Світове кіно подарувало нам безліч яскравих і незабутніх фільмів, на яких ми виросли. В цій рубриці ми згадуємо знамениті картини 70-90-х років і розповідаємо про них все, що ви тільки хотіли дізнатися.

Уолт Дісней був великим шанувальником чарівних казок, і цей жанр перетворив його студію в світового лідера по створенню повнометражної анімації. Однак після смерті великого продюсера студія Walt Disney фактично відмовилася від створення повноцінних казкових стрічок. Коронний диснеївський жанр був відроджений лише в 1989 році, і колосальний успіх «Русалочки» наочно показав, що за три десятиліття, що минули з часу виходу «Сплячої красуні», глядачі не втратили інтерес до майстерно намальованим казкам. Тому всього два роки по тому студія випустила свій новий казковий шедевр. Він називався " Красуня і чудовисько ».

Казка, умовно звана «Красуня і Чудовисько», відома багатьом народам. Її найдавніший зафіксований варіант можна знайти в романі давньоримського письменника Апулея «Метаморфози (Золотий осел)», і цілком ймовірно, що класик не придумав її, а чого почерпнув від ще більш древнього фольклору. Півтора тисячоліття по тому, в 1757 році, хрестоматійну версію «Красуні і Чудовиська» опублікувала французька письменниця Жанна-Марі Лепренс де Бомон. Саме тому на Заході казка асоціюється з Францією, хоча у неї є найрізноманітніші національні варіанти - навіть російський «Аленький цветочек» Сергія Аксакова.

коли « Білосніжка »В 1937 році довела, що Уолт Дісней не помилився, вклавши величезні кошти в створення свого першого повнометражного мультфільму, продюсер негайно склав список казок, які варто було екранізувати найближчим часом. Одним з пунктів цього переліку була «Красуня і Чудовисько». Співробітники Walt Disney кілька років намагалися скласти сценарій екранізації. Однак вони ніяк не могли второпати, що робити з похмурим сюжетом казки, в якій Принц не рятує головну героїню від чудовиська, а, навпаки, сам є Чудовиськом. Мало того, він тримає дівчину під замком в надії, що вона в нього закохається. Хіба це справжній герой?

У 1946 році французький письменник, драматург і режисер Жан Кокто випустив чорно-білу ігрову екранізацію « Красуні і Чудовиська », В якій Чудовисько зіграв знаменитий Жан Маре . Це була одна з перших картин, знятих у Франції після звільнення від нацистів. Незважаючи на жалюгідний стан національного кіно, фільм був настільки ефектний і вдалий, що багато критики назвали його шедевром. Діснеевци, зрозуміло, могли створити барвисту версію «Красуні і Чудовиська» і використовувати в ній деякі сюжетні ходи, придумані Кокто. Але Уолт Дісней вважав, що його команді навряд чи вдасться принципово перевершити французьку стрічку, і тому він зосередився на інших казках.

Чотири десятиліття студія його імені знову зацікавилася «Красунею і Чудовиськом». Вперше про нову спробу екранізації казки діснеевци заговорили в 1983 році. Спершу одна, а потім інша група аніматорів підготували свої міркування і начерки, але в той час проект не був схвалений. Втім, він також не був навідріз відкинутий. Студійні боси були готові розглядати ідеї на цей рахунок - просто те, що їм пропонувалося, їх не влаштовувало.

Коли в середині 1980-х в Walt Disney змінилося вище керівництво, аніматори отримали новий стимул розробляти амбітні стрічки в дусі класичних диснеївських мультфільмів. Крім іншого, це був найпростіший спосіб пояснити начальству, недосвідченому в продюсуванні анімації, чому такі картини варто випускати: «Цим займався Уолт Дісней, і деякі з його мальованих чарівних казок стали касовими хітами».

У 1988 році диснеївський сценарист Джим Кокс , Що склав на той час мультфільми « Олівер і компанія »І« Рятувальники в Австралії »(Перша стрічка вийшла в тому ж 1988-му, а друга - в 1990-м), написав свою версію« Красуні і Чудовиська ». Вона була в значній мірі заснована на сценарії Кокто - зокрема, тому що француз запропонував витончене рішення проблеми злодійства Принца. Кокто ввів в сюжет другого претендента на руку головній героїні Белль - нахабнуватого хлопця на ім'я Авена, який спершу намагається змусити дівчину вийти за нього заміж, а потім намагається вбити Чудовисько, коли Белль починає закохуватися в монстра. Наявність явного лиходія зробило поведінку Принца більш прийнятним, ніж в класичній версії казки. Цікаво, що Жан Маре зіграв не тільки Чудовисько і Принца, але і Авена. Тема подвійності була дуже важлива для Кокто.

Сценарій Кокса був досить вдалим, щоб переконати топ-менеджера Disney Джеффрі Каценберг (колишнього «топа» Paramount і майбутнього главу студії DreamWorks Animation) всерйоз зайнятися екранізацією «Красуні і Чудовиська». Однак цей текст був недостатньо хороший, щоб без переробки лягти в основу майбутньої стрічки. Коли стало ясно, що на студії немає вільних людей, здатних поліпшити сценарій, боси Disney залучили автора з боку.

Цим автором стала Лінда Вулвертон - перша в історії студії жінка, якій довірили твір повнометражного мультфільму. Пристрастю Вулвертон був дитячий театр, і вона почала свою кар'єру в другій половині 1970-х як керівник, драматург і режисер дитячої трупи. Також вона працювала як педагог з дітьми, що знімаються в рекламі. На початку 1980-х вона влаштувалася на роботу в телемережа CBS і дослужилася до посади продюсера, який відповідає за дитяче мовлення. Тоді ж Вулвертон почала писати книги для підлітків. Після публікації в 1986 році її першого роману «Зоряний вітер» вона пішла з роботи і зосередилася на письменництві. У той час вона переважно писала сценарії для дитячих шоу і мультсеріалів - зокрема, для « Денніса-мучителя »,« евоків »,« Справжніх мисливців за привидами »,« Мого маленького поні »І« Чіп і Дейл поспішають на допомогу ».

Два роки по тому Вулвертон вирішила, що готова до більш серйозної роботи. Вона з'явилася в головний офіс Walt Disney, передала секретарці свій другий опублікований роман «Швидше вітру» (це була історія про дівчинку, яка займається бігом, тому що підсвідомо намагається втекти від сімейних проблем) і попросила показати книгу комусь впливовому. Два дні потому Джеффрі Каценберг особисто зателефонував їй, щоб запросити на співбесіду.

Першою повнометражною роботою Вулвертон став сценарій мультфільму про Вінні-Пуха, але він студії не знадобився, оскільки тоді Walt Disney запустила мультсеріал « Нові пригоди Вінні-Пуха »І вирішила їм обмежитися. Так що Вулвертон замість продовження роботи над цим проектом доручили твір нової версії «Красуні і Чудовиська». Сценаристка сподівалася, що швидко закінчить роботу, отримає гонорар і займеться чимось іншим, однак замість цього вона працювала над стрічкою три роки, аж до виходу в прокат.

Поки Вулвертон освоювалася в проекті, Каценберг найняв режисера. Він сподівався, що роботу над фільмом очолить Річард Вільямс , Канадсько-британський постановник анімаційних фрагментів « Хто підставив кролика Роджера ». Однак Вільямс використовував успіх «Кролика», щоб знайти кошти для відновлення роботи над мультфільмом «Злодій і швець», який він почав малювати ще в 1960-х. Тому він відмовився займатися «Красунею і Чудовиськом» і порекомендував Каценберг свого друга і колегу, британського творця рекламних роликів Річарда Пердума. Оскільки Пердум керував власною студією в Лондоні і не міг просто переїхати в Лос-Анджелес без попереднього врегулювання своїх фінансових зобов'язань, Каценберг дозволив йому почати роботу над фільмом на батьківщині. Він навіть відрядив до Лондона кількох провідних аніматорів, серед яких був Глен Кін, колишній аніматор Аріель з « Русалочки »І майбутній аніматор Чудовиська.

Протягом всього 1988 року Пердум працював над стрічкою з мінімальним наглядом начальства. Коли ж він привіз в Америку свої напрацювання, вони були зустрінуті холодно. Головною проблемою концепції Пердума було те, що вона досить нудно і погано виглядала - скоріше як «академічна» телевізійна постановка, ніж як голлівудський блокбастер. Також фільм вводив Чудовисько в дію лише в середині оповіді і, надихнувшись «Попелюшкою», робив основний лиходійкою казки злісну тітку Белль, яка намагається видати дівчину заміж за манірного аристократа Гастона. Чи не влаштував продюсерів і непослідовний тон мультфільму, перемежовуються майже хоррорние фрагменти з придуркуватих дошкільним гумором.

Чому злісна тітка Белль була проблемою для Walt Disney? Тому що «Русалоньку» активно критикували за її недостатній фемінізм. Мовляв, Аріель поводиться активніше, ніж попередні діснеївські принцеси, але вона мріє кинути рідних, переселитися на сушу і заарканити принца. Хіба це справді феміністська мета? При цьому антагоністом картини служить неприваблива і незаміжня жінка похилого віку. Тоді як феміністки вважали за краще б, щоб Аріель і Принц перемогли якогось «патріарха», а не відьму, яка могла б зійти за викладачку гендерної теорії. Ще один мультфільм, що протиставляє красуню і мегеру, міг би остаточно зіпсувати репутацію студії в прогресивних колах. Зрозуміло, перетворити казку, що оформилася в XVIII столітті, в бездоганний феміністський памфлет було неможливо. Але і відверто підставлятися було нерозумно.

Оцінивши презентацію Пердума, курирували проект діснеївські начальники вважали, що їм доведеться викинути все, що зробив режисер зі своєю командою, і почати картину з нуля. Щоб підкреслити, що проект не закривається, а переформатується, аніматорів стрічки послали в дослідну поїздку по Франції, щоб художники своїми очима подивилися, як виглядають французькі замки і старовинні міста. За спогадами учасників туру, це була найприємніша і весела частина всієї роботи над «Красунею і Чудовиськом».

Пердум не був звільнений, але він зрозумів натяк і незабаром сам пішов з проекту. Вулвертон, навпаки, не тільки зберегла свою роботу, але і почала користуватися великою довірою продюсерів. Оскільки було відомо, що вона дотримується феміністських поглядів, їй було доручено провести в сценарії феміністську лінію. Звичайно, без радикальних перегинів і зі збереженням основного сюжету.

Оскільки на дворі вже був 1989 рік, а «Красуню і Чудовисько» по студійному розкладом передбачалося випустити в 1991-му, часу на грунтовний пошук нового режисера не було. Тому цю роботу отримали аніматори Керк Уайз і Гері Трусдейл , Раніше разом працювали над «Олівером і компанією» і «Рятувальниками в Австралії». Їхнім єдиним режисерським проектом на той час був фрагмент мультимедійного атракціону Cranium Command в парку розваг Disney World. Одним з аніматорів цього комедійно-освітнього шоу, присвяченого функціонуванню мозку дитини, був Піт Доктер , І десятиліття потому Cranium Command ліг в основу вийшов в 2015 році мультфільму Доктера « головоломка ».

Уайз і Трусдейл були досвідченими постановниками і керівниками, але вони краще Пердума розуміли, чого від них чекає диснеївських начальство, і у них було більше творчої енергії, щоб втілити ці очікування в реальність. Крім того, у них були геніальні сподвижники. Після успіху «Русалочки» Каценберг запропонував поету і драматургу Говарду Ешману і композитору Алану Менкеном продовжити співпрацю зі студією і перетворити «Красуню і Чудовисько» в розмашистий мальований мюзикл на стику діснєєвськой анімації і бродвейського стилю. Це було вдале рішення не тільки через любов тодішньої публіки до мюзиклів, а й тому, що завзята музика і дотепні пісні могли скрасити похмурість казки і зробити її сюжет більш прийнятним для публіки.

Ешман в той час вже знав, що вмирає від СНІДу. Діагноз йому був поставлений ще під час роботи над «Русалочкой», і прогнози лікарів були невтішними. Це зробило диснеївських пропозицію виключно привабливим, оскільки Ешман міг працювати над «Красунею і Чудовиськом» з дому і робити це аж до самої смерті. Якби він тоді взявся за бродвейський проект, що вимагає постійної присутності в театрі, Ешман б таку роботу навряд чи б потягнув. Аби не допустити привертати увагу до свого стану, він повідомив про діагноз лише найближчих людей, і багато діснеевци, безпосередньо з ним співпрацювали, довгий час навіть не підозрювали, що Ешман може не дожити до прем'єри. Звичайно, в самому кінці його життя (поет помер у березні 1991 року) приховувати хворобу вже було неможливо. Ешман був такий поганий, що не вставав з ліжка і говорив пошепки. Проте в його піснях абсолютно не відчувалося, що це вірші вмираючої людини. Як і в «Русалоньку», Ешман доклав руку не тільки до музичних номерах, а й до сценарію стрічки.

Взагалі, над «Красунею і Чудовиськом» працювала дуже сильна диснеївська команда, і багато провідних аніматори стрічки в подальшому стали відомими режисерами. Перерахуємо лише деякі з них: Роджер Аллерс ( « Король Лев »), Кріс Сандерс ( « Ліло та Стіч »,« Як приручити дракона »), бренда Чепмен ( « принц Єгипту »,« хоробра серцем »), Келлі Есбері ( « Шрек 2 »), Джо Ранфт ( « Тачки »), Глен Кін ( « Рапунцель заплутана історія ») ... Мабуть, тільки така« дрім тім »могла всього за два роки з нуля створити диснеївський шедевр.

Переробка казкового сюжету йшла в кількох напрямках. Перш за все, до необхідного мінімуму було скорочено перебування Белль в її рідному містечку, щоб якомога швидше перемістити героїню в зачароване замок Чудовиська і звести її з головним героєм. З тієї ж причини фільм був початий з історії про те, як принц був зачарований в покарання за свою чванство. Чудовисько був головним героєм оповідання, і його треба було якомога раніше ввести в сюжет. В результаті Белль позбулася сестер і тітки, які були в ранніх версіях сценарію і які тільки гальмували розвиток дії.

Навпаки, замкові сцени були істотно розширені. Жан Кокто придумав оживити предмети замкової обстановки, щоб зробити казку більш чарівної, і цей хід з самого початку використовувався в диснеївських розробках 1980-х. Але довгий час йшлося лише про те, що утворює буде бродити по замку і спілкуватися пантомімою. В остаточній ж версії стрічки годинник, підсвічник, чайник та інші перетворилися в повноцінних персонажів - героїв з особами, голосами, яскравими характерами і навіть власними піснями. Це було обумовлено тим, що чарівниця, зачароване замок, перетворила принца в Чудовисько, а його прислугу - в начиння. Так що годинник - це насправді дворецький, свічник - метрдотель, а чайник - старша кухарка. Відповідно, замок з похмурого місця, де мешкають всього два персонажа, перетворився у заповнене мешканцями житло, яке стає чарівним і затишним, як тільки в нього переселяється Белль і слуги знову починають виконувати свої обов'язки.

Головним лиходієм картини був призначений Гастон, який став прямо-таки символом патріархії - могутнім і влучним мисливцем, який користується загальною любов'ю. Одна лише Белль не знаходить його привабливим, але це анітрохи не заважає Гастону вірити, що дівчина таємно в нього закохана. Коли він робить красуні пропозицію, він заздалегідь організовує весілля, тому що не вірить, що Белль може йому відмовити. Надалі Гастон також показує себе підступним і жорстоким. За визнанням Лінди Вулвертон, в цьому персонажі з'єдналися деякі риси її колишніх бойфрендів. Для Каценберг було важливо, щоб Гастон вийшов зовні привабливим, не схожим на колишніх диснеївських антагоністів з явно злочинний зовнішністю. Адже вся суть «Красуні і Чудовиська» в тому, що зовнішня краса не обов'язково поєднується з чистим серцем - і навпаки.

Якщо Гастон по ходу стрічки перетворюється з егоїста в повноцінного лиходія, то Чудовисько проробляє зворотний духовний шлях. На початку картини він поводиться як тварина, і це виражається не тільки в його вчинках, а й в манері одягатися і пересуватися. Коли ж в замку поселяється Белль, то її вплив поступово перетворює Чудовисько в «майже людини», який одягається як аристократ і ходить на задніх лапах, а не на четвереньках. Сама наявність цих змін підкреслювало, що в зачині стрічки Чудовисько обходиться з Белль і її батьком як лиходій, але в подальшому усвідомлює свої помилки і виправляється, а не просто починає ставитися до дівчини інакше, тому що закохується в неї.

Белль в остаточній Версії сценарію Знайшла феміністську любов до читання и настолько ж феміністській Інтерес до Вивчення світу. Вулвертон довелося потрудітіся, щоб відстояті ЦІ хобі, тому что аніматори по діснєєвськой інерції намагались навчіті героїню Пектен пироги або вишивати хрестиком. Художникам Було цікавіше малювати Белль за більш активним заняття, чем перегортання сторінок, но Вулвертон Погода лишь на ті, щоб Белль читала на ходу. Відзначімо, что для сюжету зовсім НЕ Важливі знання, отрімані Белль з книг. Важліво лишь, что Захоплення дівчини інтелігентні и что смороду протіставлені простодушно Селянська Захоплення других жителей ее міста. Такоже дуже важліво, что Белль, На Відміну Від Аріель, чи не намагається найти бойфренда. Її роман з Чудовиськом складається випадково, всупереч її очікуванням, і з цього приводу у фільмі навіть є пісня.

Нарешті, звернемо увагу на історію з чарівною трояндою. У казці троянда з'являється в сюжеті, коли батько головної героїні, випадково потрапивши в замок Чудовиська, зриває прекрасна квітка в якості подарунка Белль. Це накликає на нього гнів монстра і запускає подальші сюжетні події. У Франції XVIII століття навіть дрібна крадіжка з аристократичного замку каралася смертю, і такий розвиток подій було природно для читачів тієї епохи. Діснеевци, однак, визнали, що покарання за таку незначну крадіжку негідно принца, і тому у фільмі батько Белль накликає гнів самою своєю присутністю. Чудовисько підозрює чоловіка в тому, що він приїхав в замок, щоб поглумитися над потворним принцом. Роза ж, залишившись в сюжеті і ставши чарівним предметом, перетворилася в чарівний годинник, який відраховує час до того моменту, коли трансформація принца в Чудовисько стане незворотною.

Ожила начиння поставила перед творцями стрічки чимало артистичних проблем (як «олюднити» предмети без рук, ніг і голів), але найцікавішою графічної завданням був, безперечно, дизайн Чудовиська. Коли майбутній творець «Ліло і Стіча» Кріс Сандерс отримав це завдання, він так розійшовся, що намалював стоси ілюстрацій, що поєднують риси самих різних істот, від мавп до комах. Затверджений режисерами дизайн поєднав риси бізона, ведмедя, лева, горили, оленя, вовка та дикого кабана. Цікаво, що цей дизайн був не так уже й далекий від маски, яку носив Жан Маре в «Красуні і Чудовисько» 1946 року.

Фільм Керка і Трусдейл був другий після «Рятувальників в Австралії» діснєєвськой стрічкою, створеної за допомогою системи комп'ютерної анімації CAPS, яку розробили в компанії Pixar. Тоді мова йшла лише про комп'ютерну маніпуляції намальованими від руки зображеннями і про відмову від трудомісткої роботи з прозорими листами пластика, які десятиліттями використовувалися для виробництва анімації. Проте в картині все ж був значимий фрагмент, створений за допомогою прорахованою на комп'ютерах тривимірної анімації - тобто комп'ютерної графіки в сучасному розумінні цього слова. Це була бальна сцена, і програмісти відповідали в ній за рух в кадрі стін, на тлі яких танцюють Красуня і Чудовисько. Епізод вийшов настільки вдалим і ефектним, що студія вирішила продовжити інвестувати в комп'ютерну графіку і в розробки Pixar.

«Красуня і Чудовисько» була спланована як повноцінний мюзикл, і тому її кастинг проводився в Нью-Йорку, де було куди простіше знайти добре співаючих акторів, ніж в Лос-Анджелесі. Говард Ешман особисто відбирав виконавців, яких вважав гідними своїх пісень. Керк і Трусдейл, необізнані в бродвейських постановках, багато в чому покладалися на поради і думки колеги. Як і у випадку з «Русалочкой», голос був під час кастингу куди важливіше, ніж гучне ім'я у світі кіно, і тому великі зірки в титри картини не потрапили.

На роль Белль студія спочатку готували Джоді Бенсон з «Русалочки», але, звичайно, в фільмографії Disney не повинно було бути двох принцес з однаковими голосами. Був організований масштабний кастинг, і його у 500 конкуренток виграла Пейдж О'Хара , Ключова актриса найсвіжішої на той час бродвейської постановки класичного мюзиклу «Плавучий театр». Зовнішність Белль була натхненна зовнішністю молодої Джуді Гарленд , Зірки « Чарівника країни Оз »1939 року, яка після Другої світової війни стала в рівній мірі відома як актриса і співачка. Гарленд була дворазовою номінанткой акторського "Оскара", в тому числі за мюзикл 1954 року « зірка народилася ».

Роль Чудовиська отримав Роббі Бенсон , Популярний в 1970-х актор-підліток, чия кар'єра після дорослішання склалася не дуже вдало. Творців «Красуні і Чудовиська», проте, він підкорив - тим, що в його сильному голосі чувся як мужнє звірине початок, так і аристократична м'якість принца. У конкурентів Бенсона зазвичай виходило або одне, або інше.

Метрдотеля-свічник Люмьера озвучив багаторазовий лауреат бродвейській премії «Тоні» Джеррі Орбах , Якого ми зараз знаємо по багаторічному участі в серіалі « Закон і порядок ». Дворецького Когсворта зіграв Девід Огден Стірс з серіалу « Меш », Майбутній регулярний учасник диснеївських мультпроектов. Роль кухарки місіс Поттс за наполяганням Ешмана погодилася виконати Анджела Ленсбері - актриса кіно, Бродвею і телебачення, відома нам по серіалу « Вона написала вбивство ».

Гастона озвучив оперний співак Річард Уайт , А батька Белль - номінант «Тоні» Рекс Еверхарт . Малюка Чіпа (дитини в реальному житті і чашечку в зачарованому вигляді) зіграв юний Бредлі Майкл Пірс . Спочатку у Чіпа була всього одна репліка, але голос Пірса так сподобався режисерам, що чашку почали включати в усі сцени, де це мало сенс. Нарешті, одну з закоханих в Гастона дівчат озвучила Мері Кей Бергман , Яка пізніше протягом трьох років озвучувала більшість героїнь мультсеріалу « Південний парк ». Бергман і далі працювала б над цим шоу, якби в 1999 році не наклала на себе (вона страждала від біполярного розладу психіки).

Використані в фільмі шість музичних номерів були записані в присутності оркестру і всіх виконавців. Зазвичай при створенні музичного кіно кожна партія записується окремо, і підсумкова пісня народжується в кабінці звукорежисера. Але автори фільму знали, що якщо музиканти і співаки будуть підживлюватися енергією один одного, то їх виконання буде більш потужним.

Пісня Be Our Guest ( «Будь нашим гостем») спочатку була складена для того моменту, коли батько Белль вперше потрапляє в замок, але пізніше було вирішено, що нерозумно витрачати настільки складний номер на другорядного персонажа. Тому пісня була змінена так, щоб вона підійшла для сцени, в якій слуги намагаються підбадьорити і нагодувати Белль. Анджела Ленсбері дуже боялася співати ключовий номер Beauty and the Beast, і її важко умовили на пробу записати всього один дубль. Як і припускав Ешман, він виявився бездоганним. Пісня Human Again була складена, але не включена в остаточну версію фільму. Надалі вона була використана в диснеївському мюзиклі за мотивами мультфільму і в «режисерській» версії стрічки, підготовленої в 2002 році. Музика, що на фінальних титрах поп-версія Beauty and the Beast була записана Селін Діон і чорношкірим соул-співаком Пібо Брайсон.

Як вже говорилося, Говард Ешман не дожив до прем'єри фільму. Він навіть не міг подивитися картину в її остаточної версії. Але так як студія почала попередні покази задовго до завершення стрічки і вони користувалися великим успіхом, то Ешман помер, точно знаючи, що картина стане хітом. Він, втім, в цьому ніколи не сумнівався.

«Красуня і Чудовисько» вийшла в прокат 22 листопада 1991 року. Вона коштувала 25 мільйонів доларів - в півтора рази менше, ніж «Русалочка». Однак її анімація була більш досконалою, її сюжет був більш складним і захоплюючим, а її пісні були більш розмашистими. І глядачі швидко це усвідомили. Фільм заробив в світовому прокаті колосальні 425 мільйонів доларів, і лише деякі критики посміли не назвати його видатним полотном або шедевром.

Кілька місяців по тому «Красуня і Чудовисько» став першим в історії мультфільмом, номінованим на «Оскар» в категорії «кращий фільм». Зрозуміло, ця престижна нагорода стрічці не дісталася ( « Мовчання ягнят »Було не оминути), але це все одно була приголомшлива почесть. Менкен отримав «Оскар» як композитор і розділив з Ешманом «Оскар» за кращу пісню Beauty and the Beast. При цьому з п'яти номінованих в той рік пісень три були взяті з саундтрека «Красуні і Чудовиська».

З тих пір пройшло більше двадцяти років, але диснеївська стрічка 1991 року і зараз вважається одним з вищих досягнень американської анімації і кращої екранної версією «Красуні і Чудовиська». «Русалочка» - видатний мультфільм, але в ньому все ж відчувається дещиця невідшліфованих «проби пера». У «Красуні і Чудовисько» ж діснеевци вийшли на рівень, про який раніше лише мріяли. Шкода тільки, що стрічка стала останнім повноцінним творінням Говарда Ешмана. Хтозна, які б ще блискучі діснеївські мюзикли він зміг написати, якби дожив до наших днів ... На щастя, доля жанру на цьому не завершилася. Альо Це вже Інша історія.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер