7 книг, за якими весело вчити англійську

Пальчик, пальчик, де ти був?
Допоможемо дитині вирости щасливою
Як навчити дитину правильно реагувати на дражнилки
Попрошу без критики
Хто такий маленький ябеда?
Як змусити дітей читати?
Не бійся я з тобою!
16 сучасних російських мультфільмів, які потрібно показати дітям
По розуму і казка
Чому дитина бреше?
8 дорослих розваг, доступних дітям
Звідки я з'явився?
Відмова від денного сну
Чому батьки не відмовляються від дітей з синдромом Дауна
Караул, дитина кусається!
Як відучити дитину спати з батьками
Мама погана!
Десять способів стати найкращим татом
11 ляльок, які можуть стати хорошим подарунком
5 способів швидко навести порядок в дитячій

21 квітня 13:29
Forbes

Forbes знайшов в книжкових магазинах 7 книг, за якими ваші діти зможуть весело і якісно вчити мову. І вам не доведеться їх змушувати.

I can Read with My Eyes Shut! by Dr. Seuss (Random House)
I can Read with My Eyes Shut !, Dr. Seuss's ABC, One Fish Two Fish Red Fish Blue Fish, The Cat in the Hat - все книги для маленьких Доктора Сьюзі по привабливості можна порівняти хіба що з шоколадом, чіпсами або картоплею фрі. Їх герой - Кот в капелюсі, найулюбленіший дитячий персонаж в Північній Америці. Його білі рукавички, бант на шиї і три червоні смуги на ковпаку чи не більш знамениті, ніж вуха Міккі-Мауса. А його підручні - голубоволосие чертенята Thing №1 і Thing №2 дають фору Тому з Джеррі. При цьому, що вражає, все почалося з чистої заказухи: канадське видавництво Random House видало автору-Теодору Гейзеля (Сьюз - дівоче прізвище його матері, яку він вибрав як псевдонім) список з 220 слів, які, на їхню думку, повинні знати самі маленькі читачі; автору було сказано скласти з них де-не-яку історію, а головне - намалювати ілюстрації. Той виконав завдання - так вийшла The Cat in the Hat. Книжки Доктора Сьюзі гранично несхожі на прісно-солодкий повчальний сиропчик, яким намагаються напихати малюків, - вони веселі, динамічні, як мультфільми, і дуже вільні і за стилем, і за духом. Не дивно, що їх затрепивают до дірок - по Доктора Сьюзі вчаться читати покоління дітей. І не тільки читати, а й трошки малювати, сміливо поєднувати кольори, і вважати, а головне - помічати смішне. Що ж стосується мовного бар'єру, то його просто якось не виникає: всі чомусь зрозуміло.

Вік: приблизно з п'яти років; дбайливо зберігати для майбутніх поколінь

Жан-Клод Корбей, Арман Аршабмо «Російсько-англійський візуальний словник» ( «Рипол Класик»)

Це, по суті справи, скорочена версія неймовірно популярного «Візуального енциклопедичного словника» (видавництво Quebec Amerique), виданого накладом понад 6 млн екземплярів і перекладеного на 26 мов. І тут теж є чим захопитися: приємна поліграфія, продуманий підбір тем, фотографії та технічні малюнки найвищої якості. Плюс підписи: англійський термін - російський термін. І на рідній мові люди часто-густо не знають, як називаються всі ці рибки, травинки, штучки і детальки, безсовісно називаючи їх просто фіговіна (або thing, або stuff). Але, на жаль, у всього є недоліки.

Слідом за захопленням приходить легка досада: в російських підписах абсурдно багато помилок. Виникає підозра, що видавці поскупилися на консультантів, а перекладачів змусили робити підписи, але не дали толком розглянути самі картинки. В результаті народилися такі лінгвістичні химери, як «багелі» (bagel, по-російськи - безумовно бублик), «пармський окіст просчутто» або «бескоркових хліб» (cottage loaf, ситний коровай - природно, цілком собі з корками). «Канадський бекон» у нас прийнято називати карбонатом, а «спідницю-акордеон» - гофрованої спідницею, і можна ще пережити, що sweetbread (зобної заліза теляти) перекладається як «солодке м'ясо», ця помилка кочує з книжки в книжку, але видавати звичайний сир (cottage cheese) за міфічний сир «котедж» якось вже, право, недобре. Втім, гра «знайди-сім-помилок-на-цій-сторінці» теж недаремним творче заняття. І навіть не позбавлене свого роду приємності: відчути себе розумнішими автора завжди приємно, тим більше якщо читач - підліток. У будь-якому випадку конкурентів у цього видання немає.

