1. 15 фільмів про Попелюшку «Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій...
2. 15 фільмів про Попелюшку
3. 15 фільмів про Попелюшку
4. 15 фільмів про Попелюшку

15 фільмів про Попелюшку

«Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій всіх часів, не пропадає з екранів з того часу, коли перші творці фільмів навчилися знімати художнє кіно, а не просто запам'ятовувати навколишній світ. Нова диснеївська « Попелюшка », Тільки що вийшла в російський прокат, надала нам відмінний привід згадати п'ятнадцять фільмів і мультфільмів з різних країн, черпали натхнення в казці про красуню, принца і кришталевої туфельки.

Пам'ятайте французького режисера Жоржа Мельєса , Піонера екранних спецефектів і персонажа недавньої картини Мартіна Скорсезе « володар часу »? Його першим комерційним успіхом в 1899 році, через чотири роки після винаходу кінематографа, стала шестихвилинна екранізація «Попелюшки», заснована на одній з популярних в той час однойменних театральних постановок, а також на ілюстраціях Гюстава Доре до казок Шарля Перро. Королеву, мати принца, в цій картині зіграла Жанна д'Альсі , Одна з перших актрис в історії кіно, які заробляли на життя виключно зйомками. Пізніше вона стала другою дружиною Мельєса. «Попелюшка» 1899 року став першою іноземною стрічкою, купленої для американського прокату. У США фільм показувався в кольорі - прокатники найняли художників, які вручну розфарбували кожен кадр прокатних копій. У той час це був єдиний спосіб отримати кольорове зображення на екрані.

Зараз це здається дивним, але у фільмах кінця 1900-х часто не було титрів з іменами акторів! Мало того, в той час не було поділу між головними і епізодичними ролями, і актриса, тільки що зіграла головну героїню, могла в своєму наступному фільмі зіграти ледь з'являється в кадрі полотершу. Однак коли в 1909 році в американських фільмах почала з'являтися Мері Пікфорд , Публіка майже відразу ж звернула увагу на Чарівна красуню, і незабаром на рекламних щитах стали писати: «У цьому фільмі знялася дівчина з золотими кучерями!» Пікфорд стала першою кінозіркою ще до того, як глядачі вивчили її ім'я, а до середини 1910-х з її славою міг зрівнятися лише геній комедії Чарлі Чаплін . Одним з перших фільмів, що офіційно визнали її зірковість, стала німа 52-хвилинна екранізація «Попелюшки», поставлена Джеймс Кірквуд-старшим , Одним з улюблених режисерів актриси. На офіційному постері «Попелюшки» ім'я Пікфорд було написано майже таким же великим шрифтом, як назва стрічки.

При всіх перевагах інших радянських, російських і зарубіжних екранізацій казки Перро, для нас головною «Попелюшкою» була і залишається чудова чорно-біла картина надії Кошеверової і Михайла Шапіро , Затверджена до виробництва на студії «Ленфільм» в кінці травня 1945 року, всього через кілька тижнів після перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дивно смішний сценарій цієї постановки склав Євген Шварц , І він подарував російській мові цілу розсип популярних цитат. Головну роль у фільмі виконала білоруська актриса-травесті Яніна Жеймо , Яка була вдвічі старший за свою екранної героїні і лише небагато чим молодше Василя Меркур'єва , Що зображав батька Попелюшки. У наш час найвідоміша зірка «Попелюшки» - це, мабуть, Фаїна Раневська , З блискучим комедійним майстерністю яка зображала мачуху.

З усіх мультфільмів, коли-небудь створених на студії Walt Disney, «Попелюшка», 1950 року - друга за значенням після « Білосніжки », З якої почалася історія високобюджетних західних повнометражних мультфільмів. Чому «Попелюшка» так важлива? Тому що якби вона не стала хітом, то студія, яка в той час була по вуха в боргах, цілком могла припинити своє існування. Однак любов глядачів до класичної казці виявилася настільки сильна, що «Попелюшка» витягла своїх творців з боргової ями і дозволила Walt Disney проіснувати до нашого часу. Як і багато діснеївські хіти, ця стрічка була не тільки дуже красивою, але і вельми музичної, і її музика і звук удостоїлися трьох номінацій на «Оскар». В даний час «Попелюшка» вважається якщо не одним з кращих, то безумовно одним з найбільш улюблених глядачами американських мультфільмів.

«Попелюшка» - це не тільки казка, але і казковий балет Сергія Прокоф'єва з лібрето Миколи Волкова. Великий композитор склав «Попелюшку» під час війни, і цей балет був вперше поставлений у Великому театрі в листопаді 1945 року. Серед перших виконавиць головної ролі були балетні зірки епохи Ольга Лепешинська і Галина Уланова. У 1960 році знаменитий режисер-казкар Олександр Роу і режисер-балетмейстер Ростислав Захаров відобразили радянських бачення цього балету у фільмі-виставі, поставленій на Кіностудії імені Горького. Партію Попелюшки в цій постановці виконала солістка Великого театру Раїса Стручкова, основною дублер Галини Уланової. Партію Принца танцював Геннадій Ледяхов, також артист з трупи Великого театру.

Коли в 1996 році Едді Мерфі знявся в рімейку « чокнутого професора », Він виконав роль, яку в картині 1963 року виконав білошкіра Джері Льюїс , Один з найпопулярніших американських коміків 1950-х і 1960-х. Серед його акторських і продюсерських проектів була комедійна і осучаснена екранізація «Попелюшки», в якій Льюїс зобразив «Попелюшка» - безвольного хлопця, що фактично став дворецьким в родині його мачухи. Відповідно Принц в цій постановці був принцесою, злісні зведені сестри - злісними зведеними братами, а фея-хрещена - чарівним хрещеним. Картина задумана як гарантований різдвяний хіт, але її успіх був порівняно помірним, і зараз вона цікава лише як спроба привернути класичну казку з ніг на голову.

В радянські часи в широкому прокаті можна було побачити не тільки радянські кіноказки, але і стрічки з інших соціалістичних країн. Спільна постановка чеських і німецьких кінематографістів «Три горішки для Попелюшки» була однією з найбільш і відомих і популярних таких картин. Втім, в Чехословаччині та НДР стрічка Вацлава Ворлічек була куди популярніше, ніж у нас. У цих країнах (точніше, в їх політичних наступницею) і зараз прийнято дивитися її всією сім'єю на Новий рік (дія фільму розвивається посеред зими). Дивна назва картини пояснюється тим, що вона заснована не безпосередньо на казці Перро, а на її перекладенні чеської письменницею Воженою Немцовой. У варіанті Немцовой немає феї-хресної, і щастя героїні приносить чарівний ліщина, один з горіхів якого наділяє героїню бальних сукнею. Виконавиця головної ролі Либуше Шафранкова в подальшому стала провідною актрисою чеського кіно.

Якщо Сергій Прокоф'єв перетворив казку Шарля Перро в балет, то відомі по роботі над діснєєвськой Мері Поппінс американські лібретист брати Шерман і англійський композитор Анджела Морлі зробили з «Попелюшки» мюзикл. На відміну від більшості мюзиклів, «Черевичок і троянда» спершу була екранізована і лише потім поставлена ​​на сцені. Картину на основі цього мюзиклу зняв англієць Брайан Форбс , Режисер знаменитих « Степфордские дружин », А Попелюшку і принца зіграли Джемма Крейвен і Річард Чемберлен , Також відомий як Араміс з англійських « трьох мушкетерів ». Ця британська картина була номінована на два «Оскара» ( «краща пісня» і «найкраща музика») і на дві премії BAFTA ( «найкраща музика» і «кращі костюми»). Анджела Морлі відома не тільки своєю музикою для фільмів і серіалів, а й тим, що вона народилася чоловіком. «Туфелька і троянда» була однією з її перших робіт після зміни статі.

Через два роки після « Клубу "Сніданок" » Еллі Шіді знялася в дуже незвичайній усучасненій версії «Попелюшки». У голлівудської комедії Емі Холден Джонс , Майбутньої сценариста « непристойного пропозиції », Шіді зіграла зіпсовану стерву із заможної сім'ї. Дівчина доводить свою сім'ю до такого жару, що її фея-хрещена ( Беверлі Д'Анджело ) Створює альтернативну реальність, в якій головна героїня позбавляється сім'ї та грошей і вимушено заробляє на життя як покоївка в чужому маєтку, поки не усвідомлює всі свої минулі помилки і провини. Таким чином, фея виявляється не благодійниця героїні, а її противницею. Канадський актор Майкл Онткін , Який зіграв «принца» в цій постановці, пізніше прославився в ролі шерифа Трумана в серіалі « Твін Пікс ».

