Як реальне життя письменниці переплелася з її романами?

Агата Крісті

Фото: ru.wikipedia.org

Поки інші дівчатка грали в ляльки, маленька Агата Крісті придумувала свої перші детективні історії. В юності вона пішла працювати в аптеку і навчилася віртуозно розбиратися в отруті, що дуже в нагоді їй в письменницькій роботі. І навіть покарати невірного чоловіка вона вирішила досить оригінальним способом - просто зникла на одинадцять днів, прекрасно знаючи, кого стануть підозрювати першим. При цьому кар'єра письменниці ніколи не здавалася Агаті дійсно важливою, її набагато сильніше залучали подорожі і різноманітні давнини. Саме на розкопках вона зустріла своє справжнє кохання - археолог Макс Меллоун незабаром став її другим чоловіком. Іншими словами, біографія цієї жінки нітрохи не менш цікава, ніж сюжети її романів.

Наша героїня з'явилася на світ на курорті Торки на березі Ла-Маншу. Батьки захотіли ростити дітей в тихому, спокійному місці, і Агата згодом часто надихалася їм, коли писала свої книги, адже в маленькому містечку у всіх свої скелети в шафах. Правда, в дитинстві дівчинку вважали не дуже розумною. На відміну від активних і кмітливих брата і сестри маленька Агата тільки те й робила, що губилася, відмовчувалася і забувала слова. Але батьки, звичайно, любили її від цього не менше.

Чи не блищала вона і в навчанні. Хоча в ті часи навчання для дівчинки стояло аж ніяк не на першому місці, навіть ходити в школу було необов'язково. Панянок з малолітства готували до вдалого заміжжя і вчили рукоділля, музики і танців. З більш стандартних «наук» важливим виявилося хіба що лист - адже треба ж якось відповідати на послання женихів. Правда, і тут Агата «відзначилася» - писала вона жахливо. До кінця життя, вже будучи великою письменницею, постійно робила грубі граматичні помилки.

Захоплення у дівчинки були, прямо скажемо, небанальні. Наприклад, її вабили подорожі. Агата обожнювала слухати історії приїжджали з колоній родичів і мріяла побачити світ. З іншими дітьми вона, як не дивно, взагалі не спілкувалася. Одного разу няня з подивом виявила, що Агата розмовляє сама з собою. Виявилося, що вона вигадала собі друзів - причому кожного наділила своєю історією - і веде з ними бесіди. Потім цю навичку у нагоді їй для написання діалогів.

Інтерес до читання прокинувся у майбутньої романістки дуже рано. Читати вона навчилася вже в чотири роки. Настільною книгою Агати стала «Аліса в Країні чудес» Льюїса Керролла. А перший почутий нею детектив - «Блакитний карбункул» Конан Дойла - прочитала дівчинці сестра Медж. Як потім згадувала Агата, саме тоді «в якомусь куточку мого мозку, де народжуються теми для книг, з'явилася думка:" Коли-небудь я сама напишу детективний роман ». Згодом саме за творами Конан Дойла вона вчилася писати свої розповіді. А перший склала за прикладом тієї ж старшої сестри. Правда, якщо у Медж він був веселий, то у Агати сюжет вийшов дуже страшним, навіть моторошним. Батькам він не сподобався, і ті прямо сказали про це дочки. Після цього вона на багато років втратила бажання що-небудь складати.

У Агати була цілком щаслива сім'я, але ідеальної вона, звичайно, не була. Папа часто бував у від'їзді, мама займалася своїми справами, так що дітей в основному виховувала няня. Коли і їй довелося виїхати, в світі дівчинки ніби грянув грім. Тоді вона запам'ятала: немає нічого більш боляче, ніж втрата коханої людини, і треба щосили намагатися зберегти відносини. Замість няні участь у вихованні юної Агати стала приймати бабуся. Коли журналісти запитали у Крісті, хто став прототипом її знаменитою сищіци міс Марпл, вона відповіла: «Я просто перебирала старі речі і знайшла бабусину театральну сумочку. Витрусила звідти крихти солодких сухарів, два пенні і напівзотлілий клаптик шовкових мережив - так народилася міс Марпл ».

Голова у хмарах

Дитинство скінчилося, коли раптово помер батько. Агаті тоді було всього одинадцять, але вона зрозуміла, що тепер життя стане зовсім іншою. Розраховувати на заміжжя з багатим чоловіком вже не доводилося, потрібно було щось робити самій, щоб триматися на плаву. Мати вирішила виїхати з Англії туди, де жити буде не так дорого. Вибір припав на Єгипет, куди в швидкості і перебралася родина. Вперше Агата стала виходити в світ у Каїрі. Біографи Крісті відзначають, що в молодості вона була надзвичайно привабливою, займалася в балетній трупі, добре грала і співала. Статні офіцери звертали увагу на симпатичну дівчину, але от лихо - вона була страшенно сором'язливою. На одному з танцювальних вечорів Агата познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який вважав, що її небагатослівність вкрай мила. Тим більше що вона відмінно відтіняє його кілька безцеремонні манери. Високий блондин Арчибальд Крісті сподобався Агаті з першого погляду. Гарний, молодий, та ще й пілот! Він тільки недавно почав службу в королівському повітряному корпусі і не був схожий на солдафона. І навіть його скромне стан не зупинило нашу героїню - вона була не на жарт закохана. Це почуття потім тривало багато років.

На третій день знайомства він зізнався Агаті в любові. Дівчина, до слова, вже була заручена з досить багатим молодим чоловіком на ім'я Реггі, але заради Арчі тут же дала кавалеру від воріт поворот. Вона повідомила матері, що хоче лише одного - бути дружиною цього красеня-пілота. Але обмінятися обручками вони не встигли. Розпочалася Перша світова війна, і наречений відправився на фронт. Агата пішла працювати в госпіталь. Щоб не нудьгувати за коханим, зустрічі з яким траплялися вкрай рідко, вона майже весь свій час проводила в лікарні. Допомагала під час операцій і готувала ліки, просиджувала у ліжок поранених цілодобово. Там вона зустріла багато бельгійських біженців. Можливо, хтось із них і став прообразом сищика Еркюля Пуаро. З госпіталю дівчина перейшла працювати фармацевтом в аптеку. Вона досконало оволоділа навичкою складання отрут. Ці знання виявилися вкрай корисні: кілька десятків злочинів, описаних в її книгах, було скоєно саме за допомогою отруєнь.

У грудні 1915 року її відчайдушний наречений отримав відпустку і приїхав до коханої. Їх спілкування було бурхливим і повним емоцій, адже досвіду відносин не було ні в того, ні в іншої: сварки і суперечки змінювали один одного з блискавичною швидкістю. Наприклад, за перші дні відпустки Арчі вони встигли як мінімум три рази посваритися. Зокрема, він подарував їй чудовий несесер, а вона вважала цей подарунок абсурдним: «Кругом війна! Де вона буде ним користуватися ?! У госпіталі? »Здається, їм не судилося бути разом, але незабаром відбулося весілля. У воєнний час не можна було витрачати багато часу на підготовку, одружилися молоді поспіхом. Так само навіть купити біле плаття. Замість нього на нареченій був плащ і червона фетровий капелюх.

На наступний день після весілля вони поїхали в Торки, до матері Агати. Та прийшла в жах від такого поспішного вінчання, але що-небудь змінити була вже не в силах. Відзначити цю подію новоспечені подружжя вирішило, відправившись в кругосвітню подорож. Вони почали з Південної Африки, перемістилися до Австралії, потім в Тасманію, Нову Зеландію, на Гаваї, в Канаду. Агата була щаслива! Вона навіть стала вчитися кататися на дошці по хвилях. Втім, екстрим завжди вабив її: на зорі повітроплавання, коли аероплани були ще зовсім ненадійними, вона вже літала. А щоб мама не сумувала, молоді писали їй щоденні звіти і посилали фотографії. Водоспад Вікторія такий красивий, що «для нас нестерпна була навіть думка про від'їзд». На Замбезі «ми зустріли тікати від нас крокодила, що нас страшно розвеселило». «Ніколи в житті не бачили нічого красивішого Уеллінгтонской бухти».

