1. Хороший в тебе план, Пендальф ...
2. Логоваз, завали слона!
3. * * *

До феномену Дмитра «Гобліна» Пучкова можна ставитися по-різному. Загляньте в інтернет і ви знайдете там як хвалебні оди, так і потоки їдкої критики. Не можна заперечувати одне: товариш старший оперуповноважений - особистість як мінімум помітна. Переклади фільмів, сценарії для ігор, книги і журнальні статті - ось чим Гоблін вже відзначився в світі мистецтва. Справжній герой нашого часу. Або антигерой - це вже кому як.

Однак всенародну популярність Дмитро Юрійович отримав завдяки своїм гумористичним перекладам. Якщо ви раптом тільки що прокинулися після летаргічного сну, розповідаємо: гумористичним перекладом називається переозвучування відомих голлівудських фільмів з рясними вкрапленнями сортиру жартів. В результаті сенс кінокартини змінюється до невпізнання (але загалом - варто віддати Дмитру належне - зберігається). Пару років тому країну просто-таки лихоманило - чи не кожен другий горів бажанням ознайомитися з творчістю перекладацької артілі «Божа іскра» (саме так називається студія Гобліна, відповідальна за смішні переклади) і поділитися враженнями хоч з ким-небудь. Тамтешні жарти моментально пішли в народ (хоча, якщо чесно, вони саме звідти і прийшли) і міцно вкоренилися в масовій свідомості.

Хороший в тебе план, Пендальф ...

Роботи Пучкова користуються чималою популярністю і сьогодні. Зовсім недавно вийшла книга «Братва і кільце» (саме так називався перший і найвдаліший гумористичний переклад), а відома компанія Gaijin Entertainment готує до випуску однойменну гру. Зрозуміло, редакція «Игромании» не могла не ознайомитися з прийдешнім проектом у всіх подробицях і вирушила до «Гайдзин» на перегляд.

Отже, що ж являє собою «Братва і кільце»? Перш за все - це пародія. За основу взято сюжет фільму The Lord of The Rings від самі-знаєте-якого режисера і перероблений в ... словом, самі зараз побачите будь-що.

Два волосатих карапуза - Федір Сумкін і Сеня Ганджубас - несуть шкідливий кільце в мордовських домну. Допомагають їм у цьому самі різні особистості: майор міліції Пендальф Сірий, король Гондурасу Агроном, суворий дядько Баралгин, колоритний дварф кавказької національності Гіві Зурабович Церетелі і Логоваз - безбатченки ельфійської зовнішності. Протистояти їм будуть злісний чаклун Сарумян, його дресировані урки і гопники, а також хтось Саурон зі своїм загоном кінних есесівців.

А вчора з лісів повилазили партизана і ...

Якщо ви нічого не зрозуміли з попереднього абзацу - не переживайте. Потрібно володіти відомим багажем теоретичних знань, щоб гідно оцінити подібний твір. Однак це зовсім не означає, що ви не зрозумієте місцевих гегів. Благо основні переваги гри не вичерпуються посиланнями на «Володаря кілець». «Братва і кільце» це перш за все чудовий коктейль ідіотського (в хорошому сенсі) гумору з неабияким нальотом трешу. Взяти класичних фентезійних персонажів, нарядити їх в абсолютно безглузді костюми і розмістити в сюрреалістичних декораціях - чи це не стьоб вищого рівня?

Пендальф (в оригіналі - Гендальф) носить майорські погони і шиповану міліцейський кийок, Сеня (він же Сем) кокетливо прикриває жирні тілеса легковажними шортиками, Логоваз (в дівоцтві - Леголас) виблискує отруйно-червоним ірокезом, а на майці Федора (який Фродо) і зовсім написано щось нецензурне. Сірошкірі урки в ватниках і шапках-вушанках, кінні есесівці в протигазах і з цією свастикою на рукавах, озерне чудовисько в водолазної масці - розробники дають волю фантазії і не цураються плоских і навіть деколи дурних жартів. Їх мета - змусити гравця з диким реготом поповзти кудись під стіл. І, треба сказати, в основному їм це вдається - після демонстрації особливо вдалого приколу автор цих рядків часом натурально згинався навпіл.

Звичайно, далеко не кожен здатний гідно оцінити гумор цієї гри. Як вже було сказано, від місцевих жартів неабияк віддає вульгарністю, а загальний рівень інтелектуальності коливається десь в районі ширінки. Однак якщо ви шанувальник таких пам'ятників людському ідіотизму, як «Південний парк», «Сімпсони» або «Монті Пайтон», то велика ймовірність, що місцеві сортиру хохми припадуть вам до смаку.