Ми знаємо «Попелюшку» як французьку казку Шарля Перро, але цей сюжет відомий як іншим народам, так і іншим знаменитим казкарям. Зокрема, братам Грімм. Їх варіант помітно більш похмурий, ніж версія Перро. У братів Перро Попелюшку допомагає не фея-хрещена, а дух її покійної матері, що втілився в чарівному дереві (звідси ж, до речі, чарівний ліщина в чеській переробці Божени Немцовой). У свою чергу, зведені сестри, коли їх просять приміряти туфельку Попелюшки, відрізають собі пальці на ногах, щоб втиснути їх в заповітну туфельку. У 1989 році західні німці визнали цю версію «Попелюшки» гідної екранізації, і Карін Брандауер зняла для національного телебачення «готичну», криваву «Попелюшку» з відомої німецької актрисою Крістою Штадлер в ролі мачухи.

Чи можна розтягнути просту казку на 26 серій? Для японських аніматорів немає нічого неможливого! У їх «Попелюшку», створеної японської студією Tatsunoko на замовлення італійської компанії Mondo TV, між першим знайомством головної героїні і принца і їх кульмінаційним балом проходить 25 серій, протягом яких персонажі переживають різні спільні пригоди (Попелюшка майже весь цей час не знає, що її коханий - королівський спадкоємець, оскільки принц видає себе за власного пажа). Також розповідь ускладнено за рахунок махінацій шкідливого герцога, який намагається захопити в країні влада. На жаль, серіал обійшовся без величезних роботів, космічних баталій і інших традиційних прийме японської анімації. А його англійський дубляж просто дивовижний.

Видатні творці американських мюзиклів Річард Роджерс і Оскар Хаммерштейн не змогли обійти «Попелюшку» стороною. У 1957 році вони склали на її основі телевізійний мюзикл, який в той рік подивилося більше 100 мільйонів американських глядачів. Сорок років по тому студія Walt Disney Television зняла власну версію цього мюзиклу, в якій деякі ключові ролі зіграли темношкірі виконавці. Відповідно головну партію виконала співачка Бренді Норвуд (Відома просто як Бренді), а фею-хрещену зіграла Уїтні Х'юстон . Вупі Голдберг зобразила королеву, мати принца, а ось короля зіграв білий актор Віктор Гарбер . Білій була і зла мачуха ( Бернадетт Пітерс ). Цікаво зауважити, що Х'юстон спочатку була запрошена для виконання партії Попелюшки. Однак вона визнала, що в 33 роки цю роль грати вже пізно. Очевидно, зірка ніколи не чула про Яніні Жеймо ...

Одна з найвідоміших постфеміністскіх постановок на тему «Попелюшки», голлівудська стрічка Енті Теннанта , Раніше поставив « Двоє: я і моя тінь », Позбулася всіх казкових і містичних елементів оригіналу та дозволила Попелюшку стати куди більш активної героїнею, ніж в традиційних постановках казки. героїня Дрю Беррімор може і по обличчю з'їздити, і з циганами домовитися, і про устрій суспільства поміркувати, а свого роду феєю-хресної для неї стає сам великий художник Леонардо да Вінчі. Втім, незважаючи на всі зміни, «Попелюшка» все ж залишається «Попелюшкою», і завершується ця картина весіллям, а не відкриттям в Сорбонні факультету прикладного фемінізму. «Історія вічного кохання» стала одним з найбільших «сольних» фінансових успіхів в кар'єрі Беррімор. Фільм заробив майже 100 мільйонів доларів.

Хто про що, а південні корейці про хоррорах ... У їх версії усучасненій «Попелюшки» беруть участь пластична хірургія, примари минулого, криваві сімейні таємниці і типова для нинішньої Південної Кореї одержимість ідеальної жіночою красою. Як все це вписується в традиційну казкову канву? Насилу, і якби не назва, то дізнатися «Попелюшку» в цій «Попелюшку» було б досить важко. Але принаймні режисер Бонг Ман-Дей зберіг головне - складні відносини між мачухою, падчеркою та справжньою дочкою жінки. Сказати більше значило б розкрити занадто багато таємниць цієї химерної картини, яка виграє в глядацьких очах, якщо публіка заздалегідь не знає, як будуть розвиватися події.

Що спільного у китайської та європейської культури? Як це не дивно, казка про Попелюшку, яка в Китаї відома як Е Сянь. Вперше історія Е Сянь була записана в IX столітті нашої ери, задовго до народження Шарля Перро і братів Грімм. У китайській версії казки головній героїні допомагає чарівна риба, яка насправді є духом-охоронцем, надісланим покійною матір'ю Е Сянь. Ось чому осучаснена версія китайської казки, екранізована американським режисером Девідом Капланом за участю американо-китайських акторів, називається «Рік риби». Його фільм - це малобюджетна артхаусна постановка, формально анімаційна, але фактично майже ігрова, оскільки Каплан використовував «ротоскоп» (або «еклер») - обведення кадрів звичайної натурної зйомки. У радянські часи таким чином була створена «Каштанка» Михайла Цехановскій. «Рік риби» був удостоєний низки фестивальних призів. У прокат він ніколи не виходив.

Залишайтеся з нами на зв'язку і отримуйте свіжі рецензії, добірки і новини про кіно першими!
Яндекс Дзен | Instagram | Telegram | Твіттер

15 фільмів про Попелюшку

«Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій всіх часів, не пропадає з екранів з того часу, коли перші творці фільмів навчилися знімати художнє кіно, а не просто запам'ятовувати навколишній світ. Нова диснеївська « Попелюшка », Тільки що вийшла в російський прокат, надала нам відмінний привід згадати п'ятнадцять фільмів і мультфільмів з різних країн, черпали натхнення в казці про красуню, принца і кришталевої туфельки.

Пам'ятайте французького режисера Жоржа Мельєса , Піонера екранних спецефектів і персонажа недавньої картини Мартіна Скорсезе « володар часу »? Його першим комерційним успіхом в 1899 році, через чотири роки після винаходу кінематографа, стала шестихвилинна екранізація «Попелюшки», заснована на одній з популярних в той час однойменних театральних постановок, а також на ілюстраціях Гюстава Доре до казок Шарля Перро. Королеву, мати принца, в цій картині зіграла Жанна д'Альсі , Одна з перших актрис в історії кіно, які заробляли на життя виключно зйомками. Пізніше вона стала другою дружиною Мельєса. «Попелюшка» 1899 року став першою іноземною стрічкою, купленої для американського прокату. У США фільм показувався в кольорі - прокатники найняли художників, які вручну розфарбували кожен кадр прокатних копій. У той час це був єдиний спосіб отримати кольорове зображення на екрані.

Зараз це здається дивним, але у фільмах кінця 1900-х часто не було титрів з іменами акторів! Мало того, в той час не було поділу між головними і епізодичними ролями, і актриса, тільки що зіграла головну героїню, могла в своєму наступному фільмі зіграти ледь з'являється в кадрі полотершу. Однак коли в 1909 році в американських фільмах почала з'являтися Мері Пікфорд , Публіка майже відразу ж звернула увагу на Чарівна красуню, і незабаром на рекламних щитах стали писати: «У цьому фільмі знялася дівчина з золотими кучерями!» Пікфорд стала першою кінозіркою ще до того, як глядачі вивчили її ім'я, а до середини 1910-х з її славою міг зрівнятися лише геній комедії Чарлі Чаплін . Одним з перших фільмів, що офіційно визнали її зірковість, стала німа 52-хвилинна екранізація «Попелюшки», поставлена Джеймс Кірквуд-старшим , Одним з улюблених режисерів актриси. На офіційному постері «Попелюшки» ім'я Пікфорд було написано майже таким же великим шрифтом, як назва стрічки.

При всіх перевагах інших радянських, російських і зарубіжних екранізацій казки Перро, для нас головною «Попелюшкою» була і залишається чудова чорно-біла картина надії Кошеверової і Михайла Шапіро , Затверджена до виробництва на студії «Ленфільм» в кінці травня 1945 року, всього через кілька тижнів після перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дивно смішний сценарій цієї постановки склав Євген Шварц , І він подарував російській мові цілу розсип популярних цитат. Головну роль у фільмі виконала білоруська актриса-травесті Яніна Жеймо , Яка була вдвічі старший за свою екранної героїні і лише небагато чим молодше Василя Меркур'єва , Що зображав батька Попелюшки. У наш час найвідоміша зірка «Попелюшки» - це, мабуть, Фаїна Раневська , З блискучим комедійним майстерністю яка зображала мачуху.