У 1919 році наша героїня народила дочку Розалінду, а в 1920 році написала свій перший роман «Таємнича пригода в Стайлз». Жінка пішла по видавництвах, пропонуючи редакторам свій твір. Але лише сьоме за рахунком в результаті погодився його надрукувати. За свою першу книгу майбутня зірка отримала досить скромний гонорар в розмірі двадцяти п'яти фунтів стерлінгів.

Звичайно, письменницький талант був у Агати завжди, але що ж спонукало її зайнятися цією діяльністю професійно? Біографи сходяться на думці, що так вона боролася з нудьгою і самотністю. Чоловік іноді по півроку не бував удома, з огляду на його професію. Жінка все вечора проводила одна і в якийсь момент вирішила зайнятися чимось продуктивним. Сама письменниця згодом розповідала, що криваві вбивства придумувала, коли мила посуд. До речі, її настрій ніяк не впливало на написання романів. У неї не було робочого місця: вона тягала друкарську машинку з туалетного столика в ліжко, потім на кухню, потім в сад або на пляж. Їй навіть не були потрібні спеціальні годинник для роботи. Так, вона частенько зникала під час свята, а через півгодини поверталася як ні в чому не бувало.

детективна історія

Арчі ніколи не приховував, що «писанина» дружини його анітрохи не хвилює. Її ж абсолютно не манило його захоплення грою в гольф. Агата все частіше з погано прихованою гіркотою повторювала свій жарт: «Я - вдова гольфу». Арчі явно втрачав інтерес до неї. Коли мова зайшла про другу дитину, різко відповів, що вже краще буде придбати нове авто.

У 1926 році настав украй важкий час для письменниці. Несподівано померла її мати. Арчі в цей час був у справах в Іспанії. Коли дружина попросила його приїхати, сказав, що у нього давно запланована гра в гольф. Незабаром відкрилося, що на поле він проводить час з секретаркою свого начальника - молоденькою і симпатичною Ненсі Ніл (в той час чоловік вже пішов з армії і зайнявся бізнесом).

Агата довго не могла повірити, що її шлюб дав тріщину. Вона вирішила поки не давати розлучення, понадіявшись, що захоплення чоловіка скоро пройде. Але все ставало тільки гірше. Арчі перестав проводити час вдома, а сама Агата настільки виснажили себе, що не могла написати ні рядка. Коли вона прийняла очевидне, то вирішила зробити так, щоб чоловік надовго запам'ятав цей розрив. І не дивно, що в голові у неї народився план в дусі її творів. В результаті Агата Крісті просто зникла ...

Незабаром поліцейські знайшли кинутий на березі ставка Сайлент Пул автомобіль з увімкненими фарами і стали опрацьовувати цілком очевидну версію: не домігшись розлучення, розгніваний чоловік просто вбив її. Проте люди не втрачали надії, що знаменита письменниця все-таки знайдеться, і продовжували шукати її. Через одинадцять днів в невеликому спа-готелі поблизу помітили жінку, дивно схожу на Крісті. За словами очевидців, вона відпочивала, гуляла, ходила на танцювальні вечори і виглядала цілком щасливою. Решта сумніви розв'язалися, коли з'ясувалося, що зареєструвалася дама під ім'ям Ненсі Ніл - коханки чоловіка. Коли поліція прибула в готель, вона безтурботно грала в більярд і повідомила всім, що втратила пам'ять. Але дружину Агата все ж зізналася, що хотіла помститися за зраду. Газети в один голос кричали про своєрідну рекламної кампанії її нового роману «Вбивство Роджера Екройда». Тепер вона була не просто відомою письменницею, а справжньою знаменитістю. Розлучення більше не лякав її, але подружжя вирішило не розходитися відразу, щоб не допустити ще одного гучного скандалу в пресі.

розкопки почуттів

Після розставання з Арчі Агата не відчувала нестачі в кавалерів, але ніхто з них не міг зацікавити її настільки, щоб зв'язати з ним своє життя. До того ж їй куди більше хотілося подорожувати по світу, так що романістка поїхала до Іраку на розкопки шумерського міста Ур. У той час археологія увійшла в моду, газети постійно публікували зведення з розкопок в Урі, по актуальності змагалися з гробницею Тутанхамона.

Там-то все і склалося якнайкраще: в пустелі вона зустріла того, хто розділив її пристрасть до подорожей. Максу Меллоун недавно виповнилося двадцять п'ять, але він уже був асистентом відомого археолога Леонарда Вуллі. Макс був молодший Крісті майже на п'ятнадцять років і до того ж нижче на півголови, поруч з дорослою ставний жінкою він виглядав досить безглуздо. Однак вони швидко знайшли спільну мову. Археолог відкрив для Агати світ стародавніх міст, палаців і гробниць. Спокійний, навіть флегматичний парубок заразив обожнювала старовину жінку своїм захопленням. У підсумку вони так прив'язалися один до одного, що Макс вирішив якомога швидше зробити нашої героїні пропозицію. Правда, йому довелося умовляти відому письменницю майже два місяці. Союз з настільки юним чоловіком після недавнього невдалого шлюбу її лякав. Але Агата все ж любила ризик, так що врешті-решт погодилася. Інтелект, ніжність, відданість, турбота - ці якості Макса переважили чашу терезів. Весілля відбулося в 1930 році в Единбурзі. З родичів на ній була присутня тільки дочка Агати від першого шлюбу Розалінда, оскільки безліч давніх приятелів відвернулися від неї. Вона перевела це в жарт: тих, хто кинув її, зарахувала в «Орден боягузливих пацюків», тих, хто не припинив дружніх відносин, - в «Орден вірних псів». Життя показало, що боятися жінці було нічого: шлюб виявився вдалим, щасливим і довгим. Про величезну різницю у віці Агата часто жартувала: «Макс - археолог, а археологи обожнюють старовину. Чим старше я стаю, тим більше йому цікава ».

Вони любили подорожі: Сирія, Іран, Індія, Цейлон ... Люди абсолютно різних професій зрозуміли, що однаково сприймають красу. Незабаром Агата навчилася професійно фотографувати розкопки і супроводжувала чоловіка у всіх експедиціях. Вона займалася паперами, листуванням, звітами, а чоловік в свою чергу жваво цікавився творчістю дружини. Сюжети її детективних романів очікувано перемістилися в Азію. Книги в цих непростих умовах народжувалися одна за одною. Подих старовини, свіже повітря далеких країн зробили її тієї, кого ми знаємо, - королевою детектива.

У 1956 році літературні успіхи знаменитої письменниці були оцінені по достоїнству: їй урочисто вручили орден Британської імперії. А в 1971 році присвоїли звання кавалер-дами, яке давало право на дворянський титул. Чоловік виявився гідним своєї знаменитої дружини. За заслуги в археології його незабаром також нагородили орденом. Через два роки Крісті стала головою Англійського детективного клубу. Але, що цікаво, відома на весь світ жінка ніколи не вважала свою творчість чимось серйозним. Зате археологічну діяльність чоловіка цінувала надзвичайно високо і вважала, що вона приносить людству величезну користь.

Агата і Макс прожили довге і щасливе життя. Вони залишалися разом до смерті письменниці в 1976 році.

Ця мужня і сильна жінка ні в чому не поступалася чоловікам. Вона чудово водила машину, захоплювалася верховою їздою, займалася серфінгом і керувала літаком. У своїй автобіографії Крісті написала: «Господи, дякую тобі за прекрасне життя і за любов, яку ти мені дарував».