Клементині Черчілль подарували вишитий плаття в Одесі, а Джудіт Гоф сорочку-вишиванку у Львові

За вишиванці, як по шотландської клітці, можна зрозуміти - з якого регіону людина, говорить Посол Британії в Києві. Дійсно, в Україні не тільки регіони, а й окремі села мали свої власні кольори, символи, традиції вишиванок. І кожна була унікальною, як доля людини, адже одну прикрашали напередодні великого свята в родині - і ось на ній розквітають маки, волошки, розправляють крила яскраві птиці. А іншу шили в війну, коли мати чекала сина, а дружина - повернення чоловіка. Ця сорочка вишивалися чорним і червоним, нитки перепліталися сльозами і молитвою за рідних, за країну. Але наші прабабусі завжди вишивали сорочку з піснею на устах і надією в серці ...

ВИШИВАНКА НА СВІТ

Одне таке сукню, вишиту надією - надією на мир після страшного кровопролиття Другої світової війни - отримала в подарунок Клементина Черчилль, дружина британського прем'єр-міністра сера Уїнстона Черчилля, видатного політичного і державного діяча ХХ століття, учасника «Великої трійки» глав держав антигітлерівської коаліції, а незабаром - ініціатора «холодної війни». Багато в чому саме завдяки йому політична карта світу є зараз саме такою, якою ми звикли її бачити.

Клементина Черчилль прилетіла в Радянський Союз через два місяці після завершення Ялтинської конференції на запрошення «Червоного хреста». Протягом Другої світової війни, особливо в найважчий її період, вона організувала в Британії мережа відділів благодійного фонду, які збирали пожертви на потреби антигітлерівської коаліції, перш за все - на порятунок і реабілітацію поранених солдатів.

Як виявилося, дружина британського прем'єра навіть святкувала свій 60-й день народження на українській землі - 31 березень 1945 року літак королівських ВПС Британії з Клементиною на борту приземлився на військовому аеродромі в Криму, а ювілей вона відзначала 1 квітня. Історики досі сперечаються, чому в такий день Клементина не залишилася поруч з чоловіком і дітьми, адже гострої необхідності летіти саме в той момент не було. Більшість дослідників сходяться на тому, що і гітлерівські спецслужби не розраховували, що дружина британського прем'єра напередодні ювілею полетить до союзників по коаліції.

Висока гостя відвідала «Артек», палац в Алупці, Херсонес, ботанічний сад. Але найбільше часу Клементина Черчилль проводила в лікарнях і наукових центрах, оздоровчих профілакторіях, пологових будинках, дивилася як працюють школи і притулки для дітей-сиріт, чиїх батьків забрала війна.

Про перебування дружини британського прем'єра в Одесі збереглося історичне відео , Озвучене гарною українською мовою. На ньому чітко видно, як місіс Черчилль вручають розкішне вишите плаття - атрибут української національної культури і самобутності.

Подарунок «на згадку про візит до міста-героя Одеси» і в честь 60-річного ювілею - в красивій, прикрашеної пам'ятною табличкою скрині, де і повинна зберігатися вишиванка. Після урочистостей Клементина зустрічалася з англійськими та французькими офіцерами і солдатами, звільненими з німецького полону.

Дивно, що тоді дозволили подарувати настільки високою і іменитої гості такий незвичайний сувенір - чисто український, автентичний, без радянських зірок і серпів з молотами. Чи то «нагорі» недогледіли, чи то одесити забули дозволу запитати, але українське вишите плаття ручної роботи виїхало таки в Лондон разом з Клементиною.

Там його слід загубився, адже в архівах, де перераховані всі офіційні сувеніри та подарунки сім'ї Черчилля, згадки про вишиванку знайти не вдалося. Можливо, подарунок настільки сподобався дружині британського прем'єра, що вона вирішила залишити його серед особистих речей.

Шотландський кілт І УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

«Думаю, в той час це був дуже-дуже особливий подарунок для людини, який грав серйозну роль в політичному та соціальному житті. На відео дуже добре видно, з яким задоволенням цей подарунок був прийнятий », - на прохання Укрінформу коментує побачене на відео 1945 року посол Британії Джудіт Гоф.

Джудіт Гоф

Вона розповідає, що День Вишиванки - серед її улюблених українських свят. «У мене - дві вишиті сорочки; дві, з різною обробкою - і у мого сина, він з нетерпінням чекає цього дня. Думаю, він буде виглядати краще в своїй сорочці, ніж я - в своїй », - жартує пані Посол. «Коли ти живеш в країні і переймаєшся її традиціями - починаєш відзначати її свята, як свої власні, і чекаєш їх з нетерпінням».

Колектив посольства Британії в Україні

Особливість вишивки ще і в тому, що кожна має свою історію, відзначає пані Посол. «Та, яку я одягла сьогодні - це подарунок і пам'ять про моєму першому візиті до Львова. Мені її вручили в одній з місцевих жіночих організацій. Це - повністю ручна робота, її шили і прикрашали вручну », - коментує посол свою сорочку з ніжним рожево-зеленим візерунком. «Але є у мене ще одна вишиванка, яку я знайшла і купила тут, в Києві, її обробки і виконання - більш сучасні. Тому иу мене одна традиційна, одна - більш модернова, адже зараз вишиванка - це ж і елемент моди ». «27 років тому Україна здобула назавісімо, і ідентифікація себе як нації триває. Але зараз Україна знову доводиться боротися за свій суверенітет і територіальну цілісність », - зазначила пані Посол. У такі «чорні» часи, немов вишивка на полотні, українці об'єднуються навколо всього автентичного, спільної історії, традицій і, безумовно, це допомагає згуртуватися, триматися разом, відстоювати своє, каже вона.

Джудіт Гоф розповідає, що багато країн мають власні символи і традиції, яких дотримуються і сьогодні. «Можна порівняти шотландський тартан з українською вишиванкою, адже по тартану, який носить людина, часто можна зрозуміти, до якого клану або сім'ї він належить, з якого він села чи регіону», - розповідає Посол. Виявляється, навіть сьогодні, коли шотландець одружується, повинен одягнути традиційний кілт (національний одяг у вигляді спідниці) з орнаментом, який передає з покоління в покоління його сім'я.

«Носіть ваші вишиванки і пишаєтеся ними!», - закликала Джудіт Гоф всіх українців, привітавши з сьогоднішнім святом.

Наталія Буквич, Київ.