«Аліса в Країні Чудес»: який переклад казки найкращий?

Рецепт, звичайно, простий: або вчи англійську і читай оригінал, або прочитай відразу кілька перекладів.

Але що робити тим читачам, які хочуть познайомитися (або кого-небудь познайомити) з Керроллом вперше? З чого почати? Як не відлякати від «Аліси» того ж дитини?

Так давайте ж розберемося з тим великою кількістю художніх перекладів , Які маємо на даний момент.

Рецепт, звичайно, простий: або вчи англійську і читай оригінал, або прочитай відразу кілька перекладів

Обкладинка видання 1991 р
Фото: photo.qip.ru

Переклад Н. Демуровой, вірші в пер. Д. Орловської, О. Седакової, К. Чуковського ( «Аліса в Країні Чудес», «Крізь дзеркало і що там побачила Аліса, або Аліса в Задзеркаллі»)

Необхідно було передати особливий, то лукавий і пустотливий, то глибоко особистий, ліричний і філософський дух казок Керролла, відтворити своєрідність авторської мови - стриманою, чіткої, позбавленої «красот» і «фігур», ... зате гранично динамічною і виразною. В авторській мові Керролла немає довгих описів, сентиментів, «дитячого мовлення». Разом з тим перекладачі прагнули, не порушуючи національної своєрідності першотвору, передати особливу образність казок Керролла, своєрідність його ексцентричних нонсенсов. Ми розуміли, що, строго кажучи, це завдання нездійсненне: неможливо точно передати іншою мовою поняття і реалії, в цій другій мові не існують. І все ж хотілося якомога ближче наблизитися до оригіналу, піти шляхом паралельним, якщо немає такого ж, передати якщо не органічну злитість букви і духу, то хоча б дух оригіналу.

Так писала сама Н. Демурова про завдання перекладу «Аліси», які стояли перед нею і перекладачкою віршів Д. Орловської в далекому 1966 році. І варто сказати, що їхня фантазія, в поєднанні з відповідальним підходом до матеріалу, була оцінена по достоїнству і критиками, і читачами.

Переклад заслужено був визнаний «класичним», читай - найбільш вдалим і адекватним оригіналу. Недарма він був опублікований в 1977 році в академічній серії «Літературні пам'ятники». Правда, для цього видання, до якого додавалися оригінальні малюнки Теннієл і коментарі М. Гарднера, переклад довелося підкоригувати. Наприклад, замінити віршовану пародію «Будинок, який побудував Жук» на автентичного «Папу Вільяма», а персонажа на ім'я Подкотік на Черепаху Квазі.

Перекладачам вдалося знайти «золоту середину» - зберегти дух істинно англійського національного колориту і в той же час зробити казку наскільки можна доступною для російськомовного читача. Дещо виявилося втрачено, але при перекладі Керролла це неминуче.

Переклад рекомендується старшокласникам і дорослим. Тим же, хто хоче прояснити всі «темні місця» казки, варто почитати демуровскій переклад в супроводі коментарів Гарднера.

Тим же, хто хоче прояснити всі «темні місця» казки, варто почитати демуровскій переклад в супроводі коментарів Гарднера

Переклад В. Набокова
Фото: ljplus.ru

Переклад В. Набокова ( «Аня в Країні Чудес»)

«Як і всі англійські діти (а я був англійським дитиною), Керролла я завжди любив» - зізнавався автор «Лоліти». Проте, не дивлячись на афішуються «Англійська», Набоков дав цікавий приклад перенесення керролівського нонсенсу в російську ментальність.

Аліса стає Анею, яка посилає подарунки своїм ногам в Паркетну ГУБЕРНІЮ, Білий Кролик носить титул дворянина, ящірка Білль стає Яшкой, Чеширський Кіт - Масляного, Миша читає нудну главу з підручника нема про Вільгельма Завойовника, а про Володимира Мономаха і т. Д.

Однак найбільша удача Набокова - це віршовані пародії. Як вже говорилося, Керролл пародіював в «Алісі» класичні повчальні віршики своєї епохи і англійський фольклор. Більшість з них вже забуті самими англійцями, а для нас елемент пародії взагалі пропадає. Набоков же просто замінив англійську «шкільну програму» російської і пародіював (намагаючись по можливості не відходити від оригіналу) російську класику і фольклор.

Ось як, наприклад, звучить керроллівський «Папа Вільям» в перекладенні Набокова:

- Скажи-ка, дядя, адже недарма
Тебе вважають дуже старим:
Адже, слово честі, ти сивий
І погладшав ти несказанно.
Навіщо ж ходиш постійно
На голові?
Адже, право ж, дивно
Пустувати на схилі років!

Переклад цілком годиться як для дітей, так і для цікавих дорослих, хоча адекватного уявлення про оригінал він не дає.

Обкладинка книги «Аліса в країні чудес», переклад Б. Заходера
Фото: peopletalk.ru

Переклад Б. Заходера ( «Пригоди Аліси в Країні Чудес»)

Будь моя воля, я назвав би книжку, наприклад, так: «Оленка в Вообразіліі». Або «Аля в Удівляндіі». Або «Алька в Чепуханіі». Ну вже, на худий кінець: «Аліска в Расчудесии». Але варто було мені заїкнутися про це своє бажання, як все починали на мене страшно кричати, щоб я не смів. І я не посмів!

