1. Зустріч з «Розою Версаля» і занурення в світ манги - З чого все починалося? Звідки взялося бажання...
2. Міждисциплінарний критичний підхід до манги
3. Міцні узи - це більше, ніж економічна вигода

Зустріч з «Розою Версаля» і занурення в світ манги

- З чого все починалося? Звідки взялося бажання досліджувати мангу?

- Я завжди цікавилася літературою і кінематографом. Студенткою переглянула все, що змогла знайти в кіноархіві з фільмів Куросави Акіри, Мідзогуті Кендзі і ще декількох японських режисерів. Те, як були зроблені ці фільми, - композиція та монтаж - вразило мене. У той час у Східній Німеччині нових зарубіжних фільмів не показували, так що найсвіжіше, що мені вдалося тоді подивитися - «Голий острів» Синдо Кането, фільм початку 1960-х. Фільми Осіми Нагіси до нас теж не потрапляли, а мова йде про 1980-х роках. Я дуже хотіла дізнатися якомога більше про сучасну Японію, зрозуміти, як і чим живуть мої японські однолітки. І тут я десь почула про японських коміксах манга і про те, як вони популярні в Японії.
Приблизно тоді ж один знайомий японський германіст, який приїхав на час до Німеччини, дав мені почитати два коміксу: «Адольф (* 1) »І« Роза Версаля (* 2) ». Це було щось неймовірне. Обидві історії написані не на найпростіші теми, але при цьому в них раз у раз трапляються дуже дивні жарти, так що більшу частину часу абсолютно неможливо зрозуміти, чи хотів автор насмішити читача або, навпаки, налаштувати його на серйозний лад. Наприклад, в «Розі Версаля» героїня-красуня на ім'я Оскар кожен раз, коли дивується, перетворюється в потвору, а потім краса знову повертається до неї, немов натякаючи на «плинність», мінливість людської ідентичності. Ось ця ось невизначеність і підкорила мене.

У той час про мангу англійською була написана тільки одна книга, «Манга! Манга! Світ японських коміксів »Фредеріка Шодта, опублікована в 1983 році. Та й свою докторську дисертацію про манзі я закінчила писати в 1990 році, як раз в рік об'єднання Німеччини - не найвдаліший час для вчених зі Східної Німеччини. Так що я була рада, коли змогла в 1991 році отримати місце викладача німецької мови в університеті Ріцумейкан і виїхати до Японії. Поступово я залишила викладання мови і стала працювати за своєю спеціальністю, в таких областях, як естетика, соціологія мистецтва і вивчення манги.

- Молодь на Заході і в Азії в наші дні все більше захоплюється мангою. Манга долає культурні кордони і бар'єри. Як ви думаєте, чому це відбувається? У чому секрет популярності коміксів?

- Читання - це заняття індивідуальне, але з читанням манги ситуація дещо інша, воно дозволяє налагодити контакт з величезною кількістю людей, які теж цікавляться коміксами. Читачам коміксів надана повна свобода інтерпретації, і не останню роль в цьому процесі відіграють такі речі, як розбивка сторінки на секції, розмір і форма «міхура» для прямої мови, характер опису персонажів. Останнім часом завдяки Інтернету читачам легше ділитися своєю думкою з іншими ентузіастами. Не випадково манга стала культурним феноменом всесвітнього масштабу.

Герої японської манги, що розвивалася під впливом зарубіжних коміксів, анітрохи не схожі на японців. Думаю, саме ця «етнічна неоднозначність» персонажів полегшує людям з різних країн світу сприйняття манги. Також фірмова особливість японського коміксу - це високий ступінь умовності, наявність образотворчого коду, тому багато дітей займаються перемальовуванням улюбленого коміксу і намагаються намалювати свій власний. Майже одночасно з поширенням манги в різних країнах світу почали з'являтися книги про те, як мангу малювати. Виходить, комікс - це не тільки читання, а й спосіб виразити себе. Одним з найбільш важливих факторів, що забезпечили манзі популярність, я вважаю її доступність для со-участі.

Дослідження манги: боротьба з упередженим ставленням

- Що ви можете сказати про наукових дослідженнях манги?

- Коли я приїхала в Японію, багато вчених вважали мангу невідповідним об'єктом для серйозного академічного дослідження. Під час наукових конференцій на фахівців з манзі дивилися зверху вниз. Коли мою дисертацію опублікували на японській мові, вона не отримала майже ніякого відгуку. Але зараз ситуація змінилася. Тепер дослідження манги не зважають науковою роботою другого сорту, і пройшли ті часи, коли було престижніше вивчати епоху Едо.

Основне питання тепер не «що?», А «як?». Як вивчати мангу? Соціологи розглядають комікси або як первинне джерело інформації, або як свого роду дзеркало, в якому відображаються суспільні підвалини. Манга - це, як правило, художній вимисел, покликаний розважити читача, тому я вважаю, що потрібно дуже обережно робити висновки щодо соціальної критики і інших соціальних послань, які полягають в ній. Дослідники повинні розуміти, яку роль у всьому цьому відіграють видавничі компанії. Крім того, потрібно весь час тримати в голові той факт, що читачі манги часто звертають увагу зовсім не на ті нюанси, на які дивляться вчені дослідники.

Мені здається, що сьогодні в галузі гуманітарних наук з'явилося і міцніє якесь упередження проти дослідників, що займаються мангою. Почасти це пов'язано з тим, що манга активно експлуатується в програмі «Cool Japan», яка проводиться міністерством економіки, торгівлі і промисловості в рамках політики створення національного бренду. Тому деякі звинувачують дослідників манги в тому, що вони вибрали тему в розрахунку на гранти і дотації. Наприклад, критично налаштовані по відношенню до сучасного японському суспільству вчені, які займаються такими проблемами, як відповідальність Японії за військові злочини і переписування японських підручників з історії, вважають, що досліджувати мангу - безвідповідально і легковажно. Що це - спроба вислужитися. З тих пір, як манга стала предметом наукового вивчення, в середовищі вчених з'явилося таке проблемне, на мій погляд, ставлення. Але насправді держава не надає майже ніякої підтримки і не прагне виділяти кошти на мангу. Так, у сфері вищої освіти з'являється все більше вузів та інститутів, що приділяють наукове увагу манзі, але всі ці організації - приватні. І навіть державного музею, присвяченого манзі, поки що немає.

(* 1) ^ Адольф - манга Тезука Осаму, 1983-85

(* 2) ^ Роза Версаля - манга Ікеда Ріёко, 1972-73

Міждисциплінарний критичний підхід до манги

- У цій новій галузі науки ви піонер і у вас немає попередників. Який підхід ви застосовуєте у своїй роботі?

- Так зване «манговеденіе» влаштовано не так просто, як може здатися. Манга - це багатожанровий феномен, що вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу. У дослідженні ми повинні застосовувати методи, властиві найрізноманітніших дисциплін: психології, економіці, історії, юриспруденції. Дуже важливо писати роботи про конкретні манго, але одного цього не достатньо. Необхідно досліджувати такі аспекти, як образотворчі засоби і жанри, взаємодія з читацькою аудиторією. Запозичуючи вже існуючі методи у інших дисциплін, методом проб і помилок необхідно створити спеціальну теоретичну базу, яка підходить саме для вивчення манги.

Більшість дослідників манги в університетах і вузах зосереджуються на таких моментах, як професійне становлення автора або творчий процес роботи над книгою. Але мені набагато більш цікаве питання сприйняття коміксів: як саме читають мангу? Через добре розробленої системи графічних кодів і високого ступеня умовності, про яку я вже говорила, читач може бути цілком поглинений читанням, не усвідомлюючи до кінця, які саме техніки впливу використані автором. Він не «прочитує» мангу на рівні, наприклад, розташування фреймів на сторінці і т. Д. Але якщо знати і розуміти всі ці речі і пускати в хід уяву, то можна отримувати від манги ще більше задоволення!

Втім, незалежно від обраного дослідником підходу, треба, перш за все, почати з того, що визначитися: що саме вас цікавить в манзі? Наскільки серйозні ваші з нею стосунки? Найкраще - працювати з якомога більшою кількістю матеріалу, щоб познайомитися з уже існуючими методами малювання. Якщо людина хоче, він може запропонувати свій власний аналіз і інтерпретацію, таким чином роблячи посильний внесок в новий суспільний дискурс про манзі.

На базі Міжнародного центру дослідження манги, де я працюю заступником директора, починаючи з 7 жовтня проводиться щорічна конференція про манзі. Мета конференції - посилити академічний і інтелектуальний обмін в нашій області. Наприклад, ми повинні обговорювати доречність того чи іншого дослідницького підходу до манги, як до комплексу нових виразних засобів. Мені б хотілося, щоб представники самих різних дисциплін співпрацювали один з одним: фахівці з образотворчого мистецтва, дослідники поп-культури, медіології. Але поки що виконати це моє бажання ніяк не вдається. Якщо саме манга стоїть на чолі кута і розглядається як об'єкт дослідження, то досить складно залучити стільки ж дослідників, як, наприклад, коли манга використовується лише як другорядний джерела, що проливають світло на такі теми як «гендер» або «Японія».

