На фестивалі японської культури Hinode Power Japan виступила Jenya - єдина в Японії професійна російська сейю (акторка озвучування). «Афіша Daily» дізналася у неї, в чому полягає робота Jenya і як їй вдалося знайти роботу в новій країні.

- Що таке сейю, в чому полягає їхня робота?

- Термін «сейю» в перекладі буквально означає «голосовий актор». У Росії є відомі актори озвучування, чиї голоси відомі всім, але в обличчя їх не знають. А в Японії в останні років тридцять з'явився інший тренд: мало того що дівчина або молода людина озвучує кіно і аніме, вона ще й веде публічне життя, виступає на концертах, дає інтерв'ю, випускає фотобукі. Ще можна виділити сейю, які спеціалізуються на аніме, - вони рідко озвучують фільми або закадровий текст для телепрограм. Але є і люди, які займаються всім.

- А як ви потрапили в цю професію - і в Японію?

- Років в шістнадцять я подивилася «Сейлор Мун», полюбила японську мову, вирішила його вивчити. А вчилася я на факультеті інформаційних систем і економіки, тобто у мене був доступ до інтернету, що в той час було рідкістю, і я вміла робити веб-сайти. Це зараз є соцмережі, блоги, YouTube. А тоді не було нічого; я зробила сайт, де викладала пісні, які переспівувала на японському. Робила це для себе і для друзів - в тому числі для друзів за кордоном існувала англійська версія сайту. Одного разу її знайшов японець і виклав посилання на 2chan (анонімний іміджборд. - Прим. Ред.). Якась російська дівчина співає на японському! Японці дуже здивувалися, негайно обвалили ліміти трафіку, мені навіть довелося закрити доступ до всіх пісень. Я буквально прокинулася знаменитою.

У підсумку нас з татом на тиждень запросили до Японії, щоб зняти документальний фільм про отаку (людина, яка чимось захоплюється; за межами Японії так називають шанувальників аніме і манги. - Прим. Ред.) З Сибіру. Ми гуляли по Акихабара, ходили на студію дивитися, як озвучують аніме. Мені був двадцять один рік, для мене це було щось неймовірне. Повернулася в Росію, а Японія мені сниться. Я пішла посилено вивчати японську, вчитися вокалу і, закінчивши університет, відбула до Японії, вирішивши: краще спробувати і пошкодувати, ніж не спробувати взагалі.

У 2005 році я переїхала до Японії. Не можна сказати, що мене відразу скрізь запросили, але якщо ти хочеш відмінно говорити по-японськи, потрібно все-таки жити в Японії. В мою першу поїздку я встигла обзавестися деякими зв'язками і першу роботу отримала завдяки цим самим зв'язків - наприклад, тоді мене запросили консультувати творців «Чорної лагуни». Потім знайшла агентство, яке було раде мене прийняти: людей, які виросли за кордоном і які приїхали до Японії займатися озвученням, просто не було, та й зараз не дуже багато, тому що це дуже складно. Якщо за тринадцять років у мене не з'явилося жодної суперниці з російських, то це про щось говорить.

виступ Jenya

- Який зі своїх робіт ви особливо пишаєтеся?

- Найвідоміша - роль Клари в «Девушках і танках» , Яка була написана спеціально для мене: ця героїня говорить і по-японськи, і по-російськи. Є аніме «Містичний джокер», де я говорю тільки по-японськи, - воно не дуже відомо в Росії, тому що це дитяче шоу.

На головному державному каналі Японії NHK багато освітніх програм, і я веду там уроки російської мови. Раніше ця програма знімалася з живими акторами, а в нових випусках програми є тільки ведуча з Москви, а все решта - анімешні персонажі. У мене там є персонаж, якого так і звуть - Jenya, але крім цього я читаю весь закадровий текст. Це дуже складно, текст повинен бути на гарному правильному японському, дуже багато часу йде на те, щоб вивчити текст з усіма інтонаціями. Іноді знайомі кажуть: ми подивилися програму, тебе там так мало - лише один персонаж. Вони не розуміють, що весь закадровий текст теж читає блондинка з Сибіру, ​​- японці часто говорять, що у них не стикуються в голові мій голос і моя зовнішність. Приємно, коли мене впізнають по голосу, але і коли не впізнають, теж приємно: виходить, все зроблено правильно.

Ще у мене багато роботи, пов'язаної з консультаціями з російської мови, реалій. В аніме і голлівудському кіно є фрази російською, які потрібно озвучити голосом того ж японського актора. Тоді мене запрошують на консультації: перекладаю фразу російською, пояснюю, як вимовляти, іноді сама озвучую. На початку мого шляху мені не давали ролі, а звали як викладача, називали сенсеєм.

Я не стала заглиблюватися в щось одне, а займаюся всім, що мені під силу. І це моя сильна сторона: я роблю те, що не можуть займатися японці або російські, я можу грати, можу пояснити, як звучить фраза в устах цього персонажа. Мені здається, за це мене цінують японці. А вони вважають, що якщо людина для тебе щось зробив, то треба обов'язково цей борг повернути. Тому я намагаюся робити все, щоб в аніме і фільмах був хороший російську мову.

- Чим відрізняється життя в Японії від життя в Росії?

- Є люди, які приїжджають до Японії, живуть якийсь час, але повертаються на батьківщину. Комусь не подобається уклад життя. Мені подобається практично все. Може бути, щось зміниться в міру того, як зростає моя дитина, але в принципі мені дуже зручно. Тут тепло взимку, особливо після Новосибірська. Весь одяг мені за розміром. Кажуть, що японці замкнуті: вони посміхаються і кажуть тобі одне, а мають на увазі інше. Але тут просто потрібен досвід спілкування. Кому-то це неприємно, а мені цікаво: це просто інше суспільство, в якому є інші правила. Я знайшла для себе місце, де мені добре.

- А як це - приїжджати в Росію на правах представника іншої країни?

- Я взагалі вперше була в Росії на фестивалі такого розмаху. Звичайно, переживала, що приїду, а люди скажуть: «Дайте нам справжніх японців, вона ж російська, це нецікаво». Але люди зібралися, слухали музику, підходили за автографами, ділилися враженнями. Є люди, які знають мене з часів, коли я була такою ж отаку, вела свій сайтик. Я завжди хотіла приїхати в Росію і виступити на такому фестивалі, щоб показати: якщо ви чогось хочете, ви можете цього добитися незалежно від вашої національності. Мене запитують: як стати в Японії сейю? Я відповідаю: треба дуже хотіти.