П ерша мультиплікаційна екранізація казки Олександра Сергійовича Пушкіна «Про попа і про працівника його Балду» майже повністю згоріла під час пожежі на складі «Ленфільму» на початку Великої Вітчизняної війни. Зберігся лише невеликий уривок роботи режисера Михайла Цехановскій і незакінчену партитура музичного супроводу фільму, написана Дмитром Шостаковичем.

У 1940 році Пантелеймоном Сазоновим була зроблена чергова спроба екранізації казки. На світ з'явився короткометражний мультфільм, випущений відразу в двох версіях: кольоровий і чорно-білою. Сюжет фільму, за винятком деяких деталей, повторив казку А.С. Пушкіна.

Самолюбний і гордовитий поп, прогулюючись по ринковій площі, шукає собі «працівника - кухаря, конюха і теслі», який працював би на нього справно і багато, а грошей б за це брав за все нічого. Йому зустрічається бравий молодець Балда, який і наймається до попа в слуги за чисто символічну плату - «в рік за три щілинка по лобі». Незабаром попу належить дізнатися силу щигля Балда:

Кадр з фільму. Фотографія: kino-teatr.ru

Кадр з фільму. Фотографія: kino-teatr.ru

Кадр з фільму. Фотографія: kino-teatr.ru

З першого щілинка
Стрибнув поп до стелі
З другого щілинка
Позбувся поп мови;
А з третього щілинка
Вибило розум у старого.

Вперше Пушкін прочитав «Казку про попа і про працівника його Балду» Гоголю в Царському Селі влітку 1831 року. Через дев'ять років вона була опублікована Василем Жуковським, який по цензурних причин замінив попа купцем Кузьмою бовдури ( «Жив-був купець Кузьма Йолоп на прізвисько Осиковий Лоб ...»). Така заміна виглядає цілком лаконічно через акцентного вірша, яким написана казка. У цьому тоническом віршуванні текст представлений скоріше як римована проза. Зразком акцентного вірша в сучасній культурі є реп. Олександр Сергійович ж почерпнув цей тип віршування в раечніках - римах народного театру і, зокрема, пересувних скриньок мальованого театру - райках. Микола Васильович Гоголь так описав твір в своєму листі Данилевскому: «Одна казка була навіть без розміру, тільки з римами і принадність неймовірна».
Пантелеймон Сазонов відомий дітям і дорослим по першим чорно-білим екранізаціями таких творів, як «Котячий будинок», «Слон і Моська» і багатьох інших. У його версії «Казки про попа і про працівника його Балду» персонажі зображені максимально схожими на малюнки Пушкіна зі сторінок рукопису. У наступних екранізаціях зовнішність героїв змінюється, а характери стають більш різкими і правдоподібними. Картина стала однією з останніх, випущених студією «Союзмультфільм» до евакуації в Самарканд.