Вік: будь-хто. Найменших дітей заворожують картинки

«Мій перший англо-російський словник» (My fisrt English word book. A Dorling Kindersley Book. «Слово»)

Ілюстрованих словників для малюків приблизно сто мільйонів, але цей, безумовно, кращий. Фотографії відмінної якості, не доводиться напружувати фантазію, щоб зрозуміти, хто там у нас - лисичка, білочка, руда дівчинка або померанський шпіц. Книга cоставлена за тим же принципом, що і «Візуальний енциклопедичний словник», деякі зображення навіть збігаються. До того ж є ілюстрації для найважливіших дієслів, для числівників, прийменників і понять на кшталт «справа - зліва», «зверху - знизу», «зима - літо». Як буде «лікоть», як - «кісточка», «палець на руці» - одне слово, «палець на нозі», уявіть, зовсім інше. Як показує досвід, діти починають любити цю книжку ще до того, як навчаться читати на будь-якій мові, і навіть до того, як навчаться говорити: картинки прямо як живі.

Вік: можна сміливо рекомендувати з трьох років. Втім, молодшим дітям (а також старшим і навіть дорослим) теж дуже подобається

Артур Конан Дойль. «Розповіді про Шерлока Холмса. Строката стрічка"; «100 американських анекдотів»; «100 англійських анекдотів» (Серія «Легке читання англійською мовою». Початковий рівень. «Схід-Захід»)

Книги, видані за методом філолога Іллі Франка, влаштовані так: всі вирази, що представляють собою хоч якусь складність, тут же переводяться на російську. Попутно даються примітки, що стосуються граматики, дієслівні форми, транскрипції важких слів і т. Д. Спочатку може здатися: дичину, занадто важко, занадто громіздко, але варто тільки втягнутися ... Найстрашніший розповідь Конан Дойля варто того, щоб подолати всі ці курсиви, дужки і дужки в дужках, - треба ж зрозуміти, в чому там підступ, хто вбивця. Зате не потрібно втрачати час, лазити в словник за кожним словом - це ж здорово! А до кінця книжки, коли загадка строкатої стрічки нарешті дозволена, англійська мова стає відчутно рідніше. Головне - вибрати для цієї книги вірний момент. Людина повинна вже мати деякий смак до читання захоплюючих історій і, звичайно, складати англійські слова хоча б на рівні четвертого-п'ятого класу. Але якщо у нього / неї є доступ до «Записок про Шерлока Холмса» по-російськи, затія може провалитися.
«100 американських анекдотів» і «100 англійських анекдотів», строго кажучи, не зовсім дитячі книги; іноді жарти злегка непристойні, але, втім, нічого страшного. По суті справи, більшість цих анекдотів прямо-таки зворушливо старомодні. Зате там є відмінні, причому дуже прості, розмовні конструкції, і в контексті вони добре запам'ятовуються. Укладачі традиційних підручників, зациклені на з розуму зводять триповерхових «узгодженнях часів», простими розмовними виразами чомусь якраз нехтують. Ну, і найголовніше: саме такого типу дикі книжки здатні залучити найважчу категорію юних читачів - тих, хто сідає за книгу тільки з-під палки. Або, наприклад, визнає тільки комікси. Але ж збірник анекдотів - це майже що комікс, правда, без картинок.
Вік: «Строката стрічка» - приблизно від дванадцяти (і за умови, що дитина не дуже боїться змій); «Анекдоти» - приблизно від десяти. Швидше для хлопчиків, ніж для дівчаток

Sue Townsend. The Secret Diary of Adrian Mole aged 13 3/4 (Penguin Audiobooks)

