Вихід з кожною хоч трохи розкрученим (мульт) фільмом як мінімум однієї гри "за мотивами" давно вже став справою звичною і, ніби як, обов'язковим. Виграють від цього симбіозу все: "кіношники" отримують додаткову розкрутку свого творіння, ігроробів продають свідомо успішну гру, а вдячні фанати задоволені можливістю ще раз зустрітися з улюбленими персонажами і втрутитися в їх долі. Корисно це і людям, які знають толк в іграх, тому що популярний бренд на коробочці служить своєрідним маячком, який попереджає про зроблене, як правило, похапцем проект з виключно комерційної спрямованістю. Звичайно, бувають приємні і навіть дуже приємні винятки, але на тлі загального величезної кількості ігор за фільмами ці винятки лише підтверджують загальне правило. Зазвичай такі іграшки не блищать глибиною процесу і якими б то не було вишукуваннями в цілому. Це дійсно просто іграшки, яких легіон, що дозволяють тимчасово відключити мозок і просто тупо відпочити. Саме з такою метою я і взяв Surf's up.

Відразу кинулося в очі відсутність вступного ролика, який замінила гордий напис "Ubisoft presents". Що ж, спасибі ледачим, але хитрим розробникам за можливість без зайвих, розумієш, церемоній приступити до справи. І дійсно, натиснувши "start", ми майже відразу поринаємо в дійство, минувши вступу і передмови. Відразу на чемпіонат!

Гравцеві, незнайомому з першоджерелом, можливо, буде дивно відразу потрапити на змагання пінгвінів-серфінгістів (чесно кажучи, я до сих пір не вловив, звідки взагалі взялася ця ідея). Проте, хочете ви цього чи ні, вам доведеться вибрати гідного пінгвіна, гідну дошку і кинутися на підкорення цього захоплюючого і непередбачуваного світу пташиного серфінгу. Хоча ні, брешу. Ніяких особливих сюрпризів і несподіванок ви не зустрінете, а захопить вас це справа дня на три-чотири максимум. Ну, може, на тиждень, якщо ви справжній фанат пінгвінів.

Чим же будуть наповнені ці дні? В першу чергу, природно, пінгвінами! Пограти можна за всіх основних і не дуже персонажів. Що приємно - у кожного свої плюси і мінуси, а також свій набір трюків. Героїв можна трохи наряджати, але, на жаль, набір аксесуарів бідний і примітивний. Поступово відкриваються і нові дошки для серфінгу. У них, як і у пернатих спортсменів, свої характеристики: однією дошкою простіше управляти, на інший простіше виробляти певні хитрощі. Хоч і радить гра підбирати дошку, з розрахунком комбінуючи показники транспорту і власника, все одно дошки відкриваються в порядку "крутості" і саме в такому порядку їх переважно вибирати В кращих традиціях стріт-рейсингу, дошки можна розфарбовувати і облагороджувати візерунками. До слова, то, що всім персонажам можна брати будь-які дошки, сильно підриває авторитет розробників - адже творці мультфільму дуже скрупульозно підійшли до цього питання, консультуючись з фахівцями людського серфінгу на предмет точного підбору дошки, з огляду на вагу пінгвіна (ось же робота у людей!) .

Що сказати про сам процес? Все геніальне - просто, але далеко не все просте геніально. Є хвиля, два пінгвіни і всілякі перепони. Підскакуємо на хвилі і виконуємо трюки, намагаючись таким чином набрати до фінішу якомога більше очок. Різноманітність трюків нарікань не викликає - під них забите аж шість кнопок. Тут і стандартні трюки, і фінти складніше, і ковзання на гребені хвилі, і фрістайл, коли можна обертати пінгвіна під будь-яким кутом. З кожним трюком наповнюється смужка енергії, яку можна витрачати або на прискорення, або на особливий режим. В особливому режимі час тече трохи повільніше, а пінгвін підлітає на хвилях набагато вище і виконує свої самі безбашенні викрутаси. Але, на жаль, це все. Є ще скелі, в які бажано не врізатися, купа перешкод для маневрування, але на перевірку всі вони зводяться до ковзання по різним поперечин (на них досить тільки підстрибнути - далі пінгвін все зробить сам) і пробивання бар'єрів за допомогою прискорення. Ні, коли розвиваєш пристойну швидкість і робиш один запаморочливий стрибок за іншим, це дійство захоплює і надихає. Але радість ця швидкоплинна. Гра проходиться за два вечори, при бажанні, третій вечір можна витратити на відкриття всіх бонусів. Крім серфінгу, є три траси для ковзання на пальмових листах по жерла вулкана. Те ще, скажу я вам, розвага, але його проходження входить в ті три дні. Залишається мультиплеер. Я думав, він буде зовсім нудний, адже пінгвіни на трасі (якщо можна це так назвати) майже ніяк не взаємодіють один з одним. Хто прийде першим - неважливо, а зачепити комп'ютерного супротивника досить важко, до того ж після вдалого збивання комп'ютер цілеспрямовано переслідував і мстив (за що йому жирний плюс). Але з людиною грати виявилося цікавіше, особливо коли обидва опоненти оволодіють управлінням і перестануть врізатися в кожну скелю.

Важливу роль у створенні нестримного драйву вносить музика. Вона на дуже пристойному рівні. Аналогічний саундтрек можна почути в будь-якій американській молодіжної комедії. А ось фрази пінгвінів швидко набридають, якщо персонажів не змінювати. Дуже, до речі, шкода, що ципу Джо в моїй російської версії не озвучував, як в мультфільмі, Павло Воля. Хоча, яка це російська версія? .. Так, пару кнопок перевели. Продовжуючи тему мови, хочеться відзначити, що велика кількість роликів між турнірами складається практично з однієї балаканини, яка рідко викличе посмішку навіть у володіє англійською мовою.
Про графіку говорити нічого. Після споглядання чудової картинки в "першоджерелі", в грі дивитися нема на що. Особливо на убогі хвилі. Хіба що руху самих пінгвінів опрацьовані на славу.

радості:
Великий набір трюків
якісна музика
Мультіплеер і надшвидкісна бонусна гра
пінгвіни

гидоти:
Мале число карт
Одноманітний і швидкоплинний геймплей
нуль реіграбельоності
неактуальна графіка

Оцінка: 4,5

висновок:

Несправедливо, звичайно, судити цю гру нарівні з усіма її великими братами. Для чогось простого і недовгого - в самий раз, проте в нашому суворому світі виживає найсильніший. Що поробиш, може, пінгвіни і можуть витягнути будь-який фільм, але на ігровому терені це їм не під силу.

~ Rex ~