Ввічливість - це перше, що зустрічає вас після приземлення практично в будь-який іншій країні. На паспортному контролі, в аеропорту, в готелі, ресторані, музеї, магазині, на вулиці, в метро тобі посміхаються ... Згідно з численними опитуваннями ввічливість міцно асоціюється у російських людей з Європою. Однак про посмішки американців і східних і азіатських країн також ходять легенди. Що стоїть за цією зарубіжної ввічливістю?

Японія

У японців є поняття соціальної посмішки - mikoniko. Її головна функція - охоронна, «сберегающая почуття іншого». Бути чемним - значить не тільки приховувати свій душевний стан, але часом навіть висловлювати прямо протилежні почуття. Японський етикет вважає неввічливим перекладати тягар власних турбот на співрозмовника або виявляти надлишок радості, тоді як інша людина може бути в даний момент чимось засмучений.

Японські вчені стверджують, що в східній культурі, на відміну від західної, ввічливість не є довільним актом, а відображає соціальну ієрархію. В японській мові існують два рівня ввічливого спілкування: один для близьких, сім'ї та друзів, інший - для всіх інших. Японська посмішка не обов'язково є мимовільним вираженням задоволення, а підпорядковується нормам і законам японського етикету, що розвивається і культивованого в суспільстві з юних років. Японський дитина з дитинства вчиться посміхатися як певної соціальної обов'язки точно так же, як він вчиться кланятися. Японські дівчата біля входу на ескалатор в великих універмагах посміхаються і кланяються кожному покупцеві - 2500 посмішок і поклонів на день. На обличчі японця завжди має бути вираз радості, щоб не нав'язувати друзям і знайомим свою смуток і печаль. Причому приборкувати, пригнічувати свої емоції заради чемності японці вважають логічним. Але саме ця риса найчастіше накликає на них підозру в підступність. У японців є таке прислів'я: «Хто посміхається замість того, щоб шаленіти, - той сильніше». При цьому, на відміну від ідеальної голлівудської посмішки, японська посмішка, за останніми модним трендам, повинна бути «собачої», тобто з викривленими зубами.

Моду на «собачі посмішки» в Японії заснували поп-зірки. Вони першими стали змінювати форму власних іклів на вампірські зуби. Довгі ікла, які трохи виступають, найчастіше асоціюються з вампірами, перевертнями і іншою нечистю. Японським чоловікам такі посмішки здаються по-дитячому наївними і привабливими. Дантисти за зміну форми зубів беруть близько $ 400. «Потяг до прекрасного завжди була відмінною рисою японців. Ось і сьогодні багато жінок хочуть виглядати пустотливо і сексуально і тому вдаються до процедури yaeba. Суть цієї методики полягає в наступному: я приклеюю на ікла міні-насадки, заздалегідь обрані клієнткою. В залежності від побажань моїх пацієнток я користуюся різними видами клею, що забезпечують нетривалу або стійку фіксацію », - розповів директор стоматологічної клініки Таро Масуока. Якщо ж дамам набриднуть виступаючі зуби, накладки можна демонтувати за ті ж $ 400.

Китай

У китайців є прислів'я: «Сердитий кулак не б'є по усміхненим обличчям». Китайці посміхаються завжди. Навіть під час ділового спілкування та обговорення бізнес-проектів вони не перестають посміхатися і чекають такої поведінки від своїх партнерів. Відсутність усмішки може привести до збоїв в міжкультурної комунікації. Посмішка на Сході виконує демонстрацію ввічливості в сфері бізнесу. Про це свідчить і китайська приказка: «Людина без посмішки на обличчі не повинна відкривати магазин».

Російські неоднозначно сприймають представників східних народів, які посміхаються протягом усієї розмови незалежно від теми, змісту, умов спілкування. Однак треба мати на увазі, що для китайців посмішка є тільки виразом згоди або вітання, а не виражає почуття радості або взаємної приязні. Почуття можуть бути абсолютно протилежними, як свідчить китайське прислів'я: «На серці образа, а на обличчі посмішка».

Америка

Американське вираз говорить: «Будь ввічливим з кожним. Ніколи не відомо, хто потрапить в число 12 присяжних ». Широка усмішка в будь-яких обставинах є принципом життя американців. Американська культура схвалює і високо оцінює посмішки на обличчях людей навіть в ситуаціях, коли людина відчуває абсолютно протилежні почуття.

«Посміхайтеся!» (Keep smiling!) - люблять повторювати американці. Письменник Елберт Хаббард радить вітати своїх друзів посмішкою і вкладати душу в рукостискання. Посмішка приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості в ділових взаєминах і служить паролем для друзів.

