Японський художник-аніматор і режисер Макото Накамура, який зняв продовження легендарного мультика про Чебурашку і Крокодила Гену, розповів про своє ставлення до радянської мультиплікації і про те, як Крокодил Гена став російським інтелігентом.

Три нові японські мультиплікаційні новели про Чебурашку були показані в листопаді 2010 року на відкритті фестивалю японського кіно. Їх створювала російсько-корейська команда під керівництвом японського режисера Макото Накамура. Перша серія - Кадр за кадром фільму про Чебурашку "Крокодил Гена" 1969 року. У двох наступних частинах додалися нові персонажі і більш витончений сюжет. Найближчим часом ці фільми будуть випущені в широкий прокат.

Як заявив виданню "Коммерсант-Власть" який прибув до Росії аніматор Макото Накамура, він відчуває величезний пієтет до Юрія Норштейну, Леоніду Шварцману і Роману Качанова. Тому новий "Чебурашка" місцями більше нагадує ретельну реконструкцію, ніж самостійний твір.

Японський режисер розповів, що Чебурашка подобається його співвітчизникам з тієї ж причини, що і російським глядачам: він втілює все те, що дорослі люди з часом втрачають, він зворушливий і милий. До того ж в мультфільмі про Чебурашку є легкий смуток, яку навіває музика в поєднанні з образами головних героїв.

"В японській мові є поняття" юген "- естетична категорія, що позначає красу недомовленості. Існує також поняття" вабі-сабі "-" скромна краса ": не розкішна, що не пихата, а витончена. Японці дуже люблять таку красу", - зауважив мультиплікатор .

Говорячи про те, що Крокодил Гена читає в новому мультфільмі книгу Басьо, Накамура розповів, що такою була пропозиція російської частини міжнародної команди мультиплікаторів, яка заявила, що російська інтелігенція обожнює читати Басьо. "Так і вийшла ця сцена. Вийшло, що Крокодил Гена - російський інтелігент", - пояснив він.

Нагадаємо, що мультфільм про Чебурашку став майже культовим в Японії задовго до виходу нових серій. У Країні висхідного сонця Чебурашку вперше дізналися ще в 2001 році, і з тих пір він став там дуже популярний. Його плюшеву копію, а також чашки, ручки, футболки з його зображенням можна купити майже у всіх магазинах, що продають іграшки та сувеніри.

Придумав цього забавного героя дитячий письменник Едуард Успенський пояснював це тим, що "в японцях поєднуються жорстка" самурайність ", яка виявляється у важких обставинах, і дуже м'який, ніжний, дружній характер. Тому Чебурашка їм зрозуміліший, ніж, наприклад, Карабас-Барабас або Соловей-розбійник ".

Режисер Макото Накамура додає, що чимала заслуга такої популярності криється в тому, що мультфільм цей - ляльковий. В Японії лялькова анімація не поширена, оскільки дорожче мальованої, "тому ті лялькові мультфільми, які знімають, зазвичай дуже серйозні і складні у виробництві, це твори високого мистецтва".

"Коли я побачив" Чебурашку ", мене чіпали простота і глибина цього лялькового фільму. Він одночасно підходить і для дорослих, і для дітей. Я подивився" Чебурашку "раз 700", - поділився Накамура.

Цікаво, що в японському продовженні Чебурашки герої мультфільму потрапляють в цирк. Режисер пояснив це тим, що в Японії слово "цирк" майже автоматично означає "Росія", до того ж Накамура спробував показати, що відносини між Геною і Чебурашкою - як між Чапліном та Малюком з однойменного фільму.

Відзначимо, що в Японії перезнімали Чебурашку багато режисерів. Так, в 2009 році з дозволу Едуарда Успенського, автора Чебурашки і Крокодила Гени, режисер Кудо Сусуму розтягнув чотири радянських мультфільму на цілий ляльковий серіал з 26 мультфільмів по 3 хвилини кожен. Серіал Cheburashka arere? ( "Що за Чебурашка?") Вийшов в ефір на японському телеканалі TV Tokyo в жовтні 2009 року.