Детектив Джонні (Юрій Стоянов) працює в поліцейському управлінні міста Юр-Йорка. Як водиться, начальник цього управління - толстожопий алкаш-кретин (Олександр Семчев), який може схопити за дупу будь-якого підлеглого, причому в самому прямому сенсі цього слова.

Жив собі Джонні, не тужив, ловив злочинців, мріяв про пенсії, як раптом невідомий вбивця завалив улюбленого напарника Джонні. І як завалив - безжально, сцуко, прямо кавуном по голові.

Толстожопий начальник дає Джонні в напарники Брета Підд (Максим Коновалов), чиї бакенбарди сильно нагадують одного великого російського поета арапского походження, і забороняє Джонні розслідувати вбивство напарника - мовляв, це буде упереджене розслідування, а нам таке ні на фіг не треба, каже начальник, освіжаючи свою пащу вискаря і аерозолькой для свіжості дихання після віскарька.

Джонні з головою кидається розслідувати нові вбивства в місті, але досить швидко з'ясовує, що це почерк все того ж кілера, який, по-перше, на місці злочину завжди залишає куряче пір'їнка, а по-друге, вбиває предметами, перші літери назв яких йдуть по порядку російського алфавіту.

Джонні знає російський алфавіт. Йому в дитинстві цей алфавіт втовкмачували бабуся - Аріна Родіонівна. І тепер Джонні втовкмачити алфавіт Брету Підд, щоб він, як і годиться великому російському поету, знав цей алфавіт from A to Z.

Розслідування буде йти важко. Федеральні агенти Малда і Сканер будуть постійно заважати напарникам, вимагаючи передати в ФБР особливо секретні матеріали. Експерт (Михайло Шац) буде постійно допомагати Джонні, відволікаючи його від розслідування китайської порнушку. Патологоанатом Гробовскі (Вадим Галигін), чия зовнішність сформована під великим впливом Меріліна Менсона, буде захоплюватися почерком, сцуко, безжального вбивці.

А в фіналі Джонні доведеться видати себе за адвоката якогось Шандора Ракоціціціка і зібрати в одному замку всіх тих людей, яких вбивця повинен замочити наостанок. Той їх і буде мочити по черзі, як дванадцять горезвісних негрітосіков. Але таким чином Джонні повинен вийти на, сцуко, вбивцю!

***

Comedy Club, як відомо, пішов у велике кіно. Коли бульдожа компанія взялася за "Найкращі фільми" , Стало зрозуміло, що інші представники цього юмарістіческага шоу не залишаться в стороні. Першим там не залишився білоруський зайчик - знаменитий ельдорадец Вадим Галигін.

Він теж взявся за пародійний жанр, але пішов трохи іншим шляхом. Якщо бульдожки пародіювали практично тільки російські фільми, то Галигін замахнувся на Вільяма нашого, як ви розумієте, Шейкспіра - на цілу купу голлівудських картин: "Сім", "Плакса", "Твін Пікс", "Секретні матеріали" і ще ряд детективно-трилерним виробів.

У режисерське крісло нового проекту сіл колишній капітан команди КВН Білоруського державного університету Карлл Панака, який в дівоцтві ніби як Кирило Генріхович Папакуль. Однак Галигін, судячи з усього, брав активну участь в постановці картини.

Візуально "Дуже російський детектив" знятий на дуже пристойному рівні. Видно, що грошей витрачено чимало, причому ніби як не дарма. Всі ці занедбані будівлі, замок, вулиці і так далі враження якоїсь дешевки не залишають. Навпаки, видно, що дуже ретельно відтворювали обстановку усередненого американського детективного трилера.

А ось з пародією і взагалі з гумором у них настільки не вийшло, що це навіть дивно. Як гідного прикладу для порівняння на думку спадає тільки "Гітлер капут!", Який також представляв собою "відв'язну" (як, ймовірно, було задумано) пародію, радував красивою картинкою і багатими декораціями, але при цьому був настільки жахливо несмішний, що навіть глядацький професіоналізм не змусив мене додивитися цю зелену тугу до кінця - на середині я все-таки зламався.

З "Дуже російським детективом" - все те ж саме. Хоча його я до кінця додивився - вирішив, що потрібно проявляти силу волі.

