9 січня в прокат вийде Нова версія знаменитого фільму.

У 60-70-ті роки французькі романи і фільми про Анжеліку зводили з розуму світ. Особливо популярні вони були в Радянському Союзі. По-перше, авторами книг значилися подружжя Голон, а Серж (насправді Всеволод Голубине) був родом з Росії. По-друге, у Роберта Оссейна , Виконавця ролі графа де Пейрака, теж були «наші» коріння (справжнє прізвище актора - Гусейнов). І по-третє, в цнотливого, пуританському суспільстві історія Анжеліки здавалася приголомшливо розкріпаченої і еротичною, а актриса Мішель Мерсьє , Яка зіграла головну роль, стала секс-символом в нашій країні. Народжених дівчаток стали називати і Анжеліка, і Мішель. На честь кіношної героїні навіть назвали відкриту модель ліфчика ...

режисера Бернара Бордери в СРСР побачили 44,1 мільйона глядачів, а «Анжеліку та Короля» - 43,3 мільйона (для порівняння: «Аватар» - самий касовий фільм сучасного російського кінопрокату - подивилися 14 млн глядачів!). З чуток, в світі вийшло 90 млн підроблених романів про Анжеліку, а подружжя Голон втратили через недотримання авторських прав цілий статок.

Все це і стало приводом для створення ремейка. До речі, на підтримку нової екранізації «Анжеліки» режисера Аріеля Зейтуна Перший канал покаже в святкові дні всі фільми з Мішель Мерсьє, і глядач отримає можливість порівняти.

А ми вже бачили нову картину і поспішаємо поділитися з вами своїми враженнями.

«Анжеліка, маркіза янголів» Зейтуна досить точно і детально слід за сюжетом книги - в цьому сенсі глядача не чекають потрясіння, які ми переживали, дивлячись останню французьку версію «Трьох мушкетерів».

Анжеліку намагаються видати заміж за нелюба, немолодого і некрасивого графа де Пейрака. Вона відмовляє йому, але не тому, що перелякана його зовнішнім виглядом, а тому що ... їй треба знайти зниклого брата. Однак заміж вона все-таки виходить, і, як і в першому фільмі, з нелюбові народжується пристрасть, а потім і більш глибоке почуття ...

Далі - королівська заздрість, ув'язнення Жоффрея де Пейрака в тюрму і спроби Анжеліки звільнити чоловіка. Відважної жінки доводиться вступити в зграю бомжів, щоб вижити і втілити в життя свій план ... Історія закінчується на самому захоплюючому місці титрами «Кінець першої частини». Тобто продовження неминуче, але так чи так уже воно необхідне? ..

Якщо чесно, актори фільму ні на йоту не наблизилися за харизмою до старих. Виконавиця ролі Анжеліки Нора Арнезедер (Її помітили в стрічці «Париж! Париж!»), Немов дівчинка, яка зайшла в кадр з вулиці: сучасне обличчя, розпатлане волосся - одягни джинси, і отримаєш середньостатистичний образ нинішньої городянки.

Чи то справа сексапільна Мішель Мерсьє, у якій кожен локон працював на образ манкою жінки з XVII століття.

Граф Жоффрей де Пейрак (актор Жерар Ланвен ) Зейтун в новій версії ще більш зістарений: йому не 40, а 60; він не потворний,

але чарівність Оссейна йому й не снилося, тому еротичні сцени виглядають не настільки заворожуюче, як в оригінальній картині.

Втім, новою версією залишилася дуже задоволена автор роману Анн Голон. Їй 91 рік, і вона вже не наділася, що хтось екранізує її роман «так, як слід». Фільм з Мішель Мерсьє їй не подобався, тому що з Анжеліки там намагалися зробити «шлюшку, готову віддатися будь-якому чоловіку». А ось ремейк вона прийняла, тому що вловила в ньому ... гостросоціальну проблематику. Наприклад, в епізодах з показаним Двором чудес вона побачила натяки на місце, в якому зріє протестний рух - типу сучасного «Захопи Уолл-стріт». Також вона оцінила антиклерикальну спрямованість ремейка.

- Цю тему навмисно замовчували, коли вийшла книга, в цьому бачили диверсію, - розповідає Анн Голон. - Напевно, до цих пір бачать. Адже що говорить Пейрак? Що ми всі маємо право вірити, не будучи членами релігійної організації. Аріель схопив цю тему, і для мене це дуже важливо.

А ще Анн Голон визнається, що свою Анжеліку писала, надихнувшись героїнею «Віднесених вітром». Їй здалося, що і епосі середини XVII століття, в якій закладалися основи державності, можна задати сучасні питання: про стан жінки, про те, що вона може, на думку громадськості, робити, а що ні.

Загалом, підсумок такий: якщо ви підете дивитися історико-пригодницький кіно, швидше за все, розчаруєтеся. А якщо ви налаштовані ловити політичні натяки і якісь алюзії, то ... Вони подані настільки нечітко і розпливчасто, що теж, швидше за все, розчаруєтеся.

А ось музика місцями хороша, правда, взяті ці «місця» з оригінального фільму.

Олена Альченко