Фото: BLOOMSBURY (A BIBLIOGRAPHY) // TABLE (ISTOCK)

У бібліографії Дж.К. Роулінг Філіпа Еррінгтон (JK Rowling: A Bibliography 1997-2013) наведені слова самої письменниці, що 514-сторінкова книга «до сліпоти прискіпливо і трохи зносить дах». І це так: бібліографія включає все, від оригінальних інтерв'ю і уривків електронних листів до помилок і виправлень з різних видань «Гаррі Поттера», і це багато говорить про редакторської роботи, проведеної над нашими улюбленими книгами. Ось кілька дивовижних речей, які ми дізналися з книги Еррінгтон про шляхи Гаррі від рукопису до бестселера.

1. ОДИН СПІВРОБІТНИК BLOOMSBURY ЗАХИЩАВ КНИГУ незвичайним чином.
Колишній агент Роулінг Крістофер Літтл приніс перші три глави майбутньої книги «Гаррі Поттер і філософський камінь» співробітнику видавництва Bloomsbury Баррі Каннінгему, який роздав глави своїм колегам. Вони дуже сподобалися менеджеру з маркетингу, Розамунд де ла Хей, і та захотіла показати редакторам, що ця книга - щось особливе. Тоді вона, за словами Найджела Ньютона, засновника і директора Bloomsbury Publishing plc, виготовила десять примірників, згорнула їх в сувої, «заклеїла скотчем один кінець, заповнила цукерками Smarties, заклеїла інший кінець і зав'язала сувій червоною стрічкою. Це був такий спосіб показати, що книга може виграти [Smarties Book Prize - премію компанії Nestle за кращу дитячу книгу] ... забавно, але так і сталося ».

2. НА ЗАДНЬОЇ ОБКЛАДИНЦІ ПЕРШИХ ВИДАНЬ поміщають ВИПАДКОВІ ЧАРІВНИК.
Томас Тейлор придумав обкладинку для «Філософського каменя» всього за два дні; це була його перша робота. Видавництво також попросило його «знайти" чарівника на задню обкладинку ". Що я і зробив », - писав Тейлор у своєму блозі, який Еррінгтон цитує в своїй книзі. «У книгах стільки чарівних персонажів і чарівників, що придумати свого власного було нескладно».
Читачі часто запитували видавництво, хто цей чарівник, тому Тейлора попросили його замінити. «Початковий малюнок швидко поміняли на легко впізнаваний портрет Дамблдора - він з'явився приблизно на вісімнадцятому виданні», - пише Еррінгтон. Тейлор же сказав, що до прохання видавця «мені і в голову не приходило зобразити Дамблдора».

3. дорослих ВИДАННЯ було придумати ПО ДОРОЗІ НА РОБОТУ.
Співробітник видавництва розповів, що по дорозі на роботу він бачив людину, що читає книгу, закривши обкладинку екземпляром «Економіста». «Один з нас - може бути, навіть я, - переказав це журналісту, і понеслося», - повідомив Ньютон Еррінгтон. «І тоді ми подумали, а чому б нам не зробити видання для дорослих? Ясно ж, що дорослі теж її читають ».
На обкладинках дорослого видання замість ілюстрацій були зображені фотографії в стриманому стилі: на першому томі - американський паровоз з фірми Norfolk & Western Railway Train. Він був опублікований у вересні 1998.

4. У АМЕРИКАНСЬКОЇ ВЕРСІЇ ПЕРШОЇ КНИГИ МОГЛО БУТИ АБСОЛЮТНО ІНШЕ НАЗВА.
Артур А. Левайн тільки почав працювати на видавничу компанію Scholastic, коли почув про «Філософському камені». Коли він придбав права на книгу, він зрозумів, що повинен змінити назву: американським читачам потрібно було трохи більше магії. «Звичайно, мені подобалася назва" Гаррі Поттер і філософський камінь ", але я розумів ... чому книга, що її названо" філософський камінь ", може здатися більш незрозумілою, чи що», - розповів Левайн Еррінгтон. Було запропоновано назву «Гаррі Поттер і школа чарівництва»; коли Левайн запропонував такий варіант Роулінг, вона «задумливо сказала:" Ні, мені здається, це неправильно ... є предмети, які мені б сподобалися. Давайте назвемо книгу "чарівний камінь"? " Так і вийшло ».

