Ось цією книгою я завершую всі три новітні ретроспективи зарубіжної літератури.
Нора Галь (Елеонора Яківна Гальперіна, 1912-1991) - видатний російський літератор, перекладач з англійської та французької мов. У книзі "Слово живе і мертве" вона ділиться своїм багаторічним і дуже багатим досвідом літературної роботи. Мова йде в першу голову про художній переклад, але не тільки. Всякому, хто пише корисно знати, чого він повинен уникати, а до чого повинна прагнути.
Так, головним чином автор говорить про підводні камені в роботі перекладача, прозаїка. Окрема глава присвячена так званому канцеляриту, інші - пошуку гармонії, пропорційності в тексті перекладу (заголовок однієї з подглавок - "Містер з аршином"; розділи в іншій главі називаються - "Предки Адама", "Зітри випадкові риси").
Особливою злободенністю, на мій погляд, відрізняється глава четверта "Буква або дух?". У ній Нора Галь докладно розглядає особливості буквального і творчого перекладу. Не далі, як сьогодні вранці у мене була дискусія на цю тему.
Галь, звичайно ж, на боці перекладу творчого. Адже буквальне прочитання обертається, як правило, кострубато, казенні склади. А головне на що воно спирається? Ну в першу чергу на перші значення слів в статтях словників. Однак, автор того чи іншого оригінального тексту пише його не по словникам (тим більше англо-російським, франко-російським і т.д.) Це вже я від себе говорю, оскільки багатозначність - причому більшості слів - будучи старим "книжковим хробаком" ( being an old bookworm, a walking dictionary, etc), добре уявляю. Наприклад, багато які вивчали англійську знають, що pack - це пачка. Але, як виявилося, навіть не всі професійні лінгвісти знають, що pack - це ще і "зграя". Наприклад, pack of wolves - вовча зграя.
Завершує книгу Нора Галь розповіддю про своїх колег-перекладачів, так званих кашкінцев - по імені видатного російського перекладача Івана Кашкина, ними керував, фактично в 30-і роки минулого століття створив нову школу російського перекладу.
Прочитати книгу можна тут - тут .
А ще хотів би порекомендувати дві книги, але - вже для тих, хто вивчає іноземні мови. Тих, хто прагнуть читати зарубіжну літературу в оригіналі.
Перша книга - це Дружні зустрічі з англійською мовою Марії Колпакчи. Книга ця дуже допомогла мені на початковому етапі моїх студій.

Інша ж книга - Як вивчити англійську мову самостійно. Нестандартні прийоми самонавчання Миколи Бодрова. Ця робота багато в чому стала для мене опорою в подальшому вивченні мови. І це сталося майже десять років після того, як я взявся за англійську. Думаю, саме вона посприяла тому, що я взявся і за німецький ...