З усіх мультфільмів, коли-небудь створених на студії Walt Disney, «Попелюшка», 1950 року - друга за значенням після « Білосніжки », З якої почалася історія високобюджетних західних повнометражних мультфільмів. Чому «Попелюшка» так важлива? Тому що якби вона не стала хітом, то студія, яка в той час була по вуха в боргах, цілком могла припинити своє існування. Однак любов глядачів до класичної казці виявилася настільки сильна, що «Попелюшка» витягла своїх творців з боргової ями і дозволила Walt Disney проіснувати до нашого часу. Як і багато діснеївські хіти, ця стрічка була не тільки дуже красивою, але і вельми музичної, і її музика і звук удостоїлися трьох номінацій на «Оскар». В даний час «Попелюшка» вважається якщо не одним з кращих, то безумовно одним з найбільш улюблених глядачами американських мультфільмів.

«Попелюшка» - це не тільки казка, але і казковий балет Сергія Прокоф'єва з лібрето Миколи Волкова. Великий композитор склав «Попелюшку» під час війни, і цей балет був вперше поставлений у Великому театрі в листопаді 1945 року. Серед перших виконавиць головної ролі були балетні зірки епохи Ольга Лепешинська і Галина Уланова. У 1960 році знаменитий режисер-казкар Олександр Роу і режисер-балетмейстер Ростислав Захаров відобразили радянських бачення цього балету у фільмі-виставі, поставленій на Кіностудії імені Горького. Партію Попелюшки в цій постановці виконала солістка Великого театру Раїса Стручкова, основною дублер Галини Уланової. Партію Принца танцював Геннадій Ледяхов, також артист з трупи Великого театру.

Коли в 1996 році Едді Мерфі знявся в рімейку « чокнутого професора », Він виконав роль, яку в картині 1963 року виконав білошкіра Джері Льюїс , Один з найпопулярніших американських коміків 1950-х і 1960-х. Серед його акторських і продюсерських проектів була комедійна і осучаснена екранізація «Попелюшки», в якій Льюїс зобразив «Попелюшка» - безвольного хлопця, що фактично став дворецьким в родині його мачухи. Відповідно Принц в цій постановці був принцесою, злісні зведені сестри - злісними зведеними братами, а фея-хрещена - чарівним хрещеним. Картина задумана як гарантований різдвяний хіт, але її успіх був порівняно помірним, і зараз вона цікава лише як спроба привернути класичну казку з ніг на голову.

В радянські часи в широкому прокаті можна було побачити не тільки радянські кіноказки, але і стрічки з інших соціалістичних країн. Спільна постановка чеських і німецьких кінематографістів «Три горішки для Попелюшки» була однією з найбільш і відомих і популярних таких картин. Втім, в Чехословаччині та НДР стрічка Вацлава Ворлічек була куди популярніше, ніж у нас. У цих країнах (точніше, в їх політичних наступницею) і зараз прийнято дивитися її всією сім'єю на Новий рік (дія фільму розвивається посеред зими). Дивна назва картини пояснюється тим, що вона заснована не безпосередньо на казці Перро, а на її перекладенні чеської письменницею Воженою Немцовой. У варіанті Немцовой немає феї-хресної, і щастя героїні приносить чарівний ліщина, один з горіхів якого наділяє героїню бальних сукнею. Виконавиця головної ролі Либуше Шафранкова в подальшому стала провідною актрисою чеського кіно.

Якщо Сергій Прокоф'єв перетворив казку Шарля Перро в балет, то відомі по роботі над діснєєвськой Мері Поппінс американські лібретист брати Шерман і англійський композитор Анджела Морлі зробили з «Попелюшки» мюзикл. На відміну від більшості мюзиклів, «Черевичок і троянда» спершу була екранізована і лише потім поставлена ​​на сцені. Картину на основі цього мюзиклу зняв англієць Брайан Форбс , Режисер знаменитих « Степфордские дружин », А Попелюшку і принца зіграли Джемма Крейвен і Річард Чемберлен , Також відомий як Араміс з англійських « трьох мушкетерів ». Ця британська картина була номінована на два «Оскара» ( «краща пісня» і «найкраща музика») і на дві премії BAFTA ( «найкраща музика» і «кращі костюми»). Анджела Морлі відома не тільки своєю музикою для фільмів і серіалів, а й тим, що вона народилася чоловіком. «Туфелька і троянда» була однією з її перших робіт після зміни статі.

Через два роки після « Клубу "Сніданок" » Еллі Шіді знялася в дуже незвичайній усучасненій версії «Попелюшки». У голлівудської комедії Емі Холден Джонс , Майбутньої сценариста « непристойного пропозиції », Шіді зіграла зіпсовану стерву із заможної сім'ї. Дівчина доводить свою сім'ю до такого жару, що її фея-хрещена ( Беверлі Д'Анджело ) Створює альтернативну реальність, в якій головна героїня позбавляється сім'ї та грошей і вимушено заробляє на життя як покоївка в чужому маєтку, поки не усвідомлює всі свої минулі помилки і провини. Таким чином, фея виявляється не благодійниця героїні, а її противницею. Канадський актор Майкл Онткін , Який зіграв «принца» в цій постановці, пізніше прославився в ролі шерифа Трумана в серіалі « Твін Пікс ».

Ми знаємо «Попелюшку» як французьку казку Шарля Перро, але цей сюжет відомий як іншим народам, так і іншим знаменитим казкарям. Зокрема, братам Грімм. Їх варіант помітно більш похмурий, ніж версія Перро. У братів Перро Попелюшку допомагає не фея-хрещена, а дух її покійної матері, що втілився в чарівному дереві (звідси ж, до речі, чарівний ліщина в чеській переробці Божени Немцовой). У свою чергу, зведені сестри, коли їх просять приміряти туфельку Попелюшки, відрізають собі пальці на ногах, щоб втиснути їх в заповітну туфельку. У 1989 році західні німці визнали цю версію «Попелюшки» гідної екранізації, і Карін Брандауер зняла для національного телебачення «готичну», криваву «Попелюшку» з відомої німецької актрисою Крістою Штадлер в ролі мачухи.

Чи можна розтягнути просту казку на 26 серій? Для японських аніматорів немає нічого неможливого! У їх «Попелюшку», створеної японської студією Tatsunoko на замовлення італійської компанії Mondo TV, між першим знайомством головної героїні і принца і їх кульмінаційним балом проходить 25 серій, протягом яких персонажі переживають різні спільні пригоди (Попелюшка майже весь цей час не знає, що її коханий - королівський спадкоємець, оскільки принц видає себе за власного пажа). Також розповідь ускладнено за рахунок махінацій шкідливого герцога, який намагається захопити в країні влада. На жаль, серіал обійшовся без величезних роботів, космічних баталій і інших традиційних прийме японської анімації. А його англійський дубляж просто дивовижний.

Видатні творці американських мюзиклів Річард Роджерс і Оскар Хаммерштейн не змогли обійти «Попелюшку» стороною. У 1957 році вони склали на її основі телевізійний мюзикл, який в той рік подивилося більше 100 мільйонів американських глядачів. Сорок років по тому студія Walt Disney Television зняла власну версію цього мюзиклу, в якій деякі ключові ролі зіграли темношкірі виконавці. Відповідно головну партію виконала співачка Бренді Норвуд (Відома просто як Бренді), а фею-хрещену зіграла Вітні Х'юстон . Вупі Голдберг зобразила королеву, мати принца, а ось короля зіграв білий актор Віктор Гарбер . Білій була і зла мачуха ( Бернадетт Пітерс ). Цікаво зауважити, що Х'юстон спочатку була запрошена для виконання партії Попелюшки. Однак вона визнала, що в 33 роки цю роль грати вже пізно. Очевидно, зірка ніколи не чула про Яніні Жеймо ...

Одна з найвідоміших постфеміністскіх постановок на тему «Попелюшки», голлівудська стрічка Енті Теннанта , Раніше поставив « Двоє: я і моя тінь », Позбулася всіх казкових і містичних елементів оригіналу та дозволила Попелюшку стати куди більш активної героїнею, ніж в традиційних постановках казки. героїня Дрю Беррімор може і по обличчю з'їздити, і з циганами домовитися, і про устрій суспільства поміркувати, а свого роду феєю-хресної для неї стає сам великий художник Леонардо да Вінчі. Втім, незважаючи на всі зміни, «Попелюшка» все ж залишається «Попелюшкою», і завершується ця картина весіллям, а не відкриттям в Сорбонні факультету прикладного фемінізму. «Історія вічного кохання» стала одним з найбільших «сольних» фінансових успіхів в кар'єрі Беррімор. Фільм заробив майже 100 мільйонів доларів.

