Пригоди Шерлока Холмса

Скандал в Богемії

A Scandal in Bohemia

First published in the Strand Magazine, July тисячу вісімсот дев'яносто один,

with 10 illustrations by Sidney Paget.

Для Шерлока Холмса вона завжди залишалася «Цією Жінкою». Я рідко чув, щоб він називав її будь-яким іншим ім'ям. В його очах вона затьмарювала всіх представниць своєї статі. Не те щоб він відчував до Ірен Адлер якесь почуття, близьке до кохання. Всі почуття, і особливо любов, були ненависні його холодного, точного, але на диво врівноваженої розуму. По-моєму, він був найдосконалішою мислячої і спостерігає машиною, яку коли-небудь бачив світ; але в якості закоханого він виявився б не на своєму місці. Він завжди говорив про ніжні почуття не інакше, як з презирливою насмішкою, з глузуванням. Ніжні почуття були в його очах чудовим об'єктом для спостереження, чудовим засобом зірвати покрив з людських міркувань і справ. Але для витонченого мислителя допустити таке вторгнення почуття до свого витончений і чудово налагоджений внутрішній світ означало б внести туди сум'яття, яке звело б нанівець усі завоювання його думки. Піщинка, що потрапила в чутливий інструмент, або тріщина в одній з його могутніх лінз - ось що таке була б любов для такої людини, як Холмс. І все ж для нього існувала одна жінка, і цією жінкою була покійна Іран Адлер, особа вельми і вельми сумнівної репутації.

За останній час я рідко бачився з Холмсом - моя одруження віддалила нас один від одного. Мого особистого безхмарного щастя і чисто сімейних інтересів, які виникають у людини, коли він вперше стає паном власного домашнього вогнища, було досить, щоб поглинути всю мою увагу. Тим часом Холмс, ненавидів своєї циганської душею будь-яку форму світського життя, залишався жити в нашій квартирі на Бейкер-стріт, оточений купами своїх старих книг, чергуючи тижні захоплення кокаїном з нападами честолюбства, дрімотний стан наркомана - з дикою енергією, властивою його натурі.

Як і раніше, він був глибоко захоплений розслідуванням злочинів. Він віддавав свої великі можливості і надзвичайний дар спостережливості пошуків ниток до з'ясування тих таємниць, які офіційною поліцією були визнані незбагненними. Час від часу до мене доходили смутні чутки про його справах: про те, що його викликали до Одеси у зв'язку з вбивством Трепова, про те, що йому вдалося пролити світло на загадкову трагедію братів Аткінсон в Трінкомалі, і, нарешті, про доручення голландського королівського будинки, виконаному їм виключно тонко і вдало.

Однак, крім цих відомостей про його діяльність, які я так само, як і всі читачі, черпав з газет, я мало знав про моє поступовання перше одному й товариша.

Одного разу вночі - це було 20 березня 1888 року - я повертався від пацієнта (так як тепер я знову зайнявся приватною практикою), і мій шлях привів мене на Бейкер-стріт. Коли я проходив повз добре знайомої двері, яка в моєму розумі назавжди пов'язана зі спогадом про час мого сватання і з похмурими подіями «Етюд у багряних тонах», мене охопило гостре бажання знову побачити Холмса і дізнатися, над якими проблемами нині працює його чудовий розум. Його вікна в ньому світилися, і, подивившись вгору, я побачив його високу, худорляву фігуру, яка двічі темним силуетом промайнула на опущеною штори. Він швидко, стрімко ходив по кімнаті, низько опустивши голову і заклавши за спину руки. Мені, що знав всі його настрою і звички, його ходьба з кутка в куток і весь його зовнішній вигляд говорили багато про що. Він знову взявся за роботу. Він скинув з себе навіяні наркотиками туманні мрії і розплутував нитки якоїсь нової загадки. Я подзвонив, і мене проводили в кімнату, яка колись була почасти й моєю.

Він зустрів мене без захоплених виливів. Таким одкровенням він вдавався до надзвичайно рідко, але, мені здається, був радий моєму приходу. Майже без слів, він привітним жестом запросив мене сісти, посунув до мене коробку сигар і вказав на погрібець, де зберігалося вино. Потім він встав перед каміном і оглянув мене своїм особливим, проникливим поглядом.

Then he stood before fire

- Сімейне життя вам на користь, - зауважив він. - Я думаю, Уотсон, що з тих пір, як я вас бачив, ви поповніли на сім з половиною фунтів.

- На сім.

- Правда? Ні, ні, трохи більше. Трішки більше, запевняю вас. І знову практикуєте, як я бачу. Ви мені не говорили, що збираєтеся впрягтись в роботу.