«Посміхайтеся!» - закликає читачів психолог Дейл Карнегі. Йейл Річмонд, дипломат і професіонал в області культурних обмінів між Америкою і Росією, пише, що американців навчають починати бесіду з посмішки і продовжувати посміхатися. У багатьох міжнародних готелях клерків, що оформляють постояльців, навчають посміхатися протягом п'яти хвилин не менше шести разів. Російські відносяться до американської усмішці з недовірою і часто сприймають її як нещирі. Однак американці вважають за потрібне посміхатися, оскільки чергова посмішка - це демонстрація стійкості і життєздатності.

Варто зустрітися поглядом з американцем, як він починає посміхатися, демонструючи своє гарне ставлення до тебе. А якщо ти відповіси тим же, то запросто можеш заслужити комплімент, які американці говорять постійно. Основний принцип американців, якого виховує з дитинства, - «подаруй ближнього гарний настрій, і хтось подарує його тобі».

Європа

Ввічливість - візитна картка Європи. Європеєць з усіма ввічливий незалежно від ситуації: навіть якщо його хтось зачепить в метро, ​​то він перший попросить вибачення. Ввічливість в Європі - це рівне ставлення людини до всіх інших.

У Франції прийнято вітатися з більшістю незнайомих людей, а знайомих цілувати в обидві щоки, причому з таким ентузіазмом, що з боку може здатися, що перед вами давні приятелі. Навіть якщо ви заглянули на хвилинку в якийсь магазин, вас тут же привітають, а на прощання подякують: «Мерсі, Оревуар!» Форми ввічливості у Франції складніше, ніж в інших країнах. До сих пір багато ділові листи закінчуються фразами типу «благоволите прийняти вираз найвищого поваги» або «прийміть вираз моїх найкращих почуттів».

Англійська ввічливість також є ціле мистецтво. Але тут дуже велику роль грає мова і вимова - воно є покажчиком соціального статусу. Як би парадоксально це не звучало, але в Британії деякі дефекти мови і туманність виразів служать ознакою приналежності до вищого суспільства.

Загальна риса жителів усіх країн Європи в тому, що їх поведінка регламентовано і формі вони приділяють набагато більшу увагу, ніж це робимо ми, росіяни. Європейці (особливо в південних країнах) посміхаються завжди - це форма ввічливості, соціальна звичка, вихована роками. Європейців вчать посміхатися завжди і всюди, але не так завчено, як японців. А на відміну від широкої американської посмішки, яка демонструє два ряди зубів, європейська - більш стримана.

Південно-Східна Азія

Таїланд називають Країною тисячі посмішок. Секрет азіатської ввічливості і посмішки, на думку вчених, найкраще ілюструється тайським правилом «п'яти С» (ті ж прагнення і тенденції можна зустріти в Індонезії та Малайзії). На думку тайців, для оптимального стану і гармонії необхідна наявність sabaai, sanuk, suay, soo phap і sook kha phap.

Sabaai означає комфорт, задоволення і досконалу легкість буття. Жити потрібно в абсолютній гармонії, в задоволенні, одержуваному шляхом маленьких і великих радощів. Не потрібно напружуватися і не варто напружувати інших, а тих, хто напружує тебе, потрібно виключати зі свого життя.

Sanuk - «відчувати задоволення, радість, веселитися». В якому б місці людина не виявився, потрібно отримувати максимум задоволення і веселощів: жартувати, сміятися, насолоджуватися.

Suay - поняття досконалої краси, прагнення прикрасити себе і все навколо: надіти дорогі прикраси, розвісити яскраві ганчірочки на вході.

Soo phap - «ввічливість», яка тісно переплітається з соціальними аспектами. Вона допомагає зробити приємне і собі, і оточуючим, адже скандали нікому не приносять задоволення.

Sook kha phap - «фізичне здоров'я». Дуже важливо дбати про нього, але так, щоб це було приємно: масаж, сон.

Головне в культурі багатьох азіатських країн - збереження свого обличчя (ku na). Малайзійці і індонезійці дуже бояться malu, a тайці - sia naa, тобто «втратити обличчя». У південних азіатів спостерігається висока здатність стримувати негатив, згладжувати реакції на неприємні, некомфортні ситуації - цього вони навчаються з дитинства. Тайська усмішка - багато в чому соціальна умовність, дуже елегантне засіб обійти конфлікти. У цій посмішки можуть бути різні функції: повага до вищестоящих людям (батькам, старшим членам сім'ї, монахам, вчителям), знак подяки, спроба згладити свою провину і вибачитися, «врятувати своє обличчя» в неприємних ситуаціях. Посмішка означає, що ви добре керуєте своїми емоціями, що в будь-якій ситуації у вас sanuk і sabaai.