1. Як все влаштовано: Озвучка серіалів Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008...
2. Про піратстві
3. Серіали на ТБ
4. механізм
5. Мати і незручні моменти
6. монетизація
7. Як все влаштовано: Озвучка серіалів
8. Як приходять в професію
9. Про піратстві
10. Серіали на ТБ
11. механізм
12. Мати і незручні моменти
13. монетизація
14. Як все влаштовано: Озвучка серіалів
15. Як приходять в професію
16. Про піратстві
17. Серіали на ТБ
18. механізм
19. Мати і незручні моменти
20. монетизація
21. Як все влаштовано: Озвучка серіалів
22. Як приходять в професію
23. Про піратстві
24. Серіали на ТБ
25. механізм
26. Мати і незручні моменти
27. монетизація
28. Як все влаштовано: Озвучка серіалів
29. Як приходять в професію
30. Про піратстві
31. Серіали на ТБ
32. механізм
33. Мати і незручні моменти
34. монетизація

Як все влаштовано: Озвучка серіалів

Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008 році з виходом на екрани серіалу Lost. Любителі багатосерійних історій самостійно переводили і озвучували нові випуски, поширювали їх в соціальних мережах і торрент-трекерах. Так з'явилися студії LostFilm, «Кураж-Бамбі», «Кубик в кубі» і багато інших. The Village поговорив з одним зі старожилів індустрії серіального дубляжу і з'ясував, чому російськомовні глядачі відмовляються дивитися фільми з субтитрами, як відбувається процес озвучення і скільки матюків може дозволити собі дубльований Картман.

Як приходять в професію

Немає якихось певних умов, через які люди починають займатися домашньою озвученням. Часто хлопці просто хочуть озвучити улюблений серіал, який ще не переведений на російську мову. У професійних студіях все по-іншому: там працюють актори і режисери з утворенням і потрапити туди на роботу досить складно. «Озвукаторамі», так по ідеї називається моя професія, стають випадково: у тебе є хоч якесь обладнання, ти знаходиш фільм або серіал, який тобі подобається, і переозвучувати його, користуючись субтитрами. Я от взагалі в театральному навчався, а моя колега - на журфаку.

Першою моєю замовний озвученням були піратські фільми, за які платили $ 20. У замовників були огидні переклади текстів: напевно вони не морочилися і переводили все в «промт» (Promt, популярна програма для переказів. - Прим. Ред.) Без подальшої редактури. Потім був перший сезон вампірського серіалу - за нього взагалі не заплатили. Але починати завжди з чогось доводиться.

Про піратстві

Ринок озвучення серіалів поділений на два табори: домашні напівпрофесійні студії, замовлення яких приходять від платних інтернет-кінотеатрів, і студії з легальними замовленнями від правовласників. Другі вважають перших піратами і навіть троля їх на проффорумах. Як на мене, піратство - це взяти фільм безкоштовно, а потім заробляти на ньому гроші. Але ж ми не отримуємо безпосередній прибутку: люди дивляться озвучені нами серіали безкоштовно. Хоча трапляється, що нахабні школярі ставлять нам в докір, що серія не вийшла, і вважають, що ми їм зобов'язані: «Ви завдяки нам гроші заробляєте!» Як цьому маленькому говнюками може таке прийти в голову, враховуючи, що серіали він дивиться безкоштовно?

Серіали на ТБ

За кордоном озвученням серіалів взагалі ніхто не займається. Скрізь вони йдуть з субтитрами, і глядачів це влаштовує. У нас же люди ніяк не звикнуть сприймати фільми з субтитрами і вимагають голосовий переклад.

Існує кілька видів озвучення: закадровий (коли голос накладається поверх оригінальної доріжки, зазвичай з невеликим відставанням) і дубляж, тобто повне заглушення. На телебаченні часто використовують закадровий, озвучують без голосових варіацій, сухим монотонним голосом, не заморочуються з приводу звукових ефектів типу імітації голосу в телефоні і тому подібного. Тут як зіпсований телефон: перекладач халтурить і переводить абияк, редактор абияк редагує, а актори в результаті читають те, що їм віддали. Тоді і виходять казуси на кшталт тих, коли в оригіналі ти чуєш «break a leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера». Чому так відбувається? Для них це просто монотонна робота, у них сто тисяч хвилин в день і немає часу вкладати душу в озвучування. Відмінність домашньої озвучення часто полягає в тому, що непрофесіонали більш душевно ставляться до своєї роботи. Я щиро люблю свого містера Вайта і Глорію (герої серіалів «У всі тяжкі» і «Американська сімейка». - Прим. Ред.), А вони - ні. Хоча зустрічаються різні приклади. Пам'ятаю, багато хто були незадоволені, коли канал СТС запустив «Теорію Великого вибуху» у власній озвучці: всі звикли до «Кураж-Бамбі» і не сприймали серіал інакше. На телику не було «бугагашенек» та інших власних фішок "Куражу». Але якщо подумати, то саме озвучка на СТС за змістом найбільш близька до оригіналу: жарти були переведені на російську дуже грамотно, без всяких там «сирників у тітки Глаши».

в оригіналі «Break a Leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера»

Але в своїй масі російські телеканали - це відсталі радянські структури. Вони вважають, що чоловік не може озвучувати жінку, а в дубляжі має брати участь чотири-п'ять акторів. А то, що вони допускають дурні семантичні помилки, їх не хвилює. Як і те, що я один можу зобразити п'ять голосів так, що ніхто в житті не здогадається, що це одна людина.

Згадайте, як все було раніше! Та озвучка, яку ми чули в 90-х, - це праця неймовірно талановитих людей. Мало того, що вони озвучували багато фільмів синхронно, без перекладу, так ще й робили це на неймовірно складному обладнанні. Зараз техніка дозволяє озвучувати все, що ти захочеш, просто маючи мікрофон і комп'ютер. З одного боку, це добре: завдяки цим людям сформувалася індустрія зарубіжних серіалів в Росії. З іншого - плодяться моторошно озвучені, погано перекладені на російську серіали, а у людей, які це роблять, з'являється помилкове уявлення про власні здібності.

механізм

Є чітко відпрацьована схема озвучування будь-якого кінопродукту. Наприклад, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо, застосовують «ліпсінг» - це така технологія підгонки дубляжу під руху губ мовця. Її використовують все більш-менш серйозні студії. Іноді доводиться повністю міняти фразу і вона має сенс, щоб вона виглядала натурально. Цим займаються спеціальні люди - «укладальники». У домашніх умовах все трохи простіше: фразу зазвичай не змінюють, але її тривалість в будь-якому випадку повинна відповідати тривалості оригінального висловлювання, щоб голос не забігав на інших персонажів.

Перший етап озвучення - це переклад серії. Тут схема завжди одна: на сайтах на кшталт Addic7ed.com перекладач вибирає потрібний серіал і отримує повноцінний монтажний лист - субтитри із зазначенням часу реплік персонажів. При перегляді ви їх не побачите, але в закодованому варіанті вони є у будь-якого серіалу, і не тільки на англійській мові. Перекладачеві залишається підібрати аналогічні по довжині фрази російською і відіслати монтажний лист в студію. У хорошого перекладача на серію може піти від кількох годин до кількох діб. Не варто забувати про вузькоспеціалізовані серіалах на кшталт медичних. Тут перекладач повинен не просто зберегти стиль оповіді, а й знати всі ці медичні терміни на кшталт аортокоронарного шунтування.

У сусідній кімнаті хтось спить,
а ти кричиш: «Санітар!
Швидше сюди »

Зазвичай епізод ділиться на чоловічі і жіночі репліки, причому іноді доводиться озвучити кілька персонажів поспіль. Ти дивишся на відео, орієнтуючись на субтитри або монтажний лист. Деякі студії ускладнюють собі роботу: в одній програмі записують по кілька реплік, в іншій - чистять і зводять звук. Незрозуміло навіщо, якщо для всього цього є одна програма. Ніякої опрацювання голосу для персонажа або підбору потрібного тону не існує. Ти просто слухаєш героя і кажеш схожим голосом. До третього епізоду все утрясається і голос залишається незмінним, будете починати дивитися серіал - зверніть увагу, як змінюється голос в перших серіях.

Домашня студія озвучення - це команда з декількох людей: перекладач, редактор і безпосередньо той, хто озвучує - він же часто і звукорежисер.

Мати і незручні моменти

Це тільки з боку смішно дивитися на те, як працівник студії по кілька разів не може озвучити репліку. Насправді це дуже дратує. Якось раз мені довелося озвучувати мультфільм, в якому був персонаж на ім'я Каіаеоаеалеале. Це навіть прочитати неможливо, не те що вимовити! Ви самі спробуйте.

Дівчатам буває складно озвучувати постільні сцени: соромляться, просять колег піти в іншу кімнату. Правда, через якийсь час звикають і вже не бояться сказати щось на кшталт: «Гей ти, йди сюди». У закадрити з цим простіше: озвучка накладається поверх оригінальних голосів, і зображати поцілунки і томне дихання в ліжку нам не обов'язково. Хоча у домашнього дубляжу є свої мінуси. Ось сидиш ти вночі, озвучувати будь-якої гостросюжетний фільм про війну. У сусідній кімнаті хтось спить, а ти кричиш: «Санітар! Швидше сюди ».

Важливо, щоб глядач сприймав дубляж як рідну озвучку: для цього перекладач повинен досконало оперувати російською мовою, як літературним, так і нелітературних. Почуття гумору теж не завадить: в комедійних серіалах дуже важливі евфемізми і авторські жарти. А вже якщо в оригіналі багато матюкаються, то перекладач повинен знати весь спектр народного мату і його варіації. У нас є одна відмінна перекладачка, але вона зовсім не вміє переводити мати. На кожен fuck у неї «блять», але ж можна всяких «хітровиебленоподазулепленно» придумати. Російського людини взагалі чомусь дуже ображають мати. Зате статевий акт з відкручуванням голови - абсолютно нормально. Взяти хоча б True Blood! Так там же порнуха прикрита упереміш з кровищей, а ось мати переводити, бачте, некрасиво. Не треба вставляти мат туди, де його немає в оригіналі. Якщо він є - чому б не перевести? Іноді просто безглуздо чути «чорт», коли в оригіналі «shit».

монетизація

Взагалі, чомусь багато людей думають, що працівники студій озвучення - олігархи і купують по машині в день. Це повна маячня! Хоча зараз з'явилося кілька способів заробити на серіалах: реклама на власному сайті, озвучка для онлайн-телебачення або спонсорська підтримка. Ось включаєш серіал і чуєш «за підтримки сайту такого-то» - таке спонсорство з'явилося близько року тому, раніше все робили безкоштовно, на власному ентузіазмі. Взагалі, ті, хто зараз спонсорує серіальні озвучення, дуже далекоглядні люди. Деякі компанії дають гроші відразу декільком студіям, тому що розуміють, наскільки популярні серіали і яка у них незліченна аудиторія.

Як все влаштовано: Озвучка серіалів

Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008 році з виходом на екрани серіалу Lost. Любителі багатосерійних історій самостійно переводили і озвучували нові випуски, поширювали їх в соціальних мережах і торрент-трекерах. Так з'явилися студії LostFilm, «Кураж-Бамбі», «Кубик в кубі» і багато інших. The Village поговорив з одним зі старожилів індустрії серіального дубляжу і з'ясував, чому російськомовні глядачі відмовляються дивитися фільми з субтитрами, як відбувається процес озвучення і скільки матюків може дозволити собі дубльований Картман.

Як приходять в професію

Немає якихось певних умов, через які люди починають займатися домашньою озвученням. Часто хлопці просто хочуть озвучити улюблений серіал, який ще не переведений на російську мову. У професійних студіях все по-іншому: там працюють актори і режисери з утворенням і потрапити туди на роботу досить складно. «Озвукаторамі», так по ідеї називається моя професія, стають випадково: у тебе є хоч якесь обладнання, ти знаходиш фільм або серіал, який тобі подобається, і переозвучувати його, користуючись субтитрами. Я от взагалі в театральному навчався, а моя колега - на журфаку.

Першою моєю замовний озвученням були піратські фільми, за які платили $ 20. У замовників були огидні переклади текстів: напевно вони не морочилися і переводили все в «промт» (Promt, популярна програма для переказів. - Прим. Ред.) Без подальшої редактури. Потім був перший сезон вампірського серіалу - за нього взагалі не заплатили. Але починати завжди з чогось доводиться.