5. ЗА ЗМІНИ В ОРИГІНАЛЬНОЇ РУКОПИСУ «ФІЛОСОФСЬКОГО КАМЕНЮ» Левайн піддав жорсткій критиці.
За словами Еррінгтон, «було замінено близько 80 слів, значні зміни відбулися в постановці ком». Левайн заявив: «я з текстом нічого не робив. Всі зміни були узгоджені з Джо ».

6. У Майже безголового НІКА МАЙЖЕ БУЛА СВОЯ ПІСНЯ.
Коли редактор Bloomsbury Емма Меттьюсон отримала рукопис «Таємної кімнати», вона написала Роулінг, що книга «стане абсолютним успіхом! Не потрібно турбуватися, що друга частина поступиться першої ». Але рукопис була «надто довгою», тому деякі моменти довелося прибрати, включаючи пісню Майже безголового Ніка, яка починалася словами: «Такої помилки міг зробити будь-який чарівник ...». При редагуванні Роулінг помітила, що «це спотворення», але визнала, що пісня була «в якійсь мірі зайвої», »- пише Еррінгтон. Пізніше вона опублікувала слова «Балади Майже безголового Ніка» на своєму сайті. Зараз їх там немає, але ознайомитися можна тут (Англ.).

7. БУЛО ПРОПОЗИЦІЯ ВКЛЮЧИТИ ДО ТЕКСТ ГЛОСАРІЙ.
Спочатку роботи над «Таємної кімнати», хтось у видавництві Bloomsbery запропонував додати «інформаційний розділ / глосарій / історію» в кінці книги, для тих, що не читав «Філософський камінь», - пише Еррінгтон. «Як бачите, від цієї ідеї відмовилися».

8. ПРИ ВИДАННЯ «таємну кімнату» В SCHOLASTIC наплутав з превью НАСТУПНОГО КНИГИ.
У видавничій анотації говорилося, що в наступній книги тітку Петунію надують, але це ляп: Гаррі наповнив повітрям не її, а тітку Мардж, сестру дядька Вернона.

9. «в'язень Азкабану» ДОВЕЛОСЯ ДОВГО РЕДАКТИРОВАТЬ.
Напевно, не дивно, що третя частина «Гаррі Поттера» зажадала більш ретельної роботи, ніж дві попередні, - адже там є заплутана лінія з подорожами в часі. Весь процес зайняв щонайменше три місяці, і в якийсь момент Роулінг написала Меттьюсону: «Я стільки раз її прочитала, що мене вже від неї нудить. Мені не треба було знову і знову перечитувати попередні книги, поки я їх редагувала, але в цей раз довелося ... »Пізніше вона зауважила:« Мені важко буде посміхатися, коли настане момент читати уривки перед публікою ». Одним з підсумків редактури стало збільшення кількості сцен з дементорами.

10. У «КУБКА ВОГНЮ» БУЛО КІЛЬКА ПОТЕНЦІЙНИХ НАЗВ ...
Серед них «Гаррі Поттер і смертежери», «Гаррі Поттер і Вогняний кубок» і «Гаррі Поттер і три чемпіони».

11. ... А Тричаклунський турнір спочатку називався ПО-ІНШОМУ.
Турнір Фатальних заклять, якщо бути точним. Меттьюсон запропонував змінити назву в листі до Роулінг від 8 березня 2000 р Лист також включало інші варіанти.

12. В ЧОМУ ЦЯ КНИГА СТАЛА ПЕРШОЮ.
«Кубок вогню» - перша частина Гаррі Поттера, випущена в опівночі, і перша, коли Левайн і видавництво Scholastic втручалися в редакторську роботу Bloomsbury.

13. НЬЮТОН ОТРИМАВ «ОРДЕН ФЕНИКСА» ЧЕРЕЗ «Шпигунський ОБМІН» ...
Ньютон підозрював, що отримає новий рукопис Роулінг, коли Літтл подзвонив і запропонував сходити випити в «Пелікан» - то ж заклад, де агент передав йому рукопис «Кубка вогню». Ньютон розповів Еррінгтон, що пішов в "Пелікан" «в стані бойової готовності. Я зайшов всередину, і поруч з ним на підлозі стояв великий пластиковий пакет ... він нічого не сказав, і я нічого не сказав ... ми стояли біля бару, пили наше пиво і не розмовляли про "Гаррі Поттера". Але коли ми йшли, пакет забрав я. Класична зустріч двох шпигунів ».

14. ... І ВІН був шокований.
До того моменту історія вже стала такою знаменитою, що Ньютон «майже боявся тримати у себе» наступну книгу. Він не міг нікому розповісти про рукопис, навіть дружині і дітям, тому ховав її під ліжком. А читав її ночами, приховуючи під чотирма сторінками інший рукописи (правда, в кінці кінців, розповів дружині). Прочитані шматки він замикав в сейф, а на ранок віддавав Меттьюсону. «Я віддавав їх з таким полегшенням», - сказав він Еррінгтон. Меттьюсону, в свою чергу, довелося редагувати рукопис на комп'ютері, де не було доступу до інтернету.

15. У BLOOMSBURY СКЛАЛИ «БІБЛІЮ ГАРРІ ПОТТЕРА».
У вересні 2004, незадовго до того, як Роулінг надіслала рукопис «Принца-напівкровки», у видавництві почали створювати файл під назвою «Біблія ДП», залучаючи до цього навіть людей не з компанії. Цей файл, як пише Еррінгтон, «повинен був допомогти зберегти узгодженість серії».

16. У РУКОПИСУ «ДАРІВ СМЕРТІ» БУЛИ кодовою назвою.
Щоб зберегти настільки очікувану книгу в таємниці, перші версії коректури тримали в папці під назвою «Единбурзькі гончарі». «І це було не єдине вигадане назва», - пише Еррінгтон. - «Іншу роздруківку редактори обізвали« Життя і епоха Клари Роуз Лавітт »з захоплюючим підзаголовком« Епічний роман, що охоплює багато поколінь ».

17. Перш, ніж РОБОТА НАД КНИГОЮ звершилося, ВИНИКЛИ ЗАПИТАННЯ ПО логічно.
У листі від 23 квітня 2007 Меттьюсон задає кілька питань, в тому числі про цілющу силу Гаррі. Читаємо у Еррінгтон: «в четвертому абзаці на сторінці 11 Роулінг написала:« вони ніколи не вчився лікувати рани належним чином »і зазначила, що потім Гаррі використовував заклинання« Епіскеі », щоб вилікувати губу Демельзи, на 267 сторінці« Принца-напівкровки ». Тому виникло таке питання: але ж це нормально, це ж не лікування належним чином? (Схоже, нормально: пропозиція залишилася без змін). Коректуру завершили 4 травня 2007.

18. ПІД ЧАС редактури У Левайн ВОЗНИК До BLOOMSBURY 71 ПИТАННЯ.
«Сподіваюся, це не викличе у Джо стрес», - написав Левайн Меттьюсону по електронній пошті, відзначаючи, що його питання - «всього лише результати абсолютно феноменальний деталізації в сазі і приголомшливо глибокого уяви».
Також була суперечка на тему британських і американських варіантів. «Якщо тут маються на увазі труси [underpants], а не брюки [trousers]», - говорилося в замітці видавництва Scholastic, - «можна нам в американському варіанті писати underpants, щоб читачі зрозуміли, як сильно зніяковів Рон?» Дозвіл було дано.

19. У «СКАЗОК Барда Бідла" Є АМЕРИКАНСЬКА ВЕРСІЯ.
У 2001 році Роулінг написала книги «Фантастичні звірі і де їх шукати» і «Квідич крізь віки» для благодійності. Ці книги, задумані як підручники Гаррі, вийшли з британськими варіантами. Але до «Казок», написаним нібито Дамблдором, видавець зробив примітку, що «ми вирішили, що ця книга схожа, швидше, на американське видання магічною класики, і тому використовували американське написання». В американське видання також увійшла замітка від Дамблдора з поясненням різдвяної вистави.