Стародубцев Борис

Батьки водять дітей в кіно в основному на казки і мультики. Сьогодні переважна більшість мультфільмів на наших екранах виробництва США. Відразу відмовимося від поширеного стереотипу: мовляв, все американське - вульгарщина і розпуста, а дивитися треба тільки радянські мультики. Необхідно просто вміти відокремлювати зерна від полови, дитячі мультики від недитячих, хороші від поганих.

Більша частина популярної американської мультиплікації створюється двома студіями - Pixar (c 2006 роки її власником є ​​Disney Studio) і Dreamworks. Перша створила такі мультфільми, як "Корпорація монстрів", "У пошуках Немо", "Валлі", "Історія іграшок", "Суперсімейка", "Вгору", "Рататуй". Останнє на даний момент їх дітище - оскароносний "Хоробра серцем". Друга студія відповідальна за появу на великих і маленьких екранах таких мультфільмів, як "Шрек", "Мадагаскар", "Кунг-фу Панда", "Підводна братва", "Лісова братва". Останнім творінням студії є відшуміла зовсім недавно "Сімейка Круддс".

Всі ці мультфільми - комп'ютерні, і з цим явищем нам, мабуть, доведеться змиритися: ера мальованих диснеївських мультиків залишилася позаду, зате на комп'ютерах художники малюють все краще і краще. Якщо оцінити в двох словах всі перераховані мультфільми, то Pixar робить більш повчальні і серйозні, Dreamworks - суто розважальні мультфільми.

Відзначимо, що компанії Pixar приписують деякі революційні технології в створенні мультфільмів. Наприклад, перший повнометражний комп'ютерний мультфільм "Історія іграшок" з'явився саме завдяки цій студії в далекому 1995 році, тоді про жорсткому диску в терабайт пам'яті ніхто навіть не мріяв.

Читайте також: З чийого голосу співають співочі телешоу?

У багатьох роботах і Pixar, і Dreamworks головні герої опиняються у дорослих ситуаціях і стикаються з дорослими проблемами. Візьмемо знамениту "Корпорацію монстрів" - йдеться про розміреному робочий день на фабриці, про необхідність економії енергії, кризі, описуються типові будні працівника такої фабрики. В "Тачках" основа багатьох діалогів - обговорення гоночних контрактів. Назва "Підводна братва", як, втім, і "Лісова братва" - наші умільці-перекладачі перевели за допомогою кримінального терміну, і згнітивши серце треба визнати, що в першому випадку це доречно - мова там йде про акулячої мафії.

У пригодницькому мультфільмі "Суперсімейка" навіть не потрібно нічого дорослого вишукувати - це перший і єдиний мультфільм Pixar з рейтингом від 12 і старше. У мультфільмі "У пошуках Немо" є дуже смішна алюзія на суспільство дорослих на зразок анонімних алкоголіків, але в мультфільмі йдеться про акул, які намагаються не їсти інших риб. Навряд чи дитина знає, наприклад, що означає інтервенція, та ще в такому контексті.

Зрозуміло, щоб мультик зацікавив дитину, потрібно, щоб в якійсь базової історії про добро і зло присутнє щось незвичайне і нове. Головне, щоб дитина зрозуміла це нове, міг ставити батькам питання, а батьки, в свою чергу, усвідомлювали необхідність на них відповідати і віддавали собі звіт в тому, чи дійсно ті чи інші питання повинні виникати. Крім того, необхідно чітко уявляти, наскільки той продукт, який побачить дитина, є якісним і дитячим.

У випадку з Pixar інформація не для дитячих очей і вух проявляється порційно і не часто. В "Історії іграшок" лялька жіночої статі абсолютно ясно натякає головному герою, іграшковому ковбоєві Вуді, до можливості сексуальної близькості найближчої ночі. Зрозуміло, що сценаристи хотіли надати якусь людяності іграшковим героєм, але, з іншого боку, їх іграшки ж не їдять і в туалет не ходять.

В "Корпорації монстрів", мультику, безумовно, добром і правильному, несподівано присутньо багато насильства: ось дівчинка б'є монстра кийком, ось з дитини намагаються висмоктати крик за допомогою спеціального пристрою, і так далі. У нудному, але зворушливому мультфільмі "Вгору" все дуже пристойно, але там від падіння з висоти помирає людина. Хочу задати питання, чи багато існує дитячих мультиків з рейтингом 0 +, в яких фігурувала б смерть людини? Вбивство Муфаси в «Королі Лева" не береться до уваги, хоча чого вже приховувати, стільки сліз тоді було виплакатися.