У чому там головна проблема? Так в тому, що ні сценаристи (Галигін і компанія), ні постановник жанру пародії не розуміють і не відчувають. Взагалі. І не вміють толком придумувати пародійні геги. І писати смішні діалоги. Звідси - не знають, куди податися. Тому подаються в різні боки відразу, в результаті чого картина повністю розвалюється - при всій своїй якісної візуальної складової.

Скажіть, хлопці, а навіщо у вас актор Стоянов так убивчо серйозний? Я його триста раз бачив на екрані - він дуже непоганий комік. Воно зрозуміло, що деякі пародії повинні бути серйозними - щоб глядач, дивлячись на них, сміявся веселим сміхом впізнавання. Але це зовсім не той випадок! Крім того, у кожного серйозного Леслі Нільсена в сценаристах і режисерів повинні бути Цуккеро з Абрахамс, інакше виходить той неймовірний відстій, в який Нільсен провалився з іншими постановниками.

Стоянов грає практично драму. Це і виглядає дуже драматично. І тільки коли згадуєш, що мова, взагалі-то, йде про пародії, починаєш питати: "Хлопців, а де сміятися-то?"

А ось де сміятися, не зрозуміло досі. Ну вже явно не над жартом "Брет Підд" (ну просто ржака вищого рівня, нах), яку вони ще й додумалися винести в кастинг. Патологоанатом Гробовскі, в ролі якого буффонаднічает Галигін, якраз виглядає досить забавно - все-таки хоч якийсь типу як гумор. Правда, примітивний, галигінско-комедіклабовскій, але тут нічого іншого чекати і не доводиться. Також епізодично з'являється експерт, якого зіграв Михайло Шац, часом прикольний.

Практично все інше - каламутне болото неймовірно натужною і до болю несмішний пародії. Коли Стоянов з фізіономією вмираючого Гамлета починає лупити напарника по щоках, щоб, ймовірно, внести в картину хоч якийсь буфонадний елемент, - це виглядає просто жахливо. Хочеться, щоб він цього напарника краще відразу вбив, тим більше що Коновалов як Брета Підд - це взагалі нижче плінтуса.

Але творцям фільму мало було цієї вселенської туги. Тому після сцени з черницею - Андрейченко, коли купа глядачів, полегшено зітхнувши, сподівалися на фінал, вони забубенной ще аж півгодини неймовірно тужливої ​​пародії на "Десять негренят", де Джонні зображував "адвоката", а група запрошених артистів - залишкових жертв невідомого вбивці.

Воно, звичайно, зрозуміло, що кілер убивав жертв предметами за алфавітом. Але на чорта було використовувати ВСЕ літери російського алфавіту, включаючи навіть "й" і "е"? !! Навіщо так знущатися над глядачами?

Причому знову-таки епізоди в замку зроблені, що називається, багато і супроводжуються хорошою картинкою. Але цей шматок і окремо-то було б нудно дивитися, а після сімдесяти хвилин попередніх потуг на гумор і пародію - просто нестерпно. В результаті навіть я не витримав і останні хвилин двадцять дивився вже на прискореному відтворенні - ну неможливо вникати в цей "вибух гумору" на звичайній швидкості.

Зате хоч не дарма мотав, як з'ясувалося! З'явився в кінці вбивця-маніяк Брекоткін - єдиний, хто порадував. Я не знаю, хто йому писав діалоги, але це було реально забавно і смішно. На відміну практично від усього іншого в цьому фільмі.

Висновки. Дуже старалися. Грошей вклали багато. Візуально поставили непогано. Картинка вражаюча. Музика (Олексій Айгі, між іншим) - відмінна. Але у фільмі майже немає хороших жартів, хоча і намагалися, а загальне враження - нудно нудьга. Вже краще б з цими ж акторами і в цьому ж антуражі реальний детективний трилер зняли, чесне слово! "Найкращий фільм 2" в порівнянні з цієї нудятіна - просто шедевр пародійного кіно. Відчуваєте думка?

В результаті замість цього "Дуже російського детектива" (я б на місці російських по чайнику дав за таку дискредитацію) набагато краще подивитися будь-які три випуски "Городка" з тим же Стояновим, де просто озвучуються старі анекдоти. Ви не повірите, але це виглядає на десять порядків смішніше!