Так написав знаменитий перекладач Борис Заходер в відкриває казку «Ніякої чолі». Незважаючи на це, він посмів багато, недарма назвавши свій переклад улюбленим словом «переказ». Але якщо переказ «Вінні-Пуха» вийшов у Заходера все-таки досить близьким до оригіналу, то на «Алісі» талановитий дитячий письменник відірвався на повну силу.

Подібно Набокову, Заходер наблизив книгу Керролла не тільки до російського читача, а й до радянського школяреві. Там, де, можливо, перекладач вільно підшукує російські еквіваленти, зберігаючи при цьому вигадливо-химерний дух казки. Там, де заміна аж надто б спотворила суть книги, Заходер дає примітки (Не такі заумні, як у М. Гарднера, зате веселі й зрозумілі дітям). Дітям же цей переклад в першу чергу і адресований.

Дітям же цей переклад в першу чергу і адресований

Обкладинка книги «Пригоди Аліси», переклад Л. Яхніна
Фото: abaris. top

Переклад Л. Яхніна ( «Аліса в Країні Чудес», «Аліса в Задзеркаллі»)

А ось тут перекладач розійшовся не на жарт - каламбури і словесні парадокси трапляються навіть там, де вони відсутні в оригіналі. Ось це дійсно «переказ за мотивами». Чого вартий хоча б замах на священне ім'я Шалтая-Болтая, перекладеного тут як «Жовток-Белток»? Проте переклад Яхніна доставив мені чимало приємних хвилин, хоча я б і не радив з нього починати, а вже тим більше брати з нього цитати: надто вже далекий він від оригіналу.

У цьому перекладі, на відміну від попередніх, втрачено головне - легкість і грайливість складу. Парадокси і каламбури тут переведені «важкувато», казки (особливо «Задзеркалля») надмірно ускладнені і авторськи «інтровертна». Знайомство з Керроллом з цього перекладу не варто починати ні дорослим, ні дітям.

Безумовно, це далеко не всі переклади «Аліси». Припустимо, з дореволюційних перекладів я читав лише варіант А. Різдвяної, але ж були ще й П. Соловйова, і М. Гангстрем, і анонімний переклад 1879 р під вкрай русифікованим назвою «Соня в Царстві Дива». З виданих за радянських часів не можна не відзначити добротний переклад А. Щербакова.

Чимало нових перекладів з'явилося і в Інтернеті. Серед «близьких по букві» хотілося б виділити переклади Ю. Нестеренко і Н. Старілова (останній просто спробував зробити щось на зразок підрядника, тому читати це можна тільки в пізнавальних цілях).

Обкладинка CD диска зі збіркою творів «Аліса в Країні Чудес і Задзеркалля»
Фото: thg.ru

З тих же, що близькі до дитячого ігрового стихії, мені дуже сподобався переклад М. Блехмана - дуже вільний, веселий і яскравий. Віршики - просто краса:

«У мене ростуть року,
Скоро старої стану.
Ким же стану я тоді,
Якщо не втомлюся? Я до неба доросла,
Зачіпаю хмари.
У ліліпути б я пішла,
Нехай мене навчать. До чого ж я мала!
Як любити таку?
У Гулівери б я пішла,
Нехай мене надують! »« Уронили раку на підлогу,
Відірвали раку лапу ...
Розкручу його і кину,
Він без лапи нехороший! »

Для повноти картини варто також згадати версію Б. Балтера для мультимедійного CD «Світ Аліси» і ще один інтернет-переклад авторства А. Кононенко.

Треба сказати, що для такої книги, як «Аліса», цінний будь-який переклад, тому що «ідеальне і єдине» перекладення цієї казки неможливо по суті. Слава ж героям, які насмілюються переводити «Алісу». Тому тут, як казав Додо, «перемогли всі, і кожен гідний нагороди!»

Але що робити тим читачам, які хочуть познайомитися (або кого-небудь познайомити) з Керроллом вперше?
З чого почати?
Як не відлякати від «Аліси» того ж дитини?
Чого вартий хоча б замах на священне ім'я Шалтая-Болтая, перекладеного тут як «Жовток-Белток»?
Як любити таку?

Мерлин (Merlin)

Сериал Мерлин (Merlin) — это экранизация захватывающей книги о Короле Артуре, по легенде живший во времена магии и волшебства. Телеканал BBC постарался максимально передать атмосферу тех времён — идеально подобранные актеры, десятки сценаристов, работающих над адаптацией истории к кинематографу, потрясающие декорации и дорогостоящие костюмы и платья — всё это увлекает зрителя и позволяет прочувствовать историю былых времён..

Это лишь начало приключений юного Мерлина и принца Артура, чьи судьбы с этого момента будут крепко связаны. Впоследствии один из них станет самым могущественным и известным чародеем, другой — доблестным рыцарем и великим королем Альбиона…

Это удивительная история юного мага, который в впоследствии становится одним из самых могущественных и известных волшебников из тех, кто когда либо жил на земле…