1. Інтерв'ю з режисером фільму Максимом Волковим
2. Актори дубляжу про мультіфільме:

Представляємо великий і грунтовний прес-реліз до мультіфільму « Вовки і вівці: бе-е-е-зумное перетворення », Який стартує в кінотеатрах України і РФ з сьогоднішнього дня. У цій статті ви знайдете інтерв'ю з режисером фільму Максимом Волковим , А також думка акторів дубляжу, які озвучили основних персонажів мультфільму в російській озвучці ( Єлизавета Боярська , Сергій Безруков , Олександр Петров , Андрій Рожков , Катя IOWA і Юрій Гальцев ).

Від творців найуспішніших мультфільмів останніх років (Снігова королева, Три богатиря, Іван царевич і Сірий вовк). Студія Візарт і продюсер Сергій Сельянов (кінокомпанія СТВ) об'єдналися для роботи над абсолютно новою історією.

Улюбленцю зграї, молодому і безтурботному вовку Сірому невтямки, що скоро він виявиться «своім серед чужіх». Претендуючи на роль ватажка зграї і на руку (вірніше, лапу) і серце найвродливішої вовчиці Бьянкі, Сірий продовжує дуріти і влаштовувати розіграші над родичами. Все перевертається з ніг на голову, коли він вирішує змінити себе за допомогою чарівного зілля. Чудо дійсно відбувається: Сірий перетворюється в барана! Побоюючись за свою, тепер овечу, шкуру, Сірий збігає від вовків і поселяється в селі овець.
Тепер Сірому належить не тільки повернути довіру коханої і зграї, але і свій колишній вигляд. Але як це зробити, якщо у тебе є всього три дні, та ще роги і копита?

Інтерв'ю з режисером фільму Максимом Волковим

Розкажіть про те, як з'явилася ідея мультфільму "Вовки і вівці: Бе-е-езумное перетворення"?

Ідея «вовків» і «овець» пронизує всю російську культуру. Досить згадати казку «Вовк і семеро козенят» або вираз «Вовк в овечій шкурі». Коли ми задумували проект, ми хотіли зробити комедію. На ідеї "обмін тілами" засновано багато успішні комедії. Ситуація "вовк в овечій шкурі" спочатку комедійна. Тому ще до написання синопсиса ми розуміли, що це буде смішна й добра історія, зрозуміла всім глядачам.

Які завдання ви перед собою ставили, коли приступали до роботи над цим мультфільмом? На яку глядацьку аудиторію ви орієнтувалися?

Наші мультфільми ми створюємо для сімейної аудиторії, щоб батьки разом з дітьми могли провести весело час, сходити в кінотеатр. Це комедія, і в ній є жарти як для дітей, так і для дорослих. Гумор у фільмі - це творчість колективна. Так, ми здаємо одну сцену, переходимо до наступної і спільно обговорюємо, що в ній буде. Безумовно, багато прописано спочатку в сценарії, Але і в процесі роботи над фільмом народжується багато нових творчих ідей, якими ми доповнюємо історію. Завдяки їм фільм стає цікавіше. До того ж кожен глядач реагує по-своєму на жарти. Хтось сміється там, де інший не побачить взагалі гумору і навпаки. Якщо говорити про гумор для дітей, то вони люблять більше жарти візуальні і фізичні жарти. Наприклад, хтось впав або врізався на бігу в дерево. Їм складно сприймати діалогові жарти, які ми підготували для дорослих. Але судити про гумор у фільмі може тільки глядач. Сподіваємося, що всім сподобається.

Чому головними героями стали антропоморфні тварини з людськими проблемами?

Це казка, а в казці можливо все. Тут багато засноване на змішуванні людського і тваринного світів, де люди розмовляють з тваринами. І це сприймається глядачем абсолютно нормально. У нашому мультфільмі присутні два світи - світ вовків і світ овець. Овечки більше схожі на "народ", щось типу ельфів або хоббітів. А вовки у нас більш дикі, кочівники, войовничі, як індіанці. Для нас було важливо створити контраст, так як головний герой перетворюється з вовка в барана, а, значить, набуває якості іншого "народу" і втрачає риси, властиві вовкам. Тільки в рідкісних епізодах, наприклад, в сцені турніру вівці схожі на себе в реальному житті, тому що встають на копита. До речі, вовки у нас теж ходять на двох лапах, за винятком ситуацій, коли вони біжать. А ті проблеми, з якими вони справляються, близькі всім нам - що таке дружба, чесність, відвага, як не втратити свого коханого, як впоратися з тими, хто войовничо до тебе налаштований. Всі люди з цим стикаються.

Все задумане вдалося втілити або щось довелося поміняти? Чому?

Фільм - це жива субстанція, яка значно змінюється від етапу сценарію до готового проекту. Якщо говорити про персонажів, то спочатку в сценарії прописуються репліки героя, дається його опис, воно досить абстрактне на цьому етапі. А вже потім його малюють художники. Але герой розвиватися не перестає. Свої характерні риси персонаж набуває на етапі озвучки: спочатку - чорнова, яку, як правило, робить сам режисер, потім - уже завдяки професійному акторові. Тоді все стає на свої місця. Уже ніяким іншим ти свого персонажа не можеш зробити, він починає жити своїм життям. Часом навіть для нас, авторів, це сюрприз, яким вийде той чи інший герой.

З якими складнощами і цікавими завданнями ви зіткнулися в процесі? Чим надихалися?

Працювати в анімації можна, якщо ти дуже любиш те, чим займаєшся. А, значить, будь-які складнощі сприймаєш легко. Наприклад, наш фільм називають самим «вовняним» фільмом в історії російської анімації, і дійсно, у нас навіть муха з вовною. Але робота з вовною зайняла багато часу і стала серйозним випробуванням професіоналізму наших аніматорів. Технічно робити шерсть дуже складно. Непросто героїв оптимізувати. Тобто персонажі, які розташовані в сцені ближче або далі, повинні відрізнятися за кількістю шерсті, щоб візуально все виглядало органічно. У сцені турніру у нас близько 1300 персонажів, і все вовняні. Це була одна з найскладніших сцен. У разі овець з технічної точки зору "кучерявого" робити довше, ніж персонажів з прямою шерстю. Якщо пояснити просто, то прямий волосся вибудовується по двох точках, кучерявий - за кількома. Ще один складний персонаж - це чайка Кліф. Він "пір'яний". Його було складно робити на стадії Сетап, тобто відрегулювати плавність руху пір'я. Потрібно було чітко відтворити реальні помахи крил. Тут важливо сказати про те, що всі наші фахівці - аніматори, риггери, сетапери, фахівці зі спецефектів - підбирають величезне число референсів, щоб відтворити в анімаційному світі реальні руху, природу і в тому числі піднімається на дорозі пил! Адже ти повинен відчути, як пересувається тварина, його звички, як розпускаються квіти, як сходить сонце. У роботі над мультфільмом ми навіть відправили групу програмістів в Ірландію, щоб вони вивчили, як ростуть рослини. Це дивно звучить, але, тим не менш, саме програмісти створили комп'ютерні коди того, як потім в "Вовках і вівцях" виростали дерева і рослини. А якщо говорити про те, що нас надихало, - так все! Кожен з команди задіє весь свій культурний багаж, щоб мультфільм вийшов. Від гумору до локацій, де відбувається дія. Акумулюється все, що людина бачила за своє життя до цього .. Є сцена, коли Сірий приходить в намет ворожки Маммі, де багато різних предметів. Так ось кожен з команди зміг залишити там свій предмет. І це органічно вписалося в епізод, адже Маммі тягне собі все, що не пріколочено, як то кажуть. Ще в цій сцені багато відсилань до інших мультфільмів. Вони ледь помітні. Побачать, швидше за все, тільки знавці світу анімації.

Як вдалося домогтися того якості анімації, що ми бачимо на екрані?

Якщо не вдаватися в технічні моменти, які важко зрозуміти простому глядачеві, то домогтися вдалося працею, працею і ще раз працею! І чим ближче проект був до свого завершального етапу, тим більше в жорсткому режимі ми працювали. Адже дорога кожна хвилина, щоб довести до досконалості всі творчі ідеї, які ми придумали.

Чи складніше працювати над образами героїв-тварин в порівнянні з героями-людьми?

Не можна сказати, що складніше. У всього є свої нюанси в технічній частині. Якщо у людей складність в створенні динаміки тканини одягу, то у тварин - це відтворення руху вовни. Так навіть якщо порівнювати вовків і овець, перше було робити легше. Тому ми вирішили, що спочатку робимо моделі вовків і знімаємо "вовчі" епізоди. Чисельно в фільмі баранів більше. І епізоди з їх участю набагато складніше. Світ вовків драматичний, темний, а веселі моменти пов'язані з селом овець, де і відбувається велика частина фільму.

Хто з героїв ваш улюбленець? Чи був у нього прототип при створенні образу?

Хіба можна оцінити любов до персонажів, яких ти зробив? (Сміється). У мультфільмі той чи інший герой уособлює переважно характерну для себе межу - добрий, веселий, дурний, наївний. Часом образ доводиться до перебільшення, щоб цю рису виділити, зробити її очевидною для глядача, особливо маленького. А ось з ким ми "намучилися", як не дивно, так це з "першою красунею" вовків - Бьянкой, нареченою Сірого. Вона "чемпіон" по кількості ескізів. Взагалі жіночі персонажі складні, тому що потрібно не просто знайти той образ, який бачить режисер. Потрібно було зробити її так, щоб вона підходила і Сірому, і була миловидної, і рішучою. На початку була навіть ідея зробити вовчицю світлою, але з Сірим вона погано виглядала. Крім ескізів ми зробили кілька діючих моделей. Від моделі до моделі Бьянка поліпшувалася. У підсумку ми досягли того образу, який зараз є в фільмі - струнка красуня-вовчиця з блискучими, навіть шовковистим волоссям і чарівним блакитним поглядом. Упевнений, що вона стане одним з улюблених персонажів для глядачів!

Актори дубляжу про мультіфільме:

Єлизавета Боярська :

Моєю героїнею в мультфільмі «Вовки і вівці: бе-е-е-зумное перетворення» стала вовчиця Бьянка. Раніше я вже озвучувала для студії «Млин» Бабу Ягу в мультфільмі «Три богатирі. На далеких берегах ». Складно сказати, кого мені більше подобається озвучувати, тварин або конкретних персонажів, це був абсолютно різний досвід. Основна різниця полягає в необхідному голосовому посиланні. Коли я озвучувала БабуЯгу, я могла перебільшувати свій власний низький голос, додавати хрипотою в інтонації. Тут же, оскільки Бьянка така красуня, така важка головна красуня-вовчиця в своїй зграї, мені навпаки довелося підвищувати голос, щоб бути більш ніжною, більш легкою. І, звичайно, непроста була зміна озвучування, майже зірвала голос.

Озвучувати мультфільм - завжди дуже цікаве завдання, ти ж створюєш образ героя, який абсолютно зовні на тебе не схожий. Пошук голосу для мультиплікаційного персонажа відбувається дуже цікаво: починаєш озвучувати і не відразу пристрілюють. Під час перших сцен ти, як правило, в пошуку, але буквально з другої-третьої сцени все потихеньку починає укладатися, визначатися. Трапляється, що потім ти повертаєшся до початку, щоб довести все до лиску, зробити озвучування в єдиному ключі. Тому що, звичайно, відразу ж знайти правильне звучання не так просто.

Озвучення мультфільму - це дуже цікава робота. Дубляж може бути зроблений на дуже високому рівні! Я сама мама і дивлюся величезна кількість мультфільмів, і наших, і зарубіжних, і я буквально захоплююся, як це буває зроблено! Тим більше, якщо це артисти, яких я знаю, і іноді у них виходить просто приголомшливо! Це складніше, ніж озвучувати себе, тому що ти бачиш себе, згадуєш, що ти грала, і як би більш-менш можеш згадати ті емоції, що тобою тоді володіли. А тут зовсім окремий герой, якого потрібно наповнити життям. І це не так просто, звичайно. Можна все зіпсувати, а можна зробити його ще більш яскравим, і за допомогою голосу дати йому певний характер. Зустрічаються просто видатні роботи, є прямо такі точні попадання, що думаєш - браво!

Про мультфільмах:

Ми з сином все дивимося - наші класичні мультики - крокодила Гену, Чебурашку, Вінні-Пуха, в загальному, все, що дивилася я. Ще дивимося все, що виходить для хлопчаків, скажімо так, наприклад, «Тачки». Мені здається, це мультфільм №1 для всіх хлопчиків планети. Я знаю, що Маквіна озвучував Дмитро Харатьян, і я тепер взагалі не уявляю, як він може іншим голосом говорити. А в «Літак» головного героя Дасті озвучував Костя Крюков. Особисто я взагалі його не впізнала, настільки мені здавалося, що це Дасті і все. Абсолютна потрапляння в образ героя вийшло!

Сергій Безруков :

У мультфільмі «Вовки та вівці. Бе-е-е-зумное перетворення »я озвучив Магр, ватажка зграї вовків. Магра - дуже сильний персонаж. Справжній ватажок, лідер! Я погодився на пропозицію озвучити вовка Магр, тому що люблю озвучування і в принципі мені було цікаво отримати пропозицію від Сергія Михайловича Сєльянова озвучити мультфільм. Я дуже добре ставлюся до пропозицій озвучувати мультфільми. Ми ж все насправді всередині ще діти, і нам так хочеться взяти участь хоча б голосом в мультиках. Це ж наше дитинство. У нас завжди були чудові анімаційні фільми, хоча ми чомусь недолюблювали лялькові, але дуже любили мальовані. Практично всі, кого не спитаєш, любили мальовані анімаційні фільми. Тим більше, виробництва «Союзмультфільму»! Це, звичайно, ціла епоха. Який мультфільм не візьми, скрізь просто приголомшлива акторська робота.

Про улюблені мультфільми:

Свої улюблені мультфільми я можу перераховувати і перераховувати, від «Канікули в Простоквашино» до «Таємниця третьої планети». Або, наприклад, чудовий анімаційний фільм «Вовк і теля», де Олег Павлович Табаков озвучив вовка, пам'ятаєте? Так, багато анімаційні фільми славилися як раз акторськими роботами. Який божественний був Леонов! Його Вінні-Пух - це класика. І це потрібно дивитися і показувати дітям.

Олександр Петров :

Для мультфільму «Вовки та вівці. Бе-е-е-зумное пригода »я озвучую вовка на прізвисько Сірий. Всередині він - справжній боєць і лідер, але при цьому часто поводиться як дитина, яка не розуміє і не хоче розуміти, що від нього хочуть і вимагають. Яка відповідальність? Він -великий дитина, йому хочеться дуріти, танцювати, а йому кажуть, треба бути ватажком зграї ... Він розумний, сміливий і добрий ... але такий великий дитина. Це мультфільм про кохання, щирість, і звичайно, ж, перемоги добра над злом, і ще він розповідає, як важливо завжди залишатися самим собою.

Це мій перший досвід озвучування мультфільму, і були дуже непрості проби, я не розумів правила гри. Скрізь існують якісь свої закони, і в озвученні теж, але в цих законах я ще не жив. І перш за все, коли у мене не виходило, мені хотілося піти, я подумав, що це, напевно, не моє. Але режисер дуже круто і просто пояснив мені ці закони: можна робити так і так, і як це може допомогти. Коли ж я почав грати за цими законами, раптом почав отримувати задоволення від проб, від самого процесу. У підсумку я в'їхав в цю історію, і зрозумів, наскільки це відрізняється, звичайно, від озвучення себе в фільмах.

