) - Сергій взяв собі в підручні «малолітку». Ці чотири роки він відсидів уже як то кажуть від дзвінка до дзвінка. І знову кілька місяців на волі, і знову чотири роки в'язниці «за крадіжку» і «за зберігання наркотиків». А до чотирьох ще плюс півтора «за спробу втечі». Хоча тут думки розходяться: друзі кажуть, що «півтора в гору» йому додали за відмову від співпраці з тюремною адміністрацією. Так чи інакше, але на свободу в 1988-му році він вийшов уже авторитетним злодієм з «погоничем» Артист і інвалідом II групи, які страждають на відкриту форму туберкульозу.
1989 рік був для Артиста відзначений трьома визначними подіями. По-перше, він одружився на чарівній дівчині Олені, по-друге, виграв в карти у дружини якогось посла машину і, по-третє, його знову заарештували. «За зберігання зброї». Втім, відбитків пальців на знайденому пістолеті виявлено не було, тому просидів він менше року. А в 1990-му його вже взяли за участь в бандитській розбиранні в Тольятті. Правда, нічого серйозного йому інкримінувати тоді так і не змогли, і вже в 1991-му він знову опинився на волі.
Цілих 49 днів жив Сергій Шовкуненка вільним життям, після чого його заарештували «за крадіжку ікон». Сам Сергій наполягав на тому, що ікони до нього, як до великого фахівця з антикваріату, приніс на експертизу якийсь незнайомець, але суд йому не повірив і «впаяли» чотири роки виправних робіт. Які остаточно «виправили» колишнього актора. Звільнився він уже в чині «Положенцев» - в кримінальній ієрархії всього сходинка до головного титулу «злодій в законі».
Будучи «Положенцев», Сергій швидко сколотив за місцем проживання, на вулиці Пудовкіна, свою «бригаду», яка взяла під контроль прилеглі до «Мосфільму» околиці. Однак інтереси його невеличкий «бригади» незабаром перетнулися з інтересами представників казанської угруповання. І перетнулися настільки серйозно, що на початку 1995 року Сергію довелося задуматися про те, щоб виїхати разом з матір'ю Поліною Василівною до сестри в Штати.
Переїзд намічався на кінець лютого. Вночі 11 лютого простий експедитор фірми «Легіон» Сергій Шовкуненка в супроводі охорони під'їхав до будинку 3 по вулиці Пудовкіна на своєму джипі. Відпустивши «братву», він зайшов у під'їзд, де його вже чекав найманий вбивця. На щастя Сергія ліфт стояв внизу, і тому кілер, до того як двері ліфта закрилися, встиг тільки поранити Артиста в живіт. Вбивця втік навздогін за ліфтом по сходах, сусіди чули його крик: «Стій, падла, все одно вб'ю». Сергій встиг забігти в свою квартиру і замкнути двері. Але залишив ключі в замковій щілині. Кілер спочатку застрелив 76-річну матір Шовкуненка двома пострілами в голову. Сергій отримав залишилися в пістолеті три кулі.
35-річного Сергія з вулиці Пудовкіна ховали пишно. В останню путь його проводжали люди, колись теж колишні піонерами.
Равіль АТЖАНОВ