Хто про що, а південні корейці про хоррорах ... У їх версії усучасненій «Попелюшки» беруть участь пластична хірургія, примари минулого, криваві сімейні таємниці і типова для нинішньої Південної Кореї одержимість ідеальної жіночою красою. Як все це вписується в традиційну казкову канву? Насилу, і якби не назва, то дізнатися «Попелюшку» в цій «Попелюшку» було б досить важко. Але принаймні режисер Бонг Ман-Дей зберіг головне - складні відносини між мачухою, падчеркою та справжньою дочкою жінки. Сказати більше значило б розкрити занадто багато таємниць цієї химерної картини, яка виграє в глядацьких очах, якщо публіка заздалегідь не знає, як будуть розвиватися події.

Що спільного у китайської та європейської культури? Як це не дивно, казка про Попелюшку, яка в Китаї відома як Е Сянь. Вперше історія Е Сянь була записана в IX столітті нашої ери, задовго до народження Шарля Перро і братів Грімм. У китайській версії казки головній героїні допомагає чарівна риба, яка насправді є духом-охоронцем, надісланим покійною матір'ю Е Сянь. Ось чому осучаснена версія китайської казки, екранізована американським режисером Девідом Капланом за участю американо-китайських акторів, називається «Рік риби». Його фільм - це малобюджетна артхаусна постановка, формально анімаційна, але фактично майже ігрова, оскільки Каплан використовував «ротоскоп» (або «еклер») - обведення кадрів звичайної натурної зйомки. У радянські часи таким чином була створена «Каштанка» Михайла Цехановскій. «Рік риби» був удостоєний низки фестивальних призів. У прокат він ніколи не виходив.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер

15 фільмів про Попелюшку

«Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій всіх часів, не пропадає з екранів з того часу, коли перші творці фільмів навчилися знімати художнє кіно, а не просто запам'ятовувати навколишній світ. Нова диснеївська « Попелюшка », Тільки що вийшла в російський прокат, надала нам відмінний привід згадати п'ятнадцять фільмів і мультфільмів з різних країн, черпали натхнення в казці про красуню, принца і кришталевої туфельки.

Пам'ятайте французького режисера Жоржа Мельєса , Піонера екранних спецефектів і персонажа недавньої картини Мартіна Скорсезе « володар часу »? Його першим комерційним успіхом в 1899 році, через чотири роки після винаходу кінематографа, стала шестихвилинна екранізація «Попелюшки», заснована на одній з популярних в той час однойменних театральних постановок, а також на ілюстраціях Гюстава Доре до казок Шарля Перро. Королеву, мати принца, в цій картині зіграла Жанна д'Альсі , Одна з перших актрис в історії кіно, які заробляли на життя виключно зйомками. Пізніше вона стала другою дружиною Мельєса. «Попелюшка» 1899 року став першою іноземною стрічкою, купленої для американського прокату. У США фільм показувався в кольорі - прокатники найняли художників, які вручну розфарбували кожен кадр прокатних копій. У той час це був єдиний спосіб отримати кольорове зображення на екрані.

Зараз це здається дивним, але у фільмах кінця 1900-х часто не було титрів з іменами акторів! Мало того, в той час не було поділу між головними і епізодичними ролями, і актриса, тільки що зіграла головну героїню, могла в своєму наступному фільмі зіграти ледь з'являється в кадрі полотершу. Однак коли в 1909 році в американських фільмах почала з'являтися Мері Пікфорд , Публіка майже відразу ж звернула увагу на Чарівна красуню, і незабаром на рекламних щитах стали писати: «У цьому фільмі знялася дівчина з золотими кучерями!» Пікфорд стала першою кінозіркою ще до того, як глядачі вивчили її ім'я, а до середини 1910-х з її славою міг зрівнятися лише геній комедії Чарлі Чаплін . Одним з перших фільмів, що офіційно визнали її зірковість, стала німа 52-хвилинна екранізація «Попелюшки», поставлена Джеймс Кірквуд-старшим , Одним з улюблених режисерів актриси. На офіційному постері «Попелюшки» ім'я Пікфорд було написано майже таким же великим шрифтом, як назва стрічки.

При всіх перевагах інших радянських, російських і зарубіжних екранізацій казки Перро, для нас головною «Попелюшкою» була і залишається чудова чорно-біла картина надії Кошеверової і Михайла Шапіро , Затверджена до виробництва на студії «Ленфільм» в кінці травня 1945 року, всього через кілька тижнів після перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дивно смішний сценарій цієї постановки склав Євген Шварц , І він подарував російській мові цілу розсип популярних цитат. Головну роль у фільмі виконала білоруська актриса-травесті Яніна Жеймо , Яка була вдвічі старший за свою екранної героїні і лише небагато чим молодше Василя Меркур'єва , Що зображав батька Попелюшки. У наш час найвідоміша зірка «Попелюшки» - це, мабуть, Фаїна Раневська , З блискучим комедійним майстерністю яка зображала мачуху.

З усіх мультфільмів, коли-небудь створених на студії Walt Disney, «Попелюшка», 1950 року - друга за значенням після « Білосніжки », З якої почалася історія високобюджетних західних повнометражних мультфільмів. Чому «Попелюшка» так важлива? Тому що якби вона не стала хітом, то студія, яка в той час була по вуха в боргах, цілком могла припинити своє існування. Однак любов глядачів до класичної казці виявилася настільки сильна, що «Попелюшка» витягла своїх творців з боргової ями і дозволила Walt Disney проіснувати до нашого часу. Як і багато діснеївські хіти, ця стрічка була не тільки дуже красивою, але і вельми музичної, і її музика і звук удостоїлися трьох номінацій на «Оскар». В даний час «Попелюшка» вважається якщо не одним з кращих, то безумовно одним з найбільш улюблених глядачами американських мультфільмів.

«Попелюшка» - це не тільки казка, але і казковий балет Сергія Прокоф'єва з лібрето Миколи Волкова. Великий композитор склав «Попелюшку» під час війни, і цей балет був вперше поставлений у Великому театрі в листопаді 1945 року. Серед перших виконавиць головної ролі були балетні зірки епохи Ольга Лепешинська і Галина Уланова. У 1960 році знаменитий режисер-казкар Олександр Роу і режисер-балетмейстер Ростислав Захаров відобразили радянських бачення цього балету у фільмі-виставі, поставленій на Кіностудії імені Горького. Партію Попелюшки в цій постановці виконала солістка Великого театру Раїса Стручкова, основною дублер Галини Уланової. Партію Принца танцював Геннадій Ледяхов, також артист з трупи Великого театру.

Коли в 1996 році Едді Мерфі знявся в рімейку « чокнутого професора », Він виконав роль, яку в картині 1963 року виконав білошкіра Джері Льюїс , Один з найпопулярніших американських коміків 1950-х і 1960-х. Серед його акторських і продюсерських проектів була комедійна і осучаснена екранізація «Попелюшки», в якій Льюїс зобразив «Попелюшка» - безвольного хлопця, що фактично став дворецьким в родині його мачухи. Відповідно Принц в цій постановці був принцесою, злісні зведені сестри - злісними зведеними братами, а фея-хрещена - чарівним хрещеним. Картина задумана як гарантований різдвяний хіт, але її успіх був порівняно помірним, і зараз вона цікава лише як спроба привернути класичну казку з ніг на голову.

В радянські часи в широкому прокаті можна було побачити не тільки радянські кіноказки, але і стрічки з інших соціалістичних країн. Спільна постановка чеських і німецьких кінематографістів «Три горішки для Попелюшки» була однією з найбільш і відомих і популярних таких картин. Втім, в Чехословаччині та НДР стрічка Вацлава Ворлічек була куди популярніше, ніж у нас. У цих країнах (точніше, в їх політичних наступницею) і зараз прийнято дивитися її всією сім'єю на Новий рік (дія фільму розвивається посеред зими). Дивна назва картини пояснюється тим, що вона заснована не безпосередньо на казці Перро, а на її перекладенні чеської письменницею Воженою Немцовой. У варіанті Немцовой немає феї-хресної, і щастя героїні приносить чарівний ліщина, один з горіхів якого наділяє героїню бальних сукнею. Виконавиця головної ролі Либуше Шафранкова в подальшому стала провідною актрисою чеського кіно.

Якщо Сергій Прокоф'єв перетворив казку Шарля Перро в балет, то відомі по роботі над діснєєвськой Мері Поппінс американські лібретист брати Шерман і англійський композитор Анджела Морлі зробили з «Попелюшки» мюзикл. На відміну від більшості мюзиклів, «Черевичок і троянда» спершу була екранізована і лише потім поставлена ​​на сцені. Картину на основі цього мюзиклу зняв англієць Брайан Форбс , Режисер знаменитих « Степфордские дружин », А Попелюшку і принца зіграли Джемма Крейвен і Річард Чемберлен , Також відомий як Араміс з англійських « трьох мушкетерів ». Ця британська картина була номінована на два «Оскара» ( «краща пісня» і «найкраща музика») і на дві премії BAFTA ( «найкраща музика» і «кращі костюми»). Анджела Морлі відома не тільки своєю музикою для фільмів і серіалів, а й тим, що вона народилася чоловіком. «Туфелька і троянда» була однією з її перших робіт після зміни статі.

Через два роки після « Клубу "Сніданок" » Еллі Шіді знялася в дуже незвичайній усучасненій версії «Попелюшки». У голлівудської комедії Емі Холден Джонс , Майбутньої сценариста « непристойного пропозиції », Шіді зіграла зіпсовану стерву із заможної сім'ї. Дівчина доводить свою сім'ю до такого жару, що її фея-хрещена ( Беверлі Д'Анджело ) Створює альтернативну реальність, в якій головна героїня позбавляється сім'ї та грошей і вимушено заробляє на життя як покоївка в чужому маєтку, поки не усвідомлює всі свої минулі помилки і провини. Таким чином, фея виявляється не благодійниця героїні, а її противницею. Канадський актор Майкл Онткін , Який зіграв «принца» в цій постановці, пізніше прославився в ролі шерифа Трумана в серіалі « Твін Пікс ».

Ми знаємо «Попелюшку» як французьку казку Шарля Перро, але цей сюжет відомий як іншим народам, так і іншим знаменитим казкарям. Зокрема, братам Грімм. Їх варіант помітно більш похмурий, ніж версія Перро. У братів Перро Попелюшку допомагає не фея-хрещена, а дух її покійної матері, що втілився в чарівному дереві (звідси ж, до речі, чарівний ліщина в чеській переробці Божени Немцовой). У свою чергу, зведені сестри, коли їх просять приміряти туфельку Попелюшки, відрізають собі пальці на ногах, щоб втиснути їх в заповітну туфельку. У 1989 році західні німці визнали цю версію «Попелюшки» гідної екранізації, і Карін Брандауер зняла для національного телебачення «готичну», криваву «Попелюшку» з відомої німецької актрисою Крістою Штадлер в ролі мачухи.

Чи можна розтягнути просту казку на 26 серій? Для японських аніматорів немає нічого неможливого! У їх «Попелюшку», створеної японської студією Tatsunoko на замовлення італійської компанії Mondo TV, між першим знайомством головної героїні і принца і їх кульмінаційним балом проходить 25 серій, протягом яких персонажі переживають різні спільні пригоди (Попелюшка майже весь цей час не знає, що її коханий - королівський спадкоємець, оскільки принц видає себе за власного пажа). Також розповідь ускладнено за рахунок махінацій шкідливого герцога, який намагається захопити в країні влада. На жаль, серіал обійшовся без величезних роботів, космічних баталій і інших традиційних прийме японської анімації. А його англійський дубляж просто дивовижний.

Видатні творці американських мюзиклів Річард Роджерс і Оскар Хаммерштейн не змогли обійти «Попелюшку» стороною. У 1957 році вони склали на її основі телевізійний мюзикл, який в той рік подивилося більше 100 мільйонів американських глядачів. Сорок років по тому студія Walt Disney Television зняла власну версію цього мюзиклу, в якій деякі ключові ролі зіграли темношкірі виконавці. Відповідно головну партію виконала співачка Бренді Норвуд (Відома просто як Бренді), а фею-хрещену зіграла Вітні Х'юстон . Вупі Голдберг зобразила королеву, мати принца, а ось короля зіграв білий актор Віктор Гарбер . Білій була і зла мачуха ( Бернадетт Пітерс ). Цікаво зауважити, що Х'юстон спочатку була запрошена для виконання партії Попелюшки. Однак вона визнала, що в 33 роки цю роль грати вже пізно. Очевидно, зірка ніколи не чула про Яніні Жеймо ...

Одна з найвідоміших постфеміністскіх постановок на тему «Попелюшки», голлівудська стрічка Енті Теннанта , Раніше поставив « Двоє: я і моя тінь », Позбулася всіх казкових і містичних елементів оригіналу та дозволила Попелюшку стати куди більш активної героїнею, ніж в традиційних постановках казки. героїня Дрю Беррімор може і по обличчю з'їздити, і з циганами домовитися, і про устрій суспільства поміркувати, а свого роду феєю-хресної для неї стає сам великий художник Леонардо да Вінчі. Втім, незважаючи на всі зміни, «Попелюшка» все ж залишається «Попелюшкою», і завершується ця картина весіллям, а не відкриттям в Сорбонні факультету прикладного фемінізму. «Історія вічного кохання» стала одним з найбільших «сольних» фінансових успіхів в кар'єрі Беррімор. Фільм заробив майже 100 мільйонів доларів.

Хто про що, а південні корейці про хоррорах ... У їх версії усучасненій «Попелюшки» беруть участь пластична хірургія, примари минулого, криваві сімейні таємниці і типова для нинішньої Південної Кореї одержимість ідеальної жіночою красою. Як все це вписується в традиційну казкову канву? Насилу, і якби не назва, то дізнатися «Попелюшку» в цій «Попелюшку» було б досить важко. Але принаймні режисер Бонг Ман-Дей зберіг головне - складні відносини між мачухою, падчеркою та справжньою дочкою жінки. Сказати більше значило б розкрити занадто багато таємниць цієї химерної картини, яка виграє в глядацьких очах, якщо публіка заздалегідь не знає, як будуть розвиватися події.

Що спільного у китайської та європейської культури? Як це не дивно, казка про Попелюшку, яка в Китаї відома як Е Сянь. Вперше історія Е Сянь була записана в IX столітті нашої ери, задовго до народження Шарля Перро і братів Грімм. У китайській версії казки головній героїні допомагає чарівна риба, яка насправді є духом-охоронцем, надісланим покійною матір'ю Е Сянь. Ось чому осучаснена версія китайської казки, екранізована американським режисером Девідом Капланом за участю американо-китайських акторів, називається «Рік риби». Його фільм - це малобюджетна артхаусна постановка, формально анімаційна, але фактично майже ігрова, оскільки Каплан використовував «ротоскоп» (або «еклер») - обведення кадрів звичайної натурної зйомки. У радянські часи таким чином була створена «Каштанка» Михайла Цехановскій. «Рік риби» був удостоєний низки фестивальних призів. У прокат він ніколи не виходив.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер

15 фільмів про Попелюшку

«Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій всіх часів, не пропадає з екранів з того часу, коли перші творці фільмів навчилися знімати художнє кіно, а не просто запам'ятовувати навколишній світ. Нова диснеївська « Попелюшка », Тільки що вийшла в російський прокат, надала нам відмінний привід згадати п'ятнадцять фільмів і мультфільмів з різних країн, черпали натхнення в казці про красуню, принца і кришталевої туфельки.

Пам'ятайте французького режисера Жоржа Мельєса , Піонера екранних спецефектів і персонажа недавньої картини Мартіна Скорсезе « володар часу »? Його першим комерційним успіхом в 1899 році, через чотири роки після винаходу кінематографа, стала шестихвилинна екранізація «Попелюшки», заснована на одній з популярних в той час однойменних театральних постановок, а також на ілюстраціях Гюстава Доре до казок Шарля Перро. Королеву, мати принца, в цій картині зіграла Жанна д'Альсі , Одна з перших актрис в історії кіно, які заробляли на життя виключно зйомками. Пізніше вона стала другою дружиною Мельєса. «Попелюшка» 1899 року став першою іноземною стрічкою, купленої для американського прокату. У США фільм показувався в кольорі - прокатники найняли художників, які вручну розфарбували кожен кадр прокатних копій. У той час це був єдиний спосіб отримати кольорове зображення на екрані.