«Таємний щоденник Адріана Моул 13 3/4 років» - абсолютний шедевр британської гумористичної літератури. Трієчник і юний графоман, клінічний зануда і романтик Адріан Моул з міста Лестера - прямий спадкоємець Берті Вустера і безсумнівний натхненник Бріджит Джонс. Книгу Сью Таунсенд не назвеш «твором для юнацтва», але в той же час кращого читання для тих, кому зараз приблизно тринадцять і три чверті, годі й шукати: Моул пише про свої шкільні проблеми, про дівчинку, в яку закохався, про перші прищі, сімейні чвари, проблеми з псом, в загальному, про все, що його хвилює кожен день. До того ж до книги можна послухати аудіокнигу - текст читає актор Стівен Менган, який грав підріс Адріана Моул в одній з постановок BBC. Російський переклад «Таємного щоденника» теж є (Олени Полецька, видавництво «Фантом-прес»); можна, що називається, підглядати. Але спокуса схалтурити, обмежившись російським виданням, навряд чи виникне - мова «Секретного щоденника» хоч часом і витіювато, але не особливо складний і до того ж неймовірно забавний і чарівний. Ну і цінно, звичайно, що це в деякому роді пряма мова тінейджера. Правда, тінейджер цей народився 2 квітня 1967 року, що але все сучасніше, ніж «Олівер Твіст».

Вік: тринадцять років і далі без обмежень

Harry Potter and the Philosopher's Stone (BBC audiobooks)

Навіть в найкращих спецшколах, де вчать по кембріджським підручниками, зубрять граматику і орфографію, зазвичай дуже мало уваги приділяють розмовної мови і сприйняття мови на слух. Круглі відмінники, потрапивши в англійську середу, відчувають себе абсолютно безпорадними, практично глухонімими, тим більше в Великобританії, де кожен говорить з яким-небудь дивним акцентом. Найкраще, що може в цій справі допомогти, - фільми з субтитрами і аудіокниги. Тут-то і варто подумати про Гаррі Поттера і Стівена Фрае. Виконавець ролі Дживса - чи не єдиний англієць, яка не ковтає ні голосних, ні приголосних, його вимова чи не офіційно визнано еталонним, бездоганним, навіть вишуканим. Те, що він начитав все сім томів, написаних Джоан Роулінг (а також, до речі, зіграв роль оповідача в відеоіграх по «Гаррі Поттеру»), - прямо-таки удача. Що ж стосується літературного матеріалу, ви можете, звичайно, віддавати перевагу Діккенса, Стівенсона, Толкієна, але і в «Гаррі Поттера» є деяка магія. Джоан Роулінг дуже пишається листами від батьків дітей з дислексією, які не могли здолати жодної товстої книги, а ось «Поттера» - змогли. Harry Potter and the Philosopher's Stone, безумовно, може стати першою товстою книгою, прочитаної по-англійськи. Прекрасна аудіокнига плюс наявність російських перекладів тут дуже в допомогу.

Вік: найкраще взятися за цю справу в одинадцять, а потім продовжувати по книзі в рік

Selected Tales from Beatrix Potter (Penguin Group USA)

Беатріс Поттер у нас відома головним чином завдяки зворушливому фільму-байопіку «Міс Поттер» з Рене Зельвегер. До речі, дітям цей фільм подобається набагато більше, ніж дорослим. Історію про дівчину, яка малювала зайчиків і качечок, прибирала їх в плащики, сурдутику і черевички (а тваринки оживали і починали говорити людськими голосами), діти сприймають дуже буквально, як чарівну казку. І, мабуть, приміряють на неї власну мрію - намалювати собі друзів і грати з ними. Беатріс Поттер малювала своїх мишок і їжачків надзвичайно ніжно і натхненно; що ж стосується історій, їх красу дійсно можна зрозуміти тільки в оригіналі. «Little fat comfortable grey squirrel, called Timmy Tiptoes», - при перекладі чарівність цієї нехитрої фрази чомусь випаровується. Для дітей, яким англійська - рідна, Кролик Пітер і інші персонажі Беатріс Поттер - друзі з дитинства. Але варто бачити, з якою охотою приймаються читати ці затишні історії стомлені раннім дорослішанням десяти- і навіть дванадцятирічні діти, які тільки починають вивчати мову: це як в дитинство повернутися.

Вік: читати вголос і переводити - дітям чи не з року; самостійно - залежить від знання мови (приблизно відповідає четвертому-п'ятому класу спецшколи).

www.forbesrussia.ru

переглядів: 9960

21.06.2011 17:46