1. Ворон очей виклює
2. Стівен Кінг без шароварів

З ярів виблискують світлом смерті очі зомбі-козаків

З ярів-байраків виблискують світлом смерті очі зомбі-козаків, темні душі вже крокують з загробного світу. А вздовж дороги мертві з косами стоять. І тиша ... Останні пропозиції, звичайно, не з тієї опери, але дуже вже до місця припали.

Ворон очей виклює

Насправді в перших рядках я переказала анонс, який презентує новий анімаційний фільм українського виробництва в жанрі зомбі-хоррора «Кобзар-2015». І нехай вас не бентежить рік, який вказаний в назві свіжого творіння вітчизняної анімації. Він - красномовне свідчення того, наскільки довгий шлях пройшла мальована новела, щоб постати перед очима публіки. Ну, раз мова йде про анімацію, то основною її глядач, як не крути, діти і підлітки, ось і був обраний жанр, до якого найбільш сприйнятлива (на думку авторів) нинішня молодь.

Так, саме так моторошно, щоб жижки трусилися і дибілісь волосся, а вірші кривавими стигмати виявлялися на незміцнілих душах, пропонують українським тінейджерам вбирати спадщина Тараса Шевченка. У країні, де шанування особистості і творчості Кобзаря зведено практично в культ, який за своїм охопленням і сфері застосування підозріло нагадує ленініану в її найбільш феєричних проявах, раптом з'ясувалося, що Шевченко ох як мало в нашому житті.

Виявилося, що Тарас Григорович, нехай і був хоч куди козак, з часом застарів, і посівела не тільки його голова, а й творчість. А тому терміново потрібно авторські вірші осучаснити так, щоб школярі із задоволенням читали-перечитували важку ходу авторських строф, та ще й добавки просили, цитуючи на перервах знакові рими.

Сказано зроблено. Минулого тижня на столичному фестивалі Kyiv Comic Con (захід, який зібрав любителів популярної культури - відеоігор, манга і аніме, коміксів, фентезі та іншого) громадськості (поки що не надто широкою, зате підготовленої) показали першу серію анімаційного серіалу «Кобзар-2015» . Всього їх буде дюжина.

Поки ж готовий тільки один фільм тривалістю шість з половиною хвилин (режисер Богдан Шевченко, автор сценарію Максим Прасолов, продюсер Едуард Ахрамовіч). В основі його вірш Шевченка «За Байраком байрак». Пам'ятайте, там козак встав з могили, зітхав і плакав, бо він з товаришами дуже вже нагрішили, і земля їх не приймає. Дивиться він мертвими очима на Дніпро і простори рідні, і тут:

... Треті півні співали.

Провалився козак,

Стрепенувся байрак,

А могила застогнала ...

Загалом, досить похмуро показаний страшний епізод зради: триста чубатих товаришів (це погані козаки) вели своїх співвітчизників, як худобу, в турецький полон, розраховуючи на чималі бариші. Гарні ж козаки наздогнали поганих і зарубали їх усіх. Але не прийняла земля душі синів своїх, і не можуть душогубців упокоїтися після смерті, ходять вони в ночі, плачуть, частку клянуть, думи ворожать і в Дніпро вдивляються до третіх півнів.

Звичайно, в такі зловісні подробиці на шкільних уроках літератури вчителі не вдаються. Але художник і продюсери мальованого фільму жахів наполягають, що Шевченко описав саме такий епізод зради і історичні факти наводять як анотації. «У Останній третіні XVIII ст. гетьман Уклав союз з турками, маючі Намір з їх помощью захопіті Річ Посполиту. На знак вдячності туркам люди гетьмана гнали цілі села своих же одноплемінніків и продавали їх у рабство до Кафи. У цею ж годину лідер Січі, дізнавшісь про це, покаравши найти и покараті зрадників свого народу. Курінні козаки наздогналі три сотні работорговців біля одного хутора, де смороду були порубані на части, позбавлені натільніх хрестів и вікінуті в Річку, щоб земля українська НЕ ​​прийнять зрадників. Саме Цій історичній події присвячено вірш Т.Г.Шевченка «За Байраком байрак» з циклу «Каземат» Збірки «Кобзар». Це фільм-алюзія на події того часу ».

Ось так без прикрас постало перед нашими очима мальоване вірш. Правда, щоб було захоплюючої (ми ж пам'ятаємо про підлітків), цікавіше і яскравіше, вірш доповнили нові персонажі - всілякі упирі та інша нечисть.

Є тут і військо, яке з піками уздовж дороги коштує, чорний ворон, що виклювати очей полеглого або (занепалого?) Козака. Коли дивишся на цю натуру, мимоволі пригадуються пушкінські рядки про вірного товариша, що, махаючи крилом, криваву їжу клює за вікном. Можливо, тут Шевченко зробив якийсь оммаж (жест поваги до творчості талановитого діяча) в сторону російського поета, адже пушкінське вірш називається «В'язень», а шевченківський цикл - «В казематі».

Але повернемося до анімації. На головного героя, звинуваченого у зраді, навісили православні натільні хрести, а до рук, розкинутим хрестом, прив'язали міцною мотузкою колоду. Щоб він не міг ні їсти, ні пити, а йшов би до добрих людей, ті, може, і зглянуться та від муки позбавлять.

Правда, тут виникає питання про вікові обмеження при демонстрації хоррор «кобзаря» на широкому екрані. До переліку передач і фільмів першої категорії (без обмежень) жахи, як правило, не входять. Значить, транслювати його будуть із позначкою в кутку екрану 12+ та 16+ - т. Е. Не рекомендується неповнолітнім без батьківського нагляду. І після 22-ї години. А основна аудиторія нашого анімаційного фільму - молодь і підлітки. Саме для них адже в першу чергу модернізують Шевченко.

Тут якась нестиковка виходить.

Мій вірний товариш, махаючи крилом, криваву їжу клює ...

Стівен Кінг без шароварів

Анімаційний фільм створений в стилі нуар - чорно-біле зображення, і лише криваво-червоні сполохи розбавляють практично монохромну картинку. Як, скажімо, темно-червону хустку на шиї у зомбі-козака або заграва на небі, коли загін козаків їде степом. Намальовано, до слова, дуже непогано.

У проекті брав участь відомий художник Олексій Чебикін. Він уже відомий як автор коміксів - графічних романів «Даогопак», де головними героями виступають козаки, які здійснюють подвиги і б'ються нітрохи не гірше відомих ніндзя.

В анімаційному варіанті художник знову піднімає свою, очевидно, улюблену тему козаків-героїв, малюючи історії вже не для друку, а для екрану.

До слова, процес візуалізації вірші виявився дуже трудомістким. Зображення - понад 400 малюнків - робили вручну, потім нарізали, компонували, зіставляли, щоб надати руху. Дуже відрадно, що в наш час така увага приділяється ручній праці і такий скрупульозності творення. Але якщо припустити, що кожну з решти 11 серій будуть випускати в такому ж темпі, то шанувальники вже виростуть з потрібної вікової категорії глядачів. Тим більше мультфільм дуже маленький за хронометражем. Це ж не імениті на весь світ саги «Зоряні війни», «Зоряний шлях» або «Воїни галактики», серії яких фанати готові чекати роками, зате вже потім насолодитися переглядом вдосталь при повних залах і з попкорном. Тут зовсім інша історія. Мова про кінотеатрах навіть не йде.

А потім, ми вже маємо приклад довгограючого першого українського мультфільму формату 3D «Микита Кожум'яка» (режисер Манук Депоян). Щоб бути побаченим глядачем, йому знадобилося довгих 9 років, з 2007-го. Робота над ним відновилася в 2011-му - після того як авторам вдалося знайти інвесторів і залучити кошти Держкіно в розмірі 4 млн. Грн.

Мультфільм був розкручений небувалою рекламою, стартувала масштабна акція «Подаруй дітям мультфільм» - купи квиток для дитини з дитячого будинку.

Преса анімаційну картину захвалили, а ось обивателі наліво-направо компліменти НЕ марнували. Із залів для глядачів йшли під час сеансу цілими родинами (де це бачено, щоб дитина не досидів до кінця мультфільму!).

Сказати, що мультфільм зібрав грандіозні касові збори, теж не можна - в українському прокаті він отримав 12 млн. Грн. (Приблизно $ 470 тис.). Тоді як, скажімо, мультфільм «Тролі» - прем'єра того ж 2016 року - взяв в прокаті більше 20 млн. Грн., А «Льодовиковий період: зіткнення неминуче» - понад 29 млн. Грн., «Зверополіс» - понад 52 млн . грн.!

Втім, такий навіжений за світовими мірками результат не завадив діячам кіноіндустрії, вітчизняним чиновникам говорити про те, що анімаційний експеримент вдався. І нагородити цю роботу «Золотий дзіґой» - першої Національної кінопремією - в квітні цього року в номінації «Кращий анімаційний фільм». У цьому ж списку претендентів на приз змагався і «Кобзар-2015», але залишився в стороні. Втім, щось мені підказує, що в наступному році цей зомбі-хоррор стане першим. Напевно, тому, що Держкіно також взяло участь в роботі над ним (створений компанією «Укранімафільм», робота студії Nebeskey).

«Якщо ми будемо працювати з Шевченком як з кріпаком, то це буде слізлива шароварщина. А якщо як зі Стівеном Кінгом, як з автором хорроров, то буде зовсім інше ставлення », - пояснив вибір жанру продюсер серіалу Максим Прасолов.

Посил на кшталт трендовий. Сьогодні в літературі активно розвивається мешап (англ. Mash up - змішання) - напрям, коли в класичні твори автор додає різних жахливих персонажів - вампірів, зомбі, прибульців, отримуючи в результаті альтернативний і для деяких - цікавий роман.

З найвідоміших мешап можна назвати «Гордість і упередження і зомбі» Сета Грем-Сміта (написаний за класичним романом Джейн Остін) і його ж «Авраам Лінкольн: мисливець на вампірів». Втім, будучи екранізованим, «Гордість і упередження і зомбі» в широкому прокаті провалився. Надто вже на любителя такий формат. Специфічний.

Одні несуть свій хрест, інший - чужі

Кілька років поспіль виходить серія книг американського письменника-фантаста Яна Дошера «Зоряні війни Вільяма Шекспіра» (William Shakespeare's Star Wars) в стилістиці шекспірівських драм і з прекрасними нуар-ілюстраціями французького художника Ніколя Делора. Радянської класиці теж дісталася сумнівна слава, після того як Тетяна Корольова видала повість «Тимур і його команда і вампіри».

Цікаво, що ідея популяризації Кобзаря як творця українського хоррора знайшла настільки бурхливий відгук. Але ж, пам'ятається, кілька років тому автор книги «Вурдалак Тарас Шевченко» Олесь Бузина, який написав про надмірно похмурих, кривавих, брутальних образах в поезії класика, піддався не тільки громадському осуду, а й відвертого цькування. Пройшли роки, і ми бачимо, що тренд змінився. Подавай дітлахам зомбі-козаків, нехай Тарас Григорович зазвучить по-новому.

Можливо, творцям «Кобзаря-2015» не дають спокою лаври «Енеїди» і креатив її автора Івана Котляревського? Йому не тільки вдалося в давньогрецький текст вплести козаків і перекласти відомий міф на український лад, але і зробити комедію по-справжньому ходової - почитай більше ста років над нею сміються і цитують. При всій різниці жанрів - поезії Шевченка, перекладений на хоррор, і «Енеїди», яка є травесті - по суті пародією, все ж думаю, що цей приклад тут буде цілком доречним.

Але не факт, що такий успіх класики літератури можна повторити з тим же результатом. Нехай і в арсеналі творців найсучасніші технології впливу на глядача, включаючи повсюдну рекламу і навіть щедру підтримку держави. До слова, у Котляревського якраз таких козирів і не було.

Можливо, в цьому і криється сила народної любові і по-справжньому крутий, без лапок, популярності.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...