Індійський хлопчик Мауглі потрапив в джунглі зовсім немовлям, і його виховали чорна пантера Багіра (Бен Кінгслі) і вовча зграя під проводом Акела (Джанкарло Еспозіто).

Тигр Шерхан (Ідріс Ельба), якому свого часу людина обпалив морду вогнем і пошкодив одне око, ненавидить Мауглі і хоче його вбити. Вовча зграя намагається протистояти Шерханом, але він дуже сильний і небезпечний.

Багіра вирішує, що єдиний шлях врятувати хлопчика - це відправити його в селище до людей: тільки люди зможуть протистояти тигру і захистять пацана.

І Мауглі відправляється в найнебезпечніше подорож, в процесі якого йому доведеться зіткнутися з задушливої ​​любов'ю удавіхі Каа (Скарлетт Йоханссон), взаємовигідній дружбою з кумедним ведмедем Балу (Білл Мюррей), також в процесі поневірянь його чекає аудієнція з величезним королем мавп по імені Луї (Крістофер Уокен).

***

Це не екранізація "Книги джунглів" Кіплінга, це фактично ремейк класичного діснеївського мультфільму 1967 року, що починав продюсувати сам Уолт Дісней (він, як відомо, помер в грудні 1966 року). Багіра в старому фільмі, як і в книзі Кіплінга, самець, також в мультику 1967 року був присутній король мавп, тільки не такий величезний.

Але даний ремейк - це не анімація, а скоріше торжество комп'ютерної графіки: тут знімається живий актор в ролі Мауглі, а звірі, які його оточують, моделюються за допомогою комп'ютерної анімації і при цьому виглядають дуже достовірно.

Оригінальний диснеївський мультфільм був зроблений в традиційній для тодішньої студії Disney манері: він вийшов веселий і забавний, там було багато пісенних і танцювальних номерів і навіть головний антагоніст Мауглі тигр Шерхан був таким собі лощеним красенем-денді, чарівним мерзотником.

Новий фільм - це скоріше драма з дещо несподіваними вкрапленнями комедії. Під нові завдання сценарій помітно переробили, додавши туди чутливого напрягу з діснеївського "Короля Лева", але також включивши туди знакові сцени з старого "Мауглі".

З Акелою режисер Джон Фавро, прямо скажемо, обійшовся більш ніж мерзенно, і ми з бубликом аж офигели, дивлячись на це. Акела міг благородно постаріти і злегка промахнутися на полюванні, але не так же по-ідіотськи, Джон, тільки не це! Так що злили Акела тут по повній програмі.

Шерхан з денді, який не проти поласувати человечінкой, тут перетворився на такого собі распальцатого пахана досить мерзенного виду, який ще й життя своє поклав на те, щоб дістати Мауглі. Причому що йому заважало дістати Мауглі раніше - не було зрозуміло абсолютно.

З Каа режисер надійшов ще більш дивно: удав, який грає важливу роль в старому мультику, тут з'являється тільки в невеликому епізоді, плюс його ще для чогось озвучує Скарлетт Йоханссон, причому цим фактом приділяли помітний акцент в рекламі. Ідіотизм, звичайно.

Ведмідь Балу з наставника вовченят і Мауглі перетворився на такого собі величезного Вінні-Пуха з відповідною манерою поведінки: такий собі добродушний і дуже сильний хитрован, який обожнює мед і цінує Мауглі за те, що той за допомогою своїх людських витребеньок може придумати, як цей мед дістати.

Балу тут - головна прикраса фільму, тому що він вносить якийсь гумор та іронію.

Чорна пантера Багіра - занадто серйозний звір і якийсь нудний. І навіть в їх парі з Балу там запалює тільки Балу.

Короля мавп перетворили в доісторичного обезьяномонстра, але це якраз виглядало досить забавно, особливо коли король Луї продирався слідом за Мауглі через руїни старого палацу.

До речі, якась головна і виразна думка у фільмі відсутня як клас. Начебто всі дії Мауглі повинні довести Головний Закон Джунглів, який вовки разом з трьома мушкетерами торочать з ранку до вечора: "Один за всіх, всі за одного!"

При цьому у вирішальній бійці так і не подорослішав Мауглі з Шерханом ніяка зграя пацану не допомагає - він там мужньо попалив половину джунглів і впорався з Шерханом за допомогою паркура, акробатики і вміння в'язати морські вузли.

В оригінальному диснеївському мультику Мауглі дорослішав, зустрічав людську тітку і втік за нею в село, бо куди ж нормальному пацану без тітки? !!

Тут же все найважливіші події охоплюють дуже невеликий проміжок життя Мауглі, так що Шерхан жив досить недовго. (Ми з котом бубликом на цій фразі розплакалися - все-таки великий кіт, Бублику фактично родич.)

У гори цей Алітет так і не пішов - в тому сенсі, що до села Мауглі не добрався, але, може, цю солодку сцену залишили на продовження. Що там, до речі, з продовженням? А, так, "Книгу джунглів 2" вже принаймні анонсували .

Треба сказати, що при всіх претензіях до кривизна, нелогічно і відвертим дурниць сценарію якраз до того, як це все поставлено і змодельоване на комп'ютері, претензій немає ні разу. Це реально дуже і дуже ефектно і зовсім чудово виглядає: що в звичайному варіанті, що тим більше з 3D-ефектами.

Хлопчина, який зіграв Мауглі, виглядає досить блідо, але зате його відтіняють дуже яскраві персонажі: Балу (шикарна озвучка Біллом Мюрреєм), матуся Мауглі вовчиця Ракші, король Луї (Крістофер Уокен також відтягнули) і всякі дрібні персонажі, серед яких трапляються дуже навіть кумедні звірятка .

Частина звірів кажуть на цілком нормальному англійською, забавно розкриваючи пасти, інша частина щось там пищить-свистить на своєму птахові-звірячому - ну, для дитячих фільмів це нормально. Хоча також - не сильно логічно.

Так що в загальному і цілому видовищно і ефектно. При цьому є серйозні претензії до сценарію. Але ці претензії тільки з мого боку: моїй дитині фільм дуже сподобався і він дивився фактично з захопленням, хоча зізнався, що Шерхан був трохи страшніше, ніж належало для його, дитину, семирічного віку.

Прокотився цей фільм просто відмінно: вже під мільярд зборів при бюджеті в $ 175 мільйонів, дуже високий рейтинг на IMDB. Тобто глядачам сподобалося. У світлі цього дуже забавно читати заяви деяких кінокритиків про те, що "бажання Фавро продюсувати і тим більше режисерувати цей фільм можна назвати або дурістю, або спробою добити власну кар'єру". Так-так, ось такий дурник у нас Фавро, хто б міг подумати ...

PS повивчати відгуки глядачів - і просто плакав, читаючи претензії в тому, що у Фавро Багіра - самець, що бандерлоги не чули Каа, що всі вони - не однієї крові і що Мауглі тиняється без ножа, як якийсь лох педальний. Коротше кажучи, головна претензія деяких російських глядачів полягає в тому, що Фавро для студії Disney мав нахабство зробити ремейк діснеївського ж мультика, а не радянського "Мауглі" 1973 роки (мультик, до речі, був чудовий абсолютно, я його дивився багато разів і дитині покажу ). Що на це сказати? Прекрасні претензії, друзі, продовжуйте в тому ж дусі.