Дозволю собі все-таки додати ложку дьогтю.

Як великий шанувальниці таких зарубіжних дитячих письменників, як Кеннет Грем, Беатріс Поттер, Марк Твен з історією про Тома Сойєра і згадувана Астрід Ліндгрен, мені ця книга не здалася гідної таких похвал. Книга дуже середнього рівня. Мова біднуватий, фрази короткі і рубані, словниковий запас дитини навряд чи розвинеться. Розважальний жанр, не більше. Чи не перед сном.

спойлер

Автор дозволяє собі слова «какашка», «воніща», «г ... ище» і в такому дусі. Звичайно, ханжествовать не треба, але я думаю, діти наберуться цих слів згодом і без допомоги літератури. Я не релігійна людина, але глава про Ноїв ковчег і спроба іронізувати на цю тему не викликала будь-якого відгуку в душі і розчулення дитячому «підходу до питання».

Оповідання ведеться від імені хлопчика 9 років. Проте, чується голос дорослої людини, який вирішив пограти в дитини. Такі висновки, коментарі, роздуми навряд чи зробить дитина. Тому тут я для себе визначила, що це художня література для дорослих про дітей.

Порівняння автора з Астрід Ліндгрен все-таки вважаю перебільшеним. Вона писала про вигаданого персонажа, її історія - це наполовину казка, що дозволяє дитині повірити в те, що є десь такий жартівливий персонаж, що він готовий з ним дружити і «він обов'язково повернеться».

Ця книга більше «дитячий Хемінгуей»: нічого зайвого, тільки реальність (з усіма наслідками, що випливають проблемами реальності, як неповна сім'я, мама, лагодити мотоцикл і т.д.), тільки факти, тільки екшн. В цьому немає нічого виразно поганого, але все-таки це підхід, який не всі сповідують у розвитку дитини, його мовних навичок, образного мислення, формуванні картини світу. І навряд чи це змусить дитини посміятися, особливо, якщо він знаходиться в такій ситуації. Швидше це породить масу питань, які він в 8-13 років навряд чи зможе переварити адекватно. Можливо, це питання менталітету.

Справедливості заради, варто сказати, що при певній адаптації ідея і сюжет книги непогано трансформуються в сценарій для дитячого серіалу або мультика про пригоди двох друзів. Але його буде цікаво дивитися, тільки якщо це буде доповнено якимись барвистими деталями у вигляді природи і т.п. або, можливо, ноткою фантазерства, дитячої мрійливості.

Нехай мене вибачать автор, перекладач, що я дозволила собі покритикувати їх нелегку працю, і все, кому ця книга сподобалася. Але нехай буде і така думка. Я просто постаралася висловити те, що прийшло в голову під час читання.