Напередодні Різдва в Лондоні при пологах вмирає молода жінка - росіянка за походженням. Акушерка Анна (Наомі Уоттс), яка приймала пологи, хоче спробувати знайти якихось родичів жінки, щоб дитина не потрапила в притулок. Серед речей породіллі виявився щоденник російською мовою. Померлий батько Анни - російський. Його брат Степан (Єжи Сколімовський) добре говорить і читає по-російськи, і Анна просить дядька допомогти перевести записи щоденника. Також в речах жінки лежала візитна картка російського ресторану Trans Siberian.

Анна відправляється в ресторан, щоб дізнатися що-небудь. Господар ресторану - солідний чоловік на ім'я Семен (Армін Мюллер-Шталь). Він стверджує, що не знає цю дівчину, однак пропонує свої послуги з перекладу щоденника.

Тим часом Степан почав читати щоденник - і жахнувся. Виявляється, ця жінка була обманом вивезли з маленького шахтарського містечка сином Семена Кирилом (Венсан Кассель). Сам Семен - злодій в законі і глава впливової угруповання так званої російської мафії.

Семен, дізнавшись про вміст щоденника, вимагає у Анни віддати документ в обмін на адресу родичів жінки. Ну і, зрозуміло, Семен загрожує акушерці, що, якщо їм не вдасться домовитися, її чекають величезні неприємності.

У Кирила працює підручним і водієм російський хлопець на ім'я Микола (Вігго Мортенсен). Він також є професійним кілером і виконує найделікатніші доручення Семена і Кирила. Саме він буде вирішувати проблему з небезпечним щоденником.

Втім, у Семена вистачає і інших проблем. Кирило замовив вбивство одного свого близького друга - бандита, і тепер родичі загиблого замовили Кирила чеченцям.

***

Девід Кроненберг продовжує дослідження природи насильства, розпочате в "Виправданою жорстокості" (власне, в оригіналі фільм як раз і називається "Історія насильства"). На цей раз в поле його зору потрапила російська мафія в Лондоні. Одного з головних героїв грає Вігго Мортенсен, який також грав головну роль в "Виправданою жорстокості".

Треба сказати, що Кроненберг і актори дуже відповідально підійшли до своєї роботи. Це, по-моєму, перший закордонний фільм про російську мафію, в якому майже всі персонажі досить чисто говорять по-російськи, включаючи німця Арміна Мюллера-Сталя, француза Венсана Касселя, наполовину датчанина, наполовину американця Вігго Мортенсена і поляка Єжи Сколімовський. Мортенсен навіть спеціально їздив до Росії, де прожив два місяці, відвідавши Москву, Санкт-Петербург, Єкатеринбург і Урал, спілкуючись з найрізноманітнішими бандюками і вивчаючи російську мову.

Та й численні татуювання на тілі Миколи, включаючи зірки злодія в законі, також, наскільки можна судити, автентичні. Правда, із загальної картини дещо вибивається ельфійськая татуювання Nine на плечі, яку Вігго придбав на зйомках "Володаря кілець" , Але її помітять тільки дуже уважні глядачі.

Я зустрічав у відгуках і рецензіях заяви про те, що Кроненберг, мовляв, зняв совершеннейшую журавлину і що на російську мафію ці люди у фільмі схожі не більше, ніж персонажі радянського фільму "Чисто англійське вбивство" на англійців вищого світу. З приводу журавлини - не погоджуся ні разу. Навпаки, це все виглядає правдоподібно - настільки, наскільки може бути правдоподібним кіно про російських, зняте канадцем і зіграний представниками мало не десятка країн. Просто коли цей фільм дивляться російські, вони в будь-якому випадку його оцінюють зовсім по-іншому, як інші: весь час підсвідомо шукаєш всякі дурниці і неточності, і це неабияк відволікає увагу від фільму.

Так, зі сценарної точки зору там є досить помітні ляпи. По-перше, не сильно зрозуміло, яким таким кримінальним бізнесом займається дядько Семен. Нелегальним борщем, чи що, торгує? По-друге, неабияк потішило згадка чеченців: по фільму чеченці - скромні перегонщики машин, на відміну від злісних російських, які сперли вантажівка коньяку. Правда, чеченці в картині виступали найманими вбивцями, але там ясно сказано, що це не місцеві лондонські чеченці, а пахнуть овчиною пастухи, тільки що спустилися з гір. Ну і по-третє, фінальна лінія Миколи, яку я не можу обговорювати щоб уникнути спойлерів, викликає цілу масу незрозумілих питань.

Проте фільм вийшов хороший. Особливо якщо абстрагуватися від російськості персонажів і вважати, що в даному випадку мова йде про будь-якої етнічної мафії. Кроненберг, як це йому властиво, знімає в дуже жорсткій і натуралістично манері: йому потрібно оглушити глядача, змусити його перейнятися жорстокістю цього кримінального світу. Оглушити у нього виходить - картину категорично не рекомендується дивитися особливо вразливим глядачам.

Однак натуралістичність тут не носить характер якогось штучного нагнітання пристрастей - на мій погляд, все досить в міру. Режисер виконує поставлене завдання і не скочується до всякої ужастіковой дешевки.

Найкраще, що є в цьому фільмі, - три головні ролі: Микола, Кирило і Семен. Мортенсен - актор дуже широкого діапазону, і він також відомий як людина, яка намагається по максимуму вживатися в кожну свою роль. Микола в його виконанні виглядає неймовірно яскраво, хоча Вігго грає його нарочито скупо, використовуючи мінімум емоцій. Але за цією зовнішньою скупістю вгадується потужний характер. Він, звичайно, не сильно схожий на п'ятнадцять років топтав радянську зону урку, але це навіть і добре - реальний урка глядачів навряд чи б надихнув.

Дуже сподобався Венсан Кассель в ролі Кирила. Бандітенок при паханів-таткові, алкаш і істерик, ретельно приховує свою гомосексуальність, - персонаж вийшов на рідкість неприємний, але вельми запам'ятовується. Кассель, як і Мортенсен, на диво чисто говорив по-російськи, та й по-англійськи вони обидва говорили саме з російським акцентом, і я навіть спочатку подумав, що їх хтось озвучував. Виявилося, що ні - озвучували саме самі.

Також дуже сподобався німець Армін Мюллер-Шталь, блискуче зіграв Семена. Ніякого гротеску, ніякого "боса мафії" - солідний чоловік у віці, від якого так і віє владою і могутністю. Хоча сам він виглядає досить скромно - ніби як звичайний власник невеликого російського ресторанчика.

Єдина роль, яка мені тут скоріше не сподобалася, - це якраз Наомі Уоттс, яка зіграла акушерку Ганну Іванівну. Тобто зрозуміло, що у неї роль така - боятися і сподіватися, проте персонаж вийшов хоча і надривний, але з нальотом зайвої театральності. Ось як-то не вірив я їй, на відміну від всіх інших героїв.

Резюмую. Жорстке, натуралістичне, криваве і дуже непогано зняте кіно на тему російської мафії в Лондоні, яке російськими глядачами, на жаль, сприймається досить своєрідно. Проте воно цілком гідно перегляду - перш за все через Мортенсена, Касселя і Мюллера-Сталя. Не те щоб це якесь одкровення, але просто ще одне цікаве дослідження природи насильства від Кроненберга. Більше схоже на криваву кримінальну драму, ніж на щось психологічно-філософський.

До речі, в оригіналі фільм називається "Східні обіцянки". І ця назва йому більше підходить, ніж пихате "Порок на експорт" наших дистриб'юторів.

PS Цікаво було б послухати, як у нас дублювали цей фільм - точніше, що при дубляжі від нього залишилося, з огляду на специфіку. Але у мене цього не вийшло - диск був тільки з оригінальною доріжкою.