Зараз це здається дивним, але у фільмах кінця 1900-х часто не було титрів з іменами акторів! Мало того, в той час не було поділу між головними і епізодичними ролями, і актриса, тільки що зіграла головну героїню, могла в своєму наступному фільмі зіграти ледь з'являється в кадрі полотершу. Однак коли в 1909 році в американських фільмах почала з'являтися Мері Пікфорд , Публіка майже відразу ж звернула увагу на Чарівна красуню, і незабаром на рекламних щитах стали писати: «У цьому фільмі знялася дівчина з золотими кучерями!» Пікфорд стала першою кінозіркою ще до того, як глядачі вивчили її ім'я, а до середини 1910-х з її славою міг зрівнятися лише геній комедії Чарлі Чаплін . Одним з перших фільмів, що офіційно визнали її зірковість, стала німа 52-хвилинна екранізація «Попелюшки», поставлена Джеймс Кірквуд-старшим , Одним з улюблених режисерів актриси. На офіційному постері «Попелюшки» ім'я Пікфорд було написано майже таким же великим шрифтом, як назва стрічки.

При всіх перевагах інших радянських, російських і зарубіжних екранізацій казки Перро, для нас головною «Попелюшкою» була і залишається чудова чорно-біла картина надії Кошеверової і Михайла Шапіро , Затверджена до виробництва на студії «Ленфільм» в кінці травня 1945 року, всього через кілька тижнів після перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дивно смішний сценарій цієї постановки склав Євген Шварц , І він подарував російській мові цілу розсип популярних цитат. Головну роль у фільмі виконала білоруська актриса-травесті Яніна Жеймо , Яка була вдвічі старший за свою екранної героїні і лише небагато чим молодше Василя Меркур'єва , Що зображав батька Попелюшки. У наш час найвідоміша зірка «Попелюшки» - це, мабуть, Фаїна Раневська , З блискучим комедійним майстерністю яка зображала мачуху.

З усіх мультфільмів, коли-небудь створених на студії Walt Disney, «Попелюшка», 1950 року - друга за значенням після « Білосніжки », З якої почалася історія високобюджетних західних повнометражних мультфільмів. Чому «Попелюшка» так важлива? Тому що якби вона не стала хітом, то студія, яка в той час була по вуха в боргах, цілком могла припинити своє існування. Однак любов глядачів до класичної казці виявилася настільки сильна, що «Попелюшка» витягла своїх творців з боргової ями і дозволила Walt Disney проіснувати до нашого часу. Як і багато діснеївські хіти, ця стрічка була не тільки дуже красивою, але і вельми музичної, і її музика і звук удостоїлися трьох номінацій на «Оскар». В даний час «Попелюшка» вважається якщо не одним з кращих, то безумовно одним з найбільш улюблених глядачами американських мультфільмів.

«Попелюшка» - це не тільки казка, але і казковий балет Сергія Прокоф'єва з лібрето Миколи Волкова. Великий композитор склав «Попелюшку» під час війни, і цей балет був вперше поставлений у Великому театрі в листопаді 1945 року. Серед перших виконавиць головної ролі були балетні зірки епохи Ольга Лепешинська і Галина Уланова. У 1960 році знаменитий режисер-казкар Олександр Роу і режисер-балетмейстер Ростислав Захаров відобразили радянських бачення цього балету у фільмі-виставі, поставленій на Кіностудії імені Горького. Партію Попелюшки в цій постановці виконала солістка Великого театру Раїса Стручкова, основною дублер Галини Уланової. Партію Принца танцював Геннадій Ледяхов, також артист з трупи Великого театру.

Коли в 1996 році Едді Мерфі знявся в рімейку « чокнутого професора », Він виконав роль, яку в картині 1963 року виконав білошкіра Джері Льюїс , Один з найпопулярніших американських коміків 1950-х і 1960-х. Серед його акторських і продюсерських проектів була комедійна і осучаснена екранізація «Попелюшки», в якій Льюїс зобразив «Попелюшка» - безвольного хлопця, що фактично став дворецьким в родині його мачухи. Відповідно Принц в цій постановці був принцесою, злісні зведені сестри - злісними зведеними братами, а фея-хрещена - чарівним хрещеним. Картина задумана як гарантований різдвяний хіт, але її успіх був порівняно помірним, і зараз вона цікава лише як спроба привернути класичну казку з ніг на голову.

В радянські часи в широкому прокаті можна було побачити не тільки радянські кіноказки, але і стрічки з інших соціалістичних країн. Спільна постановка чеських і німецьких кінематографістів «Три горішки для Попелюшки» була однією з найбільш і відомих і популярних таких картин. Втім, в Чехословаччині та НДР стрічка Вацлава Ворлічек була куди популярніше, ніж у нас. У цих країнах (точніше, в їх політичних наступницею) і зараз прийнято дивитися її всією сім'єю на Новий рік (дія фільму розвивається посеред зими). Дивна назва картини пояснюється тим, що вона заснована не безпосередньо на казці Перро, а на її перекладенні чеської письменницею Воженою Немцовой. У варіанті Немцовой немає феї-хресної, і щастя героїні приносить чарівний ліщина, один з горіхів якого наділяє героїню бальних сукнею. Виконавиця головної ролі Либуше Шафранкова в подальшому стала провідною актрисою чеського кіно.

Якщо Сергій Прокоф'єв перетворив казку Шарля Перро в балет, то відомі по роботі над діснєєвськой Мері Поппінс американські лібретист брати Шерман і англійський композитор Анджела Морлі зробили з «Попелюшки» мюзикл. На відміну від більшості мюзиклів, «Черевичок і троянда» спершу була екранізована і лише потім поставлена ​​на сцені. Картину на основі цього мюзиклу зняв англієць Брайан Форбс , Режисер знаменитих « Степфордские дружин », А Попелюшку і принца зіграли Джемма Крейвен і Річард Чемберлен , Також відомий як Араміс з англійських « трьох мушкетерів ». Ця британська картина була номінована на два «Оскара» ( «краща пісня» і «найкраща музика») і на дві премії BAFTA ( «найкраща музика» і «кращі костюми»). Анджела Морлі відома не тільки своєю музикою для фільмів і серіалів, а й тим, що вона народилася чоловіком. «Туфелька і троянда» була однією з її перших робіт після зміни статі.

Через два роки після « Клубу "Сніданок" » Еллі Шіді знялася в дуже незвичайній усучасненій версії «Попелюшки». У голлівудської комедії Емі Холден Джонс , Майбутньої сценариста « непристойного пропозиції », Шіді зіграла зіпсовану стерву із заможної сім'ї. Дівчина доводить свою сім'ю до такого жару, що її фея-хрещена ( Беверлі Д'Анджело ) Створює альтернативну реальність, в якій головна героїня позбавляється сім'ї та грошей і вимушено заробляє на життя як покоївка в чужому маєтку, поки не усвідомлює всі свої минулі помилки і провини. Таким чином, фея виявляється не благодійниця героїні, а її противницею. Канадський актор Майкл Онткін , Який зіграв «принца» в цій постановці, пізніше прославився в ролі шерифа Трумана в серіалі « Твін Пікс ».

Ми знаємо «Попелюшку» як французьку казку Шарля Перро, але цей сюжет відомий як іншим народам, так і іншим знаменитим казкарям. Зокрема, братам Грімм. Їх варіант помітно більш похмурий, ніж версія Перро. У братів Перро Попелюшку допомагає не фея-хрещена, а дух її покійної матері, що втілився в чарівному дереві (звідси ж, до речі, чарівний ліщина в чеській переробці Божени Немцовой). У свою чергу, зведені сестри, коли їх просять приміряти туфельку Попелюшки, відрізають собі пальці на ногах, щоб втиснути їх в заповітну туфельку. У 1989 році західні німці визнали цю версію «Попелюшки» гідної екранізації, і Карін Брандауер зняла для національного телебачення «готичну», криваву «Попелюшку» з відомої німецької актрисою Крістою Штадлер в ролі мачухи.

Чи можна розтягнути просту казку на 26 серій? Для японських аніматорів немає нічого неможливого! У їх «Попелюшку», створеної японської студією Tatsunoko на замовлення італійської компанії Mondo TV, між першим знайомством головної героїні і принца і їх кульмінаційним балом проходить 25 серій, протягом яких персонажі переживають різні спільні пригоди (Попелюшка майже весь цей час не знає, що її коханий - королівський спадкоємець, оскільки принц видає себе за власного пажа). Також розповідь ускладнено за рахунок махінацій шкідливого герцога, який намагається захопити в країні влада. На жаль, серіал обійшовся без величезних роботів, космічних баталій і інших традиційних прийме японської анімації. А його англійський дубляж просто дивовижний.

Видатні творці американських мюзиклів Річард Роджерс і Оскар Хаммерштейн не змогли обійти «Попелюшку» стороною. У 1957 році вони склали на її основі телевізійний мюзикл, який в той рік подивилося більше 100 мільйонів американських глядачів. Сорок років по тому студія Walt Disney Television зняла власну версію цього мюзиклу, в якій деякі ключові ролі зіграли темношкірі виконавці. Відповідно головну партію виконала співачка Бренді Норвуд (Відома просто як Бренді), а фею-хрещену зіграла Вітні Х'юстон . Вупі Голдберг зобразила королеву, мати принца, а ось короля зіграв білий актор Віктор Гарбер . Білій була і зла мачуха ( Бернадетт Пітерс ). Цікаво зауважити, що Х'юстон спочатку була запрошена для виконання партії Попелюшки. Однак вона визнала, що в 33 роки цю роль грати вже пізно. Очевидно, зірка ніколи не чула про Яніні Жеймо ...

Одна з найвідоміших постфеміністскіх постановок на тему «Попелюшки», голлівудська стрічка Енті Теннанта , Раніше поставив « Двоє: я і моя тінь », Позбулася всіх казкових і містичних елементів оригіналу та дозволила Попелюшку стати куди більш активної героїнею, ніж в традиційних постановках казки. героїня Дрю Беррімор може і по обличчю з'їздити, і з циганами домовитися, і про устрій суспільства поміркувати, а свого роду феєю-хресної для неї стає сам великий художник Леонардо да Вінчі. Втім, незважаючи на всі зміни, «Попелюшка» все ж залишається «Попелюшкою», і завершується ця картина весіллям, а не відкриттям в Сорбонні факультету прикладного фемінізму. «Історія вічного кохання» стала одним з найбільших «сольних» фінансових успіхів в кар'єрі Беррімор. Фільм заробив майже 100 мільйонів доларів.

Хто про що, а південні корейці про хоррорах ... У їх версії усучасненій «Попелюшки» беруть участь пластична хірургія, примари минулого, криваві сімейні таємниці і типова для нинішньої Південної Кореї одержимість ідеальної жіночою красою. Як все це вписується в традиційну казкову канву? Насилу, і якби не назва, то дізнатися «Попелюшку» в цій «Попелюшку» було б досить важко. Але принаймні режисер Бонг Ман-Дей зберіг головне - складні відносини між мачухою, падчеркою та справжньою дочкою жінки. Сказати більше значило б розкрити занадто багато таємниць цієї химерної картини, яка виграє в глядацьких очах, якщо публіка заздалегідь не знає, як будуть розвиватися події.

Що спільного у китайської та європейської культури? Як це не дивно, казка про Попелюшку, яка в Китаї відома як Е Сянь. Вперше історія Е Сянь була записана в IX столітті нашої ери, задовго до народження Шарля Перро і братів Грімм. У китайській версії казки головній героїні допомагає чарівна риба, яка насправді є духом-охоронцем, надісланим покійною матір'ю Е Сянь. Ось чому осучаснена версія китайської казки, екранізована американським режисером Девідом Капланом за участю американо-китайських акторів, називається «Рік риби». Його фільм - це малобюджетна артхаусна постановка, формально анімаційна, але фактично майже ігрова, оскільки Каплан використовував «ротоскоп» (або «еклер») - обведення кадрів звичайної натурної зйомки. У радянські часи таким чином була створена «Каштанка» Михайла Цехановскій. «Рік риби» був удостоєний низки фестивальних призів. У прокат він ніколи не виходив.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер

15 фільмів про Попелюшку

«Попелюшка» - ця класична казка, одна з найулюбленіших романтичних історій всіх часів, не пропадає з екранів з того часу, коли перші творці фільмів навчилися знімати художнє кіно, а не просто запам'ятовувати навколишній світ. Нова диснеївська « Попелюшка », Тільки що вийшла в російський прокат, надала нам відмінний привід згадати п'ятнадцять фільмів і мультфільмів з різних країн, черпали натхнення в казці про красуню, принца і кришталевої туфельки.

Пам'ятайте французького режисера Жоржа Мельєса , Піонера екранних спецефектів і персонажа недавньої картини Мартіна Скорсезе « володар часу »? Його першим комерційним успіхом в 1899 році, через чотири роки після винаходу кінематографа, стала шестихвилинна екранізація «Попелюшки», заснована на одній з популярних в той час однойменних театральних постановок, а також на ілюстраціях Гюстава Доре до казок Шарля Перро. Королеву, мати принца, в цій картині зіграла Жанна д'Альсі , Одна з перших актрис в історії кіно, які заробляли на життя виключно зйомками. Пізніше вона стала другою дружиною Мельєса. «Попелюшка» 1899 року став першою іноземною стрічкою, купленої для американського прокату. У США фільм показувався в кольорі - прокатники найняли художників, які вручну розфарбували кожен кадр прокатних копій. У той час це був єдиний спосіб отримати кольорове зображення на екрані.

Зараз це здається дивним, але у фільмах кінця 1900-х часто не було титрів з іменами акторів! Мало того, в той час не було поділу між головними і епізодичними ролями, і актриса, тільки що зіграла головну героїню, могла в своєму наступному фільмі зіграти ледь з'являється в кадрі полотершу. Однак коли в 1909 році в американських фільмах почала з'являтися Мері Пікфорд , Публіка майже відразу ж звернула увагу на Чарівна красуню, і незабаром на рекламних щитах стали писати: «У цьому фільмі знялася дівчина з золотими кучерями!» Пікфорд стала першою кінозіркою ще до того, як глядачі вивчили її ім'я, а до середини 1910-х з її славою міг зрівнятися лише геній комедії Чарлі Чаплін . Одним з перших фільмів, що офіційно визнали її зірковість, стала німа 52-хвилинна екранізація «Попелюшки», поставлена Джеймс Кірквуд-старшим , Одним з улюблених режисерів актриси. На офіційному постері «Попелюшки» ім'я Пікфорд було написано майже таким же великим шрифтом, як назва стрічки.

При всіх перевагах інших радянських, російських і зарубіжних екранізацій казки Перро, для нас головною «Попелюшкою» була і залишається чудова чорно-біла картина надії Кошеверової і Михайла Шапіро , Затверджена до виробництва на студії «Ленфільм» в кінці травня 1945 року, всього через кілька тижнів після перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дивно смішний сценарій цієї постановки склав Євген Шварц , І він подарував російській мові цілу розсип популярних цитат. Головну роль у фільмі виконала білоруська актриса-травесті Яніна Жеймо , Яка була вдвічі старший за свою екранної героїні і лише небагато чим молодше Василя Меркур'єва , Що зображав батька Попелюшки. У наш час найвідоміша зірка «Попелюшки» - це, мабуть, Фаїна Раневська , З блискучим комедійним майстерністю яка зображала мачуху.

З усіх мультфільмів, коли-небудь створених на студії Walt Disney, «Попелюшка», 1950 року - друга за значенням після « Білосніжки », З якої почалася історія високобюджетних західних повнометражних мультфільмів. Чому «Попелюшка» так важлива? Тому що якби вона не стала хітом, то студія, яка в той час була по вуха в боргах, цілком могла припинити своє існування. Однак любов глядачів до класичної казці виявилася настільки сильна, що «Попелюшка» витягла своїх творців з боргової ями і дозволила Walt Disney проіснувати до нашого часу. Як і багато діснеївські хіти, ця стрічка була не тільки дуже красивою, але і вельми музичної, і її музика і звук удостоїлися трьох номінацій на «Оскар». В даний час «Попелюшка» вважається якщо не одним з кращих, то безумовно одним з найбільш улюблених глядачами американських мультфільмів.

«Попелюшка» - це не тільки казка, але і казковий балет Сергія Прокоф'єва з лібрето Миколи Волкова. Великий композитор склав «Попелюшку» під час війни, і цей балет був вперше поставлений у Великому театрі в листопаді 1945 року. Серед перших виконавиць головної ролі були балетні зірки епохи Ольга Лепешинська і Галина Уланова. У 1960 році знаменитий режисер-казкар Олександр Роу і режисер-балетмейстер Ростислав Захаров відобразили радянських бачення цього балету у фільмі-виставі, поставленій на Кіностудії імені Горького. Партію Попелюшки в цій постановці виконала солістка Великого театру Раїса Стручкова, основною дублер Галини Уланової. Партію Принца танцював Геннадій Ледяхов, також артист з трупи Великого театру.

Коли в 1996 році Едді Мерфі знявся в рімейку « чокнутого професора », Він виконав роль, яку в картині 1963 року виконав білошкіра Джері Льюїс , Один з найпопулярніших американських коміків 1950-х і 1960-х. Серед його акторських і продюсерських проектів була комедійна і осучаснена екранізація «Попелюшки», в якій Льюїс зобразив «Попелюшка» - безвольного хлопця, що фактично став дворецьким в родині його мачухи. Відповідно Принц в цій постановці був принцесою, злісні зведені сестри - злісними зведеними братами, а фея-хрещена - чарівним хрещеним. Картина задумана як гарантований різдвяний хіт, але її успіх був порівняно помірним, і зараз вона цікава лише як спроба привернути класичну казку з ніг на голову.

В радянські часи в широкому прокаті можна було побачити не тільки радянські кіноказки, але і стрічки з інших соціалістичних країн. Спільна постановка чеських і німецьких кінематографістів «Три горішки для Попелюшки» була однією з найбільш і відомих і популярних таких картин. Втім, в Чехословаччині та НДР стрічка Вацлава Ворлічек була куди популярніше, ніж у нас. У цих країнах (точніше, в їх політичних наступницею) і зараз прийнято дивитися її всією сім'єю на Новий рік (дія фільму розвивається посеред зими). Дивна назва картини пояснюється тим, що вона заснована не безпосередньо на казці Перро, а на її перекладенні чеської письменницею Воженою Немцовой. У варіанті Немцовой немає феї-хресної, і щастя героїні приносить чарівний ліщина, один з горіхів якого наділяє героїню бальних сукнею. Виконавиця головної ролі Либуше Шафранкова в подальшому стала провідною актрисою чеського кіно.

Якщо Сергій Прокоф'єв перетворив казку Шарля Перро в балет, то відомі по роботі над діснєєвськой Мері Поппінс американські лібретист брати Шерман і англійський композитор Анджела Морлі зробили з «Попелюшки» мюзикл. На відміну від більшості мюзиклів, «Черевичок і троянда» спершу була екранізована і лише потім поставлена ​​на сцені. Картину на основі цього мюзиклу зняв англієць Брайан Форбс , Режисер знаменитих « Степфордские дружин », А Попелюшку і принца зіграли Джемма Крейвен і Річард Чемберлен , Також відомий як Араміс з англійських « трьох мушкетерів ». Ця британська картина була номінована на два «Оскара» ( «краща пісня» і «найкраща музика») і на дві премії BAFTA ( «найкраща музика» і «кращі костюми»). Анджела Морлі відома не тільки своєю музикою для фільмів і серіалів, а й тим, що вона народилася чоловіком. «Туфелька і троянда» була однією з її перших робіт після зміни статі.

Через два роки після « Клубу "Сніданок" » Еллі Шіді знялася в дуже незвичайній усучасненій версії «Попелюшки». У голлівудської комедії Емі Холден Джонс , Майбутньої сценариста « непристойного пропозиції », Шіді зіграла зіпсовану стерву із заможної сім'ї. Дівчина доводить свою сім'ю до такого жару, що її фея-хрещена ( Беверлі Д'Анджело ) Створює альтернативну реальність, в якій головна героїня позбавляється сім'ї та грошей і вимушено заробляє на життя як покоївка в чужому маєтку, поки не усвідомлює всі свої минулі помилки і провини. Таким чином, фея виявляється не благодійниця героїні, а її противницею. Канадський актор Майкл Онткін , Який зіграв «принца» в цій постановці, пізніше прославився в ролі шерифа Трумана в серіалі « Твін Пікс ».

Ми знаємо «Попелюшку» як французьку казку Шарля Перро, але цей сюжет відомий як іншим народам, так і іншим знаменитим казкарям. Зокрема, братам Грімм. Їх варіант помітно більш похмурий, ніж версія Перро. У братів Перро Попелюшку допомагає не фея-хрещена, а дух її покійної матері, що втілився в чарівному дереві (звідси ж, до речі, чарівний ліщина в чеській переробці Божени Немцовой). У свою чергу, зведені сестри, коли їх просять приміряти туфельку Попелюшки, відрізають собі пальці на ногах, щоб втиснути їх в заповітну туфельку. У 1989 році західні німці визнали цю версію «Попелюшки» гідної екранізації, і Карін Брандауер зняла для національного телебачення «готичну», криваву «Попелюшку» з відомої німецької актрисою Крістою Штадлер в ролі мачухи.

Чи можна розтягнути просту казку на 26 серій? Для японських аніматорів немає нічого неможливого! У їх «Попелюшку», створеної японської студією Tatsunoko на замовлення італійської компанії Mondo TV, між першим знайомством головної героїні і принца і їх кульмінаційним балом проходить 25 серій, протягом яких персонажі переживають різні спільні пригоди (Попелюшка майже весь цей час не знає, що її коханий - королівський спадкоємець, оскільки принц видає себе за власного пажа). Також розповідь ускладнено за рахунок махінацій шкідливого герцога, який намагається захопити в країні влада. На жаль, серіал обійшовся без величезних роботів, космічних баталій і інших традиційних прийме японської анімації. А його англійський дубляж просто дивовижний.

Видатні творці американських мюзиклів Річард Роджерс і Оскар Хаммерштейн не змогли обійти «Попелюшку» стороною. У 1957 році вони склали на її основі телевізійний мюзикл, який в той рік подивилося більше 100 мільйонів американських глядачів. Сорок років по тому студія Walt Disney Television зняла власну версію цього мюзиклу, в якій деякі ключові ролі зіграли темношкірі виконавці. Відповідно головну партію виконала співачка Бренді Норвуд (Відома просто як Бренді), а фею-хрещену зіграла Вітні Х'юстон . Вупі Голдберг зобразила королеву, мати принца, а ось короля зіграв білий актор Віктор Гарбер . Білій була і зла мачуха ( Бернадетт Пітерс ). Цікаво зауважити, що Х'юстон спочатку була запрошена для виконання партії Попелюшки. Однак вона визнала, що в 33 роки цю роль грати вже пізно. Очевидно, зірка ніколи не чула про Яніні Жеймо ...

Одна з найвідоміших постфеміністскіх постановок на тему «Попелюшки», голлівудська стрічка Енті Теннанта , Раніше поставив « Двоє: я і моя тінь », Позбулася всіх казкових і містичних елементів оригіналу та дозволила Попелюшку стати куди більш активної героїнею, ніж в традиційних постановках казки. героїня Дрю Беррімор може і по обличчю з'їздити, і з циганами домовитися, і про устрій суспільства поміркувати, а свого роду феєю-хресної для неї стає сам великий художник Леонардо да Вінчі. Втім, незважаючи на всі зміни, «Попелюшка» все ж залишається «Попелюшкою», і завершується ця картина весіллям, а не відкриттям в Сорбонні факультету прикладного фемінізму. «Історія вічного кохання» стала одним з найбільших «сольних» фінансових успіхів в кар'єрі Беррімор. Фільм заробив майже 100 мільйонів доларів.

Хто про що, а південні корейці про хоррорах ... У їх версії усучасненій «Попелюшки» беруть участь пластична хірургія, примари минулого, криваві сімейні таємниці і типова для нинішньої Південної Кореї одержимість ідеальної жіночою красою. Як все це вписується в традиційну казкову канву? Насилу, і якби не назва, то дізнатися «Попелюшку» в цій «Попелюшку» було б досить важко. Але принаймні режисер Бонг Ман-Дей зберіг головне - складні відносини між мачухою, падчеркою та справжньою дочкою жінки. Сказати більше значило б розкрити занадто багато таємниць цієї химерної картини, яка виграє в глядацьких очах, якщо публіка заздалегідь не знає, як будуть розвиватися події.

Що спільного у китайської та європейської культури? Як це не дивно, казка про Попелюшку, яка в Китаї відома як Е Сянь. Вперше історія Е Сянь була записана в IX столітті нашої ери, задовго до народження Шарля Перро і братів Грімм. У китайській версії казки головній героїні допомагає чарівна риба, яка насправді є духом-охоронцем, надісланим покійною матір'ю Е Сянь. Ось чому осучаснена версія китайської казки, екранізована американським режисером Девідом Капланом за участю американо-китайських акторів, називається «Рік риби». Його фільм - це малобюджетна артхаусна постановка, формально анімаційна, але фактично майже ігрова, оскільки Каплан використовував «ротоскоп» (або «еклер») - обведення кадрів звичайної натурної зйомки. У радянські часи таким чином була створена «Каштанка» Михайла Цехановскій. «Рік риби» був удостоєний низки фестивальних призів. У прокат він ніколи не виходив.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер