Дмитро Пучков увійшов в життя просунутих росіян трохи більше п'яти років тому під творчим псевдонімом Гоблін. Прізвище приклеїлося, коли Дмитро працював в органах. У ті дні з'явилася газетна стаття під назвою «Гобліни в міліцейських шинелях». Дмитро, як старший оперуповноважений, став «старшим Гоблином». А потім круто змінив своє життя і пішов в шоу-бізнес: Гоблін став робити пародійні і «правильні», часто абсолютно нецензурні переклади текстів західної кінопродукції. Зрозуміло, що на широкий екран плоди його творчості не потрапляли, зате користувалися стійким попитом у форматі «хоум-відео» - на DVD і в Інтернеті. Але 29 січня все зміниться: Гоблін дебютує в кіно, в прокат вийде «Рок-н-рольщик» Гая Рітчі, в якому голосом Пучкова буде говорити один з головних героїв. «Наша Версія» вирішила заздалегідь з'ясувати, чого чекати від лексичного ряду кінокартини.

-Вас можна привітати з дебютом?

- У кіно, напевно, так. Але для прокату я вже перекладав фільм - правда, анімаційний - «Загін« Америка ». Всесвітня поліція ». Тільки його озвучував я один, а «Рок-н-рольщик» зробили повноцінний дубляж, де я озвучую одну з ролей.

- Як ставитеся до таких пропозицій?

- Пропозиції подібного роду сприймаю спокійно, бо перекладами для телебачення зайнятий постійно. Переклади ці абсолютно легально щодня показують по телевізору. Те, що на моєму імені хочуть заробити, вважаю абсолютно нормальним, бо в першу чергу на ньому заробляю я. У мегапрофессіоналах себе не числиться, але в цілому у мене виходить значно краще, ніж у багатьох інших.

- Доводилося враховувати «легальний» формат перекладу і прокату на широкому екрані країни?

- Завдання перекладача - переводити, а не корчити з себе цензора. Сценарій пише не перекладач, діалоги пише не перекладач, знімає фільм не перекладач. З якого переляку цей самий перекладач вирішує, що і як має звучати в фільмі? Я не секретар обкому, не беру рішень «що для народу правильно», я перекладаю те, що зробили автори.

Інша справа, що замовник може вносити в переклад зміни. І, якщо замовник вважає, що вікові обмеження на перегляд завдадуть шкоди зборів від прокату, - це його справа, що саме поміняти в перекладі. І якщо звідти прибирають нецензурну лайку - значить, це економічно целесо-

образно. Рідна країна в плані культурного розвитку відстає від Заходу років на 30, так що поспішати не треба.

Що ж до табличок «Дітям до 16», то я твердо переконаний в тому, що віковий ценз в кіно необхідний. У тому ж «Кримінальному чтиві», яке без викрутасів показують по нашим національним каналам, як матюкаються як шевці (чого в перекладі, звичайно, немає), але ще й постійно вбивають людей, прострілюють голови і займаються анальним сексом. Це чомусь нікого не турбує. А показувати таке дітям - неприпустимо. Повинна бути система контролю і чіткі рекомендації: що можна і що не можна.

- Чи часто консультуєтеся у знаючих людей з приводу перекладу спе-

цифические термінів?

- Переклад фільму проводиться з спеціальних монтажних листів, де всі тонкощі діалогів детально розжовані. Показали в кадрі телевізор - в примітках пояснення, що це за фірма і чим її телевізори знамениті. Зазвучала по радіо пісня Yesterday - відразу пояснення, хто такий Пол Маккартні, про що ця пісня і навіщо вона звучить. І це не кажучи про поясненнях до жартів, анекдотів і гострота. Там фізично неможливо перевести погано, треба дуже постаратися, щоб не зрозуміти, про що йдеться.

По темі

3668

Держсекретар США Майк Помпео звинуватив Росію в тому, що вона нібито «втрутилася» в справи Венесуели «без права на це», йдеться в повідомленні прес-служби Держдепартаменту.

Ну а якщо щось все-таки неясно, то за допомогою Інтернету можна звернутися безпосередньо до носіїв мови. Це неважко, а результат завжди суто позитивний.

- Одного разу ви сказали, що вам видніше, де більше грошей. А де їх більше в наш кризовий час?

- Так я якось не кидаюся в пошуках грошей. В даний час зайнятий сайтом, фотографією, відеороликами, перекладами фільмів і мультфільмів, написанням книг, створенням комп'ютерних ігор. Грошей мені цілком вистачає, причин для зміни напрямків діяльності поки що не бачу.

- Як Інтернет увійшов у ваше життя?

- Як купив в 1996 році комп'ютер, так практично відразу і увійшов. Спершу писав всяке на чужих сайтах, швидко зрозумів, що значно краще писати на своєму. І ось вже більше 10 років цим займаюся.

- Як змінювалася його роль у вашому житті?

- Ну, власне, для мене це не розвага, а робоче місце. Хоча, звичайно, і розвага теж. Тепер це дуже важко розділити - розваги та роботу. Подивився фільм - зразок розважив. Написав про фільм іронічну замітку - теж начебто весело. А потім за це гроші отримав - ще смішніше. Жити цікаво.

- А з якою метою ви створили сайт з, м'яко кажучи, пікантними картинками?

-.

- Ви створюєте комп'ютерні ігри. А самі в них граєте?

- Так, час від часу граю. Комп'ютерна гра - це той же художній фільм, тільки ти не глядач на перегляді, а головний герой, що відбувається на екрані. Ти приймаєш рішення, ти думаєш, де і як вчинити. Ефект занурення в процес гри набагато вище, ніж при пасивному перегляді фільму.

Раніше грав значно більше, тепер не до цього - роблю комп'ютерні ігри сам. Тобто граю, але здебільшого в ігри власного виробництва в процесі виготовлення оних. Випущена мною в 2006 році гра «Санітари підземель», сюжет якої заснований на однойменній книзі мого авторства, була визнана кращою вітчизняною грою і отримала всі «індустріальні» призи. Ігри створюю різнопланові: «Санітари підземель» - рольова гра про пригоди гвардійців-десантників на планеті-в'язниці, «Братва і кільце» базується на «смішному перекладі» фільму «Володар кілець. Братство кільця »,« Правда про дев'яту роту »- перша в Росії документальна гра, реконструює події на висоті 3234.

- Колись вашим улюбленим фільмом була «Клан Сопрано». Що-небудь змінилося з тих пір?

- У різному віці подобаються різні фільми. І чим більше років, тим менше подобається. За останній час не з'явилося нічого крутіше «Сопрано». Мегасеріал варто, як незламний скеля в бурхливому морі відстою.

- Все, що ви робите, викликає полярні реакції. Ви звертаєте увагу на оцінки вашої діяльності?

- Займатися намагаюся тільки тим, що особисто мені цікаво, благо можливість така є. Якщо це комусь подобається - на здоров'я, хай подобається. Якщо немає - мені до цього ніякого діла немає. Свобода - вона саме про це, що автор може творити що завгодно, а споживачі можуть або верещати від захвату, або взагалі не звертати уваги.

Багатьом здається, що популярність - це суцільне обожнювання. Насправді крім обожнювання є ще й люта ненависть, коли тобі постійно пишуть гидоти, погрожують фізичною розправою та інше в тому ж дусі. При цьому люди добрі - вони свої радості переживають мовчки, а злісні виявляють неабиякий ентузіазм в тому, щоб донести свою злобу до тебе. Інтернет, до речі, відкриває для цього безмежні можливості. Спілкування з шанувальниками / ненависниками уникаю, а літери на екрані у мене емоцій практично не викликають.

- Як часто у вас в житті змінюються пріоритети?

- Давно помітив, що одним і тим же ділом цікаво займатися років п'ять-шість. Через п'ять років приходить усвідомлення, що ти досяг якогось стелі і вище вже навряд чи підстрибнеш. Пропадає інтерес, починаєш дивитися в іншу сторону. В останні роки це виглядало так: п'ять років писав про іграшки, шість років перекладав фільми, тепер знімаю власне відео і готуюся зробити власний фільм.