1. Франція [ правити | правити код ]
2. Шотландія [ правити | правити код ]

open wikipedia design.

«Код да Вінчі» ( англ. The Da Vinci Code) - роман американського письменника Дена Брауна , Виданий в квітні 2003 року видавництвом «Doubleday Group». «Код да Вінчі» став продовженням іншого популярного роману Брауна 2000 року « Ангели і демони ».

Книга стала міжнародним бестселером: вона переведена на 44 мови і видана загальним тиражем більш ніж 81 мільйонів примірників. «Код да Вінчі» очолює список бестселерів журналу «Нью-Йорк Таймс» , увійшов до список бестселерів за версією Publishers Weekly в 2003, 2004 і 2005 роках, багато хто вважає роман найкращою книгою десятиліття. Роман, написаний у жанрі інтелектуального детективного трилера, зміг пробудити широкий інтерес до легенди про Святий Грааль і місця Марії Магдалини в історії християнства .

За сюжетом книги її головний герой, доктор Роберт Ленгдон , Професор релігійної символіки Гарвардського університету , Повинен розплутати справу про вбивство Жака Соньера, куратора Лувра . Тіло Соньера було знайдено всередині Лувру оголеним і розташованим так само, як на знаменитому малюнку Леонардо Да Вінчі « Вітрувіанська людина », Із зашифрованою написом на його тулуб. Цей напис вказує на те, що ключ до таємниці вбивства потрібно шукати всередині знаменитих робіт Леонардо да Вінчі. Аналіз таких робіт Леонардо, як « Мона Лізу »І« таємна вечеря », Значно допомагає у вирішенні цієї загадки. В цей же час Роберт зустрічає внучку Жака Соньера - Софі Неві. Її сім'я (мати, батько, брат) загинула в автокатастрофі. Тепер Софі і Роберту належить розплутати безліч таємниць і загадок. Але капітан ЦУСП Безу Фаш вважає, що саме Ленгдон убив Жака Соньера. Роберту і Софі належить це спростувати.

Головному герою роману належить вирішити дві головні загадки:

• Що за таємницю захищав Соньер, і чому він був убитий?
• Хто вбив Соньера і хто спланував це вбивство?

За допомогою написів, залишених Жаком Соньером на своєму тілі і на Мони Лізи , Софі і Роберт знаходять ключ, який Софі бачила в дитинстві в скриньці свого діда. Софі вирішує провезти Ленгдона в американське посольство. Але їм перегороджує шлях поліція. Софі вдається відірватися від них на своєму смарте . Вони кидають її машину і ловлять таксі. У таксі вони бачать на ключі адреса: 24 РЮ аксо. Пара їде туди і виявляє депозитарний банк Цюріха . Ленгдон і Софі відкривають за допомогою ключа і коду доступу (ним виявився ряд Фібоначчі ) Сейф. У ньому вони знаходять скриньку. Тим часом охоронець, що стояв на чергуванні, дізнався Ленгдона і Софі в числі розшукуваних Інтерполом . Президент банку Андре Верне, дізнавшись, що Софі - внучка Жака Соньера, відвозить їх в ліс на банківській машині. У машині Ленгдон відкриває шкатулку і бачить «криптекс» (кам'яний циліндр, складений з п'яти мармурових дисків з вирізаним на кожному з них алфавітом, які необхідно обертати так, щоб скласти пароль з п'яти букв), відкривши який, він сподівається отримати наріжний камінь - карту до святого Граалю . Але Верне дізнається, що, крім Соньера, вбиті ще 3 людини, і в смерті цих людей теж звинувачують Софі і Роберта, і перестає вірити в їх невинність; погрожуючи пістолетом, він вимагає віддати скриньку. Ленгдон хитрістю обеззброює противника.

