На честь виходу на ivi вестерна « чудова сімка »Титр вирішив зібрати найбільш вдалі рімейки, які доводять, що нові версії улюблених картин запросто можуть перевершити оригінали. І що «ремейк» не завжди однаково «зло». чудова сімка

картина Акіри Куросави « сім самураїв »Потрясла світ більше 60 років тому: історія кількох воїнів-бродяг, з різних причин втратили місця служби, і бідного села, чиї жителі хотіли позбутися поборів бандитів, лягла на грунт Дикого Заходу ідеально. Першим ремейком японської стрічки була «Чудова сімка» 1960 а 56 років по тому ми побачили ремейк ремейка. Оповідання перенесено практично без змін: замість бамбукових гаїв і кволих хатин - пустельні простори і ветхий містечко на відшибі світу, замість мечів і копій - револьвери. Можна сказати, від фільму Куросави вже нічого не залишилося. Однак, блискучий сюжет японського маестро в версії Антуана Фукуа знайшов небачені грані.

Обличчя зі шрамом

перше « Обличчя зі шрамом »Вийшло в 1932 році на хвилі популярності гангстера Аль Капоне: він був зіркою світської хроніки, хоча сотні людей мріяли засадити його до кінця життя. Що примітно, Ховард Хоукс заперечував схожість, зізнаючись, що знімав історію про якийсь збірний образ. Але Капоне цей фільм лестив неймовірно. Для 1932 року жорстокості і звірства, що творилися на екрані, було стільки, що дітям категорично забороняли його дивитися. Але в 1982 році, коли за ремейк узявся Брайан Де Пальма , Це насильство здавалося «ляльковим». Нові часи вимагали жорсткого героя, так що в версії Де Пальма купа трупів, ненормативна лексика, секс, наркотики і бузувірства. Для свого часу «Обличчя зі шрамом» було бомбою, фільму навіть хотіли дати рейтинг Х, який міг поховати його долю в прокаті.

казино Рояль

Якщо і є два фільми з однією назвою, але різні в усьому іншому, це «Казино Роялі»! По-перше, фільм 2005 року ніби як ремейк, тому що також знятий за мотивами новели Іена Флемінга про Джеймса Бонда. Але «Казино» 1967 року в бондіану не входить. Тому що це якийсь дурдом. Бонда грає Пітер Селлерс , А в епізодах блищать вершки кінематографа 60-х: Орсон Уеллс , Вуді Аллен , Урсула Андресс і Жан-Поль Бельмондо . Тим часом, на екрані відбуваються страшні неподобства: кидання тортами, мавпи, оголені моделі та інші гулянки в дусі Остіна Пауерса . Нова ж версія «Казино» перезапустила бондіану і стала однією з найприбутковіших картин про агента 007 на той момент.

Поки не зіграв у ящик

А так і не скажеш, що основою для цієї трохи дурковатой комедії про дідка, які вирішили спробувати перед смертю те, чого не встигли раніше, стала меланхолійна і пронизлива німецька трагікомедія « Достукатися до небес ». Помінявши головним героям вік, автори ремейка прибрали з кадру світлий смуток, осідає в кожному кадрі оригіналу. Зате з'явилися кумедні герої Фрімана і Ніколсона , Ризиковані експерименти і сміховинні старечі склоки.

Місто ангелів

шанувальники Віма Вендерса і « Неба над Берліном »Ненавидять американську версію за попсу, ваніль і соплі з сиропом. Арт-проект про кохання ангела до акробатки, пронизаний тугою про стіні, розрізати Берлін на частини, у американців став платформою для мелодрами з заскоком в релігійну тематику. Можна сказати, ремейк вивернув картину німецького режисера навиворіт, його філософські роздуми про Батьківщину перевів у площину любові і гріха, а втрату жінки звів в епіцентр драми. В результаті глядач побачив два абсолютно різні фільми, і кожен по-своєму гарний.

Правдива брехня

Тут історія наступна: французька комедія «Тотальне стеження», сюжет якої взяв для «Правдивої брехні» Джеймс Кемерон - майже така ж. Але в ній немає ні Арнольда Шварценеггера , ні Джеймі Лі Кертіс ! Плюс у французькій комедії зроблений акцент на місцевий колорит, а він не всім до смаку. У Кемерона ж в обоймі еротика і атомні бомби, військова техніка та безодня гумору. Міжнародного, що не французького. Власне, на перегляді оригіналу можна заснути, а «Правдива брехня» бадьорить і 20 років після виходу.

12 мавп

Ще одна метаморфоза: Террі Гілліам , Уражений минималистичной короткометражкою Кріса Маркера «Злітна смуга», створив багаторівневий світ, повний шизофренії, жорстокості, відчуження і печалі. Заплутавши лінію часу, Гілліам кинув героя Брюса Вілліса в нескінченне повторення, в неможливість змінити долю. І сумна пісня про самотність стала арією жертви, принесеної добровільно за щастя людей. Гілліам, на відміну від Маркера, в людство ще вірить.

Небо. Літак. Дівчина. Джерело: pinterest.com

тоді була Дороніна , Зараз - Литвинова . Деякі сцени і слова картини « Ще раз про любов "1968 року перенесено з точністю. Змінилися інтонації. Але Литвинова ще до цієї картини взяла на озброєння деякі манірності і прийоми Тетяни Василівни, її придихання. Паузи. І все ж, Рената і Тетяна Василівна - жінки з різних планет. Фільм «Ще раз про любов» в кінці 60-х справив фурор, всі дівчата хотіли бути такою, як стюардеса Наташа. Коли героїня вимовляє «Я тебе люблю» на тисячі ладів, це те саме що магії. А у версії з Ренатою глядачеві холодно, мертво і сіро. Хоча кольору і відтінків в кадрах - більше.

Привид будинку на пагорбі

Ще один чорно-білий фільм, що знайшов через роки колір. Ремейк «лігва Диявола», поставлений Яном де Бонт , М'яко кажучи не вдався. Подивившись оригінал, можна зрозуміти - чому. Додавши розкоші, спецефектів і загадковості, автори знайшли кілька вдалих ракурсів і тонкощів, але в цілому ремейк програє. якщо Роберт Уайз і не показує нічого (на відміну від Де Бонт, чиї статуетки дітей і кам'яні грифи виглядають ваговито і помпезно), він нагнітає такий остраху в кадр, що стає холодно. І фінал у Уайз не в приклад безумніше. А ми таке любимо.

Останній будинок зліва Lobster Enterprises

Ще один спритно замаскувався ремейк, ужастик Уеса Крейвена вийшов «з ребра» сумної саги Інгмара Бергмана . Якщо оригінальна картина «Дівоче джерело» розповідала про гріх, прощення і людський заздрості, то Крейвен щедро «полив» своє творіння кров'ю, та так, що в Німеччині «Останній будинок зліва» продавався з-під поли як «снафф». Відмінності на цьому не закінчуються: для Уеса це був дебют, знятий «за копійки», зі своїми акторами, в дусі Едварда Д. Вуда-молодшого . Бергман же знімав в розквіті сил і на піку світової слави, так що «Дівоче джерело» всіма визнаний як одна з його найкращих робіт.

Знайшли помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.