В середині березня в кінотеатрах пройшла прем'єра першого російського мультфільму в форматі 3 D «Білка і Стрілка. Зоряні собаки », знятого за підтримки телеканалу« Росія 1 ».

16 березня (за два дні до офіційної прем'єри!) Перший уривок мультфільму показали в передачі для дітей " Добраніч малюки ! ", Яка також виходить на телеканалі« Росія 1 ». Глядачі змогли побачити перші 20 хвилин« Білки і Стрілки ». Прокатники пояснюють цей крок бажанням підняти інтерес глядача до російського кінопродукту. Швидше за все, така практика тепер увійде в побут.

Режисер «Білки і Стрілки» Святослав Ушаков назвав жанр стрічки - «анімаційна фантастика з елементами комедії і пародії».

З одного боку, точно - з іншого, можна сказати простіше: у фільмі багато чого намішано! Причому настільки точно, з почуттям міри і почуттям гумору ... коротше, молодці. Аж гордість бере за рідну мультиплікацію.

Сюжет фільму - простіше нікуди.
1960 р Циркову собачку Білку, мандрівну дворняжку Стрілку разом з їхнім другом пацюком (так, чи що, «щур» в чоловічому роді?) Веніаміном вистачає ловець бродячих собак, здає «секретним органам». Трійку відправляють на Байконур - проходити відбір в космонавти. Там їх пресує пес Казбек - відповідальний за фізичну підготовку кандидатів в політ. Білка, Стрілка та Веня проходять відбір, разом з Казбеком летять в космос, успішно повертаються. Усе!

Але скільки навколо цього наверчено!
Хоч хапайся за голову і питай, звідки що взялось!

Взялося звідусіль потроху.

Мерзенний ловець собак, який роз'їжджає по місту на чорному фургоні, хапає собак, варто їм ловити гав, відвозить їх казна-куди - він з дитячих страшилок. Про Чорну машину, Чорну рукавичку ... Пам'ятаєте?

Артистка цирку звірів Білка працює повітряний атракціон, летить під куполом на ракеті - що це, якщо не пряма цитата з комедії «Цирк»?

Звірятка космічного загону дивляться на проводах космонавтів в політ ... що? Правильно - «Біле сонце пустелі»! Глядач на перегляді аж завив від захвату пізнавання.

Клітка, в якій Білку, Стрілку і Веню везуть з Москви на Байконур, - вилитий арештантський вагон на Магадан. І серце на секунду падає.

Мова пса Казбека рясніє армійськими перлами ( «Тільки спробуйте мені забруднити мордою бруд!») І афоризмами ( «Що нас не вбиває - то нас загартовує!"). Тупуватий служака, не більше. І раптом: «Впасти! Віджатися!» - вилитий генерал Лебідь.

Вуличні вороги Білки, Стрілки та Вени, трійка псів-хуліганів, не просто жене їх з «своєї території» - вимагає сплати штрафу. Чисто рекетири.

Щурів Веня в стартову секунду польоту кричить: «Поїхали!»

У стрічці раз по раз з'являється ворона з сиром в дзьобі ... привіт дідусеві Крилову? Ні. Це привіт першому « льодовикового періоду »- його білку, одержимою горіхом. Причому, на відміну від білки, наша ворона - завжди до місця, завжди вбудована в сюжет, а в фіналі і зовсім «вистрілює». Ну як чеховські рушницю.

А яке диво створили сценаристи «Білки і Стрілки» з героєм, вплившім в кадр на хвилину, не більше - з першим радянським супутником! Виявляється, Білка і Стрілка були запущені в космос, щоб поміняти йому батарейку. Щоб він і далі піку на весь космос ...

Як відреагував зал на епізод «заміни батарейки» ... ні, це неймовірно. Після руки від оплесків хворіли.

Загалом, ви вже зрозуміли, що «Білка і Стрілка» - мульт зовсім неголлівудський. Він глибоко і суто наш - російсько-радянський. Батьки, вірте слову, будуть дивитися його захлинаючись, радіючи рисочки зі свого дитинства, там і сям вкраплених в фільм. А дітям фільм сподобається, тому що він добрий і смішний. Ніякої політики, ніякої сатири, ніякого ура-партіотізма - тільки гумор і доброта. І виходиш гордий за свою країну.

Голлівудського у фільмі - лише якість роботи. Щільний сценарій, бездоганна режисура. Робота художників - екстра-клас. Хочете вірте, хочете ні - мульт не втрачає при перегляді його «без окулярів», в звичайної, а не в 3D-версії. Просто тому, що персонажі намальовані, жваві і озвучені на рівні першої Pixar'овской «Історії іграшок». Нітрохи не гірше.

Окрема похвала озвучці. Четвірка головних героїв фільму говорить голосами Олени Яковлевої (Стрілка), Анни Большової (Білка), Євгенія Миронова (Веня) і Сергія Гармаша (Казбек). Для всіх чотирьох - це перший досвід озвучення мультика, перший млинець. Який вийшов не колом, а хоч куди - хоч вставляй його в підручники з озвучці. Втім, тут краще дати слово тим, хто робив фільм.

Олена Яковлєва (Стрілка):

- Перед озвученням мені показали картинки - малюнки з Стрілкою. Дуже живі, потішні. Ну я і стала кривлятися голосом: попискувати, гарчати ... А мені режисер: «Стоп! Не треба! Говори нормальним голосом ». Я знизала плечима, стала говорити, як говорю ... виявилося, саме те, що треба!

- Які епізоди фільму вам найбільше сподобалися?

- Де бійки і погоні, дворовий азарт. Навіть хотілося, щоб їх було побільше.

- А як взагалі роль Стрілки?

- Стрілка - найкраща моя роль за все життя. Кажу це абсолютно серйозно. Я себе на екрані красивіше не бачила. Після ролей в театрі або в кіно як буває? Починаєш розбирати, розумієш: там перетиснув, тут недоігранной. А зі Стрілкою - ну настільки все вийшло!

Святослав Ушаков, режисер фільму:

- Кастинг на озвучку яким був?

- прослухали записи голосів різних акторів. Близько 40 голосів - жіночих і чоловічих. Фрагменти фільмів, де вони грали, шматки інтерв'ю ... Ми все це слухали і відбирали - в основному по впізнаваності. Чим краще актор, тим більше пізнаваний його голос. Але головним в голові тримали, що всі чотири головних героя, всі голоси цього квартету повинні звучати по-різному. Не повинно бути подібних тембрів. Тому довелося відхилити кілька знаменитих імен - їхні голоси не вписувалися в квартет.

- А до затверджених акторами як працювали?

- Давали шматок тексту і просили його вимовити. В імпровізаціях не обмежували ... Що витворяли з текстом Миронов, Яковлєв, Гармаш, куди їх заносило! Все це ми знімали на камеру. Потім, якщо імпровізація вдавалася, міняли текст. А зняті кадри з акторської мімікою віддавали художникам. Щоб вони перенесли міміку актора на персонаж. Це не наше ноу-хау - так, наприклад, Pixar працює: від актора, а не від малюнка.

- Останнє запитання: в епізоді, де Білка і Стрілка змінюють супутнику батарейку, - видно, що це батарейка GP. Це продакт-плейсмент такий?

- Звичайно. Фірма дала гроші на фільм - ми її так віддячили.

Крім GP на батарейці, глядацькому оку є ще за що зачепитися.

У «Білку і Стрілку» є відступу від історичної правди, неточності в деталях. Частина «ляпів» - через неуважність консультантів фільму. Наприклад, в телефоні-автоматі поруч з прорізом, куди кидають монету, написано «15 коп.». Так і було, але ... на стіні того ж таксофона видно написаний телефонний номер - сім цифр. Що невірно - в ті роки номера в Москві були шестизначні і починалися з літери (наприклад - І6-06-42).

Інша частина неточностей - спеціальна. Фільм - частково легенда, збірний розповідь про «ті часи». Тому в ньому виникає «Біле сонце пустелі», а не «Тимур і його команда» - перші космонавти перед стартом дивилися саме «Тимура ...», але хто про це знає? Щурів Веня в стрічці голосом Євгенія Миронова наспівує пісню «Трус не грає в хокей». Співає її в 1960 році - за 12 років до написання пісні. І т. Д., І т. П. - ну і що?

А нічого: ці деталі (нехай неточні) працюють на портрет часу? Так. Добре працюють? Так. А пісні Uma2rman, які звучать у фільмі - як щодо них? А так: пісні хороші, але ні в тин, ні в ворота. Викинь їх з фільму, він би нічого не втратив.

А так все славно. І до сказаного нічого додати.

Хіба що: всім дивитися «Білку і Стрілку»! І дітям і батькам!

Фільм, повірте, того коштує.

Дмитро Сергєєв

Фото Романа Щербенкова