Професор разом з Софі їдуть на броньованому автомобілі з лісу і їдуть в Шато-Віллет, де живе сер Лью Тибинг, який є фахівцем з Граалю і по Пріорату Сіону . Тибинг разом з Ленгдоном розповідає Софі історію Грааля. Тим часом Ремі, дворецький Тібінга, бачить по телевізору фотографії Софі і Ленгдона з позначкою «розшукуються». Він говорить про це Тібінга. Лью хоче їх вигнати, але Софі каже, що у них є наріжний камінь. Тибинг зацікавлений. Раптом на Ленгдона нападає Сайлас - монах з опус Деї , Який вбив Жака Соньера. Чернець приголомшує Ленгдона і вимагає у Софі і Тібінга наріжний камінь. Тибинг вдає, що дає його, але б'є своїм милицею в ногу Сайласа, і той непритомніє, оскільки носить металеві підв'язки, втихомирювати поклик плоті тим, що, впиваючись в тіло, завдають сильний біль. Тибинг і Софі призводять до тями Ленгдона. Тим часом Колле і його агенти дізнаються, що Ленгдон і Софі у Тібінга. Вони приїжджають в Шато-Віллет. Колле готовий починати штурм, але тут йому дзвонить Фаш і наказує не починати штурм особняка до його приїзду. Але Колле чує постріл, зроблений Сайлас. Лейтенант на свій страх і ризик вирішує почати штурм всупереч наказам Фаша. Але Тибинг, Софі, Ленгдон і Ремі збігають разом із пов'язаною Сайлас на «Рейндж-ровері». Вони їдуть в аеропорт «Ле Бурже» , Щоб полетіти в Великобританію . У літаку Ленгдон відкриває шкатулку і знаходить потаємне отвір, за допомогою якого вони визначають що малюнок троянди на скриньці це медальйон. Тибинг каже що потрібно дзеркало так як запис написана в перевернутому вигляді.

Вийшов вірш-загадка. На ньому було чергове зашифроване вірш, в якому говорилося, що потрібно знайти могилу лицаря, похоронненого Папою. За допомогою цієї загадки можна відкрити криптекс. У цей час у Франції Фаш наказує зателефонувати Кентской поліції, щоб вони оточили аеропорт Біггін Хілл . Роберт, Софі і Сайлас встигають сховатися в машині до моменту приїзду поліції. Поліція не виявляє присутності сторонніх в літаку і відпускає Тібінга. У машині Тибинг каже, що знає, де знаходиться могила лицаря - в Темпле . Але виявляється, що в церкві є лише надгробки лицарів, а не їх могили. Раптом вривається Сайлас. Його розв'язав Ремі, який виявився з ним заодно. Сайлас вимагає криптекс, але Ленгдон відмовляється віддавати його йому. Тоді в справу втручається Ремі. Він бере в заручники Тібінга. Ленгдон віддає криптекс Сайласа, але Ремі і Сайлас не відпускають Тібінга. Вони ведуть його з собою. Після цього Ремі представляється таємничим Вчителем, на якого Сайлас і його єпископ і працюють. Учитель вбиває його як непотрібного свідка.

В цей час Ленгдон і Софі приходять в Королівський коледж. Вони шукають інформацію про лицаря, похованого Папою. З'ясовується, що це - Ісаак Ньютон , Але він похорон не Папою, а Олександром Поповим , Просто в англійській мові слова Папа і Поп пишуться однаково. Ленгдон і Софі відправляються до його могили в Вестмінстерське абатство , Де вони виявляють напис, в якій вказується, що Тибинг у викрадачів, і вони чекають їх в саду. Ленгдон і Софі йдуть туди, але на шляху їх зупиняє Тибинг. Він і є Учителем. Саме він був організатором убивств Соньера і інших людей. Тибинг, погрожуючи револьвером, вимагає, щоб Ленгдон відкрив криптекс. Ленгдон говорить, що знає відповідь, але хоче, щоб спочатку відпустили Софі. Тибинг розуміє, що Ленгдон не розгадав код. Тоді Ленгдон кидає криптекс. Тибинг кидається за криптекс, але не встигає зловити його. Насправді Ленгдон розгадав код. Ключовим словом виявилося слово Яблуко. Тібінга заарештовує Безу Фаш.

У романі є кілька паралельних сюжетних ліній, в яких беруть участь різні персонажі. В кінці книги все сюжетні лінії збираються разом в Рослінського капелі і вирішуються.

Розплутування загадки вимагає рішення серії головоломок. Секрет полягає в місцезнаходження святого Грааля , В таємному суспільстві, так званому Пріорат Сіону , І в ордені Тамплієрів . католицька організація опус Деї також відіграє важливу роль в сюжеті.