- Так звідки ж ви це знаєте?

- Я бачу це, я роблю висновки. Наприклад, звідки я знаю, що ви недавно сильно промокли і що ваша покоївка велика нечупара?

- Дорогий Холмс, - сказав я, - це вже занадто. Вас безсумнівно спалили б на вогнищі, якби ви жили кілька століть тому. Правда, що в четвер мені довелося бути за містом і я повернувся додому весь забруднений, але ж я змінив костюм, так що від дощу не залишилося слідів. Що стосується Мері Джейн, вона і справді непоправна, і дружина вже попередила, що хоче звільнити її. І все ж я не розумію, як ви здогадалися про це.

Холмс тихо розсміявся і потер свої довгі нервові руки.

- Простіше простого! - сказав він. - Мої очі повідомляють мене, що з внутрішньої сторони вашого лівого черевика, як раз там, куди падає світло, на шкірі видно шість майже паралельних подряпин. Очевидно, подряпини були зроблені кимось, хто дуже недбало обтирав краю підошви, щоб видалити засохлу бруд. Звідси я, як бачите, роблю подвійний висновок, що ви виходили в погану погоду і що у вас дуже поганий приклад лондонській прислуги. А що стосується вашої практики, - якщо в мою кімнату входить джентльмен, пропахлий йодоформом, якщо у нього на вказівному пальці правої руки чорна пляма від азотної кислоти, а на циліндрі - шишка, яка вказує, куди він заховав свій стетоскоп, я повинен бути досконалим дурнем , щоб не визнати в ньому діяльного представника лікарського світу.

Я не міг втриматися від сміху, слухаючи, з якою легкістю він пояснив мені шлях своїх умовиводів.

- Коли ви розкриваєте свої міркування, - зауважив я, - все здається мені сміховинно простим, я і сам без проблем міг би все це збагнути. А в кожному новому випадку я абсолютно приголомшений, поки ви не поясните мені хід ваших думок. Тим часом я думаю, що зір у мене не гірше вашого.

- Абсолютно вірно, - відповів Холмс, закурюючи цигарку і витягаючи в кріслі. - Ви дивіться, але ви не спостерігаєте, а це велика різниця. Наприклад, ви часто бачили сходи, що ведуть з передпокою в цю кімнату?

- Часто.

- Як часто?

- Ну, кілька сот разів!

- Дуже добре. Скільки ж там сходинок?

- Скільки? Не звернув уваги.

- Ось-ось, не звернули уваги. А тим часом ви бачили! У цьому вся суть. Ну, а я знаю, що сходинок - сімнадцять, бо я і бачив, і спостерігав. До речі, ви ж цікавитеся тими невеликими проблемами, у вирішенні яких полягає моє ремесло, і навіть були добрі описати два-три з моїх маленьких дослідів. Тому вас може, мабуть, зацікавити ось цей лист.

Він кинув мені листок товстої рожевою поштового паперу, що валявся на столі.

- Отримано тільки що, - сказав він. - Прочитайте-но вголос.

Лист було без дати, без підпису і без адреси.

«Сьогодні ввечері, без чверті вісім, - говорилося в записці, - до Вас прийде джентльмен, який хоче отримати у Вас консультацію по дуже важливій справі. Послуги, надані Вами недавно одному з королівських родин Європи, показали, що Вам можна довіряти справи надзвичайної важливості. Такі відгуки про Вас ми звідусіль одержали. Будьте вдома о цій порі і не подумайте нічого поганого, якщо Ваш відвідувач буде в масці ».

- Це справді таємниче, - зауважив я. - Як ви думаєте, що все це означає?

- У мене поки немає ніяких даних. Теоретизувати, не маючи даних, небезпечно. Непомітно для себе людина починає підтасовувати факти, щоб підігнати їх до своєї теорії, замість того щоб доводити теорію фактами. Але сама записка! Які ви можете зробити висновки з записки?

I carefully examined the writing

Я ретельно оглянув лист і папір, на якій воно було написано.

- написали цього листа, мабуть, має в своєму розпорядженні засобами, - зауважив я, намагаючись наслідувати прийомам мого друга. - Такий папір коштує не менше півкрони за пачку. Дуже вже вона міцна і щільна.

- Дивна - дуже вдалий слово, - зауважив Холмс. - І це не англійська папір. Подивіться її на світло.

Я так і зробив і побачив на папері водяні знаки: велике «Е» і маленьке «g», потім «Р» і велика «G» з маленьким «t».

- Який висновок ви можете з цього зробити? - запитав Холмс.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?