Будучи гарячої прихильницею кіноепопеї «Володар кілець» я, нарешті, зважилася на перегляд режисерської версії фільму. В даному огляді я представлю невеликий порівняльний аналіз киноверсий і спробую переконати тих, хто ще не дивився режисерський варіант, ощасливити себе цим видовищем.

В середньому кожна частина кінотрилогії в режисерській версії більше прокатної на 30-50 хвилин. Початковий варіант фільму довелося скорочувати через вимоги кінопрокатників США. Режисерська версія викликає інтерес тим, що туди увійшло більше епізодів, а значить вона ближче до книги. Другий аргумент на користь знайомства з розширеним варіантом фільму - прокатні компанії вирізали деякі епізоди другорядного значення, при цьому екранізація втратила кілька важливих ліній персонажів. Розглянемо цю особливість докладніше.

У режисерській кіноверсії однозначно більше епізодів, які вводять глядача в курс справи. У першій частині помічаємо, що про хоббітів сказано трохи більш докладно. Це важливо, адже відлікової точкою фільму стає саме Хоббітона. Зауважу, що, незважаючи на розширення вступній частині фільму, в режисерську версію, так само, як і в прокатну, не ввійшов сюжет Тома Бомбадила. Так що ознайомитися з цим веселим персонажем як і раніше можна тільки, заглянувши в книжковий джерело.

Цікаво було дізнатися, що спочатку рада у Елронда був дещо більше, що не може не вплинути на розкриття у фільмі способу Бороміра. Він перший раз з'являється саме там і вимовляє свій монолог, в якому вгадуються наміри повернути кільце всевладдя людям. З'являється сцена спілкування Бороміра і Фараміра з батьком, де перший з них постає вже в дещо іншому образі - люблячого сина, турботливого брата, хороброго захисника королівства. Це допомагає краще зрозуміти персонажа, який спочатку вимальовується не в самих приємних фарбах. За допомогою цього, глядач виявляє, звідки у героя з'явилася мотивація до оволодіння кільцем. Це не тільки жадібні спроби заволодіння владою, як показано в прокатної версії, а перш за все почуття обов'язку перед рідною землею і королівством. Погодьтеся, образ стає більш багатогранним.

Говорячи про різнобічності образів, не можна не згадати про тих, чиї характери здалися недостатньо розкритими. Як спритно помітив один з моїх друзів, Гімлі і Леголас практично перетворені в комедійних персонажів. Взяти, приміром, їх змагання в бою або поведінку Гимли на Тропе Мертвих. Ці персонажі нагадують малюнок малюнка. Чи не позбавленого таланту, але позбавленого глибини. Але це зауваження слід відносити до режисера і сценариста, а не до акторів.

У другій частині режисерської версії спостерігаємо значне розширення лінії ентів. Більше уваги приділено спілкуванню Меррі і Піппін з «пастирями лісу». Сюди включили навіть фольклорні елементи в моменті, де Древобород читає хоббітам вірш. Якщо пам'ятаєте, в книзі взагалі досить багато різних віршів і пісень, які нещадно витіснені з фільму. Не забули в режисерській версії і про те, що енти вирішили результат битви у Хельмовой паді.

Повною кіноверсії П. Джексона ми раптово виявляємо епізод смерті Сарумана. Всупереч книжковому сюжету, Грімма розправляється з чарівником прямо на вежі Ізенгард (в книзі це відбувається в Ширше). До речі, захоплення Шира орками ігнорується в обох кіноверсії.

Не можна не помітити наскільки цікавіше образ Фараміра в режисерському баченні, ніж його аналог в прокатної частини. У прокаті цей герой знову ж постає в негативному світлі і глядачеві залишається незрозумілим, що вплинуло на рішення Фараміра відпустити Фродо і не забирати у нього кільце. Режисерський варіант розкриває героя значно повніше. По-перше, ми дізнаємося про важких відносинах Фараміра з батьком. Бачимо його прагнення довести батькові свою корисність. Це і послужило головною мотивацією до того, щоб заволодіти кільцем. Однак герой, що володіє чесним і добрим серцем, осмислює ситуацію по-іншому і в підсумку проходить «випробування кільцем». По-друге, саме в цій кіноверсії включений монолог Фараміра, звернений до Фродо і Сему, де герой вселяє симпатію своєю щирістю і доблестю. Без цих епізодів, які були виключені в прокатному варіанті, сюжетна лінія синів намісника короля Гондора тьмяніє і втрачає виразність.

Вважається, що жіночі образи в кінотрилогії змальовані майже акварельно - ними можна милуватися, але сама картина вийшла розмитою. Більш докладно режисер в його варіанті фільму зупиняється на образі Еовін, королівської дочки Рохана. Демонструється сильний жіночий характер захисниці королівства і всього Середзем'я. Відкривається завіса таємниці, чому в фіналі фільму Еовін і Фараміра виявляються рука об руку. У звичайній кіноверсії роз'яснення цього моменту якось промовчали.

Крім того, в режисерській версії в окремих деталях і епізодах збільшується роль образів Сема і Голлума.

Зрозуміло, що цільова аудиторія прокатної версії фільму - масовий глядач. Якщо ж ви хочете зануритися в кіноваріант чарівної казки Дж. Р. Р. Толкієна трохи глибше, розглянути нові подробиці і ще раз пережити враження від чудового фільму, то знайдете режисерську версію.

Ксюша Флегонтова-Семенченко