• Роберт Ленгдон
• Софі Неві
• сер Лью Тибинг
• капітан Безу Фаш
• Лейтенант Жером Колле
• Жак Соньер
• Сайлас
• єпископ Мануель Арінгароса
• сестра Сандрін
• Андре Верне
• Ремі Легалудек
• Памела гетто
• Саймон Едвардс

Франція [ правити | правити код ]

Англія [ правити | правити код ]

Шотландія [ правити | правити код ]

• Марія Магдалина була не тільки ученицею, а й дружиною Ісуса Христа.
• Марія відбула на південь Франції (тоді Галлії) і народила там дочка.
• франкские королі Меровинги були прямими нащадками Ісуса Христа.
• З тих пір лінія нащадків Христа добродійство, не припинялась (надалі, наприклад, Габсбурги) і вузьке коло посвячених завжди знав про цей факт.
• Сіонський пріорат - таємне товариство, яке працює на нащадків Христа.
• Опус Деї же створений офіційною церквою для боротьби з сіонських Пріорат і нащадками Христа, оскільки факт не існування оних вкрай важливий для церкви.

Ідея роману навіяна книгою Майкла Бейджента , Річарда Лі і Генрі Лінкольна « Свята Кров і Святий Грааль », Виданої в 1982 році. Потрібно відзначити, що ім'я одного з головних героїв книги, Лі (Лью) Тібінга ( англ. Leigh Teabing), є контаминацией імен Лі (Leigh) і Бейджента (Baigent - анаграма Teabing) [1] . Згодом Лі і Бейджент подали в суд на Брауна, стверджуючи, що «Код да Вінчі» є не самостійним твором, а художньої версією їх власної книги, проте в 2006 суд відхилив їхній позов [2] . Сам Браун, не заперечуючи знайомства з даними працею (явно згаданим в главі 60), серед головних джерел інформації назвав все ж книги Маргарет Старбёрд ( англ. ) «Жінка з алебастровим глечиком» ( англ. The Woman With the Alabaster Jar) і «Богиня в Євангеліях: повернемося до витоків священного жіночого начала» ( англ. The Goddess in the Gospels: Reclaiming the Sacred Feminine), а також «Одкровення тамплієрів» ( англ. ) Лінн Пікнетт і Клайва Прінса [3] [4] .

У свою чергу, книга «Свята кров і Святий Грааль» заснована на дослідженнях і гіпотезах німецького письменника і археолога-аматора Отто Рана , Викладених в його книзі «Хрестовий похід проти Грааля» ( ньому. «Kreuzzug gegen den Gral», 1933), а також збірнику підроблених документів « Таємні досьє Анрі Лобіно ».

Свій протест також заявив старший науковий співробітник Ермітажу Михайло Анікін , Який вважає, що частина ідей була запозичена з його книги «Леонардо да Вінчі або богослов'я у фарбах», яка була видана в 2000 році [5] .

З моменту випуску в 2003 по травень 2006 року «Код да Вінчі» і чотири інші книги Брауна, також увійшли до списку 15 торішніх американських бестселерів, принесли автору більш 260 мільйонів доларів . Можна відзначити, що за той же період разом узяті перші п'ять книг про Гаррі Поттера принесли Джоан Роулінг лише близько 59 мільйонів доларів. У травні 2006 року відбулася прем'єра крупнобюджетной екранізації роману - см. Код да Вінчі (фільм) .

«Код Да Вінчі» - це просто рідка срань, огидна настільки, наскільки це взагалі можливо. Так, я говорив це вже багато разів, але такі речі варто повторювати. Чому б не говорити кожному, хто купив черговий роман Дена Брауна щось на кшталт «На жаль, тобі довелося це прочитати. Чому б тепер не переключитися на літературу? ось « Олівер Твіст ", а от " Великі надії ", а от " Великий Гетсбі ». Спробуй щось з того, що написано належним чином ».

Д. І. Єрмолович вважає, що «роман Д. Брауна - це інтелектуальний детектив-головоломка, замішаний на історико-релігійної символіки і атрибутики. Щось середнє між " танцюючими чоловічками " Артура Конан Дойла і " маятником Фуко " Умберто Еко ». У той же час він зазначає: «Втім, це річ далеко не такої високої якості, як згадані твори класиків. У чисто літературному відношенні роман Брауна - слабке твір. Мова книги блідий, страждає тавтологія і незграбним синтаксисом. » [7] .

У 2006 році архієпископ Анджело Амато , секретар Конгрегації доктрини віри , закликав бойкотувати фільм «Код да Вінчі» [8] ; Амато назвав книгу Брауна «пронизливо антихристиянської, повної наклепу, злочинів і історичних і теологічних помилок щодо Ісуса, Євангелія і ворожу церкви», списавши її успіх на «надзвичайну культурну бідність великої кількості віруючих християн», Амато закликав християн з більшою ретельністю «відхиляти брехня і дешеву наклеп ». Він також сказав, що, якби «така брехня і наклеп були спрямовані на Коран або Голокост, вони справедливо викликали б світове повстання», в той час як «брехня і наклеп, спрямовані проти Церкви і християн, залишаються безкарними». Амато запропонував, щоб католики у всьому світі почали організовані протести проти фільму «Код да Вінчі» точно так само, як були протести проти фільму Мартіна Скорсезе (Martin Scorsese) « Остання спокуса Христа »В 1988 році.

У Росії відомий православний місіонер і протодиякон РПЦ Андрій Кураєв , Виступив як з критикою книги, так і з критикою забобонів, пов'язаних з її сюжетом [9] . Факти і оцінка були зібрані ним у книзі «Фантазії і правда Коду да Вінчі» [10] .

Російський переклад роману Н. В. Рейн , Випущений видавництвом АСТ в 2004 р, був підданий критичному аналізу російським лінгвістом, теоретиком перекладу Д. І. Єрмолович . У своїй статті «Хоч довінчівай» [7] він привів значне число прикладів логічних, лексико-фразеологічних і термінологічних неточностей, перекручень і пропусків, допущених перекладачем роману в таких галузях знань, як релігія, історія, мистецтво, географія, математика, інформатика та ін.

Деякі фрази з цього перекладу використовуються критиками роману як доказ неуцтва Дена Брауна, хоча насправді є банальними помилками перекладу (відомий, зокрема, приклад «з митрою на пальці»).

• Бок Д. «Розкриваючи код да Вінчі» ( 2005 , Видавництво «Фенікс», ISBN 5-222-06601-0 )
• Ванденберг Ф. «П'яте Євангеліє»
• Ланн Мартін. «Код да Вінчі розшифрований» ( 2004 , Російський переклад А.Бушуева. - М .: АСТ, 2006.
• Гелб М. Дж. «Розшифрований код да Вінчі. Відкриваючи духовні секрети Семи Принципів Леонардо »( 2005 , Видавництво «Попурі», ISBN 985-483-375-5 )
• Горбунова А. М. Особливості мови і стилю Дена Брауна в аспекті перекладу: на матеріалі романів "Ангели і демони" і "Код да Вінчі" / Автореферат дис. ... кандидата філологічних наук: 10.02.20. - М.: Моск. держ. обл. ун-т , 2010. - 18 с.
• Кокс С. «Зламуючи код да Вінчі. Путівник по лабіринтах таємниць Дена Брауна »( 2005 , Видавництво «ACT», ISBN 5-17-028748-8 )
• Солодов М. Код да Вінчі: інгредієнти бестселера або що спільного у тамплієра з феміністкою? // топос . - 11.07.2006.
• Солодов М. Код да Вінчі: інгредієнти бестселера або що спільного у тамплієра з феміністкою? (Закінчення) // топос . - 12.07.2006.
• Трубаєва Е. І. Концептуальні структури в художньому тексті: об'єктивація, інтеріоризація, трансформація: на матеріалі роману Д. Брауна "Код да Вінчі" / Автореферат дис. ... кандидата філологічних наук: 10.02.04. - Білгород: Білгород. держ. нац. дослідні. ун-т , 2011. - 22 с.
• Abanes R. (англ.). The Truth Behind the Da Vinci Code . - Harvest House Publishers (Англ.), 2004. - 96 p.