Мені здається, що персонажі мультфільму вимагають набагато більших емоційних затрат, тому що тобі постійно доводиться все робити так само, як вони щось роблять на екрані. А вони ж все роблять набагато виразніше, ніж, якби це були б реальні актори. Спектр емоцій в анімаційному фільмі завжди вражає, він більше, ніж у живих людей. Відповідно, на озвучці тобі треба видавати такий же напруження енергії. Тому, після трьох-чотирьох годин запису, починаєш розуміти, що голос починає потихеньку йти. Але це все дуже круто, тому що я отримав якесь таке зовсім інше задоволення, яке раніше ніколи не відчував, просто стаєш дитиною на кілька годин в день!

Коли озвучував Сірого, то фактично я говорив своїм голосом, але іноді доводилося якось трохи змінювати тембр, тримати в голові якісь деталі сцени, плюс вкладатися в ритм. Виявилося, що мультфільм це, по суті, така математика. Процес настільки багатошаровий, багатоетапний. Звичайно, вражає, скільки праці вкладають люди в мистецтво створення анімаційного фільму. Це дуже круто.

І в дитинстві, і зараз я отримую велике задоволення від коміксів. Зрозуміло, що коли мені було 10 років, були Спайдермен, Бетмени черепашки ніндзя і т.д. Сейлор Мун, гонщик Спідді, всі ці персонажі, на яких я виріс, вони до сих пір зі мною, а з радянських мультфільмів я дуже любив «Ну, постривай!». Ніколи не пропускав. Але не можу насправді сказати, що до цього моменту я був фанатом мультфільмів. Хоча, як не дивно, я помічав, що на мультфільми, в основному, ходять дорослі люди. Звичайно, вони йдуть з дітьми, але це більше дорослі хочуть зануритися в казку. Я впевнений, що після цього мультфільму у мене виникне така якась справжня любов до мультиплікації.

Андрій Рожков :

Взагалі озвучувати мультфільми - це моя дитяча мрія, яка здійснилася вже не в перший, і, сподіваюся, не востаннє. У вітчизняному мультсеріалі «Папірці» я озвучував персонажів. Мої діти мене по голосу вже впізнають, кажуть: «Тату, а як ти так можеш? Пап, покажи лося. Покажи дятла ».

У мультфільмі я озвучив чайку на имя Кліфф, Який, щоправда, впевнений, что ВІН баран. Думає ВІН так, тому что попал в відповідне суспільство баранів, ну і поводиться теж трошки по-дурному. Я іноді теж веду себе як баран: хочеться весь час літаті, но обставинних пріземляються. Слава богу, рогів у мене немає. Але Кліфф дуже схожий на мене, у мене ніс як дзьоб майже.

Кліф - цікавий персонаж. Дуже схожий на реального персонажа з життя, адже багато людей не на своєму місці знаходяться, хочуть бути не тим, ким вони насправді є. Ось і Кліфф такої. Але у нього є характер. Він симпатичний хлопець.

Я завжди любив мультфільми, все своє життя. «Їжачок в тумані» це просто шедевр, можна дивитися його нескінченно. Або, ось, «Пригоди капітана Врунгеля» недавно переглянув з дитиною. У мене троє пацанів, тому я змушений дивитися мультики з ранку до вечора, у нас телевізор включений тільки на мультканале.

Кліфа я озвучував практично своїм голосом, особливо міняти не довелося. Персонаж потрапив в мене повністю. Такий він незвичайний, кривляка, як і я. І коли я його озвучував, то махав крилами, намагався допомагати собі, уявляв собі уявний дзьоб. Це мені допомагало.

Взагалі останнім часом наші мультиплікатори стали робити якісний продукт для дітей. З позитивними моментами, з мораллю якийсь. Приємні такі речі, тому я на них погоджуюся. Якщо зберуться мультиплікатори і напишуть цілий мультик про Кліффа, то я із задоволенням озвучу.

Катя IOWA :

У мультфільмі «Вовки і вівці: бееезумное перетворення я озвучувала овечку на ім'я Ліра.

Вона весела, красива, розумна, правильна, гарна. І, звичайно, у неї є прихильники. Але взагалі вона ідеал - ось є такі ідеальні люди, і вона у нас така очеловеченная овечка. Вона виховує свого молодшого братика Шайю, і дуже хвилюється за нього, так як він вічно потрапляє в якісь переробки. Вона і сестра, і мама для нього, і коли він потрапляє в крупні неприємності, вона очолює операцію з порятунку свого брата і, звичайно ж, рятує його.

Мені було дуже цікаво займатися озвученням Ліри. В процесі я говорила фактично своїм голосом, не сильно змінювала його. Звичайно, мені б хотілося озвучити чайку божевільну якусь, з характером, але при цьому потрібно мати такий же голос божевільний, з якоюсь хрипотою, і, звичайно, для цього потрібно більше досвіду в дубляжі. У мене цього досвіду поки немає. Я озвучую мультфільм вдруге, і мені неймовірно приємно, що мене запросили. Моя героїня - не третій ялинка справа, вона одна з головних героїнь цієї веселої історії про вовків і овець. Крім того, я виконую заголовну пісню мультфільму, сподіваюся, ви скоро все її почуєте і вона вам сподобається.

Для кого цей мультфільм? Дітей в кінотеатри приводять батьки. Я скажу, що цей фільм для дітей та їх батьків, ось так. Тут прикольні жарти, і до того ж це неймовірною красивий мультфільм, і взагалі хороша казка для дітей і дорослих про те, як важливо залишатися собою.

Юрій Гальцев :

Мого героя звуть Зіко. Це такий персонаж, який весь час всіх підозрює, він постійно, як юний натураліст, хоче дізнатися, куди полетіла метелик, звідки що росте. Він шукає всюди якийсь підступ, нікому не довіряє. Він перший повідомляє своїм друзям, що їм оголосили війну вовки. Він в курсі всіх подій, біжить попереду прапора. І в той же час, він швець без чобіт. Він весь час залишається ні з чим, як друшляк якийсь. Він весь в фотоапаратах, в якихось штучках, він все фотографує, записує, стежить, підслуховує. Зрозуміло, що іноді якісь історії доходять до нього з іншого боку або по-іншому, але це не важливо. Найголовніше, що він в курсі всіх подій.

Ви знаєте, мені цей персонаж близький, тому що я по своїй натурі Овен, і граю я овечку. Взагалі, таких як я акторів, їх дуже мало. Чи не тому що я там хороший або поганий. Можу тільки назвати Аллу Борисівну Пугачову і Юрія Миколайовича Гальцева, тому що вона Бик і Овен, і я Бик і Овен, Вівцебик. Розумієте? Всі живуть в одному стійлі. Ті, які живуть на поточний рік в одному стійлі і по сузір'ю, це про що говорить? Значить, у них все врівноважено. Уявляєте, Свиня і Скорпіон? Це погано. Або верблюд і годинник. Це якась нісенітниця. А тут все в одному стійлі. Я суджу по своєму театру. Якщо на спектакль ходить публіка від 7 до 77 років, значить, вистава відбулася. Я думаю, що дорослим теж буде приємно, тому що кожен дорослий знайде в якомусь із персонажів себе, без цього не можна. Ми над чим посміюємося? Над людьми в цих тварин. Ми, як Крилов, переносимо на них свої риси. Він писав байки про тварин, але він же розумів, про що він пише, він писав про конкретних людей.

Мультфільм, звичайно, про кохання. Були якісь проблеми, якісь дурниці, навіть війни, непорозуміння, але потім, проте, все це припиняється, з'являється персонаж, який все це об'єднує - правду, любов, свято. Найголовніше - всі живі і здорові, то є прекрасний кінець необхідний.

Хто мені ближче, вовки або вівці? Мені ближче, щоб і вівці цілі, і вовки ситі. Островський.