Музика Fun-Da-Mental і поведінку її учасників на сцені настільки різкі, незвичні і "пряні", що для когось вони раз і назавжди стають улюбленим гуртом, а хтось не сприймає їх зовсім. Причому, подібна реакція не залежить від того, чи виконує співзасновник формації Дейв Уоттс (Dave Watts) стриптиз на сцені чи ні. Цього разу нічого такого не було, плюс склад розширився аж до восьми чоловік. Головний творець цієї банди, Акі Наваз (Aki Nawaz), як всякий ідеолог знаходиться в постійному пошуку, не озираючись на суспільні стандарти і думка. Кілька років тому він дійшов до певної риси, випустивши альбом "All Is War", який був занадто радикальний навіть для лібералів. Потім настало затишшя і ось зараз, здається, починається новий етап. Чого від нього чекати, дізналися Звукі.Ru.

Звукі.Ru - Акі, останнім часом ви не так часто виступали, альбом "All Is War" більше роздавали, ніж продавали, минулі ваші роботи теж ніколи не були суперпопулярні. Назріває закономірне питання - на що ви весь цей час жили?
Акі - Зрідка ми все ж виступали. Я ніколи не жив розкішним життям, мені багато не треба, мені досить заробляти на прожиток своєї сім'ї. І я вмію жити за коштами. Крім того, у мене є ще лейбл Nation Records, на які, на щастя, підписані артисти, які приносять кошти, і мені не потрібно займатися чимось ще заради грошей. Я знімаю фільми, продюсую, в загальному, займаюся тим, що мені подобається.

Звукі.Ru - Акі, в тексті пісні "I Reject" ви говорите про те, що ви не приймаєте західні цінності. Все б чудово, але жити ви все ж таки віддаєте перевагу в Британії. Якщо вам ненависні західні цінності, чому ж залишаєтеся на Заході?
Акі - Ненависті тут немає. Існує міф про те, що якщо хтось критикує країну, в якій живе, то він неодмінно її ненавидить. І я не перший, кого в цьому звинувачують. Досить дешевий прийом, який використовувався ще за часів колоніалізму. Я ніколи не говорив, що в Англії все погано. Мені не подобається, як там поводяться з мігрантами і з їхніми дітьми, а "перевели" це так, немов би я ненавиджу Британію. Чого вони хочуть - вирішити проблему або втекти від неї? Наприклад, в пісні є слова "I reject your identity": нам весь час вселяють, що ми повинні бути британцями, а ми говоримо, що маємо право бути тими, ким вважаємо за потрібне. Кожен сам вибирає, ким йому бути - британцем, російським, італійцем, але не треба нам вказувати, ким ми бути зобов'язані. Я маю право бути пакистанцем. Тому наша провокація це відповідь на урядову провокацію. Всі звернули увагу тільки на рядок "I reject your miniskirt liberation", пропустивши все інше. Цією рядком ми хотіли сказати, що свобода не виражається тільки в тому, що жінка носить. Я вважаю, що така точка зору жінок тільки ображає. Знову ж таки, що стосується мене, то я вічно чую рекомендації щодо того, як мені потрібно виглядати, говорити і що робити, щоб бути прийнятим в суспільстві. Ми заперечуємо ці мейнстрімова ознаки свободи - вони не легітимні і не мають під собою реальної цінності. Зрозуміло, в Британії повно хорошого, але як все, хто живе там, включаючи корінних британців, ми маємо право протестувати проти того, що ми вважаємо неправильним. Ми не зобов'язані відповідати чужим очікуванням. Точно так же я не приймаю деякі прояви пакистанської культури і ісламу і можу вільно говорити про це. Сподіваюся, що тепер моя точка зору стала зрозуміліше.

Звукі.Ru - "All Is War" в музичному відношенні вийшов слабкіше попередніх робіт, ви приділили основну увагу текстам.
Акі - І провокації (допитливо дивиться на мене).
Звукі.Ru - Ви самі це сказали!
Акі - Гаразд, назвемо це спірною точкою зору. Якщо подивитися на всі наші альбоми, то легко побачити, що на кожен з них дуже хаотичний. У нас немає якоїсь структури, немає ніяких правил. Для мене має значення не прогрес, а експансія. Як далеко ти зможеш зайти, яким чином готовий висловити свої ідеї? На одній нашій платівці можуть бути записані африканські і боснійські треки, і я не вважаю, що це неправильно. Я б хотів, щоб наступний альбом був би ще більш дивним в музичному відношенні, ніж попередні. Лірика там буде більш духовна, і основний посил буде завуальований. Сьогодні ти вийшов на вулицю голим, а завтра загорнувся з голови до п'ят - так можна сприймати ці зміни. Вся історія Fun-Da-Mental - це історія змін, ми не схожі на інші групи.

Звукі.Ru - Може бути, прихований посил буде якраз доходчивей?
Акі - Про це я не думаю. Мені важливий сам факт новизни, пошуку нових форм. "All Is War" відрізняється від "There Shall Be Love", "There Shall Be Love" відрізняється від "Erotic Terrorism", "Erotic Terrorism" відрізняється від "Seize The Time". Я хочу, щоб наступний крок теж був в іншому напрямку.

Звукі.Ru - На концертах ви любите говорити, що ви проти будь-яких форм державного контролю. Чи означає це, що ви прихильник анархії?
Акі - Будь гасло на концертах звучить спрощено, оскільки немає часу пояснити все детально. Анархія зараз сприймається як тренд, хоча насправді як ідея вона має неабияку цінність. Анархісти - це ті, хто виступає проти системи, і в цьому сенсі будь-який пророк був анархістом, в тому числі і Ісус. Він боровся з несправедливістю! Анархія може бути не хаосом, як її зазвичай сприймають, а видом гуманізму. Коли я виступаю проти форм державного контролю, я маю на увазі шлях до прогресу, а не до хаосу. Системи змінюють один одного рано чи пізно, це нормально, але все починалося з малого. Зараз мене пригнічує те, що держави перетворилися в машини страху, які працюють проти своїх же громадян. Ти не можеш голосно висловити свою точку зору, якщо вона розходиться із загальноприйнятою, щоб на тебе не цикнув. Навіть в Лондоні, який вважають вільним і мультикультурним, деякі речі можна обговорювати мало не пошепки. Але чому?! Навіть моя сім'я іноді просить мене мовчати, і кожен раз я говорю їм "Так що з вами?". Ось про яку анархії йде мова - про ту, що дозволить безбоязно висловлювати свою думку.