Про піратстві

Ринок озвучення серіалів поділений на два табори: домашні напівпрофесійні студії, замовлення яких приходять від платних інтернет-кінотеатрів, і студії з легальними замовленнями від правовласників. Другі вважають перших піратами і навіть троля їх на проффорумах. Як на мене, піратство - це взяти фільм безкоштовно, а потім заробляти на ньому гроші. Але ж ми не отримуємо безпосередній прибутку: люди дивляться озвучені нами серіали безкоштовно. Хоча трапляється, що нахабні школярі ставлять нам в докір, що серія не вийшла, і вважають, що ми їм зобов'язані: «Ви завдяки нам гроші заробляєте!» Як цьому маленькому говнюками може таке прийти в голову, враховуючи, що серіали він дивиться безкоштовно?

Серіали на ТБ

За кордоном озвученням серіалів взагалі ніхто не займається. Скрізь вони йдуть з субтитрами, і глядачів це влаштовує. У нас же люди ніяк не звикнуть сприймати фільми з субтитрами і вимагають голосовий переклад.

Існує кілька видів озвучення: закадровий (коли голос накладається поверх оригінальної доріжки, зазвичай з невеликим відставанням) і дубляж, тобто повне заглушення. На телебаченні часто використовують закадровий, озвучують без голосових варіацій, сухим монотонним голосом, не заморочуються з приводу звукових ефектів типу імітації голосу в телефоні і тому подібного. Тут як зіпсований телефон: перекладач халтурить і переводить абияк, редактор абияк редагує, а актори в результаті читають те, що їм віддали. Тоді і виходять казуси на кшталт тих, коли в оригіналі ти чуєш «break a leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера». Чому так відбувається? Для них це просто монотонна робота, у них сто тисяч хвилин в день і немає часу вкладати душу в озвучування. Відмінність домашньої озвучення часто полягає в тому, що непрофесіонали більш душевно ставляться до своєї роботи. Я щиро люблю свого містера Вайта і Глорію (герої серіалів «У всі тяжкі» і «Американська сімейка». - Прим. Ред.), А вони - ні. Хоча зустрічаються різні приклади. Пам'ятаю, багато хто були незадоволені, коли канал СТС запустив «Теорію Великого вибуху» у власній озвучці: всі звикли до «Кураж-Бамбі» і не сприймали серіал інакше. На телику не було «бугагашенек» та інших власних фішок "Куражу». Але якщо подумати, то саме озвучка на СТС за змістом найбільш близька до оригіналу: жарти були переведені на російську дуже грамотно, без всяких там «сирників у тітки Глаши».

в оригіналі «Break a Leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера»

Але в своїй масі російські телеканали - це відсталі радянські структури. Вони вважають, що чоловік не може озвучувати жінку, а в дубляжі має брати участь чотири-п'ять акторів. А то, що вони допускають дурні семантичні помилки, їх не хвилює. Як і те, що я один можу зобразити п'ять голосів так, що ніхто в житті не здогадається, що це одна людина.

Згадайте, як все було раніше! Та озвучка, яку ми чули в 90-х, - це праця неймовірно талановитих людей. Мало того, що вони озвучували багато фільмів синхронно, без перекладу, так ще й робили це на неймовірно складному обладнанні. Зараз техніка дозволяє озвучувати все, що ти захочеш, просто маючи мікрофон і комп'ютер. З одного боку, це добре: завдяки цим людям сформувалася індустрія зарубіжних серіалів в Росії. З іншого - плодяться моторошно озвучені, погано перекладені на російську серіали, а у людей, які це роблять, з'являється помилкове уявлення про власні здібності.

механізм

Є чітко відпрацьована схема озвучування будь-якого кінопродукту. Наприклад, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо, застосовують «ліпсінг» - це така технологія підгонки дубляжу під руху губ мовця. Її використовують все більш-менш серйозні студії. Іноді доводиться повністю міняти фразу і вона має сенс, щоб вона виглядала натурально. Цим займаються спеціальні люди - «укладальники». У домашніх умовах все трохи простіше: фразу зазвичай не змінюють, але її тривалість в будь-якому випадку повинна відповідати тривалості оригінального висловлювання, щоб голос не забігав на інших персонажів.

Перший етап озвучення - це переклад серії. Тут схема завжди одна: на сайтах на кшталт Addic7ed.com перекладач вибирає потрібний серіал і отримує повноцінний монтажний лист - субтитри із зазначенням часу реплік персонажів. При перегляді ви їх не побачите, але в закодованому варіанті вони є у будь-якого серіалу, і не тільки на англійській мові. Перекладачеві залишається підібрати аналогічні по довжині фрази російською і відіслати монтажний лист в студію. У хорошого перекладача на серію може піти від кількох годин до кількох діб. Не варто забувати про вузькоспеціалізовані серіалах на кшталт медичних. Тут перекладач повинен не просто зберегти стиль оповіді, а й знати всі ці медичні терміни на кшталт аортокоронарного шунтування.

У сусідній кімнаті хтось спить,
а ти кричиш: «Санітар!
Швидше сюди »

Зазвичай епізод ділиться на чоловічі і жіночі репліки, причому іноді доводиться озвучити кілька персонажів поспіль. Ти дивишся на відео, орієнтуючись на субтитри або монтажний лист. Деякі студії ускладнюють собі роботу: в одній програмі записують по кілька реплік, в іншій - чистять і зводять звук. Незрозуміло навіщо, якщо для всього цього є одна програма. Ніякої опрацювання голосу для персонажа або підбору потрібного тону не існує. Ти просто слухаєш героя і кажеш схожим голосом. До третього епізоду все утрясається і голос залишається незмінним, будете починати дивитися серіал - зверніть увагу, як змінюється голос в перших серіях.

Домашня студія озвучення - це команда з декількох людей: перекладач, редактор і безпосередньо той, хто озвучує - він же часто і звукорежисер.

Мати і незручні моменти

Це тільки з боку смішно дивитися на те, як працівник студії по кілька разів не може озвучити репліку. Насправді це дуже дратує. Якось раз мені довелося озвучувати мультфільм, в якому був персонаж на ім'я Каіаеоаеалеале. Це навіть прочитати неможливо, не те що вимовити! Ви самі спробуйте.

Дівчатам буває складно озвучувати постільні сцени: соромляться, просять колег піти в іншу кімнату. Правда, через якийсь час звикають і вже не бояться сказати щось на кшталт: «Гей ти, йди сюди». У закадрити з цим простіше: озвучка накладається поверх оригінальних голосів, і зображати поцілунки і томне дихання в ліжку нам не обов'язково. Хоча у домашнього дубляжу є свої мінуси. Ось сидиш ти вночі, озвучувати будь-якої гостросюжетний фільм про війну. У сусідній кімнаті хтось спить, а ти кричиш: «Санітар! Швидше сюди ».

