- What should I do now?
- Run, sir!
- Again?
- Yes!
And run I shall, like a bloody gazelle!
Діалог з фільму

Британець Чарлі Мордекай (Джонні Депп), лорд Сільвердейл - аристократ і великий поціновувач мистецтва. Але він не тільки цінитель! Мордекай як арт-дилера за великі гроші продає найрізноманітніші предмети мистецтва всяким азіатам і іншим арабам, примудряючись при цьому роздувати ціну в два-три кінця (це професійний сленг).

Ось на ці "три відсотки" Мордекай і живе, так що у нього - чарівний особнячок в передмісті Лондона, набитий все тими ж предметами мистецтва, дружина-красуня на ім'я Джоанна (гвінед Пелтроу) і персональний слуга, він же охоронець на ім'я Джок ( Пол Беттані).

В описуваний в картині час справи Мордекая йдуть, скажімо так, не дуже добре. По-перше, через своїх нескінченних афер Мордекай в кінці кінців прогорів і тепер змушений розпродавати свої картини, щоб звести кінці з ще більшими кінцями. По-друге, Мордекай відростив собі дивні вуса в стилі Сальвадора Далі, в результаті чого Джоанна відмовила йому в сексуальних утіхах, тому що при поцілунках з вусатим Мордекай у неї виникає блювотний рефлекс.

А тут ще на лорда насів інспектор Мартленд (Юен Макгрегор) з двома тоннами компромату загальною сумою на вісім мільйонів фунтів. Мордекай повинен допомогти поліції в розшуку недавно викраденої картини Гойї "Герцогиня Веллінгтон". Поліції не те щоб конче потрібна сама картина, їм потрібно те, що написано на заднику картини.

Мордекай діватися нікуди, і він береться за справу, не дивлячись на те що Мартленд ще з їх студентської юності підбиває клинці до його коханої дружини.

На частку Чарлі випадуть страшні пригоди, але він з честю з них вибереться - не без допомоги незворушного охоронця Джока, якому все той же Мордекай періодично абсолютно випадково завдає каліцтва різного сили тяжіння.

Чарлі доведеться зіткнутися з російською мафією і її негарними методами, за допомогою яких вони отримують потрібну інформацію, його також чекає зустріч зі шкідливим колекціонером Крампфом (Джефф Голдблюм), але що найстрашніше - йому доведеться оселитися в американському готелі. Ось тут-то старовини Мордекай доведеться несолодко.

***

Чесно кажучи, я на цей фільм звернув увагу тільки тому, що його все матеріли. Яка вульгарщина, говорили одні. Що за тупі діалоги, говорили інші. Джонні Депп знову грає капітана Джека Горобця, заявляли треті. Ідіотський фільм, не смішно ні разу, писали четверті.

А в фільмі тим часом знялося кілька дуже хороших акторів. І поставив його британець Девід Кепп, який був сценаристом багатьох відомих фільмів (наприклад, він писав сценарії до фільмів "Шлях Карліто" і "Смерть їй до лиця"), а як режисер він зняв кілька фільмів в дуже різних жанрах: наприклад, безглуздий трилер "Таємне вікно" з тим же Деппом і динамічний кримінальний бойовик "Термінова доставка" .

У прокаті картина провалилася з гучним тріском: $ 30 млн зборів проти $ 60 млн бюджету, рейтинг на IMDB абсолютно провальний: 5,5.

У російський прокат фільм не виходив, хоча в кінотеатрах анонсувався: випуск відкладали вже два рази, але, може бути, фільм вийде цього літа. Хоча можуть і не випустити зовсім - там же знову погані російські.

Так ось, почитав я це все, почитав, подивився цілком мене вразив трейлер, та й вирішив все-таки ознайомитися з цим фільмом, тому що підозрював, що тут явно щось не те! Не може бути, що з таким кастом в картині творяться всі ті неподобства, в яких цей фільм звинувачують.

Сценарій картини писав не Девід Кепп, хоча він як сценарист набагато більш відомий, ніж як режисер. Сценарій створений на основі першого з трьох романів про пригоди лорда Мордекая, написаних британським письменником Кирилом Бонфільолі (його мати була англійкою, а батько - італо-словенець). Сам Бонфільолі був схожий на свого літературного персонажа: він вивчав англійську літературу в Оксфорді, був арт-дилером, віртуозно фехтував і володів майже всіма видами зброї, а також, за його словами, "стриманий у всьому, крім алкоголю, їжі, тютюну і розмов "і" любили й поважали всі, хто погано його знав ".

Романи про пригоди Мордекая за життя автора мало хто читав, але після його смерті в певних колах ці книги стали користуватися певним успіхом. Одним з прихильників Бонфільолі був Джонні Депп, який і став ініціатором створення цього фільму. Він там став продюсером, і він же запросив в якості режисера Девід Кепп, з яким вони разом працювали у фільмі "Таємне вікно".

Я сів дивитися цей фільм, очікуючи побачити в ньому все ті дурниці, вульгарності і безглуздості, в яких його звинувачувало переважна більшість глядачів і критиків. Подумаєш, думав я, виявиться повним відстоєм - напишу розгромну рецензію. Хіба мало в якому барахлі знявся Депп - у нього в багажнику безглуздих фільмів чимало.

Почав я дивитися цю картину - і з кожною наступною хвилиною фільму в мені зріло усвідомлення того, що мене просто-таки обдурили. Тому що фільм виявився не просто хорошим, а прямо-таки відмінним!

Претензії в тому, що Депп знову грає Джека Горобця, не просто неспроможні, а прямо-таки дурні. Ніякого Джека Горобця там немає і в помині! Депп тут відтягується по повній програмі і створює образ абсолютно оригінальний. Ну, хіба що в ньому прозирають якісь нотки Рауля Дюка і Божевільного Капелюшника, але саме що тільки нотки, бо образ новий, дуже ексцентричний і дуже яскравий.

До того ж Депп дуже забавно зображує кілька перебільшене британське аристократичне вимова, а вже мова, якою говорить його персонаж, - неймовірно літературний і образний. Я після першого перегляду потім сів дивитися ще раз зі словником: фрази настільки вигадливі і цікаві, що з нальоту розібратися важкувато.

Мордекай при всій своїй авантюрність - аристократ з тонким почуттям смаку і стилю. Він чимось нагадує Берті Вустера з творів Вудхауса, хіба що Мордекай набагато більш ексцентричний. Прямо як Рауль Дюк, тільки без застосування наркотичних засобів.

Всі епізоди з Мордекай у фільмі - більш ніж забавні. А вже його поява в американському каліфорнійському готелі - просто блиск. ( "Джок, що це за прокляте місце? Схоже, ми приземлилися прямо на зйомки порнографічного фільму".)

До речі, прикольна щербинка між передніми зубами Деппа - натяк на знаменитого британського актора Террі-Томаса , Який грав забавного англійця-ботаніка в кінокласики Стенлі Крамера "Це божевільний, божевільний, божевільний, божевільний світ" .

Пол Беттані прекрасно зіграв незворушного Джока, який і слуга, і охоронець, і виконавець особливо делікатних доручень Мордекая, ну і заодно - перший хлопець на селі, мрія всіх молоденьких дівчат. У Берті Вустера був свій Дживс, Чарлі Мордекай отримав свого Джока, який хоча і не вчив Мордекая життя, але зате вирішував всі проблеми свого господаря за допомогою делікатній фізичної сили. Його стримані "Для мене це честь, сер" і "Біжіть, сер, я тут розберуся" - просто клас!

Гвінед Пелтроу відмінно зіграла Обшук Джоану, яка відразу зненавиділа ці моторошні вусики свого обожнюваного чоловіка. Джоанна тут плете свою власну інтригу і ухитряється багато чого вивідати за допомогою хитромудрих жіночих трюків.

Юен Макгрегор зіграв свого Мартленд непогано, але не вразив. У нього персонаж тримався більше за рахунок відповідної британської манери спілкування. Ну і добре вийшли епізоди, де він під впливом чар неповторної Джоани вибовкує державні секрети.

Щодо нібито тут присутня всякої "неймовірною вульгарщини" - претензії якісь абсолютно безглузді. Ну або їх пред'являють люди, які, почувши слово "вагіна", негайно падають в обморок.

Карикатурні російські мафіозі дійсно набридли, але тут, по-перше, всі персонажі карикатурні, тому що фільм такий, а крім того, ці російські тут присутні щось дай бог в парі коротеньких епізодів. Було б від чого паритися. Хочете обурюватися з приводу негодяйским росіян - "Джон Вік" вам в дишло, і там вже можете обурюватися з повним на те правом.

Тепер давайте спробуємо зрозуміти, чому цей чарівний, з моєї точки зору, фільм викликав таку негативну реакцію.

Ну, з російськими глядачами все зрозуміло: в ліцензії картина не виходила, а по Мережі вона гуляє з двома варіантами войсовер: аматорського одноголосого, накладеного на звукову доріжку огидного якості, і Любительський двоголосий, накладеного на доріжку пристойної якості. Обидва варіанти перекладу, по-перше, часто несуть відверту відсебеньки, а по-друге, переводять дай бог третина того, що там взагалі йдеться.

З огляду на той факт, наскільки багатий і вишуканий мову персонажа Деппа, адекватно його дублювати дуже складно. Хоча, звичайно, можливо, якщо дуже постаратися. Але ось передати його британська вимова - тут, звичайно, шансів немає ніяких.

Однак мене дещо здивувало те, наскільки холодно фільм прийняли і в англомовних країнах - у Великобританії і США. У Великобританії, ймовірно, не сподобалося, що британський лорд (хоча б він і шахрай) зображений досить карикатурно, а крім того, його грає американський актор.

А в США, судячи з усього, дівчата-школярки були в шоці від того, що їх улюблений джоннідеппчік начепив такі жахливі вусики і кривляється зі страшною силою. Де ж ти, наш улюблений джоннідеппчік, кричать дівчата-школярки, заламують руки і ставлять цього фільму одиниці.

Втім, це лише мої припущення, причому явно невірні, тому що таблиця розподілу голосів говорить про те, що картину найбільше гноблять глядачі від 30 років і старше. Так що я все одно нічого не розумію. Розумію тільки, що стиль цього фільму - явно не для всіх.

Але зате він - для нас з котом бубликом. Нам дуже сподобалось. Депп - просто молодець. Подивилися з величезним задоволенням, чого більше нікому не бажаємо, тому що все плюються. Ну і дурні, тільки і можемо ми на це сказати.

PS По крайней мере два романи з трилогії на російську мову переведені - це "Чи не тикайте в мене цією штукою" і "Гамбіт Маккабрея. Після вас з пістолетом". Мордекай (Mortdecai) з волі перекладача там перетворився в Маккабрея. Треба буде почитати - цікаво.