2 січня на Першому каналі прем'єра знаменитого фільму Тіма Бертона "Аліса в країні чудес".

зіпсована казка

Історія створення фільму « Аліса в країні чудес »Сама по собі була окремим перфомансом. Звідкись із-за бугра, із самих надр «Дісней-студії» долинали тривожні відомості: Тім Бертон приступив до екранізації легендарної казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес»! Тім Бертон представив виставку костюмів, в яких знімалися актори! Марина Нейолова дала згоду на озвучку мишки Соні для російського прокату ... Порційно оприлюднювалися приголомшливо красиві фотографії персонажів і ролики.

І ось фільм виходить в прокат. Що можна про нього сказати? Для тих, хто, як я, фанатіє від книги Льюїса Керролла (на філфак раніше її розбирали «по кісточках», по фразочки), це кіно стане неприємним потрясінням. На тих, хто не заморочується читанням першоджерел, фільм справить враження - правда, не знаю яке.

Напевно захисники Бертона тут же накинуться з аргументами: «Це не екранізація Керролла, це фантазії на тему ...»

Згодна. Але чому для фантазій треба обов'язково використовувати улюблені всіма, відомі з дитинства образи?

Пам'ятаю, як в розпал перебудови потрапила на виставку в Будинку художників. Буратіно, Червона шапочка, всякі казкові свинки і їжачки були там героями ... еротичних картинок. Буратіно використовував свій ніс зовсім не за призначенням. «Це ж яке дитинство було у художника?» - подумалося тоді.

Ось і Бертон зробив з «Аліси» - щось, що відбиває власні комплекси і страхи. Судіть самі.

сюжет

Аліса - хвора або дивна дівчинка, яка з дитинства страждає кошмарами. Їй сняться говорять кролики, усміхнені чеширські коти ... Проходить багато років - і ось уже Аліса - доросла дівчина, яка готується йти під вінець. Вона як і раніше дивна: наприклад, не носить корсетів і панчіх, нехтуючи пристойність. Але перед тим, як відповісти нареченому категоричною відмовою, дівчина вирішує задуматися. Так так замислюється міцно, що падає в нору. Кілька відомих маніпуляцій з пиріжками і водою - і Аліса, то зменшуючись, то виростаючи, потрапляє в Країну чудес.

Свинцеве небо, моторошні рослини, гусениця на ім'я Абсол (тобто «знає абсолютно все»), схожа не на ту, що «млосно курить кальян», а на вкрай обкурилися, та ще випівшую абсент ... Ось на що перетворилася Чарівна країна - в Підземелля, де царює тепер узурпаторші Червона Королева. Додайте до цієї похмурої зображенні зубастого звіра Бармашмига, дракона Бармаглота, з яким доведеться битися за допомогою меча Алісі ... Страшно? А ще в цій казці фігурує готичний манускрипт, в якому прописаний «лайливий день» - день битви. Ще є колода карт, яка перетворилася на оскаженілу опричнину, і їх ватажок - одноокий коханець Червоної Королеви Стейн (актор Крістен Гловер).

Загалом, помісь «Гаррі Поттера», «Артура і мініпутів» і ще казна-чого.

Світла, добра, надзвичайно дотепна лінгвістична казка перетворюється в майже хоррор з коханою бёртоновской темою - некрофілією. Пам'ятайте його мультик « труп нареченої », Де у дівчини-скелетиків вивалювався то очей, то ще щось?

На цей раз свою любов до мертвяки Бертон продемонстрував наступним чином: Біла Королева ... мертва. Вона «живе» в Царстві мертвих. У королеви - біле обличчя і чорні губи, вона теж злегка не в собі - робить Алісі розчин з відрізаних пальців мерця ... А ще в своїх мандрах Аліса забредает в ставок, який переходить, наступаючи на сині набряклі голови потопельників.

Таке ось дитяче кіно.

актори

На старті проекту писалося, що настільки зоряної історії не пам'ятає Голлівуд. І Джонні Депп в ролі Божевільного Капелюшника, і ХеленаБонем Картер в ролі потворної Червоної Королеви, і Енн Гетевей - в ролі Білої Королеви. Звучало заманливо. В результаті своєї грою не потряс ніхто, і навіть джига-Дрига (нібито запальний танець) Деппа в фіналі не рятує ситуацію. А вже дівчина Аліса - Міа Васіковська - настільки схожа на юну Гвинет Пелтроу в її найбільш флегматично-риб'ячих проявах, що мучишся нападами дежавю.

спецефекти

Єдине, чого віддаєш належне в цьому кіно, - спецефектів. Вражають сцени падіння Аліси в нору, коли її розчепірені руки, здається, лізуть вам в обличчя, а падаючі з полиць банки намагаються потрапити вам по голові. Тім Бертон за реалізацією 3D-формату звернувся до легендарного гуру спецефектів Кену Ральстону і студії Sony Imageworks. Ральстон (на рахунку якого перша трилогія «Зоряних воєн», а також «Форрест Гамп» і «Полярний експрес») і його команда створили понад 2500 кадрів з візуальними ефектами. У фільмі не використовувалася технологія «захоплення руху», замість неї творці розробили поєднання ігрових сцен, анімації і цілого набору інших технічних ефектів.

Найбільші клопоти доставив зростання героїв. У реальному житті зростання Мії Васіковської, що грає Алісу, - 160 см, але зростання Аліси змінюється за час її пригод від 15 см до 60 см, потім - до 2,5 м, а то і до 6 метрів! Творці фільму намагалися використовувати звичайні прийоми, а не спецефекти. Іноді Мію ставили на коробку, щоб вона здавалася вище інших персонажів. А щоб показати трансформацію одягу, з якої героїня то виростала, то навпаки, та їй ставала надто велика, доводилося шити багато різних суконь. Що дивно, тому що в першоджерелі Аліса змінювалася разом з нарядами.

А ось Крістен Гловер в ролі лиходія Стейна подарував персонажу лише своє обличчя - гігантське тіло малювалося на комп'ютері, але для цього акторові доводилося розгулювати в зеленому костюмі на ходулях, щоб комп'ютер запам'ятав його руху. Одного разу він все-таки навернувся з ходуль, і решту зйомок внизу шастали люди з розкритими руками, готові ловити Гловера в будь-яку хвилину ....

Джонні Депп так був натхненний роллю Божевільного Капелюшника, що задовго до початку зйомок почав малювати акварельні портрети персонажа. А пізніше з'ясувалося, що його бачення багато в чому збігається з асоціаціями Тіма Бертона.

Цей герой - один з центральних у фільмі, є навіть натяк на якусь любовну лінію між ним і Алісою, і це вселяє думку про сиквел. У Льюїса Керролла в книзі божевілля Капелюшника пояснювалося так: по старій англійській традиції, власники цієї професії працювали з ртуттю, її пари і викликали незворотні зміни в психіці. Депп у фільмі не виглядає абсолютним психом. Правда, його очі на 15 відсотків більше, ніж у звичайних людей, так і забарвлення міняють залежно від настрою.

Що дійсно вражає - це образ Червоної Королеви. Кожен день Хелені Бонем Картер по 3 години гримери накладали тонни білої пудри, синіх тіней, малювали на губах яскраво-червоне сердечко. Після зйомок фахівці зі спецефектів збільшили голову актриси в кадрі, довершуючи остаточний образ Червоної Королеви.

Мабуть, виключно з родинних почуттів Бертон і нагородив тільки героїню своєї дружини харизмою і гумористичним характером. Наприклад, сідаючи в крісло, Червона Королева вимагають собі свиню під ступні, мотивуючи, що «вона допомагає від хворих ніг».

підсумки

І все-таки якщо дивитися кіно не очима, а вухами і іншими органами (в тому числі і мозком), то в сухому залишку - дуже мало для заявок на «улюблене кіно».

Жодної гостроти, жодної гідної жарти на рівні гри слів ви в цьому фільмі не почуєте. Хіба тільки слово «булатний», що, мабуть, означає помісь відваги з булатним мечем, назва збільшує пиріжка - Растібулка, та ще загадка, яку весь час твердить Божевільний Капелюшник: «Що спільного між вороном і письмовим столом?» - і яка, всупереч законами драматургії, що не вистрілює, т. е. залишається без відповіді.

Єдиним живим моментом для публіки, яка пам'ятає наш чарівний мультик про Алісу, стають появи Чеширського Кота.

Для російського прокату його як і раніше озвучив Олександр Ширвіндт . І ці сцени затьмарюють і невиразність безумного чаювання, і нехаризматичного Круть Верть, і безликість Кролика.

Весь фільм персонажі намагаються вирішити: «Наша ця Аліса?» (Тобто в подорослішала дівчині вони намагаються вловити риси тієї, яка 10 років тому вже побувала в Країні чудес). Так ось, для тих, хто читав Керролла: бёртоновская Аліса, безумовно, не наша. Втім, Бертон це і сам знає, тому і замовив під фільм композитору Денні Ельфману саундтрек під назвою «Майже Аліса». «Майже» в даному випадку логічніше було б поміняти на «абсолютно не». Або абсолемно.

Однак касовому успіху якість фільму зовсім не завадило: картина зібрала в світовому прокаті понад мільярд доларів.

Ілона Егіазарова