Читайте також: Мультяшні герої "забронзовіли"

З Dreamworks обичнодела гірше. В "Мадагаскарі 2" нам демонструють бегемота з голою попою, який йде до самки, а в голові у нього проносяться слова "Люблю потрапити, люблю товстих". Очеловечьте цю ситуацію у себе в голові і вам тут же расхочется брати своїх дітей на перегляд. Рейтинг у мультфільму, до речі, 0 +. У тому ж "Шрека" з рейтингом 12+ - зобіліе насильства і жарти нижче пояса.

Один з найяскравіших прикладів того, наскільки жахливою вульгарщиною може бути, вибачте на слові, дитячий мультик, я побачив нещодавно на перегляді "Сімейка Круддс" в одному з московських кінотеатрів. Велика частина глядачів, звичайно, дітей у віці приблизно від 5 до 12 років і їх батьки. Фільм з рейтингом 0 + рясніє великою кількістю жіночої плоті, незмінно приковує погляди всіх вікових груп. Ні, по ідеї все інтимні зони прикриті, але це ж печерні люди, самі розумієте, скільки на них було одягу. І головна героїня, вже сформувалася дівчина з пишними формами, абсолютно спокійно йде проти власних батьків, ставлячи під загрозу їх життя. Можливо, у дітей в голові відкладеться: батьки нічого не розуміють, справжнє життя - це пригоди і небезпеки. І хлопцеві, якого вона зустрічає, очі будує вже дуже відверто, та й сам він в один прекрасний момент вимовляє фразу: "Яка вона офігенскіе"! Діти стають на один крок ближче до мізерного, позбавленому яскравості і осмисленості, розмовної мови, яким потім обов'язково скористаються. Я особисто пам'ятаю, як вживання певних нібито складних слів, викликало у моїх однокласників здивування. "Будь простіше", - говорили вони.

Але найсумніший, навіть болісний слід залишає жарт про тещу, яка із завзятістю повторюється кілька разів. Батько сімейства Круддс після тих чи інших небезпечних ситуацій перераховує своє сімейство і кожен раз сподівається, що недорахується бабусі своїх дітей. Ця надія написана у нього на обличчі, і навіть після третього разу, коли цей жарт програється, зал трясеться зі сміху ... дорослих. Сміються батьки. А бідним дітям адже незрозуміло, що може бути смішного в тому, що їх бабуся помре.

Аналогічний шок діти можуть випробувати, подивившись який отримав "Оскара" мультик компанії Pixar "Хоробра серцем" .Дело в тому, що там принцеса випадково, через власну дурість (яку вона в підсумку, звичайно, усвідомлює) перетворює маму в ведмедя. У фільмі є сцена, де нічого не розуміє мама, стала ведмедицею, бігає по кімнаті, не знаючи, що робити. Та це ж страшно! Дитина зазвичай дуже прив'язаний до мами, а тут такий, з дозволу сказати, природний свавілля. Хоча, можливо, цей художній прийом і правда навчить дітей шанобливо ставитися до батьків? Але з іншого боку, можна і без шокової терапії обійтися.

Читайте також: Хто першим написав "Аленький цветочек"?

Хотілося б все-таки виділити кілька мультфільмів, які, незважаючи на присутність в них дорослих елементів, коштує показати дітям. Всі вони - від студії Pixar.

По-перше, це безумовний шедевр "Валлі" - мультик, начисто позбавлений вульгарності і насильства. "Валлі" містить ряд повчальних істин, які демонструє для нас діяльний милий робот-прибиральник сміття. Малювальники і автори сценарію зробити з робота Валлі (його ім'я має читатися "Воллі") щось чарівне, хоча він за весь фільм виголошує всього кілька фраз. Прості, але важливі істини розуміють і, головне, запам'ятовують діти: не можна смітити, потрібно більше рухатися, намагатися діяти самостійно, а не покладатися в усьому на комп'ютер і техніку.

"Корпорація монстрів" і "В пошуках Немо" - мультики, повторюся, дорослі по розіграним ситуацій, зате гранично добрі, зворушливі і повчальні. Всі вони - дітища компанії Pixar, і я закликаю батьків, вибираючи мультфільм для дитини, звертати увагу саме на студію-виробника.

Звісно, ​​смішно думати, що відсіваючи мультфільми, дорослі тим самим захистять дітей від надлишку недитячою інформації. Але, принаймні, збільшаться шанси, що діти побачать якісний продукт. Тому що проблема відсутності у підростаючого покоління смаку в кіно і проблема відсутності моральних норм в життя також близькі один одному, як брати-актори Люк і Оуен Уілсон.

Читайте найцікавіше в рубриці "Культура"