Іноді дуже важко витягти людину з його маленького світу і налагодити з ним живий зв'язок. Це стосується ситуації не тільки в японській академії, а й всієї Японії в цілому.

Міцні узи - це більше, ніж економічна вигода

- Пройшов вже рік з моменту землетрусу 11 березня. Чи вплинуло це якось на мангу?

- Деякі з прихильників подальшого використання атомної енергії нарікають на те, що все, що стосується «атомної енергії», представлено в коміксах «неправильно». Але манга і не повинна бути «правильною» - це не енциклопедія, що містить інформацію, підкріплену вагомими доказами. Не кажучи вже про те, що «єдиною» правди все одно не буває. Манга - надзвичайно емоційний мистецтво. А передача емоцій часто пов'язана з перебільшенням і невизначеністю.

За межами Японії є чимало людей, які не розуміють, як країна, в якій була створена манга « босоногий Ген (* 3) »(Автор: Накагава Кендзі) не зуміла вчасно поміняти напрям і пішла по шляху, які привів її до ядерної катастрофи. Але насправді деякі японські діти, коли читають цю мангу, заздрять Гену. «Ось йому пощастило, - кажуть вони, - на додаткові заняття ходити не треба було, і на групу подовженого дня». Це говорить про те, що найчастіше люди не бачать нічого, крім своїх власних повсякденних проблем. Більшість читачів манги ніяк не пов'язують, не хочуть пов'язувати комікси з політичними чи соціальними проблемами.

Хочеться, щоб комікси стали частиною загальної, більш широкої дискусії. Коли я питаю у своїх студентів, який основний зміст серії «Наруто (* 4) », Я отримую самі різні відповіді, - наприклад, що Наруто добре підходить для косплея, або що за допомогою цієї манги можна завести нових друзів. А мені б хотілося, щоб люди замислювалися про більш глибинному сенсі манги. Про те, що вона може розповісти нам про природу справжньої дружби, або про взаємини чоловіка і жінки, або ще ширше - про життя в цілому? Я вважаю, що одна з найбільш важливих завдань фахівців в університетах і музеях - розробити і впровадити нові способи читання манги.

На початку березня в рамках щорічного Фестивалю медійних мистецтв, заснованого Агентством у справах культури Японії, відбулася міжнародна конвенція на тему «Загальносвітове культурне надбання». Обговорювалася можливість переосмислення, зміни ставлення до манги - щоб вона сприймалася не як важлива експортна продукція або «знаряддя м'якої сили», а як культурне явище. Основна дискусія велася на тему концепції «манга як культура». Головний посил - замість того, щоб за допомогою манги намагатися переконати людей в інших країнах, яка Японія крута, потрібно використовувати мангу, як засіб спілкування між людьми в Японії, щоб зблизити людей різного віку, різної статі, з різним рівнем освіти і різними інтересами.
Що ж стосується програми «Cool Japan», то мені хочеться сподіватися, що мова йде про щось більше, ніж просто економічна вигода. Мангу потрібно використовувати для зміцнення і зміцнення зв'язків між людьми.

Після 11 березня в житті людей не залишилося місця для «правильного дискурсу і вірного громадської думки» в стилі великих ЗМІ. Виникла потреба в майданчику з обміну досвідом і думками. Необхідний форум, де можна буде говорити про свої особисті переживання, обговорювати подальше існування сучасного суспільства і будувати плани на краще майбутнє - і таким майданчиком, таким форумом може стати манга - манга як культурний феномен. Адже культура в історії сучасності завжди служила альтернативним комунікативним каналом, відмінним від державних і корпоративних структур. Раніше таким каналом були романи, фільми і твори мистецтва, а тепер, як мені здається, цю роль візьме на себе манга.

Інтерв'ю: Ята Юміко
Фотографії: Іто Макото

Дякуємо за підтримку Міжнародний музей манги міста Кіото

(Оригінал статті опубліковано на японській мові 25 квітня 2012 року)

(* 3) ^ «Босоногий Ген» - манга Накагава Кендзі, 1973-1974 рік, тижневик Сьонен Дзямпу, ізадтельство Сюейся

(* 4) ^ «Наруто» - манга Кисимото Масаси, 1999, тижневик Сьонен Дзямпу, ізадтельство Сюейся