Найбільш розкрученим маніяком всіх часів і народів виявився польський єврей, перукар за професією і імбеціл з медичного діагнозу. Знаменитий Джек Різник (Jack the Ripper), який вбив кілька людських душ, розкрив свій секрет НЕ сищикам Скотланд-Ярду, над якими потішався Шерлок Холмс, а сучасним ученим, чаклує над ДНК.

На рахунку вбивці вікторіанської епохи, чиє ім'я стало прозивним для сексуальних маніяків і серійних убивць, було п'ять загублених душ лондонських повій. Іноді їх число збільшують до одинадцяти. Звірячі вбивства жінок з розчленуванням тіла відбувалися в другій половині 1888 року на невеликій території, що не перевищує за розмірами 2,5 кв. км. У зв'язку з тим, що насильство творилося в одному з районів англійської столиці, невідомого прозвали "вбивцею з Уайтчепел" (Whitechapel Murderer).

Прізвисько Jack the Ripper взято з листа, надісланого 27 вересня 1888 року в Центральне агентство новин (Central News Agency), автор якого взяв на себе відповідальність за вбивства. Через три дні сталося обіцяне в листі подвійне вбивство. Однією з жертв стала Кетрін Еддоуз (Catharine Eddowes), 46-річна дівчина легкої поведінки, відома за прізвиськами Kate Conway і Mary Ann Kelly. У вбитої була вирізана нирка. Босові поліції на цей раз прийшла посилка, в якій опинилася половина нирки і лист "з пекла", в якому говорилося про те, що інша половина нирки була "засмажена і з'їдена". "Було дуже смачно", повідомляв невідомий кореспондент.

Велика частина експертів вважають лист фальсифікацією, створеної журналістами для підігріву інтересу публіки до історії. Справжнього імені його так і не дізналися ні в XIX, ні в ХХ століттях і тільки на початку нинішнього століття, можливо, ми дізнаємося його справжнє ім'я.

Читайте також: Сенсація! Знайдена могила Македонського

Виявилося, що вся справа впиралося в гроші. Поки журналісти, видавці та пишуча братія в усьому світі заробляла чималі суми на публікації історій і книг про таємниче Джека Різника, таємниця залишалася нерозкритою. Але ось в гру вступило одне зацікавлена ​​особа. Протягом семи років бізнесмен Рассел Едвардс (Russell Edwards) вкладав гроші в розслідування таємниці особистості загадкового вбивці.

І ось через 126 років, здається, ми дізналися ім'я справжнього вбивці. В руках 48-річного підприємця Едвардса виявилася шаль 187 см довжини і 65 см ширини, нібито знайдена поряд з тілом однієї з жертв Різника, повії Кетрін Еддоуз. Присутній на місці злочину сержант поліції Амос Сімпсон (Amos Simpson) за згодою свого начальства взяв цей предмет жіночого гардеробу собі, а нащадки молодого служаки зберегли шаль недоторканою і навіть ніколи її не прали.

Виклавши, за його словами, "цілу купу грошей", Едвардс зумів виторгувати жіночий ремінь хустку у скупих спадкоємців англійського "боббі" і віддав його на експертизу біохіміку з Гельсінського університету, викладає в Ліверпулі, доктору Ярі Лоухелайнену (Jari Louhelainen). Насамперед було встановлено, що цю шаль виготовили в Східній Європі. Потім були досліджені сліди біологічного походження.

Частково завдяки самостійно розробленим методам, фіну вдалося отримати з речових доказів - слідів крові і крихітних часток сперми - мітохондріальну ДНК. Карен Міллер (Karen Miller), яка є нащадком жертви вбивства, надала в розпорядження генетика на аналіз свою ДНК, яка на 100 відсотків збіглася з кров'ю Еддоуз. Незабаром фахівець Скотланд-Ярду по Джеку Потрошителю на ім'я Алан Маккормік (Alan McCormick) назвав так довго ховався злочинця: Аарон Косминский (Aaron Kosminski).

Читайте також: Млин міфів: оргії Стародавнього Риму

Аарон Косминский, уроджений Арон Мордко КОЗМІНСЬКОГО (Aron Mordke Kozminski), народився 11 вересня 1865 року. Його батьками були кравець Абрам Йозеф КОЗМІНСЬКОГО (Abram Jozef Kozminski) і його дружина Голда, уроджена Любновская (Lubnowska). Він біг від єврейських погромів з рідного містечка Клодава (Kłodawa), розташованого в царстві Польському, на береги Темзи. Разом з двома братами і сестрою Аарон в 1880-і роки проживав в східному районі Лондона Іст-Енді, де працював цирюльником, отже, був знаком як з анатомією, так і вмів користуватися небезпечною бритвою.

У невеликому поліцейському звіті від 1894 року про нього написано: "Косминский, польський єврей, що жив в самому серці району Уайтчепел, де відбувалися вбивства. Він зійшов з розуму, протягом багатьох років займаючись онанізмом. Він сильно ненавидів жінок, мав нахили до вбивства. багато обставини, пов'язані з ним, роблять його важливим свідком ". В поле зору поліції ця людина потрапив, тому що погрожував ножем своїй сестрі. У будинок для божевільних Косминского запроторили, так як він "підбирає в стічних канавах шматки хліба і з'їдає їх, п'є воду з крана і відмовляється приймати їжу з рук людей. Дуже брудний і не дає вимити себе".

Район East End - розташований на схід від лондонського Сіті - з давніх-давен вважався притулком для бідноти. У самих ранніх джерелах райони Спіталфілдс і Уайтчепел відзначалися як "населення бідними, ледачими і опустилися людьми". З 17-го століття в цю користується поганою репутацією східну частину міста завжди спрямовувалися все нові і нові хвилі іммігрантів: французьких гугенотів, потім ірландців і східно-європейських євреїв. Розташовані в столиці британської імперії портові доки в 19-м столітті давали поденників роботу і мізерну зарплату, на мануфактурах жінки і діти по 16 годин горбатилися за швейними верстатами. Соціальне страхування було невідомо, тут процвітала проституція, жебрацтво і дрібна злочинність.

Читайте також: Відтворені образи будівельника Стоунхенджа

Сер Роберт Ендерсон, під час серії вбивств очолював Управління кримінальних розслідувань в званні помічника комісара, категорично й неодноразово стверджував, що Джеком Різником був польський єврей Косминский. У написаній ним книзі "Злочинці і злочини" є наступний пасаж: "Злочинцем і його оточенням були бідні євреї, так як примітно, що ці мешканці Іст-Енду відмовляються видавати своїх співвітчизників в руки правосуддя гойев". "Коли підозрювану нами особистість відправили в божевільню, - повідомляє Роберт Ендерсон, - єдина людина, яка встиг добре розглянути вбивцю, відразу впізнав його, але, дізнавшись, що обвинувачений - його співвітчизник, єврей, він відмовився присягнути".

У лютому 1891 року в той час 25-річний Аарон Косминский потрапив до божевільні Колні-Хетч (Colney Hatch Lunatic Asylum). У квітні 1894 його перевели в клініку для хронічних имбецилов Лівсден (Leavesden Mental Hospital), де той прожив ще 28 років і помер 24 березня 1919 року.

Не встигла сенсація набрати обертів, як скептично налаштовані дослідники відразу ж взялися критикувати результати дослідження. Найбільше сумнів викликає походження шалі. По-друге, такий довгий термін зберігання (до того ж невідомо в яких умовах) не сприяє чистоті експерименту.