1. кризовий розвага
2. У гривні виросли, в доларі - впали
3. Російського - менше, українського - більше
4. Великі і не дуже екрани
5. Трійка лідерів
6. менше незалежності

З усіх розваг кіно виявилося в 2015 році найпопулярнішим, а ринок кінопрокату - найуспішнішим в розважальному сегменті, пише пише журнал "Топ-100. 500 найбільших компаній сфери послуг" .

У минулому році кінопрокатники і дистриб'ютори заробили рекордну суму, правда в гривневому еквіваленті: касові збори кінотеатрів України склали 1,208 млрд грн, що не тільки на 243 млн грн більше, ніж роком раніше, а й рекорд за останні десять років. Половина виручки залишилася у кінотеатрів, половину отримали дистриб'ютори.

Реальний же показник касових зборів ще вище, вважають в компанії Media Resources Management (MRM) , оскільки, на відміну від офіційних представників студій-мейджорів в Україні, прокатники незалежних студій і фестивального кіно не завжди надають дані про бокс-офісі і аудиторії.

кризовий розвага

Виручка від продажу квитків зросла не тільки через інфляцію (в середньому квитки подорожчали за рік на десять гривень - до 57 грн). Просто українці стали більше ходити в кіно. За даними MRM , В 2015 році кінотеатри продали 21,19 млн квитків, що на 1,72 млн квитків більше, ніж в 2014-му.

Цікаво, що така ситуація характерна не тільки для України. Як запевняють соціологи, у всіх країнах під час криз люди починають більше ходити в кінотеатри. Пояснюють це як психологічної необхідністю відключитися від проблем на час сеансу, так і бажанням побути в близькому соціальному оточенні, як правило, налаштованому позитивно.

Ще одна причина - оскільки ні театральних, ні концертних гастролей в Україні практично не було, то залишалося одне - йти в кіно.

Є й економічне пояснення зрослої любові українців до кінематографа. З огляду на девальвацію гривні ціна квитка на виставу або концерт все ж ризикнула заїхати до нас зірки підскочила до 400-800 грн мінімум. Квиток в кіно теж подорожчав, але залишився все ще цілком доступним українцям. Так що, кінематограф став практично єдиною розвагою, яке міг собі дозволити кожна працююча людина - просто хтось раз на місяць, а хтось хоч кожен день.

У гривні виросли, в доларі - впали

У той час як гривневий бокс-офіс в українських кінотеатрах зріс, його доларовий еквівалент, навпаки, знизився в два рази в порівнянні з довоєнним 2013-му - з $ 106 млн до $ 55 млн (за даними MRM) . За валютним заробітку український кінопрокат сильно відстає від розвинених європейських країн, але непогано виглядає серед країн Східної Європи, входячи до трійки лідерів разом з Польщею і Чехією.

Причина падіння доларового бокс-офісу очевидна - триразова девальвація гривні. Якщо рахувати в доларах, то і ціна на квитки також не зросла, а впала за час кризи в середньому з $ 5,3 до $ 2,5. "Середня ціна квитка залишається на рівні двох доларів, що далеко до показників, які були закладені в інвестиційні проекти комерційних кінотеатрів", - нарікає директор столичних кінотеатрів "Бумер" і "Магнат" Сергій Зленко.

Але очікується, що в 2016 році скасування податкової пільги по ПДВ для кінотеатрів прискорить наближення ціни квитка до 150-200 грн - така ціна є економічно обґрунтованою, вважають експерти.

"У 2016 році на ринку зміцниться ПДВ, - каже представник мережі кінотеатрів" Оскар "Вікторія Добровольська (на фото). - Ціни на квитки вже підняті на 10%. Якщо інфляція буде продовжуватися і курс іноземних валют виросте, то підвищення цін неминуче. Виживати дрібним кінотеатрам, особливо в маленьких містах, буде все важче, а якщо пірати будуть вільно викладати нові фільми в інтернет і далі, то кінотеатри будуть просто закриватися ".

При цьому ціна оренди у кінотеатрів, що знімають приміщення, прив'язана, як у нас водиться, до долара. Як і ціна обладнання, яке кінотеатри можуть закуповувати тільки за валюту.

Російського - менше, українського - більше

Ще один важливий для кіноринку момент - в кінотеатрах стали показувати менше фільмів російського виробництва. Їх кількість скоротилася з 35 в 2014 році до 21 в 2015-му. Причин тому дві. Перша - не потрапили на українські екрани фільми, заборонені законом (в яких пропагується російська армія і силові служби, насильство, які сприяють розпалюванню національної ворожнечі та ін.).

Друга - деякі російські фільми не взяли для показу через прогноз низьких касових зборів. І хоча прокатники відзначають, що інтерес публіки до російського кіно є - такі російські фільми, як "Саранча", "Пікова Дама: Чорний обряд", "А зорі тут тихі" зібрали в прокаті понад мільйон гривень кожен.

Але політична ситуація вплинула на бокс-офіси російського кіно в українських кінотеатрах в сторону їх зменшення у порівнянні з попередніми роками.

Значимо, що на тлі скорочення загальної кількості вийшли в прокат фільмів (з 310 у 2014 році до 292 в 2015-му), а також стрічок виробництва Росії, кінотеатри в 2015-му показали більше кінокартин українського виробництва (в тому числі і копродукцій). Кількість українських фільмів в прокаті зросла вдвічі - з 15 в позаминулому році до 32 в 2015-му. Динаміка тим більше радує, якщо згадати, що в 2012 році таких релізів було 10, в 2011-му - 2.

І зростання українського кінопродукту продовжиться, оскільки Держкіно в цьому році відновило фінансову підтримку кінопроектів. Правда, поки що навіть найуспішніші українські фільми (один з таких - "Поводир" Олеся Саніна, який зібрав касу в понад 14 млн грн), не запрацювали в прокаті стільки, щоб окупити виробництво. Більшості ж українських стрічок далеко мільйонної планки.

Цікавий тренд 2015 року стосується української мови в російському кінопродукту. Зазвичай російські фільми показують мовою оригіналу (тобто російською), але при цьому дають субтитри українською, як того вимагає закон. У 2015 році вже простежується тенденція повного дублювання російських анімаційних фільмів на українську мову. Так зробили, наприклад, з вийшли в новорічний уїк-енд мультфільмами "Іван Царевич і Сірий Вовк" і "Богатирші". Персонажів у них в оригінальних версіях озвучили Іван Охлобистін, Михайло Боярський та Михайло Пореченков, внесені в чорний список як загроза національній безпеці.

Але режисер дубляжу даних фільмів на українську мову, власник студії "AAASOUND" Олександр Єфімов впевнений, що якщо правильно підібрати персонажів, то виходить навіть краще, ніж в оригіналі. І судячи з результатів прокату, таки вийшло: за три перших прокатних дня мультфільм "Іван Царевич і Сірий Вовк" заробив в кінотеатрах України 3,15 млн грн, його подивилися більше 60 тис. Глядачів.

Великі і не дуже екрани

Артем Вакалюк (MRM) на Зимовому кіноринку в кінці минулого року озвучив показники по кінотеатрам, що свідчать про те, що кризові 2013-2014 роки негативно позначилися на ринку. Перш за все зменшилася кількість кінотеатрів, яких і так було мало, якщо порівнювати з європейськими сусідами. Зараз в Україні трохи більше 1 екрану на 100 тис. Чоловік. У Польщі цей показник в 8 разів більше, в Чехії - в 6 разів.

На кінець 2015 року в Україні працювали 152 кінотеатру (438 залів), що на три кінотеатри (27 залів) менше, ніж в попередньому (це без урахування Криму і непідконтрольних Україні територій). В окупованих районах Донбасу і в включеному Криму залишилися 42 кінотеатру, (21 - в Криму і 21 - в зоні АТО).

В Україні представлені в основному вітчизняні кінотеатри. До недавнього часу в країні було два (в Києві та Харкові) кінотеатру російської мережі "Кронверк Сінема", власником якої є російська інвестиційна компанія "Альфа-Груп". Але в грудні 2015 року кінотеатр в Києві, що знаходиться в ТРЦ Sky Mall, без пояснення причин пішов з ринку.

Українська мережа Planeta Kino IMAX, засновником і власником якої є "Тріумф Медіа Груп", в 2006 році підписала ексклюзивний договір з канадською корпорацією IMAX і на даний момент має в Україні 4 зали з даною технологією. Всього у цій мережі сім кінотеатрів. Крім цього, Planeta Kino IMAX є ексклюзивним представником технології 4DX в Україні.

Трійка лідерів

Частки гравців на ринку дистрибуції розподілені дуже нерівномірно. Є три лідери - представники найбільших міжнародних кінокомпаній, що займають більше 85% ринку, і всі інші.

Найбільшою є B & H Film Distribution представляє в Україні фільми чотирьох студій-мейджорів - Universal Pictures, Sony Pictures, The Walt Disney Company, Paramount Pictures. Вона займає більше половини ринку - 56,5%.

Загальний бокс-офіс компанії в 2015 році склав 699,9 млн грн. Це збори від 45 фільмів, серед яких топ-5 найкасовіших стрічок минулого року:

"Форсаж 7" (46, 2 млн грн),

"Посіпакі" ( "Міньйон" / Minions) (45 млн грн),

"Монстри на канікулах 2" (44,8 млн грн),

"Зоряні війни: Пробудження Сили" (43,2 млн грн (дані за прокат до Нового року)),

"Месники: Ера Альтрон" (39, 8 млн грн).

На другому місці компанія Ukrainian Film Distribution, яка є офіційним представником студії 20 Century Fox. Її частка ринку - 20,4%.

"Марсіанин" Рідлі Скотта став найуспішнішим фільмом компанії в 2015-му, зібравши 34 млн грн.

Крім 20 Century Fox, UFD прокатує проекти і незалежних студій. Загальна кількість фільмів, випущених в 2015 році, склало 36, загальний бокс-офіс - 255,96 млн грн.

У компанії "Кіноманія", що представляє студію Warner Bros., третє місце за зборами в Україні і 9% -ва частка ринку. Всього в 2015-му "Кіноманія" випустила 16 фільмів і заробила 114,3 млн грн.

Найуспішнішим її фільмом минулого року став "Божевільний Макс: Дорога люті" 17,955 млн грн).

Решта компаній в рази менше: 3,7% у "Вольга", 1,2% - у Top Film Distribution, на частку всіх інших припадають решта 9% ринку.

менше незалежності

Фільми студій-мейджорів в недостатньому обсязі доходять до українського глядача, вважає Андрій Дяченко, гендиректор Ukrainian Film Distribution (на фото). Причина в тому, що кількість кінотеатрів в країні недостатнє.

Навіть обласні центри, такі як Полтава, Івано-Франківськ, Чернівці, Кіровоград, мають лише по одному-два кінотеатри, не кажучи вже про маленьких населених пунктах.

За його прогнозами, в 2016 році фільмів незалежних студій в прокаті України стане менше. Адже рентабельність таких проектів знизиться через зміни правил гри на ринку, а саме скасування пільг по ПДВ на послуги з розповсюдження і демонстрування фільмів. Тепер дистриб'ютори, які працюють з незалежним кіно, будуть суворіше відбирати цей контент, в тому числі виростуть вимоги до його комерційну вигоду.

Вероніка Ясінська, директор кінопрокатної компанії "Вольга", в репертуарі якої проекти незалежних кіностудій, коментуючи наслідки скасування податкових пільг, оцінює суму недоотриманого прибутку, орієнтуючись на минулорічні підсумки, як "досить вагому".

І зараз важливо зрозуміти, як ці втрати компенсувати, говорить вона. "Але вже зараз ми чітко розуміємо, що в найближчій перспективі вектор розвитку нашої компанії повинен бути спрямований на посилення закупівельної політики. Ми успішно освоїли нішу сімейного контенту, будемо продовжувати розвивати цей напрямок", - коментує Ясінська.

Так що, в 2016 рік кінопрокатники і дистриб'ютори вступають з питанням: наскільки підвищення ціни квитка зможе компенсувати втрати від позбавлення їх податкових пільг, які маркетингові напрацювання минулих років можна буде використовувати і що нового доведеться впроваджувати, вивчаючи і беручи на озброєння досвід сусідніх країн. Але головна надія - на стабілізацію курсу гривні.