Важливо, щоб глядач сприймав дубляж як рідну озвучку: для цього перекладач повинен досконало оперувати російською мовою, як літературним, так і нелітературних. Почуття гумору теж не завадить: в комедійних серіалах дуже важливі евфемізми і авторські жарти. А вже якщо в оригіналі багато матюкаються, то перекладач повинен знати весь спектр народного мату і його варіації. У нас є одна відмінна перекладачка, але вона зовсім не вміє переводити мати. На кожен fuck у неї «блять», але ж можна всяких «хітровиебленоподазулепленно» придумати. Російського людини взагалі чомусь дуже ображають мати. Зате статевий акт з відкручуванням голови - абсолютно нормально. Взяти хоча б True Blood! Так там же порнуха прикрита упереміш з кровищей, а ось мати переводити, бачте, некрасиво. Не треба вставляти мат туди, де його немає в оригіналі. Якщо він є - чому б не перевести? Іноді просто безглуздо чути «чорт», коли в оригіналі «shit».

монетизація

Взагалі, чомусь багато людей думають, що працівники студій озвучення - олігархи і купують по машині в день. Це повна маячня! Хоча зараз з'явилося кілька способів заробити на серіалах: реклама на власному сайті, озвучка для онлайн-телебачення або спонсорська підтримка. Ось включаєш серіал і чуєш «за підтримки сайту такого-то» - таке спонсорство з'явилося близько року тому, раніше все робили безкоштовно, на власному ентузіазмі. Взагалі, ті, хто зараз спонсорує серіальні озвучення, дуже далекоглядні люди. Деякі компанії дають гроші відразу декільком студіям, тому що розуміють, наскільки популярні серіали і яка у них незліченна аудиторія.

Як все влаштовано: Озвучка серіалів

Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008 році з виходом на екрани серіалу Lost. Любителі багатосерійних історій самостійно переводили і озвучували нові випуски, поширювали їх в соціальних мережах і торрент-трекерах. Так з'явилися студії LostFilm, «Кураж-Бамбі», «Кубик в кубі» і багато інших. The Village поговорив з одним зі старожилів індустрії серіального дубляжу і з'ясував, чому російськомовні глядачі відмовляються дивитися фільми з субтитрами, як відбувається процес озвучення і скільки матюків може дозволити собі дубльований Картман.

Як приходять в професію

Немає якихось певних умов, через які люди починають займатися домашньою озвученням. Часто хлопці просто хочуть озвучити улюблений серіал, який ще не переведений на російську мову. У професійних студіях все по-іншому: там працюють актори і режисери з утворенням і потрапити туди на роботу досить складно. «Озвукаторамі», так по ідеї називається моя професія, стають випадково: у тебе є хоч якесь обладнання, ти знаходиш фільм або серіал, який тобі подобається, і переозвучувати його, користуючись субтитрами. Я от взагалі в театральному навчався, а моя колега - на журфаку.

Першою моєю замовний озвученням були піратські фільми, за які платили $ 20. У замовників були огидні переклади текстів: напевно вони не морочилися і переводили все в «промт» (Promt, популярна програма для переказів. - Прим. Ред.) Без подальшої редактури. Потім був перший сезон вампірського серіалу - за нього взагалі не заплатили. Але починати завжди з чогось доводиться.

Про піратстві

Ринок озвучення серіалів поділений на два табори: домашні напівпрофесійні студії, замовлення яких приходять від платних інтернет-кінотеатрів, і студії з легальними замовленнями від правовласників. Другі вважають перших піратами і навіть троля їх на проффорумах. Як на мене, піратство - це взяти фільм безкоштовно, а потім заробляти на ньому гроші. Але ж ми не отримуємо безпосередній прибутку: люди дивляться озвучені нами серіали безкоштовно. Хоча трапляється, що нахабні школярі ставлять нам в докір, що серія не вийшла, і вважають, що ми їм зобов'язані: «Ви завдяки нам гроші заробляєте!» Як цьому маленькому говнюками може таке прийти в голову, враховуючи, що серіали він дивиться безкоштовно?

Серіали на ТБ

За кордоном озвученням серіалів взагалі ніхто не займається. Скрізь вони йдуть з субтитрами, і глядачів це влаштовує. У нас же люди ніяк не звикнуть сприймати фільми з субтитрами і вимагають голосовий переклад.

Існує кілька видів озвучення: закадровий (коли голос накладається поверх оригінальної доріжки, зазвичай з невеликим відставанням) і дубляж, тобто повне заглушення. На телебаченні часто використовують закадровий, озвучують без голосових варіацій, сухим монотонним голосом, не заморочуються з приводу звукових ефектів типу імітації голосу в телефоні і тому подібного. Тут як зіпсований телефон: перекладач халтурить і переводить абияк, редактор абияк редагує, а актори в результаті читають те, що їм віддали. Тоді і виходять казуси на кшталт тих, коли в оригіналі ти чуєш «break a leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера». Чому так відбувається? Для них це просто монотонна робота, у них сто тисяч хвилин в день і немає часу вкладати душу в озвучування. Відмінність домашньої озвучення часто полягає в тому, що непрофесіонали більш душевно ставляться до своєї роботи. Я щиро люблю свого містера Вайта і Глорію (герої серіалів «У всі тяжкі» і «Американська сімейка». - Прим. Ред.), А вони - ні. Хоча зустрічаються різні приклади. Пам'ятаю, багато хто були незадоволені, коли канал СТС запустив «Теорію Великого вибуху» у власній озвучці: всі звикли до «Кураж-Бамбі» і не сприймали серіал інакше. На телику не було «бугагашенек» та інших власних фішок "Куражу». Але якщо подумати, то саме озвучка на СТС за змістом найбільш близька до оригіналу: жарти були переведені на російську дуже грамотно, без всяких там «сирників у тітки Глаши».

в оригіналі «Break a Leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера»

Але в своїй масі російські телеканали - це відсталі радянські структури. Вони вважають, що чоловік не може озвучувати жінку, а в дубляжі має брати участь чотири-п'ять акторів. А то, що вони допускають дурні семантичні помилки, їх не хвилює. Як і те, що я один можу зобразити п'ять голосів так, що ніхто в житті не здогадається, що це одна людина.

Згадайте, як все було раніше! Та озвучка, яку ми чули в 90-х, - це праця неймовірно талановитих людей. Мало того, що вони озвучували багато фільмів синхронно, без перекладу, так ще й робили це на неймовірно складному обладнанні. Зараз техніка дозволяє озвучувати все, що ти захочеш, просто маючи мікрофон і комп'ютер. З одного боку, це добре: завдяки цим людям сформувалася індустрія зарубіжних серіалів в Росії. З іншого - плодяться моторошно озвучені, погано перекладені на російську серіали, а у людей, які це роблять, з'являється помилкове уявлення про власні здібності.

механізм

Є чітко відпрацьована схема озвучування будь-якого кінопродукту. Наприклад, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо, застосовують «ліпсінг» - це така технологія підгонки дубляжу під руху губ мовця. Її використовують все більш-менш серйозні студії. Іноді доводиться повністю міняти фразу і вона має сенс, щоб вона виглядала натурально. Цим займаються спеціальні люди - «укладальники». У домашніх умовах все трохи простіше: фразу зазвичай не змінюють, але її тривалість в будь-якому випадку повинна відповідати тривалості оригінального висловлювання, щоб голос не забігав на інших персонажів.

Перший етап озвучення - це переклад серії. Тут схема завжди одна: на сайтах на кшталт Addic7ed.com перекладач вибирає потрібний серіал і отримує повноцінний монтажний лист - субтитри із зазначенням часу реплік персонажів. При перегляді ви їх не побачите, але в закодованому варіанті вони є у будь-якого серіалу, і не тільки на англійській мові. Перекладачеві залишається підібрати аналогічні по довжині фрази російською і відіслати монтажний лист в студію. У хорошого перекладача на серію може піти від кількох годин до кількох діб. Не варто забувати про вузькоспеціалізовані серіалах на кшталт медичних. Тут перекладач повинен не просто зберегти стиль оповіді, а й знати всі ці медичні терміни на кшталт аортокоронарного шунтування.

У сусідній кімнаті хтось спить,
а ти кричиш: «Санітар!
Швидше сюди »

Зазвичай епізод ділиться на чоловічі і жіночі репліки, причому іноді доводиться озвучити кілька персонажів поспіль. Ти дивишся на відео, орієнтуючись на субтитри або монтажний лист. Деякі студії ускладнюють собі роботу: в одній програмі записують по кілька реплік, в іншій - чистять і зводять звук. Незрозуміло навіщо, якщо для всього цього є одна програма. Ніякої опрацювання голосу для персонажа або підбору потрібного тону не існує. Ти просто слухаєш героя і кажеш схожим голосом. До третього епізоду все утрясається і голос залишається незмінним, будете починати дивитися серіал - зверніть увагу, як змінюється голос в перших серіях.

Домашня студія озвучення - це команда з декількох людей: перекладач, редактор і безпосередньо той, хто озвучує - він же часто і звукорежисер.

Мати і незручні моменти

Це тільки з боку смішно дивитися на те, як працівник студії по кілька разів не може озвучити репліку. Насправді це дуже дратує. Якось раз мені довелося озвучувати мультфільм, в якому був персонаж на ім'я Каіаеоаеалеале. Це навіть прочитати неможливо, не те що вимовити! Ви самі спробуйте.

Дівчатам буває складно озвучувати постільні сцени: соромляться, просять колег піти в іншу кімнату. Правда, через якийсь час звикають і вже не бояться сказати щось на кшталт: «Гей ти, йди сюди». У закадрити з цим простіше: озвучка накладається поверх оригінальних голосів, і зображати поцілунки і томне дихання в ліжку нам не обов'язково. Хоча у домашнього дубляжу є свої мінуси. Ось сидиш ти вночі, озвучувати будь-якої гостросюжетний фільм про війну. У сусідній кімнаті хтось спить, а ти кричиш: «Санітар! Швидше сюди ».

Важливо, щоб глядач сприймав дубляж як рідну озвучку: для цього перекладач повинен досконало оперувати російською мовою, як літературним, так і нелітературних. Почуття гумору теж не завадить: в комедійних серіалах дуже важливі евфемізми і авторські жарти. А вже якщо в оригіналі багато матюкаються, то перекладач повинен знати весь спектр народного мату і його варіації. У нас є одна відмінна перекладачка, але вона зовсім не вміє переводити мати. На кожен fuck у неї «блять», але ж можна всяких «хітровиебленоподазулепленно» придумати. Російського людини взагалі чомусь дуже ображають мати. Зате статевий акт з відкручуванням голови - абсолютно нормально. Взяти хоча б True Blood! Так там же порнуха прикрита упереміш з кровищей, а ось мати переводити, бачте, некрасиво. Не треба вставляти мат туди, де його немає в оригіналі. Якщо він є - чому б не перевести? Іноді просто безглуздо чути «чорт», коли в оригіналі «shit».

монетизація

Взагалі, чомусь багато людей думають, що працівники студій озвучення - олігархи і купують по машині в день. Це повна маячня! Хоча зараз з'явилося кілька способів заробити на серіалах: реклама на власному сайті, озвучка для онлайн-телебачення або спонсорська підтримка. Ось включаєш серіал і чуєш «за підтримки сайту такого-то» - таке спонсорство з'явилося близько року тому, раніше все робили безкоштовно, на власному ентузіазмі. Взагалі, ті, хто зараз спонсорує серіальні озвучення, дуже далекоглядні люди. Деякі компанії дають гроші відразу декільком студіям, тому що розуміють, наскільки популярні серіали і яка у них незліченна аудиторія.

Як все влаштовано: Озвучка серіалів

Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008 році з виходом на екрани серіалу Lost. Любителі багатосерійних історій самостійно переводили і озвучували нові випуски, поширювали їх в соціальних мережах і торрент-трекерах. Так з'явилися студії LostFilm, «Кураж-Бамбі», «Кубик в кубі» і багато інших. The Village поговорив з одним зі старожилів індустрії серіального дубляжу і з'ясував, чому російськомовні глядачі відмовляються дивитися фільми з субтитрами, як відбувається процес озвучення і скільки матюків може дозволити собі дубльований Картман.

Як приходять в професію

Немає якихось певних умов, через які люди починають займатися домашньою озвученням. Часто хлопці просто хочуть озвучити улюблений серіал, який ще не переведений на російську мову. У професійних студіях все по-іншому: там працюють актори і режисери з утворенням і потрапити туди на роботу досить складно. «Озвукаторамі», так по ідеї називається моя професія, стають випадково: у тебе є хоч якесь обладнання, ти знаходиш фільм або серіал, який тобі подобається, і переозвучувати його, користуючись субтитрами. Я от взагалі в театральному навчався, а моя колега - на журфаку.

Першою моєю замовний озвученням були піратські фільми, за які платили $ 20. У замовників були огидні переклади текстів: напевно вони не морочилися і переводили все в «промт» (Promt, популярна програма для переказів. - Прим. Ред.) Без подальшої редактури. Потім був перший сезон вампірського серіалу - за нього взагалі не заплатили. Але починати завжди з чогось доводиться.

Про піратстві

Ринок озвучення серіалів поділений на два табори: домашні напівпрофесійні студії, замовлення яких приходять від платних інтернет-кінотеатрів, і студії з легальними замовленнями від правовласників. Другі вважають перших піратами і навіть троля їх на проффорумах. Як на мене, піратство - це взяти фільм безкоштовно, а потім заробляти на ньому гроші. Але ж ми не отримуємо безпосередній прибутку: люди дивляться озвучені нами серіали безкоштовно. Хоча трапляється, що нахабні школярі ставлять нам в докір, що серія не вийшла, і вважають, що ми їм зобов'язані: «Ви завдяки нам гроші заробляєте!» Як цьому маленькому говнюками може таке прийти в голову, враховуючи, що серіали він дивиться безкоштовно?

Серіали на ТБ

За кордоном озвученням серіалів взагалі ніхто не займається. Скрізь вони йдуть з субтитрами, і глядачів це влаштовує. У нас же люди ніяк не звикнуть сприймати фільми з субтитрами і вимагають голосовий переклад.

Існує кілька видів озвучення: закадровий (коли голос накладається поверх оригінальної доріжки, зазвичай з невеликим відставанням) і дубляж, тобто повне заглушення. На телебаченні часто використовують закадровий, озвучують без голосових варіацій, сухим монотонним голосом, не заморочуються з приводу звукових ефектів типу імітації голосу в телефоні і тому подібного. Тут як зіпсований телефон: перекладач халтурить і переводить абияк, редактор абияк редагує, а актори в результаті читають те, що їм віддали. Тоді і виходять казуси на кшталт тих, коли в оригіналі ти чуєш «break a leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера». Чому так відбувається? Для них це просто монотонна робота, у них сто тисяч хвилин в день і немає часу вкладати душу в озвучування. Відмінність домашньої озвучення часто полягає в тому, що непрофесіонали більш душевно ставляться до своєї роботи. Я щиро люблю свого містера Вайта і Глорію (герої серіалів «У всі тяжкі» і «Американська сімейка». - Прим. Ред.), А вони - ні. Хоча зустрічаються різні приклади. Пам'ятаю, багато хто були незадоволені, коли канал СТС запустив «Теорію Великого вибуху» у власній озвучці: всі звикли до «Кураж-Бамбі» і не сприймали серіал інакше. На телику не було «бугагашенек» та інших власних фішок "Куражу». Але якщо подумати, то саме озвучка на СТС за змістом найбільш близька до оригіналу: жарти були переведені на російську дуже грамотно, без всяких там «сирників у тітки Глаши».

в оригіналі «Break a Leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера»

Але в своїй масі російські телеканали - це відсталі радянські структури. Вони вважають, що чоловік не може озвучувати жінку, а в дубляжі має брати участь чотири-п'ять акторів. А то, що вони допускають дурні семантичні помилки, їх не хвилює. Як і те, що я один можу зобразити п'ять голосів так, що ніхто в житті не здогадається, що це одна людина.

Згадайте, як все було раніше! Та озвучка, яку ми чули в 90-х, - це праця неймовірно талановитих людей. Мало того, що вони озвучували багато фільмів синхронно, без перекладу, так ще й робили це на неймовірно складному обладнанні. Зараз техніка дозволяє озвучувати все, що ти захочеш, просто маючи мікрофон і комп'ютер. З одного боку, це добре: завдяки цим людям сформувалася індустрія зарубіжних серіалів в Росії. З іншого - плодяться моторошно озвучені, погано перекладені на російську серіали, а у людей, які це роблять, з'являється помилкове уявлення про власні здібності.

механізм

Є чітко відпрацьована схема озвучування будь-якого кінопродукту. Наприклад, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо, застосовують «ліпсінг» - це така технологія підгонки дубляжу під руху губ мовця. Її використовують все більш-менш серйозні студії. Іноді доводиться повністю міняти фразу і вона має сенс, щоб вона виглядала натурально. Цим займаються спеціальні люди - «укладальники». У домашніх умовах все трохи простіше: фразу зазвичай не змінюють, але її тривалість в будь-якому випадку повинна відповідати тривалості оригінального висловлювання, щоб голос не забігав на інших персонажів.

Перший етап озвучення - це переклад серії. Тут схема завжди одна: на сайтах на кшталт Addic7ed.com перекладач вибирає потрібний серіал і отримує повноцінний монтажний лист - субтитри із зазначенням часу реплік персонажів. При перегляді ви їх не побачите, але в закодованому варіанті вони є у будь-якого серіалу, і не тільки на англійській мові. Перекладачеві залишається підібрати аналогічні по довжині фрази російською і відіслати монтажний лист в студію. У хорошого перекладача на серію може піти від кількох годин до кількох діб. Не варто забувати про вузькоспеціалізовані серіалах на кшталт медичних. Тут перекладач повинен не просто зберегти стиль оповіді, а й знати всі ці медичні терміни на кшталт аортокоронарного шунтування.

У сусідній кімнаті хтось спить,
а ти кричиш: «Санітар!
Швидше сюди »

Зазвичай епізод ділиться на чоловічі і жіночі репліки, причому іноді доводиться озвучити кілька персонажів поспіль. Ти дивишся на відео, орієнтуючись на субтитри або монтажний лист. Деякі студії ускладнюють собі роботу: в одній програмі записують по кілька реплік, в іншій - чистять і зводять звук. Незрозуміло навіщо, якщо для всього цього є одна програма. Ніякої опрацювання голосу для персонажа або підбору потрібного тону не існує. Ти просто слухаєш героя і кажеш схожим голосом. До третього епізоду все утрясається і голос залишається незмінним, будете починати дивитися серіал - зверніть увагу, як змінюється голос в перших серіях.

Домашня студія озвучення - це команда з декількох людей: перекладач, редактор і безпосередньо той, хто озвучує - він же часто і звукорежисер.

Мати і незручні моменти

Це тільки з боку смішно дивитися на те, як працівник студії по кілька разів не може озвучити репліку. Насправді це дуже дратує. Якось раз мені довелося озвучувати мультфільм, в якому був персонаж на ім'я Каіаеоаеалеале. Це навіть прочитати неможливо, не те що вимовити! Ви самі спробуйте.

Дівчатам буває складно озвучувати постільні сцени: соромляться, просять колег піти в іншу кімнату. Правда, через якийсь час звикають і вже не бояться сказати щось на кшталт: «Гей ти, йди сюди». У закадрити з цим простіше: озвучка накладається поверх оригінальних голосів, і зображати поцілунки і томне дихання в ліжку нам не обов'язково. Хоча у домашнього дубляжу є свої мінуси. Ось сидиш ти вночі, озвучувати будь-якої гостросюжетний фільм про війну. У сусідній кімнаті хтось спить, а ти кричиш: «Санітар! Швидше сюди ».

Важливо, щоб глядач сприймав дубляж як рідну озвучку: для цього перекладач повинен досконало оперувати російською мовою, як літературним, так і нелітературних. Почуття гумору теж не завадить: в комедійних серіалах дуже важливі евфемізми і авторські жарти. А вже якщо в оригіналі багато матюкаються, то перекладач повинен знати весь спектр народного мату і його варіації. У нас є одна відмінна перекладачка, але вона зовсім не вміє переводити мати. На кожен fuck у неї «блять», але ж можна всяких «хітровиебленоподазулепленно» придумати. Російського людини взагалі чомусь дуже ображають мати. Зате статевий акт з відкручуванням голови - абсолютно нормально. Взяти хоча б True Blood! Так там же порнуха прикрита упереміш з кровищей, а ось мати переводити, бачте, некрасиво. Не треба вставляти мат туди, де його немає в оригіналі. Якщо він є - чому б не перевести? Іноді просто безглуздо чути «чорт», коли в оригіналі «shit».

монетизація

Взагалі, чомусь багато людей думають, що працівники студій озвучення - олігархи і купують по машині в день. Це повна маячня! Хоча зараз з'явилося кілька способів заробити на серіалах: реклама на власному сайті, озвучка для онлайн-телебачення або спонсорська підтримка. Ось включаєш серіал і чуєш «за підтримки сайту такого-то» - таке спонсорство з'явилося близько року тому, раніше все робили безкоштовно, на власному ентузіазмі. Взагалі, ті, хто зараз спонсорує серіальні озвучення, дуже далекоглядні люди. Деякі компанії дають гроші відразу декільком студіям, тому що розуміють, наскільки популярні серіали і яка у них незліченна аудиторія.

Як все влаштовано: Озвучка серіалів

Феномен домашньої озвучення популярних серіалів з'явився в 2008 році з виходом на екрани серіалу Lost. Любителі багатосерійних історій самостійно переводили і озвучували нові випуски, поширювали їх в соціальних мережах і торрент-трекерах. Так з'явилися студії LostFilm, «Кураж-Бамбі», «Кубик в кубі» і багато інших. The Village поговорив з одним зі старожилів індустрії серіального дубляжу і з'ясував, чому російськомовні глядачі відмовляються дивитися фільми з субтитрами, як відбувається процес озвучення і скільки матюків може дозволити собі дубльований Картман.

Як приходять в професію

Немає якихось певних умов, через які люди починають займатися домашньою озвученням. Часто хлопці просто хочуть озвучити улюблений серіал, який ще не переведений на російську мову. У професійних студіях все по-іншому: там працюють актори і режисери з утворенням і потрапити туди на роботу досить складно. «Озвукаторамі», так по ідеї називається моя професія, стають випадково: у тебе є хоч якесь обладнання, ти знаходиш фільм або серіал, який тобі подобається, і переозвучувати його, користуючись субтитрами. Я от взагалі в театральному навчався, а моя колега - на журфаку.

Першою моєю замовний озвученням були піратські фільми, за які платили $ 20. У замовників були огидні переклади текстів: напевно вони не морочилися і переводили все в «промт» (Promt, популярна програма для переказів. - Прим. Ред.) Без подальшої редактури. Потім був перший сезон вампірського серіалу - за нього взагалі не заплатили. Але починати завжди з чогось доводиться.

Про піратстві

Ринок озвучення серіалів поділений на два табори: домашні напівпрофесійні студії, замовлення яких приходять від платних інтернет-кінотеатрів, і студії з легальними замовленнями від правовласників. Другі вважають перших піратами і навіть троля їх на проффорумах. Як на мене, піратство - це взяти фільм безкоштовно, а потім заробляти на ньому гроші. Але ж ми не отримуємо безпосередній прибутку: люди дивляться озвучені нами серіали безкоштовно. Хоча трапляється, що нахабні школярі ставлять нам в докір, що серія не вийшла, і вважають, що ми їм зобов'язані: «Ви завдяки нам гроші заробляєте!» Як цьому маленькому говнюками може таке прийти в голову, враховуючи, що серіали він дивиться безкоштовно?

Серіали на ТБ

За кордоном озвученням серіалів взагалі ніхто не займається. Скрізь вони йдуть з субтитрами, і глядачів це влаштовує. У нас же люди ніяк не звикнуть сприймати фільми з субтитрами і вимагають голосовий переклад.

Існує кілька видів озвучення: закадровий (коли голос накладається поверх оригінальної доріжки, зазвичай з невеликим відставанням) і дубляж, тобто повне заглушення. На телебаченні часто використовують закадровий, озвучують без голосових варіацій, сухим монотонним голосом, не заморочуються з приводу звукових ефектів типу імітації голосу в телефоні і тому подібного. Тут як зіпсований телефон: перекладач халтурить і переводить абияк, редактор абияк редагує, а актори в результаті читають те, що їм віддали. Тоді і виходять казуси на кшталт тих, коли в оригіналі ти чуєш «break a leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера». Чому так відбувається? Для них це просто монотонна робота, у них сто тисяч хвилин в день і немає часу вкладати душу в озвучування. Відмінність домашньої озвучення часто полягає в тому, що непрофесіонали більш душевно ставляться до своєї роботи. Я щиро люблю свого містера Вайта і Глорію (герої серіалів «У всі тяжкі» і «Американська сімейка». - Прим. Ред.), А вони - ні. Хоча зустрічаються різні приклади. Пам'ятаю, багато хто були незадоволені, коли канал СТС запустив «Теорію Великого вибуху» у власній озвучці: всі звикли до «Кураж-Бамбі» і не сприймали серіал інакше. На телику не було «бугагашенек» та інших власних фішок "Куражу». Але якщо подумати, то саме озвучка на СТС за змістом найбільш близька до оригіналу: жарти були переведені на російську дуже грамотно, без всяких там «сирників у тітки Глаши».

в оригіналі «Break a Leg», а актор каже: «Зламай ногу», хоча фраза означає «ні пуху ні пера»

Але в своїй масі російські телеканали - це відсталі радянські структури. Вони вважають, що чоловік не може озвучувати жінку, а в дубляжі має брати участь чотири-п'ять акторів. А то, що вони допускають дурні семантичні помилки, їх не хвилює. Як і те, що я один можу зобразити п'ять голосів так, що ніхто в житті не здогадається, що це одна людина.

Згадайте, як все було раніше! Та озвучка, яку ми чули в 90-х, - це праця неймовірно талановитих людей. Мало того, що вони озвучували багато фільмів синхронно, без перекладу, так ще й робили це на неймовірно складному обладнанні. Зараз техніка дозволяє озвучувати все, що ти захочеш, просто маючи мікрофон і комп'ютер. З одного боку, це добре: завдяки цим людям сформувалася індустрія зарубіжних серіалів в Росії. З іншого - плодяться моторошно озвучені, погано перекладені на російську серіали, а у людей, які це роблять, з'являється помилкове уявлення про власні здібності.

механізм

Є чітко відпрацьована схема озвучування будь-якого кінопродукту. Наприклад, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо, застосовують «ліпсінг» - це така технологія підгонки дубляжу під руху губ мовця. Її використовують все більш-менш серйозні студії. Іноді доводиться повністю міняти фразу і вона має сенс, щоб вона виглядала натурально. Цим займаються спеціальні люди - «укладальники». У домашніх умовах все трохи простіше: фразу зазвичай не змінюють, але її тривалість в будь-якому випадку повинна відповідати тривалості оригінального висловлювання, щоб голос не забігав на інших персонажів.

Перший етап озвучення - це переклад серії. Тут схема завжди одна: на сайтах на кшталт Addic7ed.com перекладач вибирає потрібний серіал і отримує повноцінний монтажний лист - субтитри із зазначенням часу реплік персонажів. При перегляді ви їх не побачите, але в закодованому варіанті вони є у будь-якого серіалу, і не тільки на англійській мові. Перекладачеві залишається підібрати аналогічні по довжині фрази російською і відіслати монтажний лист в студію. У хорошого перекладача на серію може піти від кількох годин до кількох діб. Не варто забувати про вузькоспеціалізовані серіалах на кшталт медичних. Тут перекладач повинен не просто зберегти стиль оповіді, а й знати всі ці медичні терміни на кшталт аортокоронарного шунтування.

У сусідній кімнаті хтось спить,
а ти кричиш: «Санітар!
Швидше сюди »

Зазвичай епізод ділиться на чоловічі і жіночі репліки, причому іноді доводиться озвучити кілька персонажів поспіль. Ти дивишся на відео, орієнтуючись на субтитри або монтажний лист. Деякі студії ускладнюють собі роботу: в одній програмі записують по кілька реплік, в іншій - чистять і зводять звук. Незрозуміло навіщо, якщо для всього цього є одна програма. Ніякої опрацювання голосу для персонажа або підбору потрібного тону не існує. Ти просто слухаєш героя і кажеш схожим голосом. До третього епізоду все утрясається і голос залишається незмінним, будете починати дивитися серіал - зверніть увагу, як змінюється голос в перших серіях.

Домашня студія озвучення - це команда з декількох людей: перекладач, редактор і безпосередньо той, хто озвучує - він же часто і звукорежисер.

Мати і незручні моменти

Це тільки з боку смішно дивитися на те, як працівник студії по кілька разів не може озвучити репліку. Насправді це дуже дратує. Якось раз мені довелося озвучувати мультфільм, в якому був персонаж на ім'я Каіаеоаеалеале. Це навіть прочитати неможливо, не те що вимовити! Ви самі спробуйте.

Дівчатам буває складно озвучувати постільні сцени: соромляться, просять колег піти в іншу кімнату. Правда, через якийсь час звикають і вже не бояться сказати щось на кшталт: «Гей ти, йди сюди». У закадрити з цим простіше: озвучка накладається поверх оригінальних голосів, і зображати поцілунки і томне дихання в ліжку нам не обов'язково. Хоча у домашнього дубляжу є свої мінуси. Ось сидиш ти вночі, озвучувати будь-якої гостросюжетний фільм про війну. У сусідній кімнаті хтось спить, а ти кричиш: «Санітар! Швидше сюди ».

Важливо, щоб глядач сприймав дубляж як рідну озвучку: для цього перекладач повинен досконало оперувати російською мовою, як літературним, так і нелітературних. Почуття гумору теж не завадить: в комедійних серіалах дуже важливі евфемізми і авторські жарти. А вже якщо в оригіналі багато матюкаються, то перекладач повинен знати весь спектр народного мату і його варіації. У нас є одна відмінна перекладачка, але вона зовсім не вміє переводити мати. На кожен fuck у неї «блять», але ж можна всяких «хітровиебленоподазулепленно» придумати. Російського людини взагалі чомусь дуже ображають мати. Зате статевий акт з відкручуванням голови - абсолютно нормально. Взяти хоча б True Blood! Так там же порнуха прикрита упереміш з кровищей, а ось мати переводити, бачте, некрасиво. Не треба вставляти мат туди, де його немає в оригіналі. Якщо він є - чому б не перевести? Іноді просто безглуздо чути «чорт», коли в оригіналі «shit».

монетизація

Взагалі, чомусь багато людей думають, що працівники студій озвучення - олігархи і купують по машині в день. Це повна маячня! Хоча зараз з'явилося кілька способів заробити на серіалах: реклама на власному сайті, озвучка для онлайн-телебачення або спонсорська підтримка. Ось включаєш серіал і чуєш «за підтримки сайту такого-то» - таке спонсорство з'явилося близько року тому, раніше все робили безкоштовно, на власному ентузіазмі. Взагалі, ті, хто зараз спонсорує серіальні озвучення, дуже далекоглядні люди. Деякі компанії дають гроші відразу декільком студіям, тому що розуміють, наскільки популярні серіали і яка у них незліченна аудиторія.