1. телебачення

Хто ж зараз не знає знамениту Джулію Чайлд? Але мені захотілося в черговий раз віддати данину поваги цій незвичайній жінці на сторінках нашого співтовариства. У мене немає мети максимально докладно описати її біографію, вона вже викладена на Вікіпедії, а ось якимись цікавими фактами хотілося б поділитися. Вибачте, тексту вийшло все одно багато.

Джулія Керолін Макуільямс народилася 15 серпня 1912 року в Пасадені, Каліфорнія. Вона закінчила коледж Сміта (Smith College) в 1934 році зі ступенем бакалавра гуманітарних наук з історії з розпливчастими прагненнями стати письменником, але не могла знайти потрібної спрямованості. Вона зізнавалася у своєму щоденнику: «На жаль, я звичайна людина ... з талантами, якими я не користуюся»

Зацікавленість Джулії Чайлд кулінарією почалася у віці 36 років, коли в 1948 році її чоловік був відправлений в Париж. У порту Парижа вони пересіли в автомобіль і попрямували в місто. Їх перша зупинка була в Руані, в ресторані «Корона». Пол Чайлд замовив для Джулії найпростіше блюдо «sole meuniere» - морський язик Маньєра, обваляти в яйці і в борошні і засмажений на вершковому маслі. Джулія їла морський язик раніше, але цей навіть віддалено не нагадував шедевр, поданий їй в «Короні». Секрет, як і в усій французькій кухні, був в деталях: найсвіжіша риба, найсвіжіше яйце, найтонший шар борошна і ароматні приправи. Вона була здивована і жартувала потім: «Це було свято мого хрещення». Після чого загорілася пристрасним цікавістю.

Джулія вирішила, що хоче дізнатися всі тонкощі французької кухні і, після вивчення французької мови в школі Berlitz, надійшла в знамениту школу Le Cordon Bleu, де була єдиною жінкою на курсах шеф-кухарів.

Джулія з чоловіком Полом

У 1951 році Джулія, разом з француженкою Сімоною Бек і напів-американкою, напів-француженкою Луізетта Бертолле, відкрила кулінарну школу для американок в Парижі - «Школа трьох гурманів» (L'Ecole des Trois Gourmandes). Справа пішла настільки добре, що навело Джулію на думку узагальнити цей досвід в книзі. Після десяти років народилася книга, яка зробила революцію в американській кулінарії: «Освоюючи мистецтво французької кухні» (Mastering the Art of French Cooking).

Це була сенсація! 734-х сторінкова "Освоюючи мистецтво французької кухні" з великими ілюстраціями, і деталізованими точними інструкціями (іноді надточними: запис про яйця круто розписана на 4 сторінки і включає 6 рисунків) стала бестселером.

У 1962 році, Джулію запросили виступити на бостонському телебаченні в інтелектуальній передачі «Що ми читаємо», де хотіли обговорити її книгу. Але Джулія боялася, що їй нема про що буде говорити ті півгодини, які їй відвели. Тому вона привезла з собою на студію електроплитку, сковороди та інші причандали, і дві дюжини яєць. І там, на очах у здивованої публіки, продемонструвала приготування класичного французького омлету. Це займає всього дві хвилини, але вимагає спритності рук, тому що півтори хвилини з двох треба певним чином струшувати сковорідку - так, щоб омлет спочатку відлетів до краю, а потім згорнувся рулончиком. І Джулія кілька разів показала публіці цей фокус. На студії були трохи збентежені, але їм прийшло стільки листів від глядачів, скільки їх інтелектуальна програма ніколи не отримувала. На студії зрозуміли, що у них в руках ШОУ, і спланували перші 13 виступів Джулії. В результаті телевізійне шоу "The French Chef" завоювало Еммі в категорії освітні програми.

У 1968 році була видана книга «The French Chef Cookbook», рецепти якої грунтувалися на телевізійному шоу «The French Chef». Додаткові телевізійні шоу, такі як "Julia Child and Company" (1978-1979), "Julia Child and More Company" (1980) і "Dinner at Julia 's" (1983) супроводжувалися прихильно прийнятими кулінарними книгами. У 1970-х роках і 1980-х роках Джулія веде постійні рубрики в журналах McCalls і Parade, а також постійно виступає в програмі "Good Morning America" ​​на ABC. Крім того вона була одним із спонсорів і засновником американського інституту Вина і Їжі «T he American Institute of Wine and Food».

Друге видання «Mastering the Art of French Cooking" 1970 роки, розширилося деякими темами, які автори планували опублікувати ще в першому томі, зокрема те, що стосується випічки. Джулія Чайлд в співавторстві тільки з Сімоною Бек (з Луізетта Бертолле відносини зіпсувалися) стали вчитися під керівництвом професора Раймонда Калвеля, дивного французького пекаря, описавши борошняні вироби в другому томі більш докладно. Ілюстрації Сидоні Корін в другому виданні були оформлені по роботах Пола Чайлда. Разом, ці два томи вважаються однією з найбільш впливових робіт в історії американської кулінарії, і Джулії Чайлд, зокрема, надають майже всесвітнє повагу в області приготування їжі.

Її останнім шоу називалося «Готуємо з шеф-кухарями», Джулія вела його разом зі своїм частим співведучим і співавтором французьким шеф-кухарем Жаком пепіно. Їх книга «Джулія і Жак готують вдома» (1999 рік) кілька місяців трималася в списку бестселерів, а пізніше по ній зняли цикл передач.

У 2002 році, до дев'яносторіччя великого кухаря, Американський Національний музей природної історії у Вашингтоні помістив у своїй постійній експозиції кухню Джулії Чайлд, яку для цього демонтували в одному з її будинків, а потім знову зібрали в музейному залі.

Цікаві факти
Зростання Джулії Чайлд 1,88 м.
Джулія Чайлд не володіла вродженим талантом кулінара. Вродженої у неї була лише чутливість до смаків, запахів і до естетики їжі. І це багато в чому визначило її перше відчуття Франції. «Там все пахло, - писала вона в спогадах. - У вікно машини залітав запах сіна, зелені, гною, парного молока, яблук, диму ». У м'ясних крамницях пахло парним м'ясом і лежали кури з головами і ногами, а не нарізані на невпізнанні частини. Гори пахучих трав складалися в складні букети «гарні» - свій для кожного блюда. Щоб засвоїти все це, потрібен був учитель. Для Джулії ним став шеф Буньяр, старий з моржевими вусами, який вів англомовні класи в паризькій школі «Ле Кордон Бле». Ця була найкраща паризька школа професійних шефів. Дуже дорога. На зарплату Пола Чайлда її було не осилити, але Джулії і кільком колишнім військовим кухарям навчання оплатила держава - по щойно прийнятого закону "GIBill".

Старий Буньяр був зіркою школи. Один його урок особливо запам'ятався Джулії. Проходили абсолютний дрібниця - яєчню базіку. «YOф Бруй, мадам Шілд, - сказав Буньяр (якому не давалася прізвище Джулії). - Прошу до плити ». Джулія розігріла масло на сковороді і збила яйця до білої піни. Тільки вона приготувалася вилити їх в сковорідку, як Буньяр в жаху закричав «No, мадам! Це абсолютно невірно! ». Буньяр почав все спочатку. Сковороду поставив на слабкий вогонь і змастив маслом. Яйця не збив, а лише розворушив, вилив в сковорідку і став пильно на них дивитися. Нічого не відбувалося. Минуло три хвилини. Потім яйця почали густіти в крем. Буньяр став заважати їх виделкою, то знімаючи сковороду з вогню, то знову ставлячи і примовляючи: «Рихлість, мадам! Їм потрібна рихлість! А ось тепер - вершки або масло ». І він вивернув «YOф Бруйі» на тарілку з переможним зойком: «вуаля!»
Під час таких уроків Джулія Чайлд зрозуміла, як треба вчити готувати: треба розкласти складний процес на прості етапи, на деталі, не забувши жодної. І тоді, як за помахом чарівної палички, у вас починає виходити щось казкове блюдо, яке, як здавалося, міг створити тільки артист.
Випускний іспит Джулія здала з другого разу: в перший раз вона забула два рецепта, які треба було знати напам'ять. З досади вона пішла на шкільну кухню, зготувала ці два блюда і ... з'їла їх.

Лора Джейкобс: Величезна рукопис - 800 сторінок - лягла одного разу на мій стіл у видавництві «Кнопф». У цій куховарської книги вже була історія. Видавець Міффін хотів її видати і навіть виплатив аванс авторам: Джулії і двом її товаришок по навчанню з «Кордон Бле», але, побачивши рукопис цілком, сказав Джулії: «Місіс Чайлд, ніхто не хоче знати так багато про французьку кухню». А мені якраз дуже хотілося. Мене вразила в книзі детальність інструкцій. Рецепт знаменитого «биф Бургиньон» (м'яса по-бургундські) займав 10 сторінок (!) Але ти дізнавався: який потрібен сорт м'яса; чому потрібно після миття висушити м'ясо; чому на одній сковороді не можна смажити багато шматків одночасно (щоб вони не почали варитися); чому не класти відразу все масло (воно буде горіти) ... Словом, рецепти в книзі годилися для будь-якого новачка.

Джулія мудро перевела французькі рецепти в американську реальність. Наприклад, готуючи рецепт випічки французького багета, вона виписала борошно і дріжджі з Америки, щоб добитися ідеального результату з американськими продуктами. Вона і її співавтори назвали книгу "Mastering the Art of French Cooking" - "Освоюючи мистецтво французької кухні». Побачивши це назва, власник видавництва, Альфред Кнопф, сказав: «Якщо книгу з такою назвою хтось купить, я з'їм свого капелюха». У своїх спогадах Джонс пише: «хотілося б мені знати, скільки капелюхів довелося з'їсти містеру Кнопфа».

Головною властивістю Джулії Чайлд була її абсолютна природність. Під час демонстрації на телестудії вона могла задуматися, могла що-небудь бурмотіти, могла жартувати ... Наприклад, дивлячись на виварений і вийнятий з бульйону марлевий мішечок з «гарні», вона задумливо сказала: «Схоже на дохлу мишу» ... Одного разу вона довго втирала масло в шкіру курчати, і зі студії запитали: «А навіщо ви масажуєте курчати?» і Джулія сказала: «Я думаю, йому це приємно». Іншим разом, у своїй телевізійній програмі «Французький шеф», вона спалила шматок м'яса і сказала в камеру: «Якщо це трапиться з вами, не признавайтесь. Викиньте на смітник і зробіть новий. Ніхто ж вас не бачить ». У цей момент її передачу дивилися 7 мільйонів чоловік.

Julia Child with mallet

Вона пояснювала таємницю випічки багета так: «Відкрийте духовку, жбурну туди кубик льоду і відразу закрийте дверцята!». Ну, і, звичайно, пар від льоду робив скоринку хліба твердої. І вона показувала цю корочку і говорила: «Вуаля!»

Коли людина знаходить улюблену справу в 40 років, це збуджує в ньому пристрасть. Але ж тільки пристрастю і можна заразити інших. У Джулії пристрасть доходила до смішного: один час вона була одержима ідеальним приготуванням яєць круто. Вона не бажала, щоб по периметру жовтка виходила зеленувата смужка. Вона домагалася ідеального поєднання білого білка і сонячно-жовтого жовтка.

У 2002 році Джулія стала натхненням для створення популярного блогу "The Julie / Julia Project" Джулі Пауелл, заснованому на книзі "Mastering the Art of French Cooking". Мета полягала в приготуванні 524 рецептів за 365 днів в одній маленькій кухні. На основі цього блогу Джулі Пауелл згодом написала книгу "My Year of Cooking Dangerously", по якій потім був знятий фільм Джулі і Джулія (Julie & Julia).
Джулія Чайлд не вразив блогом Джулі. Сказавши, що рішення приготувати все рецепти з книги за рік це просто витівка. Редактор Чайлд, Джудіт Джонс, сказала в інтерв'ю: «Ні я, ні Джулія не розкидатися словами з 4 букв під час приготування їжі. Вона не хотіла підписуватися під цим. Те, що з'явилося в блозі, хтось явно займався цим жартома. Джулія б ніколи не стала описувати кінцевий результат, наскільки це було смачно і чому вона навчилася. Джулія не любила то, що називала «тонким жіночою білизною». Вона не терпіла дурнів, якщо ви розумієте про що, я говорю.

Одного разу, коли Джулії було вже за дев'яносто, її запитали про самопочуття (вона завжди зневажала дієти і обожнювала масло). Вона відповіла, що у неї є свій особистий план харчування. Вона планувала є все, але в малих дозах, ніяких добавок або їжі на ходу, зате «розумну кількість гарного вина»

телебачення

• The French Chef (1963-1973)
• Julia Child & Company (1978-1979)
• Julia Child & More Company (1980-1982)
• Dinner at Julia's (1983-1985)
• The Way To Cook (1989)
• A Birthday Party for Julia Child: Compliments to the Chef (1992)
• Cooking with Master Chefs: Hosted by Julia Child (1993-1994)
• Cooking In Concert: Julia Child & Jacques Pepin (1993)
• In Julia's Kitchen with Master Chefs (1994-1996)
• Baking with Julia (1996-1998)
• Julia & Jacques Cooking at Home (1999-2000)
• Julia Child's Kitchen Wisdom, (2000)

DVD

• Julia Child's Kitchen Wisdom (2000)
• Julia and Jacques: Cooking at Home (2003)
• Julia Child: America's Favorite Chef (2004)
• The French Chef: Volume One (2005)
• The French Chef: Volume Two (2005)
• Julia Child! The French Chef (2006)
• The Way To Cook (2009)
• Baking With Julia (2009)

книги

• Mastering the Art of French Cooking, Volume One (1961), сСімонойБекіЛуізеттойБертолль
• Mastering the Art of French Cooking, Volume Two (1970), сСімонойБек
• The French Chef Cookbook (1968)
• From Julia Child's Kitchen (1975)
• Julia Child & Company (1978)
• Julia Child & More Company (1979)
• The Way To Cook (1989)
• Julia Child's Menu Cookbook (1991)
• Cooking With Master Chefs (1993)
• In Julia's Kitchen with Master Chefs
• Baking with Julia (1996)
• Julia's Delicious Little Dinners (1998)
• Julia's Menus For Special Occasions (1998)
• Julia's Breakfasts, Lunches & Suppers (1999)
• Julia's Casual Dinners (1999)
• Julia and Jacques Cooking at Home (1999), сЖакомПепіном
• Julia's Kitchen Wisdom (2000)
• My Life in France (2006)
• American Food Writing: An Anthology with Classic Recipes (2007)
• Appetite for Life: The Biography of Julia Child (1997)
• Gifts of Age: 32 Remarkable Women (1985)

Завантажити книгу "Mastering the Art of French Cooking - Джулія Чайлд [1964 PDF, ENG]", а також деякі випуски кулінарного шоу можна тут: http://rutracker.org/forum/tracker.php (На вимогу Julia Child)

використовувані матеріали

радіопрограми / Час і світ .
Епоха смачної їжі, або Десята муза Джулії Чайлд http://www.svobodanews.ru/content/transcript/1799546.html

http://ru.wikipedia.org/wiki/Джулия_Чайлд

http://en.wikipedia.org/wiki/Julia_Child

http://www.daykeeperjournal.com/2010/08/julia-child/

http://www.answers.com/topic/julia-child