1. Які аніме перезняли в Голлівуді Один з найбільш недооцінених фільмів Дага Лаймона, автора «Ідентифікація...
2. Які аніме перезняли в Голлівуді

Які аніме перезняли в Голлівуді

Один з найбільш недооцінених фільмів Дага Лаймона, автора «Ідентифікація Борна» і «Містер і місіс Сміт». При значному бюджеті фільм заробив порівняно невелику суму в світовому прокаті $ 370 млн., Але був високо оцінений критиками і придбав купу фанатів. Сюжет його заснований на відомому ранобе в жанрі «бойова фантастика» під провокаційною назвою «Все, що тобі потрібно - це вбивати».
Раса інопланетян захоплює Землю. Гряде останній бій, де через безглузду випадковість виявляється хлопець, ледь вміє тримати зброю - Вільям Кейдж, його грає Том Круз. У перші ж п'ять секунд, він вмирає, і ... починає спочатку. У фільмі є ще один герой - Рита Вратаскі, Цельнометаллическая стерва, у виконанні Емілі Блант. Разом вони утворюють потужний бойовий дует, який на тлі розлітається на шматки світу, виглядає особливо інтригуючою. І, здається, справедливість восторжествує: Даг Лайман готує продовження «Грань майбутнього 2», який, можливо, перевершить попередній. Хоча це буде і нелегко.

В оригінальній японській аніме-версії автогонщика звали Го Міфуне, а не Спіді Рейсер, а сам суперпопулярний аніме-серіал називався «Mahha GoGoGo». У США цей мультфільм Тацуо Йосіда показували в 60-х роках, а в Росії з захопленням дивилися в 90-е. А ось фільм «Спіді Гонщик» при всій його стрімкості, ексцентричності і дбайливого ставлення до першоджерела, у фільмі навіть звучала оригінальна пісня з культового серіалу, став прохідним в кар'єрі Вачовські.

Якщо подумати, сюжет цієї манги кінця 80-х, перекувати в цілісний фільм в середині 90-х, досить кумедний. Кожен раз, вбиваючи свою жертву, найманий вбивця одного з кланів якудзи заливається гіркими сльозами. Правда, незабаром з'ясуються, що сльози ці зовсім не крокодилячі, а цілком людські - хлопець не вибирав свою долю, вбивати за замовленням його змусила мафія.
Crying Freeman або «Вбивця, що плаче» вийшов, в цілому, непоганим фільмом, і навіть удостоївся пари-трійки утішних відгуків в солідних американських журналах. Але все ж мало що виділяє його з нескінченної низки кримінальних бойовиків тих років.

«Тихоокеанський рубіж» не є прямим ремейком якоїсь певної манги або аніме, хоча багато хто асоціює його сюжет з культовим «Євангеліоном». Правда полягає в тому, що фільм Гільєрмо дель Торо буквально просочений японської коміксової культурою. По-перше, він створений в жанрі «хутра», тобто мова в ньому йде про керовані людьми бойових роботів. По-друге, придумані ці роботи для битви з якимись «Кайдзен», японське слово, що означає «дивний звір», попросту «монстр». І по-третє, Гільєрмо дель Торо ніколи не приховував, що він великий шанувальник «токусацу» - японський кіножанр, щось на зразок фантастичного фільму зі спецефектами і про супергероїв. Приблизно так можна охарактеризувати і «Тихоокеанський кордон».

Манга «Олдбой» видавалася в Японії в кінці 90-х. Це була варіація на тему «Графа Монте-Крісто»: головного героя для чогось кидали до в'язниці, а через десять років одиночного ув'язнення для чогось випускали на свободу. Хто і за що посадив його, герою потрібно було з'ясувати, а потім починалася солодка помста. Екранізація манги корейським режисером Пак Чан-Вуком займала центральне місце в його трилогії про помсту. Фільм мав великий успіх, в Каннах президент журі Квентін Тарантіно вголос проголосив його найкращим фільмом конкурсу, в результаті, «Олдбой» дістався Гран-прі і - культовий статус у всьому світі. Через десять років Спайк Лі зняв ремейк цієї картини, але навіть участь зірок на чолі з Семюелем Джексоном не врятувало фільм від провалу. Вірніше - від миттєвого і абсолютного забуття, на відміну від картини Пак Чан-Вука.

Історія Мотоко Кусанаги з Дев'ятого відділу, яка бореться з кібертероризмом, почалася з манги. Буквально через шість років, в 1995 році культова манга обзавелася своїм повнометражним аніме-фільмом. Це було революційне аніме з блискучою графікою і саундтреком, спеціально для нього написаним японським композитором Кендзі Каваї. Воно справило враження на Вачовскі: прийом уповільненої дії, застосований в аніме, режисери активно використовували в своєму знаковому фільмі «Матриця».
У Голлівудської екранізації «Примари в обладунках» головну героїню зіграла Скарлетт Йоханссон, але навіть це не врятувало фільм від негативних відгуків глядачів і критиків. Що робити, японське аніме дуже примхливий матеріал, і робота з ним вимагає високої майстерності.

З цієї манги, а потім чорно-білого аніме-серіалу великого мангаки Осами Тедзукі, почалася історія аніме. В Японії мультфільм називався «Могутній Атом», а його герой, робот Атом, був чимось середнім між Піноккіо і Суперменом. І ось в 2009 легендарний Атом отримав свій власний повнометражний мультфільм, однак, успіху в прокаті він не добився.
Задовго до мультфільму студія Sony Pictures Entertainment планувала зробити ігровий блокбастер про «Астробой» і навіть встигла придбати права на виробництво такого кіно у Tezuka Productions, але пройшло вже майже 20 років, а фільм так і не з'явився. Екранізація манги або аніме - це завжди великий ризик, не кожна студія готова на нього йти. Набагато вигідніше включати в голлівудські фільми аніме-образи, наприклад, в Дейвід з «Штучного розуму» Спілберга вгадується все той же Астробой.

Фанатам мультфільму «Абсолютний смуток» - першокласного анімаційного трилера, відразу ясно, що Даррен Аронофскі надихався їм при створенні картин «Чорний лебідь» і «Реквієм за мрією». Аніме розповідає про поп-діві Мімарін Кірігі, яка вирішила стати актрисою. Реальність в цьому фільмі пропускається через вушко голки запаленої свідомості головної героїні, яка страждає роздвоєнням особистості і галюцинаціями. Життя Мімарін дає тріщину і в якийсь момент вона розуміє, що вже більше нічого в ній не контролює. Приблизно те ж саме відбувається і з героїнями двох головних фільмів Аронофскі. Крім того, знаменита і шокуюча сцена у ванній з «Реквієму за мрією» покадрово повторює сцену з «Справжньою смутку».

Величезна історія, що включає в себе 12-томну мангу, безліч повнометражних фільмів і 37-серійний аніме-серіал. Іншими словами, «Зошит смерті» - найпопулярніша японська франшиза початку XXI століття. Мультфільм про загадкову зошити смерті, куди досить написати ім'я кривдника, і він негайно помре, добре знають в Росії. У 2007 році серіал транслювався на нашому ТБ, а манга російською почала видаватися на початку 2009. Пересадка цієї екзотичної манги на американський ґрунт, яку затіяла компанія Netflix, пройшла невдало. Можливо, тому що в США продюсери прагнуть адаптувати чисто японські сюжети під американську дійсність. Магнетична атмосфера, притаманна японському аніме, розсіюється, залишається лише гола фабула і порожній набір образів. Хто знає, якби «Зошит смерті» не зазнала б змін і вийшла б на голлівудських потужностях з японськими акторами (про екранізацію аніме з японськими акторами мріють фанати по всьому світу) і в первісному вигляді, все склалося б інакше.

Ця медіа-франшиза і її розвиток - яскравий приклад американо-японського співробітництва. Так, в 70-і роки в Японії випускалися іграшки марки «Мікромил». Згодом вони доповнилися мангою, а до кінця 90-х - власним аніме-серіалом. Американський супергигант Hasbro купив права на продаж цих та схожих іграшок під брендом «Трансформери», під яким вони і прославилися на весь світ. Попутно Hasbro посилював бренд коміксами, відеоіграми і мультсеріалами, в 80-е вийшло кілька сезонів, знятих спільно з японцями. Японці ж запустили власні аніме-серіали про трансформерів, не менш яскраві і цікаві. Так що кіносерія «Трансформери» успадковує в рівній мірі японської та американської поп-культурі, і який тут більше вже складно сказати.

Іноді комп'ютерні ігри з'являються раніше аніме або манги, іноді вони стають краще за інших і тоді по ним відразу знімають повнометражні фільми. Зі знаменитою японською серією ігор Street Fighter сталася якраз така історія. У 1994 році на світ народився файтинг-бойовик «Вуличний боєць» з Жан-Клод Ван Даммом, в основу якого лягла гра Street Fighter II. Фільм зібрав свою касу, але критики, знову ж були незадоволені. Інший фільм «Стритфайтер» вже 2009 року стосувався лінії однієї з героїнь гри - прекрасної Чун-Лі, але пройшов непоміченим.

«Обитель зла» / Biohazard - це, мабуть, найуспішніший приклад за всю історію екранізацій комп'ютерних ігор, не тільки японських. Тут вже японські аніматори, натхненні великим успіхом ігрових серій «Обителі зла» Пола У.С. Андерсона, стали створювати CG-версії (тривимірні комп'ютерні фільми) за мотивами зомбі-всесвіту «Обителі». Останній з них вийшов в минулому році, «Обитель зла: Вендетта» зроблений в кращих традиціях оригіналу, за всіма канонами гри, розробленої в Японії в надрах компанії Capcom.

Помітна історія в світі манги, вона ще називається «Кулак Великої Ведмедиці» або «Кулак Полярної зірки». Багатотомна манга і аніме-серіал про Кенсіро, спадкоємця древнього бойового смертельного мистецтва Хокуто Сінкен, який розчищає собі шлях в постапокаліптичному світі. Повнометражний фільм про фантастичному героя, повний захоплюючих боїв, виходив в США і Японії на відео в середині 90-х.

Акіра Akira

1988 / Драма, Мультфільм, Бойовик / Японія

Ось уже десять років в Голлівуді обкатують ідею перезняти в ігровій формі ключову японську манга-аніме «Акіра». Для багатьох людей по всьому світу любов до аніме почалася саме з цього твору японської аніме-культури. Спочатку «Акірою» начебто цікавився Крістофер Нолан, рік тому йшлося про те, що за адаптацію візьметься Тайки Вайтіті, який блискуче впорався з блокбастером «Тор: Рагнарек». Але, як видно, далі прожектів справа так і не пішла. Але не варто впадати у відчай. Можливо, незабаром ми зможемо оцінити історію двох друзів-байкерів, один з яких проти своєї волі став жертвою масштабного паранормального експерименту, на великому екрані.
Вся справа в тому, що японська культура активно включає в себе всі світові тенденції, філософські течії та ідеї, щоб потім здивувати світ якийсь кришесносной мангою або аніме. Такий, що її відразу хочеться екранізувати, особливо Голлівуду.

Які аніме перезняли в Голлівуді

Один з найбільш недооцінених фільмів Дага Лаймона, автора «Ідентифікація Борна» і «Містер і місіс Сміт». При значному бюджеті фільм заробив порівняно невелику суму в світовому прокаті $ 370 млн., Але був високо оцінений критиками і придбав купу фанатів. Сюжет його заснований на відомому ранобе в жанрі «бойова фантастика» під провокаційною назвою «Все, що тобі потрібно - це вбивати».
Раса інопланетян захоплює Землю. Гряде останній бій, де через безглузду випадковість виявляється хлопець, ледь вміє тримати зброю - Вільям Кейдж, його грає Том Круз. У перші ж п'ять секунд, він вмирає, і ... починає спочатку. У фільмі є ще один герой - Рита Вратаскі, Цельнометаллическая стерва, у виконанні Емілі Блант. Разом вони утворюють потужний бойовий дует, який на тлі розлітається на шматки світу, виглядає особливо інтригуючою. І, здається, справедливість восторжествує: Даг Лайман готує продовження «Грань майбутнього 2», який, можливо, перевершить попередній. Хоча це буде і нелегко.

В оригінальній японській аніме-версії автогонщика звали Го Міфуне, а не Спіді Рейсер, а сам суперпопулярний аніме-серіал називався «Mahha GoGoGo». У США цей мультфільм Тацуо Йосіда показували в 60-х роках, а в Росії з захопленням дивилися в 90-е. А ось фільм «Спіді Гонщик» при всій його стрімкості, ексцентричності і дбайливого ставлення до першоджерела, у фільмі навіть звучала оригінальна пісня з культового серіалу, став прохідним в кар'єрі Вачовські.

Якщо подумати, сюжет цієї манги кінця 80-х, перекувати в цілісний фільм в середині 90-х, досить кумедний. Кожен раз, вбиваючи свою жертву, найманий вбивця одного з кланів якудзи заливається гіркими сльозами. Правда, незабаром з'ясуються, що сльози ці зовсім не крокодилячі, а цілком людські - хлопець не вибирав свою долю, вбивати за замовленням його змусила мафія.
Crying Freeman або «Вбивця, що плаче» вийшов, в цілому, непоганим фільмом, і навіть удостоївся пари-трійки утішних відгуків в солідних американських журналах. Але все ж мало що виділяє його з нескінченної низки кримінальних бойовиків тих років.

«Тихоокеанський рубіж» не є прямим ремейком якоїсь певної манги або аніме, хоча багато хто асоціює його сюжет з культовим «Євангеліоном». Правда полягає в тому, що фільм Гільєрмо дель Торо буквально просочений японської коміксової культурою. По-перше, він створений в жанрі «хутра», тобто мова в ньому йде про керовані людьми бойових роботів. По-друге, придумані ці роботи для битви з якимись «Кайдзен», японське слово, що означає «дивний звір», попросту «монстр». І по-третє, Гільєрмо дель Торо ніколи не приховував, що він великий шанувальник «токусацу» - японський кіножанр, щось на зразок фантастичного фільму зі спецефектами і про супергероїв. Приблизно так можна охарактеризувати і «Тихоокеанський кордон».

Манга «Олдбой» видавалася в Японії в кінці 90-х. Це була варіація на тему «Графа Монте-Крісто»: головного героя для чогось кидали до в'язниці, а через десять років одиночного ув'язнення для чогось випускали на свободу. Хто і за що посадив його, герою потрібно було з'ясувати, а потім починалася солодка помста. Екранізація манги корейським режисером Пак Чан-Вуком займала центральне місце в його трилогії про помсту. Фільм мав великий успіх, в Каннах президент журі Квентін Тарантіно вголос проголосив його найкращим фільмом конкурсу, в результаті, «Олдбой» дістався Гран-прі і - культовий статус у всьому світі. Через десять років Спайк Лі зняв ремейк цієї картини, але навіть участь зірок на чолі з Семюелем Джексоном не врятувало фільм від провалу. Вірніше - від миттєвого і абсолютного забуття, на відміну від картини Пак Чан-Вука.

Історія Мотоко Кусанаги з Дев'ятого відділу, яка бореться з кібертероризмом, почалася з манги. Буквально через шість років, в 1995 році культова манга обзавелася своїм повнометражним аніме-фільмом. Це було революційне аніме з блискучою графікою і саундтреком, спеціально для нього написаним японським композитором Кендзі Каваї. Воно справило враження на Вачовскі: прийом уповільненої дії, застосований в аніме, режисери активно використовували в своєму знаковому фільмі «Матриця».
У Голлівудської екранізації «Примари в обладунках» головну героїню зіграла Скарлетт Йоханссон, але навіть це не врятувало фільм від негативних відгуків глядачів і критиків. Що робити, японське аніме дуже примхливий матеріал, і робота з ним вимагає високої майстерності.

З цієї манги, а потім чорно-білого аніме-серіалу великого мангаки Осами Тедзукі, почалася історія аніме. В Японії мультфільм називався «Могутній Атом», а його герой, робот Атом, був чимось середнім між Піноккіо і Суперменом. І ось в 2009 легендарний Атом отримав свій власний повнометражний мультфільм, однак, успіху в прокаті він не добився.
Задовго до мультфільму студія Sony Pictures Entertainment планувала зробити ігровий блокбастер про «Астробой» і навіть встигла придбати права на виробництво такого кіно у Tezuka Productions, але пройшло вже майже 20 років, а фільм так і не з'явився. Екранізація манги або аніме - це завжди великий ризик, не кожна студія готова на нього йти. Набагато вигідніше включати в голлівудські фільми аніме-образи, наприклад, в Дейвід з «Штучного розуму» Спілберга вгадується все той же Астробой.

Фанатам мультфільму «Абсолютний смуток» - першокласного анімаційного трилера, відразу ясно, що Даррен Аронофскі надихався їм при створенні картин «Чорний лебідь» і «Реквієм за мрією». Аніме розповідає про поп-діві Мімарін Кірігі, яка вирішила стати актрисою. Реальність в цьому фільмі пропускається через вушко голки запаленої свідомості головної героїні, яка страждає роздвоєнням особистості і галюцинаціями. Життя Мімарін дає тріщину і в якийсь момент вона розуміє, що вже більше нічого в ній не контролює. Приблизно те ж саме відбувається і з героїнями двох головних фільмів Аронофскі. Крім того, знаменита і шокуюча сцена у ванній з «Реквієму за мрією» покадрово повторює сцену з «Справжньою смутку».

Величезна історія, що включає в себе 12-томну мангу, безліч повнометражних фільмів і 37-серійний аніме-серіал. Іншими словами, «Зошит смерті» - найпопулярніша японська франшиза початку XXI століття. Мультфільм про загадкову зошити смерті, куди досить написати ім'я кривдника, і він негайно помре, добре знають в Росії. У 2007 році серіал транслювався на нашому ТБ, а манга російською почала видаватися на початку 2009. Пересадка цієї екзотичної манги на американський ґрунт, яку затіяла компанія Netflix, пройшла невдало. Можливо, тому що в США продюсери прагнуть адаптувати чисто японські сюжети під американську дійсність. Магнетична атмосфера, притаманна японському аніме, розсіюється, залишається лише гола фабула і порожній набір образів. Хто знає, якби «Зошит смерті» не зазнала б змін і вийшла б на голлівудських потужностях з японськими акторами (про екранізацію аніме з японськими акторами мріють фанати по всьому світу) і в первісному вигляді, все склалося б інакше.

Ця медіа-франшиза і її розвиток - яскравий приклад американо-японського співробітництва. Так, в 70-і роки в Японії випускалися іграшки марки «Мікромил». Згодом вони доповнилися мангою, а до кінця 90-х - власним аніме-серіалом. Американський супергигант Hasbro купив права на продаж цих та схожих іграшок під брендом «Трансформери», під яким вони і прославилися на весь світ. Попутно Hasbro посилював бренд коміксами, відеоіграми і мультсеріалами, в 80-е вийшло кілька сезонів, знятих спільно з японцями. Японці ж запустили власні аніме-серіали про трансформерів, не менш яскраві і цікаві. Так що кіносерія «Трансформери» успадковує в рівній мірі японської та американської поп-культурі, і який тут більше вже складно сказати.

Іноді комп'ютерні ігри з'являються раніше аніме або манги, іноді вони стають краще за інших і тоді по ним відразу знімають повнометражні фільми. Зі знаменитою японською серією ігор Street Fighter сталася якраз така історія. У 1994 році на світ народився файтинг-бойовик «Вуличний боєць» з Жан-Клод Ван Даммом, в основу якого лягла гра Street Fighter II. Фільм зібрав свою касу, але критики, знову ж були незадоволені. Інший фільм «Стритфайтер» вже 2009 року стосувався лінії однієї з героїнь гри - прекрасної Чун-Лі, але пройшов непоміченим.

«Обитель зла» / Biohazard - це, мабуть, найуспішніший приклад за всю історію екранізацій комп'ютерних ігор, не тільки японських. Тут вже японські аніматори, натхненні великим успіхом ігрових серій «Обителі зла» Пола У.С. Андерсона, стали створювати CG-версії (тривимірні комп'ютерні фільми) за мотивами зомбі-всесвіту «Обителі». Останній з них вийшов в минулому році, «Обитель зла: Вендетта» зроблений в кращих традиціях оригіналу, за всіма канонами гри, розробленої в Японії в надрах компанії Capcom.

Помітна історія в світі манги, вона ще називається «Кулак Великої Ведмедиці» або «Кулак Полярної зірки». Багатотомна манга і аніме-серіал про Кенсіро, спадкоємця древнього бойового смертельного мистецтва Хокуто Сінкен, який розчищає собі шлях в постапокаліптичному світі. Повнометражний фільм про фантастичному героя, повний захоплюючих боїв, виходив в США і Японії на відео в середині 90-х.

Акіра Akira

1988 / Драма, Мультфільм, Бойовик / Японія

Ось уже десять років в Голлівуді обкатують ідею перезняти в ігровій формі ключову японську манга-аніме «Акіра». Для багатьох людей по всьому світу любов до аніме почалася саме з цього твору японської аніме-культури. Спочатку «Акірою» начебто цікавився Крістофер Нолан, рік тому йшлося про те, що за адаптацію візьметься Тайки Вайтіті, який блискуче впорався з блокбастером «Тор: Рагнарек». Але, як видно, далі прожектів справа так і не пішла. Але не варто впадати у відчай. Можливо, незабаром ми зможемо оцінити історію двох друзів-байкерів, один з яких проти своєї волі став жертвою масштабного паранормального експерименту, на великому екрані.
Вся справа в тому, що японська культура активно включає в себе всі світові тенденції, філософські течії та ідеї, щоб потім здивувати світ якийсь кришесносной мангою або аніме. Такий, що її відразу хочеться екранізувати, особливо Голлівуду.

Які аніме перезняли в Голлівуді

Один з найбільш недооцінених фільмів Дага Лаймона, автора «Ідентифікація Борна» і «Містер і місіс Сміт». При значному бюджеті фільм заробив порівняно невелику суму в світовому прокаті $ 370 млн., Але був високо оцінений критиками і придбав купу фанатів. Сюжет його заснований на відомому ранобе в жанрі «бойова фантастика» під провокаційною назвою «Все, що тобі потрібно - це вбивати».
Раса інопланетян захоплює Землю. Гряде останній бій, де через безглузду випадковість виявляється хлопець, ледь вміє тримати зброю - Вільям Кейдж, його грає Том Круз. У перші ж п'ять секунд, він вмирає, і ... починає спочатку. У фільмі є ще один герой - Рита Вратаскі, Цельнометаллическая стерва, у виконанні Емілі Блант. Разом вони утворюють потужний бойовий дует, який на тлі розлітається на шматки світу, виглядає особливо інтригуючою. І, здається, справедливість восторжествує: Даг Лайман готує продовження «Грань майбутнього 2», який, можливо, перевершить попередній. Хоча це буде і нелегко.

В оригінальній японській аніме-версії автогонщика звали Го Міфуне, а не Спіді Рейсер, а сам суперпопулярний аніме-серіал називався «Mahha GoGoGo». У США цей мультфільм Тацуо Йосіда показували в 60-х роках, а в Росії з захопленням дивилися в 90-е. А ось фільм «Спіді Гонщик» при всій його стрімкості, ексцентричності і дбайливого ставлення до першоджерела, у фільмі навіть звучала оригінальна пісня з культового серіалу, став прохідним в кар'єрі Вачовські.

Якщо подумати, сюжет цієї манги кінця 80-х, перекувати в цілісний фільм в середині 90-х, досить кумедний. Кожен раз, вбиваючи свою жертву, найманий вбивця одного з кланів якудзи заливається гіркими сльозами. Правда, незабаром з'ясуються, що сльози ці зовсім не крокодилячі, а цілком людські - хлопець не вибирав свою долю, вбивати за замовленням його змусила мафія.
Crying Freeman або «Вбивця, що плаче» вийшов, в цілому, непоганим фільмом, і навіть удостоївся пари-трійки утішних відгуків в солідних американських журналах. Але все ж мало що виділяє його з нескінченної низки кримінальних бойовиків тих років.

«Тихоокеанський рубіж» не є прямим ремейком якоїсь певної манги або аніме, хоча багато хто асоціює його сюжет з культовим «Євангеліоном». Правда полягає в тому, що фільм Гільєрмо дель Торо буквально просочений японської коміксової культурою. По-перше, він створений в жанрі «хутра», тобто мова в ньому йде про керовані людьми бойових роботів. По-друге, придумані ці роботи для битви з якимись «Кайдзен», японське слово, що означає «дивний звір», попросту «монстр». І по-третє, Гільєрмо дель Торо ніколи не приховував, що він великий шанувальник «токусацу» - японський кіножанр, щось на зразок фантастичного фільму зі спецефектами і про супергероїв. Приблизно так можна охарактеризувати і «Тихоокеанський кордон».

Манга «Олдбой» видавалася в Японії в кінці 90-х. Це була варіація на тему «Графа Монте-Крісто»: головного героя для чогось кидали до в'язниці, а через десять років одиночного ув'язнення для чогось випускали на свободу. Хто і за що посадив його, герою потрібно було з'ясувати, а потім починалася солодка помста. Екранізація манги корейським режисером Пак Чан-Вуком займала центральне місце в його трилогії про помсту. Фільм мав великий успіх, в Каннах президент журі Квентін Тарантіно вголос проголосив його найкращим фільмом конкурсу, в результаті, «Олдбой» дістався Гран-прі і - культовий статус у всьому світі. Через десять років Спайк Лі зняв ремейк цієї картини, але навіть участь зірок на чолі з Семюелем Джексоном не врятувало фільм від провалу. Вірніше - від миттєвого і абсолютного забуття, на відміну від картини Пак Чан-Вука.

Історія Мотоко Кусанаги з Дев'ятого відділу, яка бореться з кібертероризмом, почалася з манги. Буквально через шість років, в 1995 році культова манга обзавелася своїм повнометражним аніме-фільмом. Це було революційне аніме з блискучою графікою і саундтреком, спеціально для нього написаним японським композитором Кендзі Каваї. Воно справило враження на Вачовскі: прийом уповільненої дії, застосований в аніме, режисери активно використовували в своєму знаковому фільмі «Матриця».
У Голлівудської екранізації «Примари в обладунках» головну героїню зіграла Скарлетт Йоханссон, але навіть це не врятувало фільм від негативних відгуків глядачів і критиків. Що робити, японське аніме дуже примхливий матеріал, і робота з ним вимагає високої майстерності.

З цієї манги, а потім чорно-білого аніме-серіалу великого мангаки Осами Тедзукі, почалася історія аніме. В Японії мультфільм називався «Могутній Атом», а його герой, робот Атом, був чимось середнім між Піноккіо і Суперменом. І ось в 2009 легендарний Атом отримав свій власний повнометражний мультфільм, однак, успіху в прокаті він не добився.
Задовго до мультфільму студія Sony Pictures Entertainment планувала зробити ігровий блокбастер про «Астробой» і навіть встигла придбати права на виробництво такого кіно у Tezuka Productions, але пройшло вже майже 20 років, а фільм так і не з'явився. Екранізація манги або аніме - це завжди великий ризик, не кожна студія готова на нього йти. Набагато вигідніше включати в голлівудські фільми аніме-образи, наприклад, в Дейвід з «Штучного розуму» Спілберга вгадується все той же Астробой.

Фанатам мультфільму «Абсолютний смуток» - першокласного анімаційного трилера, відразу ясно, що Даррен Аронофскі надихався їм при створенні картин «Чорний лебідь» і «Реквієм за мрією». Аніме розповідає про поп-діві Мімарін Кірігі, яка вирішила стати актрисою. Реальність в цьому фільмі пропускається через вушко голки запаленої свідомості головної героїні, яка страждає роздвоєнням особистості і галюцинаціями. Життя Мімарін дає тріщину і в якийсь момент вона розуміє, що вже більше нічого в ній не контролює. Приблизно те ж саме відбувається і з героїнями двох головних фільмів Аронофскі. Крім того, знаменита і шокуюча сцена у ванній з «Реквієму за мрією» покадрово повторює сцену з «Справжньою смутку».

Величезна історія, що включає в себе 12-томну мангу, безліч повнометражних фільмів і 37-серійний аніме-серіал. Іншими словами, «Зошит смерті» - найпопулярніша японська франшиза початку XXI століття. Мультфільм про загадкову зошити смерті, куди досить написати ім'я кривдника, і він негайно помре, добре знають в Росії. У 2007 році серіал транслювався на нашому ТБ, а манга російською почала видаватися на початку 2009. Пересадка цієї екзотичної манги на американський ґрунт, яку затіяла компанія Netflix, пройшла невдало. Можливо, тому що в США продюсери прагнуть адаптувати чисто японські сюжети під американську дійсність. Магнетична атмосфера, притаманна японському аніме, розсіюється, залишається лише гола фабула і порожній набір образів. Хто знає, якби «Зошит смерті» не зазнала б змін і вийшла б на голлівудських потужностях з японськими акторами (про екранізацію аніме з японськими акторами мріють фанати по всьому світу) і в первісному вигляді, все склалося б інакше.

Ця медіа-франшиза і її розвиток - яскравий приклад американо-японського співробітництва. Так, в 70-і роки в Японії випускалися іграшки марки «Мікромил». Згодом вони доповнилися мангою, а до кінця 90-х - власним аніме-серіалом. Американський супергигант Hasbro купив права на продаж цих та схожих іграшок під брендом «Трансформери», під яким вони і прославилися на весь світ. Попутно Hasbro посилював бренд коміксами, відеоіграми і мультсеріалами, в 80-е вийшло кілька сезонів, знятих спільно з японцями. Японці ж запустили власні аніме-серіали про трансформерів, не менш яскраві і цікаві. Так що кіносерія «Трансформери» успадковує в рівній мірі японської та американської поп-культурі, і який тут більше вже складно сказати.

Іноді комп'ютерні ігри з'являються раніше аніме або манги, іноді вони стають краще за інших і тоді по ним відразу знімають повнометражні фільми. Зі знаменитою японською серією ігор Street Fighter сталася якраз така історія. У 1994 році на світ народився файтинг-бойовик «Вуличний боєць» з Жан-Клод Ван Даммом, в основу якого лягла гра Street Fighter II. Фільм зібрав свою касу, але критики, знову ж були незадоволені. Інший фільм «Стритфайтер» вже 2009 року стосувався лінії однієї з героїнь гри - прекрасної Чун-Лі, але пройшов непоміченим.

«Обитель зла» / Biohazard - це, мабуть, найуспішніший приклад за всю історію екранізацій комп'ютерних ігор, не тільки японських. Тут вже японські аніматори, натхненні великим успіхом ігрових серій «Обителі зла» Пола У.С. Андерсона, стали створювати CG-версії (тривимірні комп'ютерні фільми) за мотивами зомбі-всесвіту «Обителі». Останній з них вийшов в минулому році, «Обитель зла: Вендетта» зроблений в кращих традиціях оригіналу, за всіма канонами гри, розробленої в Японії в надрах компанії Capcom.

Помітна історія в світі манги, вона ще називається «Кулак Великої Ведмедиці» або «Кулак Полярної зірки». Багатотомна манга і аніме-серіал про Кенсіро, спадкоємця древнього бойового смертельного мистецтва Хокуто Сінкен, який розчищає собі шлях в постапокаліптичному світі. Повнометражний фільм про фантастичному героя, повний захоплюючих боїв, виходив в США і Японії на відео в середині 90-х.

Акіра Akira

1988 / Драма, Мультфільм, Бойовик / Японія

Ось уже десять років в Голлівуді обкатують ідею перезняти в ігровій формі ключову японську манга-аніме «Акіра». Для багатьох людей по всьому світу любов до аніме почалася саме з цього твору японської аніме-культури. Спочатку «Акірою» начебто цікавився Крістофер Нолан, рік тому йшлося про те, що за адаптацію візьметься Тайки Вайтіті, який блискуче впорався з блокбастером «Тор: Рагнарек». Але, як видно, далі прожектів справа так і не пішла. Але не варто впадати у відчай. Можливо, незабаром ми зможемо оцінити історію двох друзів-байкерів, один з яких проти своєї волі став жертвою масштабного паранормального експерименту, на великому екрані.
Вся справа в тому, що японська культура активно включає в себе всі світові тенденції, філософські течії та ідеї, щоб потім здивувати світ якийсь кришесносной мангою або аніме. Такий, що її відразу хочеться екранізувати, особливо Голлівуду.