Логоваз, завали слона!

Однак жарти жартами, а виникає ще одне питання - як же в усі це грати? Тут, на щастя, все просто. Як правило, вітчизняні розробники роблять (з моторошно серйозними мінами) або щось неймовірно круте і глобальне, або клепають цілковитий відстій (з абсолютно тим же виразом обличчя, ніби між іншим). Gaijin Entertainment вирішили трохи відступити від сформованої схеми і спорудити, так би мовити, ненапрягаемую треш-слешер (Трешері?). Раніше у нас в країні цим жанром і так ніхто толком не займався, а вже щоб творити щось настільки безбашенні і недоладне ... нонсенс, одним словом.

Ми, якщо чесно, і не уявляємо, що було б в США з тим, хто опублікує такий кадр. Сподіваємося, що ніколи і не представимо.

Чим це нам загрожує на практиці? Бездумним топтання кнопок. Вибираємо одного з семи персонажів - і вперед, кришити всіх, хто попадеться під гарячу руку. Чотири кнопки - рух, дві - удари, ще пара - блоки і метальна зброя. Нічого зайвого. Комбінуючи удари, можна дивувати ворогів простенькими комбо. За вдалі комбінації нараховуються бонусні очки, які потім слід витрачати на «прокачування» персонажа - тобто робити вибір між чисто символічними апгрейдами. Загальну картину трохи урізноманітнюють ігрові завдання, але все це - крапля в морі. Словом, екшен з «братвою і кільця» виходить не дуже привабливий. Ну та й добре.

Графіка теж вельми неоднозначна. Моделі персонажів і анімація виконані, що називається, на ять. Але ось інше ... на жаль, дивитися більше особливо нема на що. Загальний дефіцит полігонів і кубізм як домінуючий стиль в архітектурі - все це явно свідчить про жорсткий дефіцит бюджету гри ... або про банальну халтури. Ще гірше справи йдуть з фізикою. Точніше - з її відсутністю. Можливо, до релізу що-небудь і зміниться, але поки гра відноситься до законів Ньютона абсолютно байдуже.

Чи є світлі моменти? Зрозуміло! По-перше, рівень жорстокості. Загребущі культяпки політкоректності поки не дотягуються до російського ігрового ринку, так що жерсті тут більш ніж достатньо. Голови повалених противників раз у раз норовлять відокремитися від тлінних тіл і відправитися у своїх справах. Літри кровищи в лічені секунди заливають віртуальний підлогу ... щоб ще через секунду розтала в повітрі разом з трупами ворогів. А що робити? Оптимізація - річ невблаганна.

Другий момент, який заслуговує на увагу, - озвучка. Навряд чи варто зайвий раз нагадувати, хто зачитує репліки персонажів, та й взагалі весь текст в грі? Правда, в показаної нам версії все главгероя старанно зображали тургеневских герасимов - озвучування діалогів поки що в процесі. Однак обіцяється, що в релізі вони стануть відпускати єхидні коментарі, глумитися і взагалі додавати відбувається неабияку частку колориту. Хочеться вірити.

Що стосується саундтрека, то поки ясно лише те, що він буде. Остаточний набір музичних композицій ще не визначений, і нам залишається сподіватися на професіоналізм товариша оперуповноваженого - в його перекладах музика завжди була обрана дуже вдало і влучно.

На жаль, багато в чому, що стосується геймплея, «Братва і кільце» поки дуже посередня гра. Подивіться, наприклад, на яких «відстанях» ведеться бій на цьому кадрі.

Собаки вже зовсім поруч! Зовсім скоро вони накинуться на бідного юнака і смерть зацарапают його своїми полігональними боками!

* * *

У загальному і цілому, розробка «Братва і кільця» - явище знакове. Ігри, спрямовані виключно на стьоб і знущання, все-таки рідкість для нашої індустрії. А вже зроблені в Росії - і зовсім унікальне явище. Участь же в цій грі Гобліна перетворює рядовий проект в зухвалий і незвичайний експеримент. Нам, чесно кажучи, дуже цікаво, що ж вийде в підсумку і як гру сприймуть геймери. І не тільки нам - розробники ясно дали зрозуміти, що в разі успіху візьмуться за розробку сиквела. Що ж до першої частини, то ... точна дата релізу поки не розголошується, але «Братва і кільце» майже напевно з'явиться на прилавках до кінця року.

Відсоток готовності: 70%

Чекатимемо? Народно-артистичний треш-балаган імені ст. о / у Гобліна з піснями і танцями просувається до наших комп'ютерів. Добре це чи не дуже? Залежить від вашої системи цінностей і таланту розробників.